Browsing by Author "Zadereiko, Svitlana"
Now showing 1 - 20 of 27
Results Per Page
Sort Options
Item International legal standards for the protection of the rights of minors in criminal proceedings(Web: www.tsh-journal.com, 2019) Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Світлана Юріївна; Задерейко, Светлана ЮрьевнаThe article examines international legal standards for the protection of juvenile rights in criminal proceedings. The directions of their implementation in the national legislation of Ukraine are determined.Item Problematic issues of financial and legal support for international and state programmes for the rehabilitation of veterans(Izdevnieciba «Baltija Punlishing», 2025) Sivkov, Serhii; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Світлана Юріївна; Ryzhuk, Yuliia; Рижук, Юлія МиколаївнаThis article provides a thorough analysis of the current financial and legal support available for veteran rehabilitation programmes in Ukraine. It highlights the importance of rehabilitation policy as a vital part of post-war recovery, focusing on the reintegration of military personnel who have suffered physical and psychological injuries due to armed aggression. The authors emphasise the necessity of a systematic approach to financing rehabilitation services, taking into account the requirements of humanitarian law and the standards of the United Nations Convention on the Rights of Persons with Disabilities. The primary focus of this analysis is the disparity between the state and international components of funding, in addition to the deficiencies in the regulatory framework that delineates rehabilitation as a continuous process. The fragmentation of current legislation, the absence of unified terminological foundations, inadequate coordination among relevant actors, and the lack of procedural regulation for interagency co-operation are all salient issues. The text goes on to emphasise the discrepancy between the rights of veterans to rehabilitation and their actual access to quality services at the regional level. The following paper sets out to outline the key challenges in financing the veteran rehabilitation system under the conditions of a special period. These include the absence of transparency in public procurement procedures, the lack of an effective mechanism for external control over the use of funds, and the paucity of performance indicators with which to assess expenditure efficiency. It is imperative to acknowledge the disparity in the financing mechanisms for the multifaceted components of rehabilitation, encompassing the medical, psychosocial, domestic, and occupational domains. This disparity hinders the comprehensive resolution of challenges associated with the adaptation and integration of veterans into society. The analysis conducted has resulted in the formulation of well-founded proposals for the improvement of normative legal acts, the introduction of independent monitoring, the involvement of civil society institutions in the development of individual rehabilitation plans, and the enhancement of transparency in procurement in this field. The creation of a unified basic law on rehabilitation and the introduction of an indicative system for evaluating the performance of service provision are proposed. The results obtained in this study are of practical significance for the formation of a new model of state policy in the field of post-war rehabilitation. They can be used in the activities of central and local executive authorities, healthcare institutions, academic institutions, as well as in the process of law-making and the development of budget programs. Subject of the article. The subject of this article is the financial and legal foundations of the functioning of international and state rehabilitation programmes for veterans in Ukraine. The article focuses particularly on the issues of their regulatory framework, funding, intersectoral coordination, and implementation mechanisms for rehabilitation services aimed at the comprehensive recovery of military personnel affected by war. Research methods. To ensure objectivity and interdisciplinary analysis, a set of general scientific and specialised legal methods was employed in the course of preparing this article. The formal legal method was employed to analyse the norms of Ukrainian and international law relating to rehabilitation, and to highlight any legal discrepancies. The system-structural method facilitated the analysis of institutional interactions and relationships among the legal, financial and social elements of the system. Meanwhile, the comparative legal approach made it possible to compare the Ukrainian model with the practices of the European Union. The method of legal hermeneutics was employed to unify legal concepts, and a socio-economic analysis was conducted to assess financing efficiency and identify risks in public procurement. Analytical and logical-normative methods were employed to summarise the data and develop recommendations to enhance the financial and legal support for rehabilitation programmes. Purpose of the article. The article aims to conduct a comprehensive study of the financial and legal foundations of international and state rehabilitation programmes for veterans, in the context of armed aggression against Ukraine. This includes identifying gaps in the current regulatory framework and organisational and financial imbalances in the implementation of relevant programmes, as well as developing conceptual proposals to improve the financing, coordination, control and regulatory unification mechanisms of rehabilitation policy in Ukraine. The article focuses on the structural barriers of a legal, institutional and resource-related nature that hinder veterans' access to comprehensive medical, social, psychosocial and occupational rehabilitation. Conclusion. The article concludes that Ukraine currently lacks a coherent mechanism for implementing veteran rehabilitation programmes that can ensure the integrated provision of medical, psychological, social, domestic, educational and occupational interventions. It identifies substantial gaps in the regulatory framework, particularly with regard to terminological ambiguity, the absence of unified approaches to determining the scope of services and the lack of a clear division of responsibilities between state authorities and local self-government bodies. The study emphasises the critical lack of institutional and financial foundations necessary for the rehabilitation system to function stably. The existing funding model is ineffective due to the absence of external monitoring mechanisms, a lack of transparent reporting and inefficiencies in public procurement procedures and resource allocation. These shortcomings prevent adequate fulfilment of veterans' needs, particularly in regions where shortages of specialised institutions and professionals are exacerbated by infrastructural inaccessibility. The research conducted substantiates the necessity for a structural reform of the rehabilitation system. This would include harmonising the legal framework, strengthening intersectoral co-operation, establishing an effective quality control mechanism for services, and developing financial instruments to facilitate the long-term integration of veterans into public life.Item Активні методи навчання при викладанні дисципліни «Кримінально-процесуальне право України»(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2006) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Активізація роботи студентів під час лекційного заняття(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2012) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, SvitlanaItem Актуальні питання оподаткування благодійної допомоги під час здійснення волонтерської діяльності в Україні(Видавничий центр «Кафедра», 2023-06-05) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Актуальні проблеми кримінального процесуального законодавства щодо неповнолітніх в контексті запровадження ювенальної юстиції в Україні(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2023) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, SvitlanaУ даній статті розглянуто актуальні проблеми кримінального процесуального законодавства щодо неповнолітніх в контексті запровадження ювенальної юстиції в Україні. Розглянуто можливість реформування чинного кримінального процесуального законодавства щодо неповнолітніх у контексті запровадження ювенальної юстиції в Україні. Обґрунтовано потребу у запровадженні оновленої моделі кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні. Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо особливостей кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні. Доведено, що інститут кримінального провадження щодо неповнолітніх в України побудований за радянським зразком, основа якого була закладена в 30-ті роки ХХ століття. Прийнятий 2012 року КПК України не усунув усіх прогалин цього провадження. Визначено, що одним із позитивних моментів у створенні таких судів стало запровадження традиції вивчення особи неповнолітнього правопорушника, систематизація даних про нього, які використовувались у судочинстві після ліквідації цих судових органів. До негативних сторін такого суду можемо віднести велику кількість повноважень і завантаженість, адже до його функцій належали як правопорушення малолітніх, так і делікти, вчинені проти них; крім цього судді суду у справах неповнолітніх здійснювали нагляд за роботою установ, що здійснювали перевиховання неповнолітніх злочинців. Відмічено, що в Україні судочинство у справах неповнолітніх здійснюють судді, які працюють у суді загальної юрисдикції і обираються зборами суддів. До них законодавством визначено вимоги щодо стажу роботи; досвіду та морально-ділових та професійних якостей. Вважаємо таку вимогу закону занадто «м’якою» і такою, що не враховує вимоги міжнародних стандартів і позитивний досвід зарубіжних країн. Автором відзначено, що на сьогодні в Україні існують лише окремі складові частини ювенальної юстиції у вигляді органів і служб у справах неповнолітніх, центрів пробації та надання соціальної і психологічної допомоги, у зв'язку з чим пропонується дореформування вже існуючої моделі. This article examines the current problems of criminal procedural legislation regarding minors in the context of the introduction of juvenile justice in Ukraine. The possibility of reforming the current criminal procedural legislation regarding minors in the context of the introduction of juvenile justice in Ukraine is considered. The need to introduce an updated model of criminal proceedings against minors in Ukraine is substantiated. Theoretical provisions and practical recommendations regarding the peculiarities of criminal proceedings against minors in Ukraine have been developed. It has been proven that the institution of criminal proceedings against minors in Ukraine is built according to the Soviet model, the foundation of which was laid in the 30s of the 20th century. The Criminal Procedure Code of Ukraine adopted in 2012 did not eliminate all the gaps in this proceeding. It was determined that one of the positive points in the creation of such courts was the introduction of the tradition of studying the identity of a minor offender, the systematization of data about him, which were used in court proceedings after the liquidation of these judicial bodies. The negative sides of such a court include a large number of powers and workload, because its functions included both juvenile offenses and torts committed against them; in addition, juvenile court judges supervised the work of institutions that reeducated juvenile criminals. It is noted that in Ukraine, juvenile justice is conducted by judges who work in the court of general jurisdiction and are elected by the assembly of judges. The legislation defines the requirements for them regarding work experience; experience and moral, business and professional qualities. We consider such a requirement of the law to be too "soft" and one that does not take into account the requirements of international standards and the positive experience of foreign countries. The author noted that today in Ukraine there are only separate components of juvenile justice in the form of bodies and services for juvenile affairs, probation centers and the provision of social and psychological assistance, in connection with which the pre-reform of the existing model is proposed.Item Асиметрія процесуального захисту потерпілого у злочинах щодо маргіналізованих груп: фінансування представництва за стандартом Римського статуту та за КПК України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-05-21) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, SvitlanaItem Генеза показань свідка як джерело доказів у кримінальному процесі(Науково-дослідний інститут публічного права, 2018) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Деякі аспекти викладання вибіркових дисциплін(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2007-02) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Досвід деяких країн Європи у сфері кримінального провадження щодо неповнолітніх(Одеська національна юридична академія, 2017) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаУ статті розглядається досвід деяких країн Європи, зокрема, Нідерландів, Бельгії, Польщі тощо у сфері кримінального провадження щодо неповнолітніх. На основі аналізу досвіду цих країн у сфері кримінального провадження стосовно неповнолітніх виокремлено деякі спільні для них риси та запропоновано використовувати ці положення як концептуальні засади вдосконалення вітчизняного судочинства стосовно неповнолітніх. The article discusses the experience of some European countries, in particular, the Netherlands, Belgium, Poland, etc. in the field of criminal proceedings against minors. Based on the analysis of the experience of these countries in the field of criminal proceedings against minors, some common features are highlighted and it is proposed to use these provisions as conceptual frameworks for improving domestic legal proceeding against minors. В статье рассматривается опыт некоторых стран Европы, в частности, Нидерландов, Бельгии, Польши и т.д. в сфере уголовного судопроизводства в отношении несовершеннолетних. На основе анализа опыта этих стран в сфере уголовного производства в отношении несовершеннолетних выделены некоторые общие для них черты и предложено использовать эти положения как концептуальные основы совершенствования отечественного судопроизводства в отношении несовершеннолетних.Item Загальні питання оцінювання самостійної роботи студентів(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2010-02-02) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Задерейко С.Ю. Гендерна нерівність в освіті: критерії вимірювання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Застосування рольових ігор при вивченні юридичних процесуальних дисциплін на кафедрі конституційного та адміністративного права(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2009-02) Яновська, Олександра Григоріївна; Яновская, Александра Григорьевна; Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Кримінально-правові засади формування антикорупційної політики в Україні(Національна академія внутрішніх справ, 2021-05-17) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Особливості кримінальних процесуальних гарантій неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-06-25) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаItem Перспективи вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх за законодавством України(Міжнародний гуманітарний університет, 2019) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаУ статті розглянуто перспективи вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх за законодавством України. Зазначено, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України містить розширену систему кримінальних процесуальних гарантій прав неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених, а також здебільшого намагається врахувати особливості участі цих осіб у кримінальному провадженні. Те, що з прийняттям КПК України були здійснені перші практичні кроки на шляху формування елементів кримінального провадження, а саме кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, зазначається у юридичній літературі. Звернено увагу на те, що у КПК України в межах окремої гл. 38 передбачено кримінальне провадження щодо неповнолітніх, норми якого відображають особливості кримінальної процесуальної діяльності за участю неповнолітніх, що забезпечує додатковий захист прав та законних інтересів дитини, яка опинилась у конфлікті із законом. Однак з огляду на продовження судово-правової реформи в Україні подальшу інтеграцію України до світового співтовариства існує необхідність удосконалення нормативно-правової регламентації вказаного провадження. Вирішення цього питання неможливе без урахування як досвіду інших країн, так і необхідності приведення норм вітчизняного кримінального процесуального права у відповідність до загальновизнаних стандартів у сфері прав людини, зокрема прав дитини. Визначено такі напрями вдосконалення кримінального провадження щодо неповнолітніх, як подальше пристосування норм КПК України, яким урегульовано досліджуване кримінальне провадження за рахунок деталізації окремих норм або введення додаткових правил до особливостей участі у кримінальному судочинстві неповнолітніх та спрямування їх впливу на якнайкраще забезпечення їх інтересів; подальша диференціація процесуальної форми кримінального провадження щодо неповнолітніх, що передбачає зміну у формах, методах здійснення цього провадження та появу нових процедур його реалізації; розширення форм залучення до кримінального провадження щодо неповнолітніх неюридичних знань (участь психолога у провадженні, підготовка соціального звіту стосовно неповнолітнього тощо); подальше поглиблення спеціалізації та розширення кола учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх (спеціалізація суддів, слідчих, прокурорів, захисників, залучення соціальних та психологічних служб), що передбачає утворення системи спеціалізованого правосуддя щодо неповнолітніх; акцентування уваги на обов’язковому врахуванні віку, рівня розвитку для прийняття законного, обґрунтованого та ефективного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов’язаного з її перевихованням та подальшою соціальною підтримкою. The article discusses the prospects of improving the procedure of criminal proceedings against minors under the legislation of Ukraine. It is noted that the current Criminal Procedure Code of Ukraine contains an expanded system of criminal procedural safeguards for the rights of juvenile suspects, accused, and to a greater extent tries to take into account the peculiarities of their participation in criminal proceedings. The fact that, with the adoption of the CPC of Ukraine, the first practical steps were taken towards the formation of elements of criminal proceedings, namely criminal justice for minors, is indicated in the legal literature. Attention is drawn to the fact that within the CPC of Ukraine within the limits of a separate chapter. 38 provides for criminal proceedings against minors, the rules of which reflect the peculiarities of criminal proceedings involving minors, which provides additional protection for the rights and legitimate interests of a child who is in conflict with the law. But given the continuation of judicial reform in Ukraine, the further integration of Ukraine into the world community, there is a need to improve the regulatory framework of the said proceedings. It is impossible to resolve this issue without taking into account the experience of other countries as well as the need to bring the norms of domestic criminal procedural law in line with generally recognized standards in the field of human rights, including the rights of the child. The following areas of improvement of juvenile criminal proceedings were identified: further adaptation of the rules of the Criminal Procedure Code of Ukraine, which regulates the investigated criminal proceedings, by detailing certain rules or introducing additional rules to the peculiarities of participation in the criminal proceedings of minors and aiming their influence in the best way; further differentiation of the procedural form of criminal proceedings against minors, which implies a change in the forms, methods of implementation of these proceedings and the appearance of new procedures for its implementation; expansion of forms of involvement in criminal proceedings concerning juvenile non-legal knowledge (participation of a psychologist in the proceedings, preparation of a social report on the minor, etc.); further deepening the specialization and widening the range of juvenile criminal proceedings (specialization of judges, investigators, prosecutors, defense attorneys, involvement of social and psychological services), providing for the establishment of a system of specialized juvenile justice; Emphasis on mandatory age, level of development to make a lawful, well-grounded and effective decision on a child in conflict with the law related to its re-education and further social support.Item Перспективи запровадження оновленої моделі кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні(ПВНЗ «Університет сучасних знань», 2023) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, SvitlanaВ даній статті розглянуто перспективи запровадження оновленої моделі кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні. Акцентовано увагу на необхідності впровадження міжнародних стандартів при здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх, практики Європейського суду з прав людини. Відзначено, що оновлена модель кримінального провадження щодо неповнолітніх повинна відображати такі особливості: 1) профілактична та соціально-реінтеграційна спрямованість кримінального провадження щодо неповнолітніх; 2) для представників правоохоронних і судових органів забезпечення прав і законних інтересів неповнолітнього повинно стати першочерговим завданням (на практиці); 3) розширення спеціалізації спеціально уповноважених органів та інституцій, які беруть участь у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх, зокрема, створення окремої системи судів у справах неповнолітніх, спеціальних підрозділів в структурі Національної поліції, проведення підготовки прокурорів і адвокатів тощо; 4) мінімізація карального впливу на неповнолітніх і заміна медіаційними процедурами тощо; 5) широке застосування виховних санкцій, а тримання під вартою і позбавлення волі здійснюється у виняткових випадках, як винятковий захід. Слід зазначити, що реалізувати вищеперераховані положення можна із врахуванням таких напрямів: 1) накопичення доктринальних знань щодо позитивного зарубіжного досвіду, міжнародних актів стосовно кримінального провадження, у якому беруть участь неповнолітні; 2) виокремлення напрямів реформування чинного законодавства; 3) впровадження цих напрямів у чинне законодавство; 4) практична реалізація даних норм, яка передбачає створення спеціалізованих інституцій, спеціальну підготовку осіб, які братимуть участь у кримінальному провадженні тощо. Відмічено, що відсутність взаємодії та координації діяльності уповноважених органів державної влади при прийнятті рішень, що стосуються безпосередньої реалізації державної політики в сфері створення юстиції для неповнолітніх, фактично є чи не найбільшою проблемою до сьогодні. This article examines the prospects of introducing an updated model of criminal proceedings against minors in Ukraine. Attention is focused on the need to implement international standards when conducting criminal proceedings against minors, the practice of the European Court of Human Rights. It was noted that the updated model of criminal proceedings against minors should reflect the following features: 1) preventive and social reintegration orientation of criminal proceedings against minors; 2) for representatives of law enforcement and judicial bodies, ensuring the rights and legitimate interests of minors should become a priority task (in practice); 3) expansion of the specialization of specially authorized bodies and institutions involved in criminal proceedings against minors, in particular, the creation of a separate system of courts for minors, special divisions within the structure of the National Police, training of prosecutors and lawyers, etc.; 4) minimization of punitive impact on minors and replacement by mediation procedures, etc.; 5) wide application of educational sanctions, while detention and deprivation of liberty are carried out in exceptional cases, as an exceptional measure. It should be noted that the above provisions can be implemented taking into account the following areas: 1) accumulation of doctrinal knowledge regarding positive foreign experience, international acts regarding criminal proceedings involving minors; 2) highlighting directions for reforming the current legislation; 3) implementation of these directions in the current legislation; 4) practical implementation of these norms, which involves the creation of specialized institutions, special training of persons who will participate in criminal proceedings, etc. It was noted that the lack of interaction and coordination of the activities of authorized state authorities when making decisions related to the direct implementation of state policy in the field of creating justice for minors is, in fact, almost the biggest problem to date.Item Поняття збройного конфлікту за нормами міжнародного права та національного законодавства України(ПВНЗ «Університет сучасних знань», 2024) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, SvitlanaВ даній статті проаналізовано зміст поняття «збройного конфлікту» за нормами міжнародного та національного законодавства України. Визначено, що збройний конфлікт – це ситуація, у якій відбувається застосування збройної сили між державами або коли існує тривале збройне насильство між урядовими силами та організованими збройними групами, або між такими групами в межах однієї держави. Міжнародні конфлікти доцільно поділяти на: міжнародні збройні конфлікти, що характеризуються військовими діями між країнами, а також внутрішні конфлікти, де насильство має місце між різними внутрішніми групами, зокрема між урядовими військами та опозиційними або повстанськими силами. Поняття збройного конфлікту за нормами міжнародного та національного законодавства України враховує як міжнародні, так і внутрішні правові рамки, що регулюють застосування збройної сили. Важливим є розуміння, як ці норми інтерпретуються і застосовуються в контексті міжнародних зобов’язань та відповідно до українського законодавства. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, збройний конфлікт може бути класифікований як: 1) виникає між двома або більше державами, незалежно від того, чи була війна формально оголошена; 2) підпорядковується нормам Женевських конвенцій та Додаткових протоколів до них, які регулюють захист військовополонених, цивільних осіб та жертв війни. Неміжнародний збройний конфлікт: відбувається всередині країни між урядовими силами та недержавними збройними групами або між такими групами; регулюється, зокрема, Додатковим протоколом II до Женевських конвенцій, що зосереджується на захисті осіб, які не беруть участі у воєнних діях. В українському законодавстві збройний конфлікт може бути визначений в контексті законів, що регулюють застосування Збройних Сил України та інших військових формувань. Враховуючи анексію Криму та воєнні дії на сході України, українське законодавство також включає норми, спеціально призначені для регулювання статусу та прав осіб у зонах збройного конфлікту. Ці норми відіграють ключову роль у захисті прав людини та забезпеченні правопорядку в умовах конфлікту. Міжнародні та національні правові норми спільно формують комплексний правовий фреймворк, який забезпечує захист суверенітету держави, прав та безпеки її громадян під час збройних конфліктів, а також регулює застосування сили в міжнародних і внутрішніх воєнних діях. This article analyzes the meaning of the concept of "armed conflict" according to the norms of international and national legislation of Ukraine. Armed conflict is defined as a situation in which armed force is used between states or when there is prolonged armed violence between government forces and organized armed groups, or between such groups within the same state. It is appropriate to divide international conflicts into international armed conflicts, characterized by military actions between countries, as well as internal conflicts, where violence occurs between different internal groups, in particular between government troops and opposition or rebel forces. The concept of armed conflict according to the norms of international and national legislation of Ukraine takes into account both international and domestic legal frameworks regulating the use of armed force. It is important to understand how these norms are interpreted and applied in the context of international obligations and in accordance with Ukrainian legislation. According to international humanitarian law, an armed conflict can be classified as: 1) occurring between two or more states, regardless of whether war has been formally declared; 2) is subject to the norms of the Geneva Conventions and Additional Protocols to them, which regulate the protection of prisoners of war, civilians and victims of war. Non-international armed conflict occurs within a country between government forces and non-state armed groups or between such groups; governed, in particular, by Additional Protocol II to the Geneva Conventions, which focuses on the protection of persons not taking part in hostilities. In Ukrainian legislation, armed conflict can be defined in the context of laws regulating the use of the Armed Forces of Ukraine and other military formations. Taking into account the annexation of Crimea and military actions in the east of Ukraine, Ukrainian legislation also includes norms specifically designed to regulate the status and rights of persons in zones of armed conflict. These norms play a key role in protecting human rights and ensuring law and order in conflict situations. International and national legal norms jointly form a complex legal framework that ensures the protection of state sovereignty, the rights and safety of its citizens during armed conflicts, and also regulates the use of force in international and internal hostilities.Item Поняття та властивості показань свідка як джерела доказів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana; Задерейко, Светлана ЮрьевнаВивчення поняття показань свідка та властивостей даного джерела доказів має не лише теоретичне, а й практичне значення. Метою статті є аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства щодо регламентації показань свідка як джерела доказів у кримінальному провадженні.Item Правове забезпечення прав дітей в Україні в контексті де-інституціалізації: глобальні принципи рівних можливостей, інклюзії та протидії насильству(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-11-27) Задерейко, Світлана Юріївна; Zadereiko, Svitlana