Browsing by Author "Zyma, Viktoriia"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    The question of searching for missing and missing persons in the conditions of military aggression in Ukraine
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Ostrovskyi, Serhii; Островський, Сергій О.; Зима, Вікторія Миколаївна; Zyma, Viktoriia
    The search for missing persons in the context of the war between Russia and Ukraine has become extremely urgent. The war, which began in 2014 and escalated into a full-scale aggression in 2022, has caused massive human losses and numerous cases of disappearances. A particularly tragic chapter of this war was the battle for Mariupol – a city that endured brutal fighting and prolonged shelling. Under these conditions, many Ukrainians went missing, leaving their families in despair and uncertainty. According to official data, as of October 2023, around 28,000 Ukrainians were considered missing under special circumstances – either in Russian-occupied territories or on the front lines. Out of these 28,000 missing persons, 11,000 are civilians, while the rest are servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Every day, the relatives of soldiers receive notifications that their husband, son, or brother is considered missing, which causes tremendous stress and countless questions. They often do not know how to act, whom to turn to for help and support. Military actions and occupation create extremely challenging conditions for the search and identification of missing persons, requiring coordinated efforts from state agencies and international organizations. The war in Ukraine has been ongoing for three years, and with each passing month, the number of missing persons increases. The battles for Mariupol, Bakhmut, Avdiivka, Kherson, Sievierodonetsk, and other cities have become symbols of Ukrainian resistance and profound tragedy. The defenders of these cities demonstrated incredible heroism, but many were captured or killed, significantly complicating the process of identification and return of their bodies. Relatives often remain without comprehensive information about the fate of their loved ones, intensifying the feelings of uncertainty and pain. The lack of information and confirmation about the status of the missing forces people to live in constant tension and hope for the return of their relatives. The situation in temporarily occupied territories also poses numerous challenges for the search for missing persons. Occupation forces often hinder search operations, making it difficult to access information and locations where the missing might be. Relatives of the missing continuously search for the truth, appealing to various state and international authorities. They organize volunteer groups, spread information on social media, and engage the media in an attempt to find any traces of their loved ones. This places a tremendous psychological burden on the families of the missing, but it is also an example of unyielding hope and the fight for justice. Пошук зниклих безвісти осіб в умовах війни Росії з Україною набуває надзвичайної актуальності. Війна, що розпочалася у 2014 році та перетворилась у повномасштабну агресію у 2022-му, спричинила масштабні людські втрати та численні випадки зникнень. Особливо трагічною сторінкою цієї війни стала битва за Маріуполь – місто, яке зазнало жорстоких боїв і тривалих обстрілів. У цих умовах багато українців зникли безвісти, залишивши своїх рідних у відчаї та невідомості. За офіційними даними, станом на жовтень 2023 року близько 28 тисяч українців вважались зниклими безвісти за особливих обставин – на тимчасово окупованих Росією територіях або на фронті. З цих 28 тисяч зниклих, 11 тисяч є цивільними, решта – військовослужбовці Збройних сил України. Щодня рідні бійців отримують повідомлення, що їхній чоловік, син чи брат вважається зниклим безвісти, що викликає надзвичайний стрес і безліч запитань. Вони часто не знають, як діяти, до кого звертатися за допомогою та підтримкою. Військові дії та окупація створюють надзвичайно складні умови для розшуку та встановлення місцезнаходження зниклих, що вимагає скоординованих зусиль з боку державних органів і міжнародних організацій. Війна в Україні триває вже третій рік, і з кожним місяцем кількість зниклих безвісти зростає. Битви за Маріуполь, Бахмут, Авдіївку, Херсон, Сєвєродонецьк та інші міста стали символами українського спротиву і водночас глибокої трагедії. Захисники цих міст проявили неймовірний героїзм, але багато з них були взяті в полон або загинули, що значно ускладнює процес ідентифікації та повернення їхніх тіл. Рідні часто залишаються без вичерпної інформації про долю своїх близьких, що підсилює відчуття невідомості та болю. Відсутність інформації та підтвердження про стан зниклих змушує людей жити в постійному напруженні та надії на повернення своїх рідних. Ситуація на тимчасово окупованих територіях також створює численні виклики для пошуку зниклих безвісти. Окупаційні війська часто перешкоджають пошуковим операціям, що ускладнює доступ до інформації та місць, де можуть перебувати зниклі. Родичі зниклих безвісти залишаються в постійному пошуку правди, звертаючись до різних державних та міжнародних інстанцій. Вони організовують волонтерські групи, розповсюджують інформацію в соціальних мережах та залучають ЗМІ, намагаючись знайти будь-які сліди своїх близьких. Це величезний психологічний тягар, який лежить на сім’ях зниклих, але також це приклад непохитної надії та боротьби за справедливість.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Міжнародна підтримка України під час російської військової агресії (правові основи регулювання допомоги)
    (Видавничий дім «Гельветика», 2022) Зима, Вікторія Миколаївна; Zyma, Viktoriia
    8 травня 2022 на саміті країн «Великої сімки» було висловлено повну підтримку України в її боротьбі проти агресії Росії. Всі сім країн зобов'язалися надавати Україні військову допомогу, боротися з російською дезінформацією у світі, також G7 будуть допомагати відбудовувати Україну. Відповідно ними було взято зобов’язання поступово відмовляться від залежності від російської енергії, зокрема шляхом поступового припинення або заборони імпорту російської нафти. Вживати заходів, щоб заборонити або іншим чином не допустити надання ключових послуг, від яких залежить Росія, посилювати санкційну кампанію проти фінансових еліт і членів сім’ї. 9 травня 2022 Президент США підписав закон про ленд-ліз військової зброї для України. Востаннє аналогічна процедура діяла під час Другої світової війни. Зараз він може стати важливим фактором у російсько-українському протистоянні. Треба зауважити, що партнери з-за океану дають Україні не лише зброю і техніку, але й гроші на купівлю іншого озброєння. Рішення про передачу озброєння приймається за прискореною процедурою. Згідно із законом президент США уповноважує уряд надавати допомогу у тому розмірі, який необхідний. В той же час, програму ленд-лізу будуть виконувати не лише США, але й ключові союзники НАТО. І це озброєння буде виходити за межі поточних поставок протитанкових і легких зенітних ракет, включаючи системи протиповітряної оборони середньої та великої дальності, мобільну артилерію та військові безпілотники, а також продовольство, паливо, медичне обладнання та інше, щоб Україна могла підтримувати свою боротьбу. Досі залишається відкритим питання щодо відшкодування збитків громадянам України в результаті збройної агресії. Зауважено, що для дієвості відшкодування шкоди від військової агресії кожна країна у національне законодавство повинна ввести норму, про те що на державу-агресора покладається майнова відповідальність за будь- яку шкоду, заподіяну майну мирного населення в результаті бойових дій, незалежно від результатів цієї війни. У таких випадках майно держави-агресора та пов’язаних з нею осіб, яке знаходиться на території третіх країн, може бути використане для відшкодування збитків потерпілій державі, її муніципалітетам, приватним фізичним і юридичним особам та їх об’єднанням на підставі рішень судів відповідної країни. Запровадження таких норм значно спростить процедуру відшкодування збитків: потерпілим не потрібно буде доказувати кожен окремий факт порушення законів і звичаїв війни військовослужбовцями держави-агресора, відсутність військової необхідності в їхніх діях та причинно-наслідковий зв’язок між їх діями та завданою шкодою. Потерпілому достатньо буде довести факт вчинення агресії, який, по суті, є преюдиційним, та факт заподіяння шкоди в результаті бойових дій, які стали наслідком цієї агресії. На сьогодні в Україні зареєстровано пакет законопроєктів даного напрямку. On May 8, 2022, at the summit of the "Big Seven" countries, full support was expressed for Ukraine in its fight against Russian aggression. All seven countries have pledged to provide military aid to Ukraine, fight against Russian disinformation in the world, and the G7 will also help rebuild Ukraine. Accordingly, they undertook to gradually abandon dependence on Russian energy, in particular by gradually stopping or banning the import of Russian oil. Take steps to ban or otherwise prevent the provision of key services on which Russia depends, intensify the sanctions campaign against financial elites and family members. On May 9, 2022, the US President signed the law on lend-lease military weapons for Ukraine. The last time a similar procedure was used during the Second World War. Now he can become an important factor in the Russian-Ukrainian confrontation. It should be noted that overseas partners give Ukraine not only weapons and equipment, but also money for the purchase of other weapons. The decision on the transfer of weapons is made according to an accelerated procedure. By law, the President of the United States authorizes the government to provide assistance to the extent necessary. At the same time, the lend-lease program will be implemented not only by the USA, but also by key NATO allies. And these weapons will go beyond the current supply of anti-tank and light anti-aircraft missiles, including medium- and long-range air defense systems, mobile artillery and military drones, as well as food, fuel, medical equipment and more, so that Ukraine can sustain its fight. The issue of compensation for damages to Ukrainian citizens as a result of armed aggression still remains open. It is noted that for the effectiveness of compensation for damage caused by military aggression, each country must introduce into its national legislation a rule that the aggressor state is held liable for any damage caused to the property of the civilian population as a result of hostilities, regardless of the results of this war. In such cases, the property of the aggressor state and its related persons located on the territory of third countries can be used to compensate the injured state, its municipalities, private individuals and legal entities and their associations based on the decisions of the courts of the respective country . The introduction of such norms will greatly simplify the procedure for compensation for damages: the victims will not need to prove every single fact of violation of the laws and customs of war by the military personnel of the aggressor state, the absence of military necessity in their actions, and the cause-and-effect relationship between their actions and the damage caused. It will be enough for the victim to prove the fact of committing aggression, which is, in fact, prejudicial, and the fact of causing damage as a result of hostilities that were the result of this aggression. To date, a package of draft laws in this direction has been registered in Ukraine.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розмежування штучного інтелекту і людського мислення
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2024) Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, Viktoriia; Зима, Вікторія Миколаївна; Zyma, Viktoriia
    Дослідження розмежування між штучним інтелектом та людським мисленням відкриває фундаментальні аспекти, що визначають їх взаємодію та вплив на суспільство. Перш за все, важливо відмітити відсутність свідомості у штучного інтелекту, на відміну від людського розуму, який не лише обробляє інформацію, але й усвідомлює власні думки, емоції та існування. Вчені в галузі когнітивних наук та філософії, аналізуючи це розмежування, наголошують на глибокому розумінні, яке випливає з людської свідомості. Друга значна відмінність між штучним інтелектом та людським мозком виявляється в процесі обробки інформації. У системах, заснованих на штучному інтелекті, ми можемо спостерігати чітке розділення між фізичними механізмами, які переносять дані, та самою інформацією, яка обробляється. Третя суттєва відмінність між штучним інтелектом та людським мозком полягає у методах зберігання інформації. На відміну від цифрових систем, де дані зберігаються в конкретних локаціях пам'яті у незмінному вигляді, людський мозок використовує динамічні, адаптивні патерни активності нейронів для кодування і збереження інформації. Четверта ключова відмінність між людським інтелектом та штучним інтелектом полягає у сприйнятті та важливості контексту. Людський мозок демонструє вражаючу здатність до контекстуалізації інформації, адаптуючи своє розуміння та реакції в залежності від навколишньої ситуації. П'ята значуща відмінність між штучним інтелектом та людським мозком полягає в потребі штучного інтелекту в регулярності та чітких інструкціях для його функціонування, у той час як людський мозок вирізняється своєю здатністю до адаптації та ефективної роботи в умовах невизначеності та динамічних змін. Шоста фундаментальна відмінність, що відокремлює штучний інтелект від людського мозку, полягає в їх походженні та розвитку. Штучний інтелект є продуктом людської інженерії та дизайну, створеним для виконання конкретних завдань або розв'язання певних проблем. Сьома відмінність полягає у способі, яким людський мозок та штучний інтелект набувають знань та навичок. Людський мозок вчиться через безпосередній досвід, спостереження, експериментування та емоційні переживання, що дозволяє формувати глибоке розуміння концептів та розвивати навички. Восьма відмінність полягає у тому, що людський мозок вражає своєю здатністю ефективно перемикатися між завданнями, виконуючи широкий спектр функцій від складних когнітивних процесів до автоматичних фізичних дій. Дев’ята відмінність - свідомість та самосвідомість в людському мозку становлять один з найскладніших і найменш зрозумілих аспектів нашого існування. Дослідження розмежування між штучним інтелектом та людським мисленням відкриває фундаментальні аспекти, що визначають їх взаємодію та вплив на суспільство. Перш за все, важливо відмітити відсутність свідомості у штучного інтелекту, на відміну від людського розуму, який не лише обробляє інформацію, але й усвідомлює власні думки, емоції та існування. Вчені в галузі когнітивних наук та філософії, аналізуючи це розмежування, наголошують на глибокому розумінні, яке випливає з людської свідомості. Researching the distinction between artificial intelligence and human thinking reveals fundamental aspects that determine their interaction and impact on society. First of all, it is important to note the absence of consciousness in artificial intelligence, in contrast to the human mind, which not only processes information, but is also aware of its own thoughts, emotions and existence. Scholars in the field of cognitive science and philosophy, analyzing this distinction, emphasize the deep understanding that emerges from human consciousness. The second significant difference between artificial intelligence and the human brain is found in the process of processing information. In systems based on artificial intelligence, we can observe a clear separation between the physical mechanisms that carry the data and the information itself that is processed. The third significant difference between artificial intelligence and the human brain lies in the methods of information storage. Unlike digital systems, where data is stored in specific memory locations in an unchanged form, the human brain uses dynamic, adaptive patterns of neuronal activity to encode and store information. A fourth key difference between human intelligence and artificial intelligence is the perception and importance of context. The human brain exhibits an impressive ability to contextualize information, adapting its understanding and reactions depending on the surrounding situation. A fifth significant difference between artificial intelligence and the human brain is that artificial intelligence needs regularity and clear instructions for its functioning, while the human brain is distinguished by its ability to adapt and work effectively under conditions of uncertainty and dynamic change. The sixth fundamental difference that separates artificial intelligence from the human brain is their origin and development. Artificial intelligence is a product of human engineering and design, created to perform specific tasks or solve specific problems. The seventh difference is the way in which the human brain and artificial intelligence acquire knowledge and skills. The human brain learns through direct experience, observation, experimentation, and emotional experiences, which allows for deep understanding of concepts and development of skills. The eighth difference is that the human brain is remarkable for its ability to efficiently switch between tasks, performing a wide range of functions from complex cognitive processes to automatic physical actions. The ninth difference is that consciousness and self-awareness in the human brain are one of the most complex and least understood aspects of our existence. Researching the distinction between artificial intelligence and human thinking reveals fundamental aspects that determine their interaction and impact on society. First of all, it is important to note the absence of consciousness in artificial intelligence, in contrast to the human mind, which not only processes information, but is also aware of its own thoughts, emotions and existence. Scholars in the field of cognitive science and philosophy, analyzing this distinction, emphasize the deep understanding that emerges from human consciousness.