2023 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/41279

Browse

Browsing 2023 рік by Subject "339"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Панченко, Євген Григорович; Panchenko, Yevhen; Панченко, Евгений Григорьевич; Самойленко, Алла Олександрівна; Samoilenko, Alla; Самойленко, Алла Александровна
    У статті проаналізовано глобальні тренди розвитку шерінгової економіки в контексті соціалізації. Авторами з’ясовано, що глобальні тренди інформатизації, інтелектуалізації, інноватизації та діджиталізації достатньо взаємопов’язані та взаємообумовлені між собою. Цифрова глобалізація спричиняє соціокультурні перетворення, зміни в суспільстві свідомості і появу нових моделей споживання. Визначено, що соціальна економіка покликана задовольнити соціальні потреби, а також допомогти реалізувати індивідуальний потенціал кожної людини. За результатами дослідження виявлено, що економіка спільного використання підвищує ефективність сталого розвитку глобальних трендів соціалізації. З’ясовано глобальні передумови розвитку шерінгової економіки, за якими бізнес-організація створює ланцюгові мережі, що досить якісно трансформують увесь виробничий процес у рамках глобальної економіки нового типу. Виникають нові можливості отримання економічних чи технологічних переваг у міжнародному бізнесі, які базуються на принципах міжкраїнових ділових операцій, зокрема – продаж даного товару в іншій країні, або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або спільного надання послуг фірмами двох країн – третій тощо. У статті представлено глобальні тренди розвитку шерінгової економіки у контексті соціалізації. Також знайшли відображення чотири компоненти виміру шерінгової економіки. Поданий індекс шерінгу за версією Consumer Choice Centre відобразив сучасні можливості та тенденції економіки спільного використання. Проведений аналіз кількості користувачів шерінгової економіки продемонстрував, що вплив економічної та екологічної криз став причиною до стрімкого розвитку шерінгової складової глобальної економіки: шерінг-сервіси допомагають економити, а суспільство все більше усвідомило важливість зниження рівня споживання. За авторською думкою зазначено, що зростаюча економіка платформ формує новий глобальний бізнес-ландшафт і впливає на життя всього світового суспільства, сприяє розвитку нової форми організації підприємницької діяльності, в якій ключова роль належить ТНК. Комплексно проаналізовано бізнес-моделі шерінгової економіки з урахуванням тенденцій розвитку соціалізаційних процесів. Виявлено певний взаємозв’язок між економікою спільного використання та сталим розвитком, що потребує подальшого дослідження. Зроблено наголос на важливості соціальної відповідальності бізнес-структур у цьому напрямі. Запропоновано напрями і заходи посилення значення та рівня використання шерінгу в глобальній економіці з урахуванням важливості його соціальної компоненти. The article analyses global trends in the development of the sharing economy in the context of socialisation. The author finds out that global trends of informatisation, intellectualisation, innovation and digitalisation are quite interconnected and interdependent. Digital globalisation is causing socio-cultural transformations, changes in the society of consciousness and the emergence of new consumption patterns. In turn, it is determined that the social economy is designed to meet social needs and help to realise the individual potential of each person. The study found that the sharing economy increases the efficiency of sustainable development of global socialisation trends. The global prerequisites for the development of the sharing economy are determined, according to which a business organisation creates chain networks that transform the entire production process within the global economy of a new type. New opportunities arise for gaining economic or technological advantages in international business based on the principles of inter-country business operations, in particular, the sale of a given product in another country, or the establishment of production in another country by a firm of one country, or the joint provision of services by firms of two countries to a third country, etc. The article presents global trends in the development of the sharing economy, in particular in the context of socialisation. The four components of the sharing economy dimension are also reflected. The presented sharing index according to the Consumer Choice Centre reflects the current opportunities and trends of the sharing economy. The analysis of the number of users of the sharing economy demonstrated that the impact of the economic and environmental crises has led to the rapid development of the sharing component of the global economy: sharing services help to save money, and society has become increasingly aware of the importance of reducing consumption. According to the author, the growing platform economy is shaping a new global business landscape and influencing the life of the entire world society, promoting the development of a new form of business organisation, where TNCs play a key role. The business models of the sharing economy are comprehensively analysed, taking into account the trends in the development of socialisation processes. A certain relationship between the sharing economy and sustainable development has been identified, which requires further research. The importance of social responsibility of business structures in this direction is emphasised. Directions and measures to enhance the importance and level of use of sharing in the global economy are proposed, taking into account the importance of its social component.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Цифровий імператив розвитку глобальної економіки
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Павловський, Дмитро; Pavlovskyi, Dmytro; Сидоренко, Олександр; Sydorenko, Oleksandr
    У статті обґрунтовується гіпотеза щодо безальтернативності цифрової трансформації бізнесу, державного управління, суспільства у цілому у сучасній композиції науково-технологічних трендів глобального розвитку. Системно ідентифіковано цифрові технології, що базуються на великих даних, грід обчисленнях, блокчейні і реально впроваджуються у глобальному бізнесі як промисловий інтернет, робототехніка, цифровий маркетинг, фінтех, говтех, Е-медицина і освіта тощо. Акцентовано, що саме вони є ключовими драйверами цифрової економіки як новітнього феномену і нової реальності. Узагальнено понятійно-категоріальний апарат і показано архетипи цифрової економіки. Проілюстровано її стан у форматі показників впливових глобальних індексів. Констатовано очевидні позитиви цифровізації економіки — доступність, прозорість і ефективність використання ресурсів, висока продуктивність і здешевлення сервісів, швидкісний доступ до ринків, мобільність комунікації, енергоефективність і екологічність і показано її можливі негативи, внаслідок кіберзлочинності, електроенергетичних шоків, безробіття, незахищеності особистої інформації, дискредитації традиційних культурних і поведінкових цінностей. Проведено СВОТ-аналіз цифровізації української економіки за індексами Глобальної цифрової конкурентоспроможності і мережевої готовності і окреслено шляхи і пріоритетні завдання її інтенсифікації у євроінтеграційному напрямі розвитку — покриття мобільним зв’язком 4G, доступність чистої енергії, нейтралізація високих інвестиційних ризиків, належне правове регулювання інтелектуальної власності та ІКТ-діяльності. Обґрунтовано ключову роль стратегій і практик Е-врядування у процесі цифрової трансформації національних економік на основі порівняльного міжкраїнового аналізу. Представлену авторську логіку трансформації цифрової економіки, виходячи із перспективних науково-технологічних трендів, генерованих нано-, біо-, нейро-, кванто- технологіями та штучним інтелектом. Обґрунтовано об’єктивну зумовленість становлення розумної економіки насамперед у форматі розумних підприємств, міст і спільнот. The article substantiates the hypothesis that there is no alternative to digital transformation of business, public administration, and society as a whole in the current composition of scientific and technological trends in global development. The article systematically identifies digital technologies based on big data, grid computing, blockchain and actually implemented in global business, such as the industrial Internet, robotics, digital marketing, fintech, govtech, e-medicine and education, etc. It is emphasised that they are the key drivers of the digital economy as a new phenomenon and a new reality. The author summarises the conceptual and categorical apparatus and shows the archetypes of the digital economy. Its status is illustrated in the format of indicators of influential global indices. The article states the obvious positive aspects of digitalisation of the economy – accessibility, transparency and efficiency of resource use, high productivity and cheaper services, fast access to markets, communication mobility, energy efficiency and environmental friendliness – and shows its possible negative aspects, such as cybercrime, electricity shocks, unemployment, insecurity of personal information, discrediting traditional cultural and behavioural values. A SWOT analysis of the digitalisation of the Ukrainian economy according to the Global Digital Competitiveness and Network Readiness indices is carried out and the ways and priority tasks of its intensification in the European integration direction of development are outlined – 4G mobile coverage, availability of clean energy, neutralisation of high investment risks, proper legal regulation of intellectual property and ICT activities. The key role of e-governance strategies and practices in the process of digital transformation of national economies is substantiated on the basis of a comparative cross-country analysis. The authorʼs own logic of digital economy transformation is presented, based on promising scientific and technological trends generated by nano-, bio-, neuro-, quantum- and artificial intelligence. The author substantiates the objective conditionality of the formation of a smart economy, primarily in the format of smart enterprises, cities and communities.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Інноваційна політика країн: аналіз та ключові тренди розвитку
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Подзігун, Сніжана Олександрівна; Podzihun, Snizhana
    У роботі комплексно досліджено сутність інноваційної політики та її вплив на конкурентоспроможність країн. Згруповано види інноваційної політики країн за багатьма критеріями, зокрема за стратегією інноваційного розвитку, об’єктом орієнтації, ступенем регулювання та за спрямуванням. У досліджені було зазначено, що для формування ефективної інноваційної політики варто поєднувати різні види, спираючись на ступінь розвитку країни, ресурсний потенціал та цілі країни. Виокремлено та узагальнено інструментарій реалізації інноваційної політики, виявлено тенденцію до зростання застосування непрямих фінансових інструментів. Запропоновано використання низки індексів та баз даних для здійснення оцінки результатів інноваційної політики, а саме — Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Інноваційна шкала ЄС, Індекс готовності до передових технологій. Проведено аналіз інноваційної політики таких країн як США, Китай та Німеччина, виокремлено їх ключові характеристики та вплив на формування конкурентоспроможності. Інновації формують конкурентні переваги країн, забезпечуючи їх лідерство на світовій арені. Досліджено напівпровідникову галузь як ключову у сфері інноваційної конкурентної боротьби США та Китаю. Проаналізовано показники розвитку інноваційної екосистеми обраних країн за Глобальним індексом конкурентоспроможності. Висвітлено проблеми формування та реалізації інноваційної політики в Україні: недостатнє держане фінансування, формальність законодавства, бюрократичні процедури, несприятливий інвестиційний клімат, відтік мізків та брак знань у сфері управління інноваціями. Висвітлено місце України у глобальних індексах та надано рекомендації щодо покращення інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Підкреслено роль інновацій у соціально-економічному розвитку країн. Порушено основні соціальні проблеми, що варто враховувати під час формування інноваційної політики, зокрема проблема інклюзії, гендерної нерівності в інноваційній сфері, вирішення глобальних проблем. Підкреслено, що інноваційні рішення мають бути покликані допомагати у досягнені цілей сталого розвитку, зокрема декарбонізації та забезпеченні нульових викидів. The article comprehensively studies the essence of innovation policy and its impact on the competitiveness of countries. The types of innovation policy of countries are grouped by many criteria, in particular, by the strategy of innovation development, object of orientation, degree of regulation and direction. The study notes that in order to form an effective innovation policy, it is necessary to combine different types, based on the level of development of the country, resource potential and goals of the country. The instruments for implementing the innovation policy have been allocated and generalised, and a tendency to increase the use of indirect financial instruments has been identified. It is proposed to use a number of indices and databases to evaluate the results of innovation policy, namely the Global Innovation Index, the Global Competitiveness Index, the European Innovation Scoreboard, and the Frontier Technology Readiness Index. The article analyses the innovation policies of such countries as the USA, China and Germany, identifies their key characteristics and impact on competitiveness. Innovations shape the competitive advantages of countries, ensuring their leadership on the world stage. The semiconductor industry is studied as a key one in the field of innovative competition between the USA and China. The indicators of development of the innovation ecosystem of the selected countries according to the Global Competitiveness Index are analysed. The problems of forming and implementing innovation policy in Ukraine are highlighted: insufficient state funding, formal legislation, bureaucratic procedures, unfavourable investment climate, brain drain and lack of knowledge in the field of innovation management. The article highlights Ukraineʼs place in global indices and provides recommendations for improving innovation development and innovation policy. The role of innovation in the socio-economic development of countries is emphasised. The main social problems that should be taken into account when formulating innovation policy are raised, in particular, the problem of inclusion, gender inequality in the innovation sphere, and solving global problems. It is emphasised that innovative solutions should be designed to help achieve the goals of sustainable development, in particular decarbonisation and zero emissions.