2023 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2023 рік by Subject "339.9"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Сучасні практики імплементації методів детінізації національних економік(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна; Волошенко, Катерина Вікторівна; Voloshenko, KaterynaУ роботі комплексно досліджено сутність і чинники розвитку тіньової економіки з ідентифікацією таких ключових причин, як політичні, соціально-економічні, правові та морально-етичні. Проаналізовано специфіку регіональних, локальних стимулів розвитку тіньової економіки в індустріальних країнах, а також у країнах Східної та Центральної Європи. Охарактеризовано основні методи виявлення впливу та аналізу обсягів тіньової економіки (прямі, непрямі методи та моделі) і зазначено, що для повної та усесторонньої оцінки масштабів тінізації національної економіки варто застосовувати всю сукупність даних методів. Досліджено основні підходи з можливими методами та заходами перетворення тіньового сектору на офіційний, а саме — посилення різних видів покарання та стимулювання самовільного виходу з тіні, що імплементуються як своєрідна комбінація стимулюючих і посилюючих заходів. Ідентифіковано лідерів із найвищим рівнем тіньової економіки серед країн ЄС та найкращі практики впровадження методів детінізації. Встановлено та окреслено ключові механізми, методи, принципи та інструменти державного регулювання щодо детінізації економіки світових лідерів, а саме в таких країнах, як Данія, Італія, Нідерланди, США, Австрія, Латвія, Німеччина, Франція ті інші. Трансформаційні процеси, що посилюються в світовій економіці в контексті глобальної фінансової, соціальної, безпекової нестабільності, трансформують міжнародне бізнес-середовище, проте одночасно й виступають тригерами посилення ролі саме глобальних комунікацій, адже сприяють прозорості та відкритості даних, доступності інформації і посилюють значення методів просвітницьких інструментів комунікацій, які формують податкову мораль громадян та є ключовими в світовій практиці детінізації економіки. Окреслено ключові вектори боротьби з тінізацією національної економіки, оскільки детінізація є гостро необхідною для України. Застосування найкращих світових практик не лише сприятиме поліпшенню економічного стану нашої країни, а й допоможе забезпечити виконання європейських стандартів та вимог, що є надважливими для успішного інтегрування до Європейського Союзу.Item Теоретична концепція інтенсифікації іноземного інвестування(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Грамотнєв, Віталій Едуардович; Hramotniev, VitaliiУ статті аналізуються теоретичні питання сутності поняття «інтенсифікація іноземного інвестування» на основі вивчення сформованих різними науковими школами поглядів на складові зазначеної термінологічної конструкції, зокрема, в першу чергу, «інтенсифікація» та «іноземне інвестування». Нагальна потреба у такому дослідженні зумовлена важливістю іноземного приватного капіталу як джерела прискорення відбудови української економіки на повоєнному етапі. Іноземні інвестиції є загальновизнаним засобом не лише розширення доступу національних економік до фінансових ресурсів, але й запозичення ними новітніх технологій та «ноу-хау», що є неодмінною умовою структурної та якісної модернізації таких економік, підвищення їх продуктивності й конкурентоспроможності на глобальних ринках товарів та послуг. Тому вирішення завдань покращення інвестиційного клімату та впровадження стимулів для збільшення притоку іноземного капіталу в національну економіку є важливим елементом економічної політики переважної частини країн світу. У той же час не меншою є значущість завдання збільшення віддачі від іноземних інвестицій в контексті посилення позитивного соціальноекономічного ефекту від таких інвестицій для приймаючих країн. Особливої ваги набуває ефективне розв’язання зазначеної проблеми в умовах загальносвітової економічної рецесії, що зараз триває та супроводжується звуженням глобальних потоків іноземних інвестицій та, відповідно, зростанням конкурентної боротьби за них між державами світу. Результативне провадження діяльності, спрямованої на одночасне нарощення притоку іноземних інвестицій та збільшення їх соціального ефекту, що саме й є корінним змістом інтенсифікації іноземного інвестування, потребує наукового осмислення економічної сутності цієї категорії, надання їй чіткого та зрозумілого визначення. Вирішення цих питань є необхідною передумовою визначення системи показників, які уможливлять кількісну оцінку рівня інтенсифікації іноземного інвестування, науково-обґрунтованого планування з її підвищення. Виявлене розмаїття підходів, визначень, думок у розумінні сутності та механізмів інтенсифікації як такої, та інвестиційної діяльності зокрема, дало змогу дійти висновків про незавершеність формування теорії у цьому питанні та необхідність її подальшого уточнення й розробки. Систематизація різних підходів до визначення понять «інтенсифікація», «іноземне інвестування» уможливило їх обґрунтоване з’єднання в єдину конструкцію та розкриття її економічної сутності. Виходячи з наведених у дослідженні висновків запропоновано авторське визначення вищезгаданого поняття як «такого стану іноземного інвестування, при якому забезпечується формування більшого соціального ефекту на одиницю іноземних інвестицій у порівнянні з його значенням, досягнутим в інший проміжок часу». The article analyses the theoretical issues of the essence of the concept of “intensification of foreign investment” on the basis of studying the views on the components of this terminological construction formed by different scientific schools, in particular, first of all, “intensification” and “foreign investment”. The urgent need for such a study is due to the importance of foreign private capital as a source of accelerating the reconstruction of the Ukrainian economy in the post-war period. Foreign investment is a widely recognised means not only of expanding the access of national economies to financial resources, but also of borrowing the latest technologies and know-how, which is a prerequisite for the structural and qualitative modernisation of such economies, increasing their productivity and competitiveness in global markets for goods and services. Therefore, improving the investment climate and introducing incentives to increase the inflow of foreign capital into the national economy is an important element of the economic policy of most countries. At the same time, the task of increasing the return on foreign investment in the context of enhancing the positive social and economic effect of such investments for host countries is equally important. An effective solution to this problem is especially important in the context of the ongoing global economic recession, which is accompanied by a narrowing of global foreign investment flows and, accordingly, increased competition for them among countries. Effective implementation of activities aimed at simultaneously increasing the inflow of foreign investment and increasing its social effect, which is the root meaning of foreign investment intensification, requires a scientific understanding of the economic essence of this category, providing it with a clear and understandable definition. Addressing these issues is a prerequisite for defining a system of indicators that will enable quantitative assessment of the level of foreign investment intensification and science-based planning for its increase. The identified variety of approaches, definitions, and opinions in understanding the essence and mechanisms of intensification in general, and investment activity in particular, has led to the conclusion that the theory on this issue is incomplete and needs to be further clarified and developed. The systematisation of different approaches to the definition of the concepts of “intensification” and “foreign investment” made it possible to combine them into a single construct and to reveal its economic essence. Based on the conclusions presented in the study, the authorʼs own definition of the above concept is proposed as such a state of foreign investment that ensures the formation of a greater social effect per unit of foreign investment compared to its value achieved in a different period of time.Item Трансформаційні фактори розвитку глобальних ланцюгів постачання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Сандул, Мария СтаниславовнаСтаттю присвячено дослідженню взаємозв’язку між цілями і планами сталого розвитку, проблемами регулювання світової економіки, тенденціями деглобалізації, поширенням протекціоністських політик і геополітичними конфліктами, які сприяють зміні парадигми глобальних ланцюгів постачання. У статті наведено комплексний огляд їхньої еволюції від традиційних лінійних моделей до взаємопов’язаних і гнучких мереж, уможливлених технологічним прогресом і поглибленням глобалізації. Автор окреслює сучасні виклики та можливості, що з’являються у відповідь на зміну динаміки глобальної торгівлі, спричинені хвилями деглобалізації, інфляційним тиском і відродженням протекціоністських торговельних політик країн, зокрема під час пандемії covid-19. Показано, як ці виклики зумовили необхідність перегляду традиційних стратегій ланцюгів постачання і спонукали до пошуку інноваційних практик управління ризиками в більш невизначеному економічному середовищі, якому водночас притаманні тенденції френдшорингу і поступового завершення етапу диверсифікації торговельних партнерів у ланцюгах постачання у реагуванні на зростання збоїв у глобальних ланцюгах постачання внаслідок пандемії. Загострення геополітичної конфліктності та імперативи сталого розвитку визначаються як основні драйвери сучасних трансформацій глобальних ланцюгів постачання. У статті досліджено питання сталого розвитку та пов’язані з ним законодавчі ініціативи, що обумовлюють необхідність ініціювання і створення процесів відповідального пошуку джерел постачання, мінімізації негативного впливу на довкілля та забезпечення етичності трудових практик по всьому ланцюгу постачання. Наголошено, що у практиці міжнародного бізнесу досить складно балансувати між прагненням до економічно ефективних ланцюгів постачання і необхідністю відповідати все більш жорстким стандартам сталого розвитку, що ставить під сумнів можливість одночасного досягнення обох цілей. При цьому цифрові рішення виявляються перспективним напрямом подолання проблем, спричинених цими викликами. У статті досліджується потенціал таких технологій, як блокчейн, штучний інтелект та аналітика даних, у забезпеченні прозорості, відстежуваності та зменшенні ризиків у ланцюгах постачання. Підкреслюється трансформаційна роль цифровізації у підвищенні стійкості та швидкості реагування на зміни у ланцюгах постачання. Автором охарактеризовано непропорційність загроз, з якими стикаються країни, що розвиваються, у глобальному економічному просторі. Підкреслюється критична важливість рекалібрування стратегій і сприяння ширшому залученню зацікавлених сторін до подолання викликів і конкретних вразливості, з якими стикаються менш розвинені економіки, та розробки рішень, що сприятимуть економічній стабільності та зростанню країн із різним рівнем розвитку.