2022 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38254

Browse

Browsing 2022 рік by Subject "339"

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Креативна економіка у світовому інноваційному процесі
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Кузнецова, Наталія Богданівна; Kuznetsova, Nataliia; Кузнецова, Наталия Богдановна
    Стаття присвячена вивченню теоретичних аспектів креативних інновацій, місця і ролі креативної економіки в інноваційному процесі. На основі системного підходу, авторами побудовано алгоритм дослідження даної теми: вивчено інноваційний аспект креативної економіки; з’ясовано особливості інновацій в креативних та культурних індустріях (ККІ); досліджено характер та масштабність впливу креативної економіки на інноваційну динаміку на мікро, мезо та макрорівнях. В результаті дослідження доведено, що сектор креативної економіки є інноваційним, оскільки характеризується високим рівнем культурної взаємодії людей, і через нові форми їх активної участі в культурній діяльності і спільній творчості формує сприятливе середовище для поширення нового досвіду, креативних ідей та інновацій. Виявлено наявність тісної взаємодії та взаємозв’язку ККІ з інноваціями. З’ясовано, що з одного боку, інновації, інформаційно-комунікаційні технології, таланти і навички є ключовими драйверами розвитку ККІ, а з іншого боку— ККІ є важливими засобами стимулювання інновацій в інших секторах бізнесу, постачальниками інновацій та креативних рішень для вирішення широкого спектру суспільних проблем. Визначено прояв інноваційного характеру ККІ через розвиток креативного і соціального підприємництва, де рушійними силами інновацій є конкуренція, ринки, людські ресурси, технології та інвестиції. Обґрунтовано глобальний характер впливу креативного підприємництва та інновацій на процеси креативізації, які відбуваються та поширюються в усіх сферах суспільного життя, в економічній і соціальній сферах, є середовищем формування нової якості людського капіталу. Авторами досліджено наявність тісного зв’язку інновацій креативного сектору економіки з технологічним сектором, де на лінії їх перетину сформувався новий сектор Crea Tech, як нова інноваційна технологія в ККІ. Використання новітніх цифрових технологій у просторі Crea Tech визначено рушійною силою інновацій у ККІ, що зумовлює суттєві перетворення творчого досвіду, творчих продуктів, послуг і бізнес-процесів, зміну творчого виробництва і філософії споживання креативної продукції. Дослідження продемонструвало наявність зовнішнього інноваційного ефекту від впливу ККІ на інноваційний та економічний розвиток компаній, які функціонують у некреативних секторах економіки і є споживачами креативної продукції чи послуг. Також обґрунтовано більш глобальний вплив ККІ на інноваційний розвиток національної економіки, що забезпечується їх прямим і непрямим (опосередкованим) економічним внеском та інноваціями як усередині креативних індустрій, так і поза їх межами. Визначено важливу роль ринкової інноваційної інфраструктури (коворкінг-просторів, креативних спільнот, кластерів інноваційних компаній ККІ, мистецько-наукових інкубаторів) у зростанні рівня інноваційності ККІ.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Системний огляд наслідків пандемії Covid-19 і розширення формату PESTLE аналізу: час сприймати “середовище здоров’я” як окремий вимір
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Рамакрішнан, Вівек; Ramakrishnan, Vivek
    Продумане позиціонування різних внутрішніх і зовнішніх компонентів організації – від бізнес-стратегії до організаційної структури, з метою сприяння досягненню її довгострокових цілей і мети, називають процесом стратегічного узгодження. Щоб цей процес був ефективним, усі стейкхолдери – особливо внутрішні, але також певною мірою і зовнішні, мають розуміти і погоджуватися з цінностями, філософією та стратегічним баченням розвитку організації, а також бути відданими реалізації цього бачення. Від того, наскільки ефективно організація здатна ідентифікувати та сприйняти зміни макросередовища, значною мірою залежить її успіх. На основі скануванням середовища на рівні стратегічного управління формуються нові стратегії, які повинні сприяти використанню майбутніх можливостей, і подальший процес тактичного та операційного планування повинен враховувати, як зовнішні зміни спричиняють розбіжності в їхніх очікуваннях. Це зумовлює необхідність періодичної актуалізації інструментарію дослідження макросередовища, котрий використовується організаціями. У статті досліджено вплив пандемії COVID-19 на світову економіку з використанням макроекономічних орієнтирів. Крім того, розглянуто, як організації по всьому світу можуть використовувати такий дослідницький інструмент у стратегічному управлінні, як проведення PESTLE-аналізу, що дає змогу приділити увагу кожному фактору і макроекономічному аспекту, та в кінцевому підсумку охоплює всю економіку. При цьому особлива увага у статті приділена розширенню аспекта середовища «Здоров'я». Дослідження мало на меті визначити, чи слід розглядати охорону здоров'я як окремий вимір в рамках категорії «Здоров'я» в PESTLE-аналізі з огляду на наслідки поточної пандемії, і якщо так, то які є аргументи за і проти. Для досягнення поставленої мети дослідження автор провів кабінетне, або вторинне, дослідження, визначивши та проаналізувавши доступні дані з теми дослідження. Було зібрано дані з онлайн-журналів, що стосуються відповідних міністерств охорони здоров'я, і проведено усебічний огляд сучасного стану та впливу середовища охорони здоров’я на основі наявних джерел. У підсумку проведеного аналізу, що завершується дослідженням наслідків пандемії covid-19; автором запропоновано охорону здоров'я розглядати як ще один, додатковий вимір екологічного фактора в PESTLE-аналізі, який безпосередньо впливає на макроекономіку. Поряд з цим, фактори охорони здоров'я недостатньо враховуються в процесі стратегічного планування. У зв'язку з величезним впливом пандемії Covid 19, у процесі стратегічного планування рекомендовано розглядати середовище охорони здоров'я як окремий вимір задля підвищення розуміння середовища та кращого досягнення бажаних цілей і завдань розвитку організацій. Strategic alignment refers to the thoughtful positioning of an organisation's various internal and external components, from its business strategy to its organisational structure, to support the accomplishment of its long-term objectives and purpose. It necessitates that all parties involved—internal and external—agree with and are committed to achieving the organisation's vision. It highly says how an organisation adopting macro changes determines the success of the organisation. According to Environment scanning in strategic management, new strategies support taking advantage of future opportunities, and each planning process should account for how external changes cause differences in their expectations. The article explores the impact of the COVID-19 pandemic on the global economy, utilising macroeconomic concepts. Further, how organisations worldwide can use the strategic management technique of drawing up a PESTLE analysis to provide focused attention to each factor and macroeconomic party, which ultimately comprises the entire economy, with particular attention being focused on the expansion of the Health environmental aspect. The study sought to determine whether healthcare should be considered as a separate dimension under the health category in a PESTLE analysis as seen by the effects of the current pandemic and, if so, what the arguments in favour and against were. Desk research or secondary research is an essential process from a business's point of view; the researcher locates, gathers, and evaluates publicly accessible data on the research topic in this type of study. In this methodology, the researcher collected data from online journals relating to the relevant healthcare ministries, and a comprehensive review was conducted based on existing sources. This research article concludes with the results of the COVID-19 pandemic; healthcare can be considered a different dimension of the environmental factor in PESTLE analysis, which directly influences macroeconomics. Comparatively concerning, health factors are not considered in their strategic planning process. Due to the Covid 19 pandemic's vast impact, the strategic planning process should consider the Health environment as a separate dimension to achieve desired goals and objectives. As a different dimension to achieving desired goals and objectives.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Управлінська модель збільшення прибутковості підприємств сільських громад: кращі практики Пуджон Кідул, Індонезія
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Фірмансях, Різки; Firmansiakh, Rizky; Діка, Нур Рочмад Зульфікар Маула; Dika, Nur; Путрі, Шейла Фебріані; Putri, Sheila
    Система автономії села повинна бути здатна оптимізувати потенціал села для добробуту громади. Існування сільських підприємств (BUMDes) має на меті зрушити з місця колеса економіки та покращити життя людей. Туристичне село Пуджон Кідул – одне з успішних сіл в управлінні та розвитку BUMDes. У дослідженні проаналізовано модель управління BUMDes у збільшенні первинного доходу села. У дослідженні використано феноменологічний підхід. Методи збору даних – спостереження, інтерв’ю та документація. Аналіз даних проведено в декілька етапів: 1) скорочення даних; 2) подання даних; 3) формулювання висновків та їх перевірка. За результатами аналізу відомо, що BUMDes "Пуджон Кідул" – один з ефективних прикладів сільських підприємств в управлінні та розвитку. Завдяки різним бізнес-одиницям, які є взаємно стійкими один з одним і використовують наявні людські ресурси для участі в управлінні BUMDes, це робить його найбільшим вкладником у первинний дохід села Пуджон Кідул. У рамках BUMDes функціонують п’ять бізнес-підрозділів, починаючи з Асоціації споживачів питної води (HIPPAM), Центру комплексного управління відходами (TPST), туристичного підрозділу (кафе "Савах"), ощадно-позичкового або банківського підрозділу, а також ваучерні підрозділи. Цим підрозділам вдалося працевлаштувати близько 650 осіб, що суттєво знизило рівень безробіття і злочинності серед неповнолітніх, а також підвищило первинний дохід села (PADes) і помітно прискорило його розвиток. Успіх "Пуджон Кідул BUMDes" мотивується дієвим управлінням. Кожним підрозділом, від Асоціації споживачів питної води до ваучерних підрозділів, може управляти територіальна громада, тому не можна заперечувати, що громада – це головний учасник цього процесу. Управління, здійснюване громадою, може принести максимальний результат, збільшуючи первинний дохід села. Цей дохід використовується на покращення добробуту громади через справедливий розвиток та інші аспекти. Збільшення первинного доходу села має позитивний вплив на справедливість і добробут місцевої громади. The autonomy system in the village should be able to optimize the potential of the village for the welfare of the community. The existence of Village-Owned Enterprises (called BUMDes) aims to move the wheels of the economy and improve people's lives. Pujon Kidul Tourism Village is one of the successful villages in the management and development of BUMDes. This study analyzes the BUMDes management model in increasing Village Original Income. This study uses a phenomenological approach. Data collection techniques through observation, interviews and documentation. Data analysis was carried out through several stages, including: 1) data reduction, 2) data presentation, 3) conclusion drawing and verification. Based on the results of the analysis, it is known that the Pujon Kidul BUMDes is one of the successful BUMDes in management and development. Through various business units that are mutually sustainable with each other and utilize existing Human Resources to take part in the management of BUMDes, making it the largest contributor to the Original Income of Pujon Kidul Village. There are five business units that are run through BUMDes, starting from the Drinking Water User Population Association (HIPPAM), Integrated Waste Management Sites (TPST), Tourism (Sawah Cafe), Savings and Loans or Banking Units, and Voucher Units. These units succeeded in absorbing a workforce of approximately 650 people which resulted in a decrease in unemployment and juvenile delinquency, as well as an increase in Village Original Income (PADes) to accelerate village development. The success of Pujon Kidul BUMDes is motivated by good management. Every unit, from HIPPAM to voucher units, can be managed by the surrounding community, so it cannot be denied that the community is the main actor involved in it. Management carried out by the community can reap maximum results so as to increase Village Original Income. The income is used to improve the welfare of the community through equitable development and other aspects. The increase in PADes has a positive impact on equity and the welfare of the surrounding community.