Випуск № 37
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 37 by Subject "338.43(46)"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Державне регулювання доходів домогосподарств як фактор соціально-економічного розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaha, Iryna; Лісняк, Іван Андрійович; Lisniak, IvanУ статті досліджено вплив державних соціальних стандартів на обсяги і структуру споживчих видатків українських домогосподарств у контексті їхньої участі в процесах інвестування в людський капітал і формуванні ресурсних умов для соціально-економічного розвитку. Оцінено вплив інфляційних процесів на здатність домогосподарств виділяти вагому частку споживчих видатків на придбання товарів і послуг, пов’язаних з людським розвитком. Для цього розраховано реальна купівельна спроможність втілена у розмірах законодавчого та фактичного прожиткових мінімумів й у мінімальній заробітній платі протягом ретроспективного періоду (розміри соціальних стандартів виражені у постійних цінах базисного 2014 р.). Отримано емпіричні підтвердження неспроможності державної політики доходів, що реалізовувалась протягом ретроспективного періоду протидіяти розмиванню реальної купівельної спроможності основних соціальних стандартів і стагнації економічних можливостей домогосподарств. Обґрунтовано, що українські домогосподарства протягом ретроспективного періоду були майже позбавлені ресурсів для інвестування в людський капітал, що закономірно звужує коло бенефіціарів економічного зростання та не дозволяє забезпечити його сталість. The article examines the impact of state social standards on the volume and structure of consumer spending of Ukrainian households in the context of their participation in the processes of investing in human capital and forming resource conditions for socio-economic development. The impact of inflationary processes on the ability of households to allocate a significant share of consumer spending on the purchase of goods and services related to human development is assessed. For this purpose, real purchasing power embodied in the amounts of the legislative and actual subsistence minimums and in the minimum wage during the retrospective period was calculated (the amounts of social standards are expressed in constant prices of the base year 2014). Empirical evidence is obtained of the inability of the state income policy implemented during the retrospective period to counteract the erosion of the real purchasing power of basic social standards and the stagnation of the economic opportunities of households. It is substantiated that Ukrainian households during the retrospective period were almost deprived of resources for investing in human capital, which naturally narrows the circle of beneficiaries of economic growth and does not allow ensuring its sustainability.Item Оцінка масштабів і глибини бідності в контексті аналітичного забезпечення політики сталого розвитку в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Котенок, Михайло Григорович; Kotenok, MykhailoСтаття присвячена апробації інструментарію емпіричного оцінювання адекватності розмірів і структури споживчих видатків домогосподарств, вимогам сталого розвитку національної економіки. Також автори прагнули оцінити можливості розширення участі домогосподарств у фінансуванні розвитку соціальної сфери, нарощенні темпів накопичення людського капіталу та наближенні України до траєкторії сталого розвитку економіки. Теоретичний бекграунд дослідження утворюють «мікроекономічні моделі розвитку», що започатковані роботами Е. Енгеля, а надалі стали основою оцінювання тих результатів державної політики, що безпосередньо проявляються в зміні рівня життя, обсягах і структурі споживчих витрат, економічному добробуті домогосподарств. Для оцінки масштабів бідності використано два показники, запропоновані методикою комплексної оцінки бідності: частка домогосподарств, чиї еквівалентні загальні середньодушові доходи менші фактичного прожиткового мінімуму, та середній дефіцит (відставання) споживчих витрат «бідних домогосподарств» порівняно з розмірами фактичного прожиткового мінімуму. Для оцінки міри концентрації споживчих витрат українських домогосподарств розраховано індекси Херфіндаля-Хіршмана та показники Ентропії. Отримані емпіричні підтвердження тези, що власне економічні механізми участі домогосподарств у формуванні передумов та імпульсів зростання і розвитку залишаються заблокованими, що робить зовнішні інвестиції чи державні бюджетні витрати практично єдиним джерелом зростання та розвитку. Але така виняткова роль державного бюджету чи зовнішніх інвестицій, що не мають позитивного впливу на економічну роль домогосподарств, прямо суперечить принципам стійкості розвитку: сконцентрованість джерел зростання веде до концентрації його вигід та блокує подолання бідності. The article is devoted to the approbation of the tools for empirical assessment of the adequacy of the size and structure of household consumer expenditures to the requirements of sustainable development of the national economy. The authors also sought to assess the possibilities of expanding the participation of households in financing the development of the social sphere, increasing rates of human capital accumulation, and Ukraine’s approach to the trajectory of sustainable economic development. The theoretical background of the study created by «microeconomic development models», which were initiated by the works of E. Engel, and then became the basis for evaluating the state policy results, which operate with the change in the standard of living, the volume and structure of consumer spending, and the economic well-being of households. To assess the scale of poverty, two indicators proposed by the poverty assessment methodology are used: the share of households whose equivalent total average per capita income is less than the actual cost of living minimum and the average deficit (gap) of consumer spending of the «poor households» comparing with the size of the actual cost of living minimum. To assess the degree of concentration of consumer spending by Ukrainian households, the Herfindahl-Hirschman indices and Entropy indices were calculated. Empirical confirmation was obtained of the thesis that the economic mechanisms of household participation in the formation of preconditions and impulses for growth and development remain blocked, which makes foreign investments or state budget expenditures practically the only source of growth and development. But such a role of the state budget or external investments, which do not have a positive effect on the economic role of households, directly contradicts the principles of sustainable development: the concentration of sources of growth leads to the concentration of its benefits and blocks the overcoming of poverty.