Випуск № 37
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Випуск № 37 by Subject "339.92"
Now showing 1 - 3 of 3
Results Per Page
Sort Options
Item Оптимізація бізнес-моделі: кваліметричний підхід до управління релокацією(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Фоменко, Борис Олегович; Fomenko, BorysУ статті розглядається проблема оптимізації управління процесом переселення бізнесу в умовах сучасних економічних і соціальних викликів. Особливу увагу приділено застосуванню кваліметричних підходів для комплексної оцінки ефективності управління бізнесовим переселенням. Дослідження показує, що традиційні методи аналізу, зосереджені переважно на фінансових показниках, не враховують важливі якісні фактори, такі як соціокультурні аспекти, адаптація співробітників і підтримка комунікації зі стейкхолдерами. Використання кваліметрії дозволяє інтегрувати якісні та кількісні підходи для всебічної оцінки різних аспектів релокації. У статті представлено методологію, що базується на використанні алгоритму ієрархій Т. Сааті для визначення вагових коефіцієнтів впливу різних ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, технологічних та управлінських). Це дозволяє систематично оцінювати важливість ресурсів у процесі переселення та їхню оптимізацію задля досягнення стратегічних цілей компанії. Основна увага приділяється аспектам, які потребують додаткових досліджень, зокрема аналізу ризиків, оцінці ефективності комунікаційних стратегій та управління змінами у нових умовах. Результати дослідження підкреслюють важливість ретельного планування перед переміщенням, врахування правових, економічних і культурних особливостей нового регіону, а також ефективного управління персоналом і адаптацією до нових умов. Використання кваліметричних методів допомагає підприємствам мінімізувати ризики, пов’язані з переміщенням, і підвищувати стійкість та конкурентоспроможність на нових ринках. Стаття містить рекомендації для підприємств щодо вдосконалення підходів до управління переселенням, зокрема через впровадження комплексної оцінки ресурсів і стратегії зниження ризиків. Це забезпечує успішне функціонування бізнесу в умовах змінного середовища, підвищує якість управління та сприяє досягненню стратегічних цілей. Розробка спеціальної методології для оцінки переселення може стати основою для подальших досліджень та практичного застосування у сфері бізнес-менеджменту. The article addresses the issue of optimizing business relocation management in the face of contemporary economic and social challenges. Special attention is given to the application of qualimetric approaches for comprehensive evaluation of business relocation management effectiveness. The study highlights that traditional analysis methods, primarily focused on financial indicators, do not sufficiently consider important qualitative factors such as socio-cultural aspects, employee adaptation, and communication with stakeholders. The use of qualimetrics enables the integration of qualitative and quantitative approaches for a thorough assessment of various aspects of relocation. The article presents a methodology based on the use of T. Saaty’s hierarchy algorithm to determine the weight coefficients of different resources (material, financial, human, technological, and managerial). This allows for a systematic evaluation of resource importance in the relocation process and their optimization to achieve the company’s strategic goals. The main focus is placed on areas requiring further research, particularly risk analysis, evaluation of communication strategies’ effectiveness, and change management in new conditions. The study’s findings emphasize the importance of careful pre-relocation planning, consideration of the legal, economic, and cultural characteristics of the new region, as well as effective personnel management and adaptation to new circumstances. The application of qualimetric methods helps businesses minimize relocation-related risks and improve resilience and competitiveness in new markets. The article provides recommendations for businesses on improving relocation management approaches, particularly through the implementation of comprehensive resource assessments and risk mitigation strategies. This ensures successful business operations in changing environments, enhances management quality, and contributes to achieving strategic goals. The development of a specialized methodology for relocation assessment can serve as a foundation for further research and practical applications in business management.Item Постнеоліберальна модель світового економічного порядку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Хоманець, Володимир Анатолійович; Khomanets, VolodymyrОстанні десятиліття характеризуються розвитком міжнародних відносин у загальному руслі неоліберальної моделі світового економічного порядку. Вона ґрунтується на повній абсолютизації механізмів ринкової економіки, значному послабленні національного економічного суверенітету країн, делегуванні ними частини традиційних функцій державного управління на міжнародний і наднаціональний рів-ні, дотриманні усіма державами світу «правил гри», запроваджених міжнародними організаціями, а також орієнтації глобальної бізнес-діяльності на максимізацію акціонерної вартості компаній і фірм як загального мірила внеску бізнесу у світовий соціально-економічний прогрес. У статті розкрито засадничі принципи неоліберальної моделі світового економічного порядку, її «вузькі місця» та дестабілізуючі для між-народних відносин наслідки. Доведено, що пануюча неоліберальна модель світового економічного порядку досягла у сучасних умовах своїх граничних меж, а відтак — її докорінна трансформація у постнеоліберальний формат є імперативно насущною. Констатовано, що постнеоліберальна модель світового економічного порядку має передбачати не стільки зміну конфігурації балансу сил найпотужніших держав, скільки зміну самої політико-економічної системи світового суспільства у зв’язку з наростаючим державним протекціонізмом, значним посиленням конфліктного потенціалу міжнародних відносин, суттєвим послабленням регуляторних можливостей міжнародних організацій, а також «розмиванням» домінуючої ролі західних країн у міжнародних фінансових інститутах у міру формування нових організацій. Зроблено висновок щодо доцільності реконфігурації світового економічного порядку на основі розбудови його «гібридних» форматів, котрі не мали аналогів у минулому. Констатовано, що навіть попри певну нестійкість гібридних форматів світового порядку та їх чітко виражений перехідний характер, вони відкривають величезні ресурсні можливості щодо конкурентного розвитку країн з різним рівнем соціально-економічного розвитку в силу своєї високої гнучкості та адаптації до щонайменших змін у їх диспозиції на глобальних ринках. The last decades have been characterized by the development of international relations in the general direction of the neoliberal model of the world economic order. It is based on complete absolutizing of market economy mechanisms, significant weakening of national economic sovereignty of countries, delegation of some traditional functions of state administration to the international and supranational levels, compliance by all countries of the world with the «rules of the game» established by international organizations, and orientation of global business activities towards maximization of shareholder value of companies and firms as a general measure of business contribution to global socio-economic progress. The article reveals the fundamental principles of the neoliberal model of the world economic order, its bottlenecks and destabilizing consequences for international relations. It is proved that the dominant neoliberal model of the world economic order has reached its limits in modern conditions, and therefore its radical transformation into a post-neoliberal format is imperative. It is stated that the post-neoliberal model of the world economic order should involve not so much a change in the configuration of the balance of power of the most powerful states as a change in the political and economic system of the world society itself due to the growing state protectionism, a significant increase in the conflict potential of international relations, a significant weakening of the regulatory capabilities of international organizations, and the «erosion» of the dominant role of Western countries in international financial institutions as new organizations are formed. The author concludes that it is expedient to reconfigure the world economic order on the basis of developing its «hybrid» formats, which had no analogues in the past. It is stated that even despite a certain instability of the hybrid formats of the world order and their clearly expressed transitional nature, they open up enormous resource opportunities for the competitive development of countries with different levels of socio-economic development due to their high flexibility and adaptation to the slightest changes in their disposition in global markets.Item Інституційне забезпечення регулювання міжнародної цифрової торгівлі на сучасному етапі(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Осадчук, Валерія Євгеніївна; Osadchuk, ValeriiaАктуальність теми дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрової економіки та зростанням значення цифрової торгівлі, що потребує вдосконалення інституційного забезпечення її регулювання. Багатостороння система регулювання міжнародної цифрової торгівлі стикається з численними викликами, такими як різниця у підходах до регулювання, цифровий розрив між розвиненими та країнами, що розвиваються, а також невизначеність у термінології. У статті вивчаються ключові інституції та їхня роль у регулюванні цифрової торгівлі, проблеми внутрішнього регулювання та вплив законодавства на глобальному рівні. Метою статті є виявлення та аналіз існуючих проблем у регулюванні міжнародної цифрової торгівлі, а також розробка рекомендацій для покращення інституційного забезпечення цієї сфери. Акцент робиться на необхідності детального дослідження впливу внутрішніх регулювань і міжнародних інституцій на розвиток цифрової торгівлі, що дозволить виявити ключові фактори, які сприяють або заважають її зростанню. Порівняльний аналіз впливу законодавства ЄС на цифрову торгівлю в різних регіонах світу надає цінну інформацію про глобальний вплив європейських регулювань. Розглядаються ефективність різних шаблонів правил цифрової торгівлі, запропонованих як розвиненими країнами-членами СОТ, так і країнами, що розвиваються. Значна увага приділяється проблемам, пов’язаним з розбіжностями у регулюванні конфіденційності, захисту даних, доступу правоохоронних органів та національної безпеки. Обговорюються виклики, з якими стикається режим СОТ, зокрема питання мораторію на митні збори на електронні передачі та вплив цифрового податку на послуги. Стаття також розглядає швидку цифрову трансформацію як нові можливості для економічного розвитку, а також регуляторні виклики, що можуть затьмарити ці можливості. Підкреслюється важливість міжнародного співробітництва, діалогу та регуляторної гармонізації для забезпечення інклюзивного та стабільного цифрового розвитку в усіх країнах світу. The relevance of the research topic is determined by the rapid development of the digital economy and the increasing significance of digital trade, which necessitates the improvement of institutional support for its regulation. The multilateral system for regulating international digital trade faces numerous challenges, such as differences in regulatory approaches, the digital divide between developed and developing countries, and uncertainty in terminology. The article examines key institutions and their roles in regulating digital trade, as well as issues related to internal regulation and the impact of legislation at the global level. The aim of the article is to identify and analyze existing problems in the regulation of international digital trade and to develop recommendations for improving the institutional support of this area. Emphasis is placed on the need for a detailed investigation into the impact of internal regulations and international institutions on the development of digital trade, which will help identify key factors that either promote or hinder its growth. A comparative analysis of the impact of EU legislation on digital trade in various regions of the world provides valuable insights into the global influence of European regulations. The effectiveness of various digital trade rule templates proposed by both developed WTO member countries and developing countries is examined. Significant attention is paid to issues related to discrepancies in the regulation of privacy, data protection, law enforcement access, and national security. The challenges faced by the WTO regime are discussed, particularly regarding the issue of a moratorium on customs duties on electronic transmissions and the impact of digital taxes on services. The article also considers the rapid digital transformation as both new opportunities for economic development and regulatory challenges that could overshadow these opportunities. The importance of international cooperation, dialogue, and regulatory harmonization is emphasized to ensure inclusive and stable digital development in all countries around the world.