Випуск № 2 (13)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/46620

Browse

Browsing Випуск № 2 (13) by Subject "creativity"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Креативна зайнятість як модерновий ресурс соціально-економічного відновлення України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Маршавін, Олег Ю.; Marshavin, Oleh
    Основна ідея статті полягає в обґрунтуванні значення креативної зайнятості для соціально-економічного відновлення України. Людський капітал, його креативний елемент спроможні прискорити трансформацію сировинної економіки з її експортною орієнтацією на нову економіку з пануванням техніки і технологій, притаманних Індустрії 4.0. Використання методів діалектичного аналізу, синтезу та узагальнення; системного, стратегічного і процесного підходів; прийомів абстрагування дало змогу розкрити високий потенціал креативної зайнятості для збереження існуючих та генерування нових робочих місць, формування привабливості для інвесторів. Теоретичне і практичне значення має проведена систематизація думок і напрацювань вітчизняних і закордонних науковців щодо змісту креативної зайнятості. Відповідно до визначених цілей і завдань узагальнено і поглиблено концептуальні засади «вузького» та «широкого» підходів до змісту креативної зайнятості. Встановлено, що за «вузьким» підходом до креативних працівників в основному відносять людей мистецтва та творчих професій, осіб, зайнятих в медійній індустрії, фахівців сфери інформаційних систем і технологій, для яких характерною є індивідуальна праця. За авторською позицією, згідно з «широким» підходом креативна зайнятість має місце у всіх галузях і сферах, що виробляють матеріальні, культурні і духовні блага, а також в управлінській діяльності. Ця концепція привносить не лише нові знання в соціоекономіку, а має й практичну значущість для визначення обсягу креативної зайнятості та оцінки державної соціально-економічної політики. На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що креативна зайнятість не є штучним явищем, відірваним від технічного і соціального прогресу. Її розвиток пов’язаний перш за все із збільшенням потреби економіки та соціально-гуманітарної сфери в інноваційних розробках, які у подальшому комерціалізуються. За авторським переконанням, на цій базі формуються нові виробничі відносин, які поступово трансформуються у партнерські. The article’s main idea is to substantiate the importance of creative employment for Ukraine’s socio-economic recovery. Human capital, its creative element, can accelerate the transformation of a raw economy with its export orientation into a new economy dominated by technology and technologies inherent in Industry 4.0. The use of methods of dialectical analysis, synthesis, generalization, systemic, strategic, and process approaches, and techniques of abstraction made it possible to reveal the high potential of creative employment for preserving existing jobs and generating new jobs, making it attractive to investors. The systematization of the thoughts and work of domestic and foreign scientists regarding the content of creative employment is of theoretical and practical importance. In accordance with the defined goals and objectives, the conceptual principles of «narrow» and «broad» approaches to the content of creative employment are summarized and deepened. It was found that, according to the «narrow» approach, creative workers are mainly people of art and creative professions, people employed in the media industry, and specialists in the field of information systems and technologies, for which individual work is characteristic. According to the author’s position, in accordance with the «broad» approach, creative employment takes place in all branches and spheres that produce material, cultural, and spiritual goods, as well as in management activities. This concept not only brings new knowledge to socioeconomics but also has practical significance for determining the scope of creative employment and evaluating state social and economic policy. The study concluded that creative employment is not an artificial phenomenon detached from technical and social progress. Its development is connected primarily with the increase in the economy’s and the social and humanitarian sphere’s need for innovative developments, which are subsequently commercialized. According to the author, new industrial relations are formed on this basis, which are gradually transformed into partnership ones.