2024 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/43062

Browse

Browsing 2024 рік by Subject "decent work"

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Remuneration in science: an analysis from the perspective of the decent work concept
    (LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2024) Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Vasylyk, Alla; Василик, Алла Володимирівна; Smaliichuk, Hanna; Смалійчук, Ганна Володимирівна; Stoliaruk, Khrystyna; Столярук, Христина Сергіївна
    Decent wages in science are necessary because the work of scientists is valuable for ensuring a country’s viability and economic growth. This study aims to develop the theoretical and methodological foundations for examining wage policy within the framework of the decent work concept at the sectoral level. Additionally, the study seeks to analyze wage policies within the scientific field to identify areas for enhancement. The authors developed methodological principles for assessing wages in terms of the decent work concept. The assessment of wages confirmed the hypothesis about insufficient wage policy in science, which does not attract new employees to work in scientific institutions, engages scientists in research, and motivates results. The results showed that the science sector belongs to the sectors of the economy with decent wage indicators below the average. An analysis of wage policy in science revealed some positive characteristics and negative trends. Priority objectives were set to raise the prestige and attractiveness of scientific work. These objectives include raising salaries and increasing the minimal guarantees, implementing innovative wage tariffing and bonus schemes, introducing competitive social packages, reducing the gender pay gap, and developing social partnership and wage bargaining regulations. The practical significance of the study is evident in the potential application of the methodology by the National Academy of Sciences of Ukraine. Leaders of scientific institutions and social partners can use this methodology to derive practical benefits. Гідна оплата праці в науці є необхідною тому, що праця науковців має велику цінність для забезпечення життєздатності та економічного зростання країни. Мета дослідження – обґрунтувати теоретико-методологічні засади дослідження політики оплати праці в рамках концепції гідної праці на галузевому рівні та проаналізувати політику оплати праці в галузі науки для визначення напрямів її вдосконалення. Авторами розроблено методологічні засади оцінки заробітної плати в рамках концепції гідної праці. Оцінка заробітної плати підтвердила гіпотезу про недостатню політику оплати праці в науці, яка не залучає нових співробітників до роботи в наукових установах, не залучає вчених до наукової роботи, не мотивує на результат. Результати показали, що наукова сфера відноситься до галузей економіки з гідним показником оплати праці, нижчим за середній. Аналіз політики оплати праці в науці виявив як позитивні, так і негативні тенденції. Для підвищення престижу та привабливості наукової роботи визначено першочергові завдання. Вони включають: підвищення заробітної плати та підвищення мінімальних гарантій, впровадження інноваційних систем тарифікації та преміювання, запровадження конкурентоспроможних соціальних пакетів, зменшення гендерного розриву в оплаті праці, розвиток соціального партнерства та положення про оплату праці. Практичне значення здійсненого дослідження полягає у можливості використання методики НАН України, керівниками наукових установ і соціальними партнерами.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Якість зайнятості за нової соціоекономічної реальності: теоретико-методологічні засади
    (2024) Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Рябоконь, Іван Олександрович; Riabokon, Ivan; Бабій, Юлія М.; Babii, Yuliia
    Стаття містить наукову аргументацію загострення соціально-трудової проблематики і передусім зайнятості у різноманітних її проявах. Обґрунтовано необхідність оновлення теоретико-методологічних засадах зайнятості в цілому та її якості зокрема. Представлено сучасний погляд на інститут зайнятості. Розкрито авторський концепт якості зайнятості. Запропонована концептологія якості зайнятості побудована на новітніх теоретико-методологічних засновках та відкриває нові горизонти подальшого науково-прикладного пошуку. Йдеться передусім про розвиток теоретико-методологічних і прикладних засад оцінювання якості зайнятості. Доведено, що новітнім трендом нинішньої цифрової доби є поява та інтенсивне відтворення розривів у якості сумісно розподіленої праці, у складі різноманітних видів як стандартної, так і особливо нестандартної форми зайнятості. Ключова квінтесенція статті – авторське бачення якості зайнятості як передумови стійкого людиновимірного розвитку й обґрунтування потреби у переміщенні інституту якості зайнятості до епіцентру теоретико-прикладних досліджень, що мають стати платформою наукового забезпечення формування і реалізації нової соціально-трудової політики. Отримали наукову інтерпретацію подальші розвідки у царині наукового забезпечення соціально-трудового розвитку. The article contains scientific arguments for aggravating social and labor problems, especially employment in its various manifestations. It substantiates the need to update the theoretical and methodological foundations of employment in general and its quality in particular. A modern view of the employment institute is presented. The author’s concept of employment quality has been revealed. The proposed conceptology of employment quality is based on the latest theoretical and methodological foundations and opens new horizons for further scientific and applied research. First of all, it concerns development of theoretical, methodological and applied principles of employment quality assessment. It is proven that the newest trend of the current digital age is the emergence and intensive reproduction of gaps in the quality of jointly distributed labor as part of various types of both standard and especially non-standard forms of employment. The article’s key quintessence is the authors’ vision of employment quality as a prerequisite for sustainable people-dimensional development and justification of the need to move the institute of employment quality to the epicenter of theoretical and applied research, which should become a platform for scientific support of formation and implementation of a new social and labor policy. Further research in the field of scientific support for social and labor development has received scientific interpretation.