Боргова стійкість у зміцненні фінансового суверенітету України

У статті розглянуто проблему підвищення боргової стійкості України у контексті збереження фінансового суверенітету країни. Здійснено аналіз боргових процесів в Україні за 30 років Незалежності, визначено вплив сформованих інституційних пасток в економіці на боргову політику. Проявами сформованих в економіці України інституційних пасток (ухиляння від податків та тінізація економіки) визначено: проблеми з наповненням бюджету, його дефіцитністю та фінансуванням переважно за рахунок збільшення держборгу. Встановлено особливості ситуації в сфері державного боргу в сучасних умовах у світі та Україні, визначено існуючі підходи до управління державним боргом в умовах пандемії Covid-19, що супроводжується проблемами боргових ускладнень й може стати причиною погіршення фінансової стійкості країн. Зазначено, що Україна зараз теж стикнулася з проблемою надмірного боргового навантаження за непевних умов економічного зростання й вимушена балансувати між викликами фіскальної консолідації для зменшення обсягу державного боргу та утримання на помірному рівні ризиків рефінансування, з одного боку, і потребами у фіскальних стимулах для пожвавлення економічної діяльності — з другого. Запропоновано пріоритети підвищення рівня боргової стійкості України, що передбачають удосконалення боргової політики, зокрема у напрямі оптимізації структури державного боргу з позицій співвідношення вартості обслуговування та ризиків за збереження прийнятного рівня боргового навантаження з урахуванням принципів управління державним боргом: збільшення частки державного боргу у національній валюті; продовження середнього строку до погашення і забезпечення рівномірного графіка погашення державного боргу; залучення довгострокового пільгового фінансування; продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами. Наголошено також на необхідності вирішення базових завдань щодо розвитку фондового ринку України як джерела доступних ресурсів для фінансування поточної діяльності та інвестиційних вкладень; створення ліквідних ринків фінансових інструментів та механізмів зниження їх ризику; забезпечення модернізації, консолідації і розвитку біржової та депозитарної інфраструктури ринків капіталу. Обґрунтовано, що для забезпечення фінансового суверенітету України в сучасних умовах потрібен перехід від консервативної до прогресивної фінансової стабільності, що має бути результатом досягнення комплексної функціональності фінансової системи. Нагальним є також створення досконалих інституційних механізмів, які забезпечували б координацію дій органів економічного управління щодо подолання наявних дисбалансів і запобігання виникненню нових. This article considers the problem of increasing the debt sustainability of Ukraine in the context of country's financial sovereignty maintenance. The analysis of debt processes in Ukraine for 30 years of independence was carried out, the influence of the existing institutional traps in the economy on the debt policy was determined. The following problems were defined as the institutional traps formed in the Ukrainian economy (tax evasion and shadowing of the economy): problems with pumping up the budget, its deficit and financing mainly due to an increase in government debt. The special aspects of the situation in the field of government debt in modern conditions in the world and in Ukraine were identified, the existing approaches to government debt management in the context of the Covid-19 pandemic were identified, which is accompanied by problems of debt complications and may cause deterioration in the financial stability of countries. It is noted that Ukraine is now faced with the problem of excessive debt burden under uncertain conditions of economic growth and is forced to balance between the challenges of fiscal consolidation to reduce the volume of government debt and keep refinancing risks at a moderate level, on the one hand, and the need for fiscal incentives to revive economic activity, on the other. The priorities for increasing the level of debt sustainability of Ukraine are proposed, providing for the improvement of debt policy, in particular, in the direction of optimization of the structure of government debt in terms of ratio of service costs and risks while maintaining an acceptable level of debt burden, taking into account the principles of government debt management: increasing the share of government debt in national currency; extending the average maturity and ensuring a uniform repayment schedule for government debt; attraction of long-term concessional financing; continuation of strong investor relationships development. It is also noted that it is necessary to solve the basic problems of the development of the stock market of Ukraine as a source of available resources for financing current activities and investments; creation of liquid markets for financial instruments and mechanisms to reduce risk thereof; ensuring the modernization, consolidation and development of exchange and depository infrastructure of capital markets. It is substantiated that in order to ensure the financial sovereignty of Ukraine in modern conditions, a transition from conservative to progressive financial stability is required, which, in turn, should be the result of achieving a comprehensive functionality of the financial system. It is also necessary to create perfect institutional mechanisms to ensure coordination of actions of economic management institutions to overcome existing imbalances and prevent the creation of new ones.

Keywords

державний борг, боргова стійкість, фінансовий суверенітет, боргова політика, інституційні пастки, government debt, debt sustainability, financial sovereignty, debt policy, institutional traps

Citation

Шемаєва Л. Боргова стійкість у зміцненні фінансового суверенітету України / Шемаєва Людмила, Онофрійчук Віталій, Онофрійчук Андрій // Міжнародна економічна політика. – 2021. – № 2. – С. 118–132.
Shemayeva L. Debt Sustainability in Strengthening the Financial Sovereignty of Ukraine / Lyudmila Shemayeva, Vitalii Onofriichuk, Andrii Onofriichuk // International economic policy. – 2021. – № 2. – P. 119–134.

URI

https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/37286

Collections

Випуск № 2 (35)

Full item page