Формування міжнародно-правових стандартів гуманного поводження із пораненими під час війни: генеза та значення женевської конвенції 1864 року
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Стаття присвячена історико-правовому аналізу становлення міжнародних гуманітарних норм на прикладі Женевської конвенції 1864 року – першого міжнародного договору, що започаткував правову кодифікацію принципу гуманності у збройних конфліктах. У роботі розглядаються передумови її ухвалення, зокрема вплив битви при Сольферіно 1859 року та діяльність Анрі Дюнана, який ініціював створення Женевського комітету допомоги пораненим, що пізніше трансформувався у Міжнародний комітет Червоного Хреста. Автор простежує, як Конвенція перетворила моральні ідеї співчуття, милосердя й взаємодопомоги на обов’язкові міжнародно-правові норми. увагу приділено аналізу змісту окремих статей Конвенції, які визначили базові гуманітарні принципи: нейтралітет шпиталів (ст. 1), захист медичного і духовного персоналу (ст. 2), право цивільного населення на надання допомоги пораненим (ст. 5), недискримінаційність медичної допомоги (ст. 6) та запровадження розпізнавального знака – червоного хреста на білому тлі (ст. 7). Зазначено, що ці норми започаткували концепцію «захищених осіб» і створили основу для подальшого розвитку системи міжнародного гуманітарного права, закріпленої у Женевських конвенціях 1906, 1929 та 1949 років і Додаткових протоколах 1977 року. У статті підкреслюється, що принципи Конвенції 1864 року залишаються актуальними в умовах сучасної російсько-української війни. Їх реалізація простежується у нормах національного законодавства України, зокрема у статті 438 Кримінального кодексу, а також у діяльності державних і громадських структур, які забезпечують захист поранених, медичного персоналу та цивільних. Автор робить висновок, що Женевська конвенція 1864 року стала історичним переломним моментом, який утвердив у праві принцип людяності, перетворивши гуманізм із моральної категорії на юридичний обов’язок держав. Її положення становлять морально-правовий орієнтир для сучасного світу та мають особливе значення для України у контексті захисту жертв війни.
The article is devoted to the historical and legal analysis of the formation of international humanitarian norms based on the example of the Geneva Convention of 1864 – the first international treaty that initiated the legal codification of the principle of humanity in armed conflicts. The paper examines the prerequisites for its adoption, in particular the impact of the Battle of Solferino in 1859 and the activities of Henry Dunant, who initiated the creation of the Geneva Committee for the Relief of the Wounded, later transformed into the International Committee of the Red Cross. The author traces how the Convention transformed the moral ideas of compassion, mercy, and mutual assistance into binding international legal norms.Particular attention is paid to the analysis of specific articles of the Convention that defined the basic humanitarian principles: neutrality of hospitals (Art. 1), protection of medical and religious personnel (Art. 2), the right of civilians to assist the wounded (Art. 5), non-discriminatory provision of medical care (Art. 6), and the introduction of the distinctive emblem – the red cross on a white background (Art. 7). It is emphasized that these provisions laid the foundation for the concept of “protected persons” and became the cornerstone for the further development of the system of international humanitarian law, codified in the Geneva Conventions of 1906, 1929, and 1949, as well as in the Additional Protocols of 1977.The article underlines that the principles of the 1864 Convention remain relevant in the context of the ongoing Russian–Ukrainian war. Their implementation can be traced in the norms of Ukrainian national legislation, particularly in Article 438 of the Criminal Code, as well as in the activities of governmental and non-governmental organizations that ensure the protection of the wounded, medical personnel, and civilians.The author concludes that the Geneva Convention of 1864 became a historical turning point that affirmed the principle of humanity in law, transforming humanitarianism from a moral notion into a legal obligation of states.Its provisions serve as a moral and legal guideline for the modern world and have particular importance for Ukraine in the context of protecting war victims.
Description
Keywords
Женевська конвенція 1864 року, міжнародне гуманітарне право, Міжнародний комітет Червоного Хреста, нейтралітет медичного персоналу, захист поранених, гуманітарні принципи війни, червоний хрест, гуманність у збройних конфліктах, право війни, Geneva Convention of 1864, international humanitarian law, International Committee of the Red Cross, neutrality of medical personnel, protection of the wounded, humanitarian principles of war, Red Cross, humanity in armed conflicts, law of war
Citation
Шевцова А. В. Формування міжнародно-правових стандартів гуманного поводження із пораненими під час війни: генеза та значення женевської конвенції 1864 року / Шевцова А. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 4. – С. 213–218.