Національне законодавство у сфері захисту авторських прав на програмне забезпечення зі штучним інтелектом: проблемні питання та шляхи вдосконалення
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Стаття присвячена дослідженню проблемних аспектів чинного законодавства України у сфері захисту авторських прав на програмне забезпечення зі штучним інтелектом та формулюванню конкретних пропозицій щодо його вдосконалення. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням масштабів використання генеративного штучного інтелекту: за оцінками Gartner, вже у 2022 році ШІ створював близько 10% усього цифрового контенту у світі, що свідчить про нагальну потребу в правовому регулюванні. Встановлено, що традиційна модель охорони комп’ютерних програм як літературних творів, закріплена у Цивільному кодексі України та Законі України «Про авторське право і суміжні права», попри відповідність міжнародним стандартам, є недостатньою для регулювання об’єктів, що автономно генеруються системами штучного інтелекту без безпосередньої творчої участі людини. Запровадження статтею 33 зазначеного Закону права sui generis на такі об’єкти є першим у світі прикладом спеціального законодавчого режиму їх охорони, однак чинна редакція містить низку суттєвих недоліків. Окремо досліджено конфлікт між правами, наданими українським законодавством, та умовами договорів із глобальними ШІ-платформами, які фактично знецінюють ці права через широкі безвідкличні ліцензії. Проаналізовано досвід Євросоюзу – Регламент 2024/1689 (EU AI Act) та Директиву 2019/790/ ЄС (DSM), як орієнтир для реформування національного законодавства, а також розглянуто двоетапний план гармонізації з acquis ЄС, що передбачає спочатку запровадження м’яких регуляторних інструментів, а згодом ухвалення національного закону про штучний інтелект. За результатами дослідження запропоновано сім шляхів удосконалення: заміна критерію охороноздатності на «індивідуальний характер» за аналогією з правом ЄС; запровадження добровільної державної реєстрації; обмеження обсягу охорони до захисту від дослівного копіювання; обов’язкове маркування ШІ-об’єктів спеціальним символом; законодавче визначення переліку виключених об’єктів; врегулювання конфлікту з платформними угодами; поетапна гармонізація з acquis ЄС.
The article examines the problematic aspects of current Ukrainian legislation in the field of copyright protection for artificial intelligence software and formulates concrete proposals for its improvement. The relevance of the topic is driven by the rapid growth in the use of generative artificial intelligence: according to Gartner estimates, as early as 2022 AI was generating approximately 10% of all digital content worldwide, underscoring the urgent need for adequate legal regulation. It is established that the traditional model of protecting computer programs as literary works, enshrined in the Civil Code of Ukraine and the Law of Ukraine «On Copyright and Related Rights», despite its compliance with international standards, is insufficient to regulate objects autonomously generated by artificial intelligence systems without direct human creative participation. The introduction of the sui generis right for such objects under Article 33 of the said Law represents the world’s first example of a special legislative protection regime; however, the current version contains a number of significant shortcomings. A separate focus is placed on the conflict between rights granted under Ukrainian law and the terms of agreements with global AI platforms, which effectively devalue those rights through broad irrevocable licences. The European Union’s experience – Regulation 2024/1689 (EU AI Act) and Directive 2019/790/EU (DSM), is analysed as a benchmark for reforming national legislation, and a twostage harmonisation roadmap with EU acquis is considered, envisaging first the introduction of soft regulatory instruments and subsequently the adoption of a national law on artificial intelligence. Based on the findings, seven avenues for legislative improvement are proposed: replacing the protectability criterion with «individual character» by analogy with EU law; introducing voluntary state registration; limiting the scope of protection to literal copying only; mandatory labelling of AI-generated objects with a special symbol; legislative definition of a list of excluded objects; resolution of the conflict with platform agreements; and phased harmonisation with EU acquis.
Description
Keywords
штучний інтелект, програмне забезпечення, авторське право, право sui generis, охороноздатність, гармонізація законодавства, EU AI Act, цифрові платформи, право інтелектуальної власністі, законодавче вдосконалення, artificial intelligence, software, copyright, sui generis right, protectability, legislative harmonisation, digital platforms, intellectual property law, legislative improvement
Citation
Литвиненко Є. В. Національне законодавство у сфері захисту авторських прав на програмне забезпечення зі штучним інтелектом: проблемні питання та шляхи вдосконалення / Литвиненко Є. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2026. – № 2. – С. 43–48.