Адміністративно-правові наслідки інституційної реформи у сільському господарстві України
No Thumbnail Available
Date
2026
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Статтю присвячено комплексному адміністративно-правовому аналізу інституційної реформи 2025 року у сфері публічного адміністрування сільського господарства України, що передбачала укрупнення центральних органів виконавчої влади економічного, аграрного та природоохоронного спрямування та створення Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України як єдиного інтегрованого суб’єкта формування і реалізації державної політики у відповідних сферах. Дослідження ґрунтується на тезі про наявність в Україні явища хронічної інституційної турбулентності в аграрному управлінні, зумовленої багаторічними реорганізаційними процесами, що здійснювалися без належної концептуальної наступності та довгострокової стратегії розвитку сільських територій. У роботі обґрунтовано, що попередні спроби укрупнення органів виконавчої влади не забезпечили підвищення ефективності галузевого управління та стали передумовами формування критичної оцінки нової інституційної моделі. Проаналізовано адміністративно-правовий статус і компетенційний обсяг Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, визначено особливості трансформації розподілу повноважень у сфері аграрної політики, продовольчої безпеки, контрольно-наглядової діяльності, міжнародного представництва та євроінтеграційної координації. Особливу увагу приділено зміні моделі координації – переходу від міжвідомчих узгоджувальних процедур до внутрішньовідомчої координації в межах інтегрованого міністерства. У статті виявлено потенційні позитивні наслідки реформи, зокрема можливості інтегрованого стратегічного планування, синхронізації економічних, аграрних та екологічних політик, оптимізації управлінських процедур і впровадження проєктно-орієнтованих підходів. Водночас обґрунтовано комплекс ризиків, пов’язаних із втратою галузевої спеціалізації, ерозією інституційної пам’яті, ускладненням внутрішньої координації, дефіцитом інституційної довіри та потенційними труднощами імплементації acquis communautaire Європейського Союзу. Зроблено висновок, що інституційна реформа 2025 року має характер масштабного адміністративного експерименту з невідомими наслідками, ефективність якого залежить від нормативного уточнення компетенції інтегрованого міністерства, формалізації внутрішніх координаційних механізмів, збереження галузевої автономності аграрного напряму та забезпечення дієвих форм публічної участі у формуванні державної аграрної політики.
The article provides a comprehensive administrative-legal analysis of the 2025 institutional reform in the sphere of public administration of agriculture in Ukraine, which introduced the consolidation of central executive bodies responsible for economic, agricultural and environmental policy and established the Ministry of Economy, Environment and Agriculture of Ukraine as a single integrated authority for the formulation and implementation of state policy in these domains. The study is based on the thesis that Ukraine’s agricultural governance is characterized by a phenomenon of chronic institutional turbulence caused by long-term reorganization processes conducted without conceptual continuity and without a coherent long-term strategy for rural development. It is substantiated that previous attempts to consolidate executive bodies failed to enhance the effectiveness of sectoral governance and created the preconditions for a critical reassessment of the new institutional model. The administrative-legal status and the scope of competences of the Ministry of Economy, Environment and Agriculture of Ukraine are analysed, with particular emphasis on the transformation of the distribution of powers in the fields of agricultural policy, food security, supervisory and control activities, international representation and European integration coordination. Special attention is paid to the transformation of the coordination model, namely the shift from inter-agency conciliation procedures to intra-ministerial coordination within the integrated ministry. The article identifies potential positive outcomes of the reform, including opportunities for integrated strategic planning, synchronization of economic, agricultural and environmental policies, optimization of administrative procedures and the introduction of project-oriented governance approaches. At the same time, a complex of risks is substantiated, associated with the possible loss of sectoral specialization, erosion of institutional memory, increased complexity of internal coordination, deficit of institutional trust and potential difficulties in the implementation of the European Union acquis communautaire. It is concluded that the 2025 institutional reform constitutes a large-scale administrative experiment with uncertain consequences, the effectiveness of which depends on normative clarification of the competences of the integrated ministry, formalization of internal coordination mechanisms, preservation of sectoral autonomy of the agricultural domain and the provision of effective forms of public participation in the formulation of state agricultural policy.
Description
Keywords
інституційна реформа, аграрний сектор, органи виконавчої влади, компетенція, координація, публічне адміністрування, продовольча безпека, євроінтеграція, institutional reform, agricultural sector, executive authorities, competence, coordination, public administration, food security, European integration
Citation
Квасюк С. В. Адміністративно-правові наслідки інституційної реформи у сільському господарстві України / Квасюк С. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2026. – № 2. – С. 118–128.