Сучасні детермінанти економічної сили країн
| dc.contributor.author | Чугаєв, Олексій Анатолійович | |
| dc.date.accessioned | 2017-09-05T09:19:39Z | |
| dc.date.available | 2017-09-05T09:19:39Z | |
| dc.date.issued | 2017 | |
| dc.description.abstract | Економічна сила країни є здатністю сукупності її резидентів до впливу економічними засобами на інші суб’єкти міжнародних економічних відносин та протистояти зовнішньому впливу. Абстрактний характер, багатомірність і багатокомпонентність поняття економічної сили обумовлює множинність методів її кількісного виміру. Подані приклади існуючих оцінок економічної сили країн на початку ХХІ століття на основі її ключових детермінантів. Переважно використовуються методи на основі критеріїв ВВП, національного багатства, торговельної сфери впливу, багатокомпонентних індексів та суб’єктивних оцінок. Більшість оцінок доволі схожим чином показують розподіл економічної сили між країнами. Проте методи на основі національного багатства та його складових надають явну перевагу розвинутим країнам, а методи суб’єктивних оцінок по окремих країнах можуть показати неочікувані результати. Серед проблемних аспектів існуючих методів є неврахування економічної динаміки, неформальної економіки, впливу на довкілля, неперіодичність публікації статистичних даних, охоплення частини економічних суб’єктів, одновимірність, довільні вагові коефіцієнти при факторах або дублювання інформації. Запропоновано індекс економічної сили на основі статичних значень та динаміки скоригованого чистого національного доходу. Його використання дозволило оцінити економічну силу переважної більшості країн світу та ряду інтеграційних утворень. Схожі оцінки одержали країни-лідери США та Китай. Зважаючи на неповноту інтеграції ЄС займає третє місце. На розвинуті країни припадає половина економічної сили країн світу, на нові індустріальні країни – більше третини, менше 1 % – на найменш розвинуті країни. Оцінено посилюючий ефект від інтеграційних утворень для їх ключових країн-членів. Показані переваги та недоліки запропонованого методу оцінки. Він має переваги при порівнянні країн зі схожою величиною економіки і не має суттєвих переваг відносно методу ВВП при порівнянні економік суттєво різної величини. Запропонований метод вказує на відносно більшу силу країн Північної Америки, розвинутих країн та Східної Азії порівняно з їх часткою у світовому валовому продукті. | uk |
| dc.identifier.citation | Чугаєв О. Сучасні детермінанти економічної сили країн / Чугаєв Олексій // Міжнародна економічна політика. – 2017. – № 1. – С. 119–136. | uk |
| dc.identifier.issn | 1811-9824 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/22055 | |
| dc.language.iso | uk | uk |
| dc.publisher | ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана» | uk |
| dc.subject | економічна сила країни | uk |
| dc.subject | центри економічної сили | uk |
| dc.subject | величина економіки | uk |
| dc.subject | національний дохід | uk |
| dc.subject | національне багатство | uk |
| dc.subject.udc | 330.5: 339.984 | uk |
| dc.title | Сучасні детермінанти економічної сили країн | uk |
| dc.type | Article | uk |