До питання про особливості дослідження цивілізацій в умовах глобалізації
Loading...
Date
2017
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
Розглядаються основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття «цивілізація» як у зарубіжній науковій традиції, так і серед представників вітчизняної науки. Виділено головні напрями дослідження цивілізацій на різних історичних етапах та в рамках різних наукових шкіл. Зокрема, проаналізовано підходи А. Тойнбі, О. Шпенглера, Н. Данилевського, С. Хантінгтона, Ю. Павленка та інших дослідників; окреслено особливості підходу кожного з авторів, спільні та відмінні положення їхніх теорій. Визначено специфіку, місце і роль цивілізаційного підходу в контексті дослідження та узагальнення загальноісторичного процесу. Показано основні підходи до визначення явища глобалізації, окреслено роль глобалізації у процесі глобальних трансформацій в рамках сучасної міжнародної системи. Проаналізовано особливості впливу глобалізації на природу та генезис цивілізацій, зокрема, в аспекті міжнаціональних і міждержавних конфліктів сучасних часів.
Стверджується, відповідно до позиції С. Хантінгтона, що через природну нерівномірність розвитку цивілізацій, замість їх добровільного та взаємовигідного зближення, внаслідок глобалізації виникає ефект невідворотного зіткнення цивілізацій.
Особливий наголос зроблено на подіях сучасного розвитку сформованої світсистеми.
The main theoretical and methodological approaches to the definition of the notion «civilization» both in foreign scientific tradition as well as within representatives of domestic science are analyzed. There are outlined the main directions of researching civilizations under different historical stages and within different scientific schools. In particular, the approaches of A. Toynbee, O. Spengler, N. Danilevskii, S.Huntington, Y. Pavlenko and other researchers are discussed. The main features of each of the author’s concepts, common and distinctive position of their theories are outlined. Specific character, place and role of civilizational approach in the context of studying and generalization of the whole historical process are revealed. There are presented the basic approaches upon definition the phenomenon of globalization. The role of globalization in the global transformations within the contemporary international system is revealed. There are analyzed the peculiarities of the impact of globalization on the nature and genesis of civilizations, in particular in dimension of international and interstates conflicts of contemporaneity. It is stated, regarding position of S. Huntington, that according to objective uneven development of civilizations, instead of their free-will and mutually beneficial rapprochement, as a consequences of globalization the effect of inevitable clash of civilization emerges. Special attention is made upon the events of contemporary development of the formed world-system.
Рассматриваются основные теоретико-методологические подходы к определению понятия «цивилизация» как в зарубежной научной традиции, так и среди представителей отечественной науки. Выделены главные направления исследования цивилизаций на разных исторических этапах и в рамках различных научных школ. В частности, проанализированы подходы А. Тойнби, О. Шпенглера, Н. Данилевского, С. Хантингтона, Ю. Павленко и других исследователей; очерчены особенности подходов каждого из авторов, общие и отличительные положения их теорий. Определены специфика, место и роль цивилизационного подхода в контексте исследования и обобщения общеисторического процесса. Показаны основные подходы к определению явления глобализации, подчеркнута роль глобализации в процессе глобальных трансформаций в рамках современной международной системы. Проанализированы особенности влияния глобализации на природу и генезис цивилизаций, в частности, в аспекте межнациональных и межгосударственных конфликтов современности. Утверждается, в соответствии с позицией С. Хантингтона, что вследствие природной неравномерности развития цивилизаций, вместо их добровольного и взаимовыгодного сближения, вследствие глобализации возникает эффект неизбежного столкновения цивилизаций. Акцентируется на событиях современного развития сформированной свет-системы.
The main theoretical and methodological approaches to the definition of the notion «civilization» both in foreign scientific tradition as well as within representatives of domestic science are analyzed. There are outlined the main directions of researching civilizations under different historical stages and within different scientific schools. In particular, the approaches of A. Toynbee, O. Spengler, N. Danilevskii, S.Huntington, Y. Pavlenko and other researchers are discussed. The main features of each of the author’s concepts, common and distinctive position of their theories are outlined. Specific character, place and role of civilizational approach in the context of studying and generalization of the whole historical process are revealed. There are presented the basic approaches upon definition the phenomenon of globalization. The role of globalization in the global transformations within the contemporary international system is revealed. There are analyzed the peculiarities of the impact of globalization on the nature and genesis of civilizations, in particular in dimension of international and interstates conflicts of contemporaneity. It is stated, regarding position of S. Huntington, that according to objective uneven development of civilizations, instead of their free-will and mutually beneficial rapprochement, as a consequences of globalization the effect of inevitable clash of civilization emerges. Special attention is made upon the events of contemporary development of the formed world-system.
Рассматриваются основные теоретико-методологические подходы к определению понятия «цивилизация» как в зарубежной научной традиции, так и среди представителей отечественной науки. Выделены главные направления исследования цивилизаций на разных исторических этапах и в рамках различных научных школ. В частности, проанализированы подходы А. Тойнби, О. Шпенглера, Н. Данилевского, С. Хантингтона, Ю. Павленко и других исследователей; очерчены особенности подходов каждого из авторов, общие и отличительные положения их теорий. Определены специфика, место и роль цивилизационного подхода в контексте исследования и обобщения общеисторического процесса. Показаны основные подходы к определению явления глобализации, подчеркнута роль глобализации в процессе глобальных трансформаций в рамках современной международной системы. Проанализированы особенности влияния глобализации на природу и генезис цивилизаций, в частности, в аспекте межнациональных и межгосударственных конфликтов современности. Утверждается, в соответствии с позицией С. Хантингтона, что вследствие природной неравномерности развития цивилизаций, вместо их добровольного и взаимовыгодного сближения, вследствие глобализации возникает эффект неизбежного столкновения цивилизаций. Акцентируется на событиях современного развития сформированной свет-системы.
Description
Keywords
цивілізація, історія, культура, глобалізація, civilization, history, culture, globalization, цивилизация, история, культура, глобализация
Citation
Вєтринський І. М. До питання про особливості дослідження цивілізацій в умовах глобалізації / Вєтринський І. М. // Історико-політичні студії. Серія: Політичні науки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», Ін-т історії укр. сусп-ва ; редкол.: І. Д. Дудко (голова) [та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2017. – № 2. – С. 43–53.