Правова природа довіреності як одностороннього правочину у цивільному праві України
| dc.contributor.author | Верес, І. Я. | |
| dc.contributor.author | Veres, I. | |
| dc.date.accessioned | 2026-05-20T08:03:23Z | |
| dc.date.available | 2026-05-20T08:03:23Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена комплексному дослідженню правової природи довіреності як одностороннього правочину у системі цивільного права України. Довіреність традиційно розглядається як ключовий інструмент підтвердження повноважень представника, однак у теорії та практиці тривалий час зберігається дискусія щодо її змістовної та юридичної природи. У центрі аналізу – співвідношення довіреності та договору доручення, питання їх взаємозв’язку та автономності, а також проблема того, чи може довіреність існувати без попередньої домовленості про представництво. Розкрито різні доктринальні підходи: концепцію довіреності як одностороннього правочину, що створює лише право представника; та позицію, відповідно до якої довіреність невід’ємно пов’язана з попередньою угодою між сторонами і лише фіксує обсяг погоджених повноважень. Значну увагу приділено аналізу сучасної судової практики Верховного Суду, який послідовно відходить від формального розуміння довіреності та визнає її підтвердженням укладення договору доручення. Досліджено істотні умови довіреності, вимоги до форми, нотаріального посвідчення та визначення юридичних дій представника, а також питання нікчемності за відсутності дати. Окремо розглянуто проблему моменту вчинення довіреності та її правових наслідків, обґрунтовано необхідність комплексного підходу, що враховує як документальну форму, так і фактичне доведення волі довірителя до відома адресата. Зроблено висновок про фідуціарний характер добровільного представництва та про доцільність тлумачення довіреності не як ізольованого волевиявлення, а як елемента зобов’язальних відносин, спрямованих на реалізацію інтересів довірителя. This article is devoted to a comprehensive study of the legal nature of a power of attorney (PoA) as a unilateral legal transaction within the system of civil law of Ukraine. The PoA is traditionally viewed as a key instrument for confirming the powers of the representative; however, a long-standing discussion persists in theory and practice regarding its substantive and legal nature. The analysis focuses on the correlation between the power of attorney and the mandate agreement (agency contract), the issues of their interconnection and autonomy, as well as the problem of whether a PoA can exist without a prior agreement on representation.Various doctrinal approaches are explored: the concept of the PoA as a unilateral transaction that creates only the right of the representative; and the position according to which the PoA is inseparably linked to a prior agreement between the parties and only fixes the scope of the agreed-upon powers. Significant attention is focused on the analysis of contemporary decisions of the Supreme Court, which consistently shifts away from a formal understanding of the PoA and recognizes it as confirmation of the of a mandate agreement conclusion.The essential terms of the PoA, requirements for its form, notarization, and the determination of the representative’s legal actions are investigated, as is the issue of nullity due to the absence of a date. The problem of the moment of execution of the PoA and its legal consequences is considered separately. The necessity of a comprehensive approach is substantiated, one that takes into account both the documentary form and the actual communication of the principal’s will to the addressee. It is concluded that voluntary representation has a fiduciary nature and that it is advisable to interpret the power of attorney not as an isolated expression of will, but as an element of obligatory relations aimed at realizing the interests of the principal. | |
| dc.identifier.citation | Верес І. Я. Правова природа довіреності як одностороннього правочину у цивільному праві України / Верес І. Я. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 4. – С. 34–40. | |
| dc.identifier.doi | https://doi.org/10.32782/klj/2025.4.5 | |
| dc.identifier.issn | 2786-5037 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54670 | |
| dc.language.iso | uk_UA | |
| dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | |
| dc.subject | довіреність | |
| dc.subject | договір доручення | |
| dc.subject | представництво | |
| dc.subject | односторонній правочин | |
| dc.subject | усна форма договору | |
| dc.subject | юридичні дії | |
| dc.subject | представник | |
| dc.subject | повірений | |
| dc.subject | особа | |
| dc.subject | яку представляють | |
| dc.subject | довіритель | |
| dc.subject | power of attorney (PoA) | |
| dc.subject | mandate agreement (agency contract) | |
| dc.subject | representation | |
| dc.subject | unilateral transaction | |
| dc.subject | oral form of contract | |
| dc.subject | legal actions | |
| dc.subject | representative | |
| dc.subject | attorney-in-fact (agent) | |
| dc.subject | person being represented (principal) | |
| dc.subject | principal (mandator) | |
| dc.subject.udc | 347.441 | |
| dc.title | Правова природа довіреності як одностороннього правочину у цивільному праві України | |
| dc.title.alternative | The legal nature of a power of attorney as a unilateral transaction in the civil law of Ukraine | |
| dc.type | Article |