Осучаснення дефініції «людський капітал» працездатного населення
No Thumbnail Available
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
У статті обґрунтовано актуальність теми, яка обумовлена тим, що в умовах нинішньої невизначеності, непередбачуваності і появи нових соціальних ризиків питання збереження людського капіталу є основою забезпечення відновлення країни і, відповідно, програм повоєнного розвитку. З метою реалізації поставленої мети було проаналізовано інформаційні джерела формування поняття «людський капітал» як економічної категорії в динаміці розвитку. Досліджено рекомендації міжнародних інституцій щодо наявності положень про змістовність поняття «людський капітал» та ефективність його розвитку. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму відновлення, накопичення і захисту людського капіталу протягом життя з урахуванням впливу нових соціальних ризиків, а також інклюзії, людиноцентризму і новітніх технологій.
The article substantiates the relevance of the topic, which is since in the current conditions of uncertainty, unpredictability, and the emergence of new social risks, the issue of preserving human capital is the basis for ensuring the country’s recovery and, accordingly, is one of the key programs of the country’s post-war development. The purpose of the study is to investigate the change in the essence of the definition of "human capital" of the working population under the influence of factors and structural changes of the present. To achieve this goal, the author analyzes information sources on the formation of the concept of "human capital" as an economic category. Accordingly, the emphasis was placed on laying the foundations of the study by foreign experts in social issues. In addition, the author states the relevance of the issue among domestic scholars who have adapted the results of foreign research to domestic realities, taking into account the development of technology, new challenges of a political, institutional, economic, social, and demographic nature, as well as climatic and epidemiological factors faced by society. The author studies the recommendations of international institutions regarding the availability of provisions on the content of the concept of "human capital" and the effectiveness of its development. Accordingly, the author substantiates that the main task is not only to invest in human capital, as was originally envisaged, but also to invest in the mechanisms of accumulation, development, preservation, protection, and enhancement as a driving force for minimizing the risks of income loss, an important condition for ecological, inclusive, and sustainable development. The analysis of the positions of domestic scholars in this area reveals a general statement that the consequences of the pandemic, the war, and its duration are not only the economic decline of the country but also physical losses (both quantitative and qualitative), the manifestations of which will be felt by more than one generation. It is found that the above emphasizes the need to improve the mechanism for restoring, accumulating, and protecting human capital, considering the impact of new social risks. It is argued that the main task of the new social policy, in particular social protection, and social insurance, is to ensure the continuous accumulation, protection, preservation, multiplication, and development of human capital lifelong, considering inclusion, human-centered approach, and the latest technologies.
Description
Keywords
людський капітал, соціальний захист, соціальне страхування, соціальні ризики, працездатне населення, human capital, social protection, social insurance, social risks, working population
Citation
Стожок Л. Г. Осучаснення дефініції «людський капітал» працездатного населення / Стожок Людмила Григорівна // Стратегія економічного розвитку України : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана ; [редкол.: О. М. Гребешкова (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2024. – Вип. 54. – С. 41–56.