Кіберсили Збройних Сил України: науково-практичний аналіз проекту Закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України» у порівнянні з моделями НАТО
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Стаття присвячена комплексному аналізу проекту Закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України», яким передбачається формування окремого військового компонента для ведення операцій у кіберпросторі та електромагнітному спектрі. Мета дослідження – оцінити правові засади, інституційний дизайн і передбачувані повноваження Кіберсил, а також вплив запропонованих норм на права людини та відповідність підходам НАТО. Методологія поєднує нормативно-правовий аналіз, інституційне порівняння з моделями NATO Cyberspace Operations Centre (CyOC) при SHAPE, NATO Integrated Cyber Defence Centre (NICC), доктриною AJP-3.20, а також огляд спроможнісних рамок NCI Agency/ NCSC і навчально-дослідницького контуру CCDCOE. Результати свідчать, що законопроект відповідає тенденції інституціоналізації кібероборони та створює передумови для оперативної сумісності з НАТО, зокрема через централізоване командування, акцент на кіберстримуванні та можливість контрактного залучення цивільних фахівців (кіберрезерв). Водночас ідентифіковано ризики дублювання мандатів із вже існуючими у ЗСУ Військами зв’язку та кібербезпеки, недостатню деталізацію міжвідомчої взаємодії (Держспецзв’язку/CERT-UA, СБУ, НПУ, НКЦК при РНБО) та прогалини у процесуальних запобіжниках захисту прав людини (приватність і дані, пропорційність технічних заходів, судовий і парламентський контроль). Запропоновано внесення змін до базових оборонних актів для чіткого «розведення» компетенцій; затвердження SOP/порядків обміну даними й спільних операцій; імплементацію risk-based підходів і внутрішніх аудитів відповідності; інституційне «прошивання» інтерфейсів із CyOC/NICC, програмами NCI Agency та участю у вправах Locked Shields. Практична значущість полягає у формуванні дорожньої карти до другого читання, що поєднує вимоги нацбезпеки з гарантіями прав людини та підвищує стійкість і керованість кібероборони, тоді як наукова новизна – у синтезі правового, інституційного й спроможнісного вимірів порівняльного аналізу України та НАТО.
The article offers a comprehensive analysis of the Draft Law of Ukraine “On the Cyber Forces of the Armed Forces of Ukraine,” which envisages the establishment of a distinct military component tasked with conducting operations in cyberspace and across the electromagnetic spectrum. The study aims to assess the legal foundations, institutional design, and anticipated powers of the Cyber Forces, as well as the implications of the proposed norms for human rights and their alignment with NATO approaches. Methodologically, it combines doctrinal legal analysis with an institutional comparison against the NATO Cyberspace Operations Centre (CyOC) at SHAPE, the NATO Integrated Cyber Defence Centre (NICC), the AJP-3.20 doctrine, and a review of the capability frameworks of the NCI Agency/NCSC alongside the training-and-research ecosystem of the CCDCOE.The findings indicate that the draft law accords with the broader trend toward the institutionalisation of cyber defence and creates preconditions for operational interoperability with NATO–inter alia through centralised command, an emphasis on cyber deterrence, and the possibility of contracting civilian experts (a cyber reserve). At the same time, the analysis identifies risks of mandate duplication with the Armed Forces’ existing Signal and Cyber Security Troops, insufficient specification of inter-agency coordination (involving the State Service of Special Communications and Information Protection of Ukraine – SSSCIP/CERT-UA, the Security Service of Ukraine – SBU, the National Police of Ukraine – NPU, and the National Cybersecurity Coordination Center – NCCC at the NSDC), and gaps in procedural safeguards for human rights (privacy and data protection, proportionality of technical measures, and judicial as well as parliamentary oversight). The article proposes amendments to core defence statutes to delineate competences clearly; the adoption of standard operating procedures (SOPs) and protocols for data-sharing and joint operations; the implementation of risk-based approaches and internal compliance audits; and the institutional embedding of interfaces with CyOC/NICC, NCI Agency programmes, and participation in “Locked Shields” exercises.The practical significance lies in outlining a roadmap for the second reading that reconciles national-security requirements with human-rights guarantees while enhancing the resilience and governance of cyber defence. The scholarly contribution consists in synthesising legal, institutional, and capability dimensions within a comparative Ukraine–NATO perspective.
Description
Keywords
кібероборона, Кіберсили, ЗСУ, НАТО, CyOC, NICC, AJP-3.20, права людини, кіберрезерв, NCI Agency, CCDCOE, cyber defence, Cyber Forces, Armed Forces of Ukraine (AFU), NATO, human rights, cyber reserve
Citation
Ричка Д. О. Кіберсили Збройних Сил України: науково-практичний аналіз проекту Закону України «Про Кіберсили Збройних Сил України» у порівнянні з моделями НАТО / Ричка Д. О. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 4. – С. 139–143.