Підстави набуття загальної та спеціальної дієздатності медіаторами в Україні
No Thumbnail Available
Date
2023
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У статті проаналізовано теоретичні та нормативно-правові положення щодо дієздатності
медіаторів в Україні як складової їх правосуб’єктності. З’ясовано, що досягнення загальної дієздатності
є другою стадією формування правосуб’єктності медіатора за умови досягнення якої реалізуються його
права та обов’язки. Медіатор може виступати в наступних правових статусах: 1) найманого працівника
(спеціаліст, що діє «за наймом»), який діє на підставі договору, укладеного з: а) об’єднанням медіаторів;
б) суб’єктом, що забезпечує проведення медіації; 2) особи, яка діє індивідуально як самозайнята особа,
як: а) фізична особа – підприємець; б) особа, що провадить незалежну професійну діяльність. Медіатори, які діють індивідуально можуть взаємодіяти з об’єднаннями медіаторів та суб’єктами, які забезпечують проведення медіації, також на договірній основі. Дієздатність медіатора автор поділяє на на:
загальну, яка наявна у медіатора на всіх стадіях процедури медіації незалежно від спору, на вирішення
якого вона спрямована; спеціальну, що характерна тільки для конкретних видів спорів. Загальна дієздатність медіатора виникає з моменту його реєстрації як фізичної особи – підприємця або особи, яка
здійснює незалежну професійну діяльність (передусім за кодом 74.90 КВЕД-2010), а в разі укладення
з ним трудового договору – взяття на посаду медіатора (за кодом професії КП 2442.2 Національного
класифікатора України ДК 003:2010). З метою приведення ПК України у відповідність до «Про медіацію» запропоновано розширення видів незалежної професійної діяльності шляхом доповнення списку
їх видів і включення до нього медіаторів. Також зазначено, що не сприяє становленню інституту медіаторів відсутність єдиних підходів до набуття статусу медіатора (їх загальної дієздатності) та відсутність
Загального реєстру медіаторів, адміністратором якого могло б виступати Міністерство юстиції України.
Зроблено авторський висновок, що набуття спеціальної дієздатності є факультативним і обумовлене
внесенням медіаторів до відповідних реєстрів медіаторів, які ведуть об’єднання медіаторів та суб’єкти,
які забезпечують проведення медіації у відповідних сферах.
The article analyzes the theoretical and normative legal provisions regarding the legal capacity
of mediators in Ukraine as a component of their legal personality. It has been found that the achievement of
general legal capacity is the second stage of formation of the mediator’s legal personality, upon the condition of
achieving which his rights and obligations are realized. A mediator can act in the following legal statuses: 1) an
employee (specialist acting “for hire”) who acts on the basis of a contract concluded with: a) an association
of mediators; b) the entity providing mediation; 2) a person acting individually as a self-employed person,
such as: a) a natural person – an entrepreneur; b) a person engaged in independent professional activity.
Mediators who act individually can interact with associations of mediators and entities that provide mediation,
also on a contractual basis. The author divides the capacity of the mediator into: general, which is available
to the mediator at all stages of the mediation procedure, regardless of the dispute, the resolution of which
is aimed at; special, which is characteristic only for specific types of disputes. The general legal capacity
of a mediator arises from the moment of his registration as a natural person – an entrepreneur or a person
engaged in independent professional activity (primarily according to code 74.90 KVED-2010), and in the case
of concluding an employment contract with him – taking on the position of mediator (according to the profession
code KP 2442.2 of the National Classifier of Ukraine DK 003:2010). In order to bring the Tax Code of Ukraine
into compliance with the Law of Ukraine “On Mediation”, it is proposed to expand the types of independent professional activity by supplementing the list of their types and including mediators in it. It is also stated that
the absence of uniform approaches to the acquisition of mediator status (their general legal capacity) and
the absence of a General Register of mediators, which could be administered by the Ministry of Justice of
Ukraine, do not contribute to the establishment of the mediators’ institute. The author’s conclusion was made
that the acquisition of special legal capacity is optional and conditioned by the entry of mediators into the
relevant registers of mediators, which lead the association of mediators and entities that ensure the conduct of
mediation in the relevant spheres.
Description
Keywords
медіатор, реєстр медіаторів, правосуб’єктність медіатора, дієздатність, спеціальна дієздатність, сертифікат базової підготовки медіатора, спеціальна підготовка медіатора, альтернативні засоби вирішення спорів, надавач соціальних послуг, mediator, register of mediators, mediator’s legal personality, legal capacity, special legal capacity, mediator’s basic training certificate, mediator’s special training, alternative means of dispute resolution, provider of social services
Citation
Горбенко Н. О. Підстави набуття загальної та спеціальної дієздатності медіаторами в Україні / Горбенко Н. О. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2023. – № 2. – С. 34–42.