Система суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності
No Thumbnail Available
Date
2023
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
У статті наголошено на тому, що попри важливість роботи кожного з суб’єктів захисту
державного суверенітету та територіальної цілісності, їх система не має законодавчого закріплення
як і комплексного відображення в теорії права. З практичної точки зору зазначене може мати наступні наслідки: недостатньо ефективна координація дії вказаних суб’єктів; нездійснення окремих заходів
спрямованих на захист державного суверенітету та територіальної цілісності; відсутність об’єктивного
нормативно-правового забезпечення цих суб’єктів; ризик дублювання повноважень і т.п. Зважаючи на
спірні положення наукових праць, де висвітлювались переліки суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, в своєму дослідженні автор спирається на чинне законодавство України, зокрема в сфері національної безпеки. В процесі дослідження акцентовано увагу на відмінності
суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, внаслідок різного характеру їх
повноважень. Наприклад, компетенція парламенту та уряду країни не обмежується забезпеченням безпеки та оборони в той час, коли вказана діяльність є основним напрямом діяльності суб’єктів сектору
безпеки та оборони. Зважаючи на велику кількість суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності їх запропоновано представити у вигляді диференційованої системи, утвореної шляхом поділу цих суб’єктів за характером повноважень: 1) загальні суб’єкти, основними повноваженнями
яких не є захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, проте їх діяльність нерозривно
пов’язана з цим напрямом (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України, суди);
2) спеціальні суб’єкти основними завданнями яких є забезпечення національної, державної та воєнної безпеки (Рада національної безпеки і оборони України, Міністерство оборони України, Державна
спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України,
Збройні сили України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій України, Державна прикордонна
служба України, Державна міграційна служба України, Служба безпеки України та Антитерористичний
центр при Службі безпеки України, Управління державної охорони України, розвідувальне співтовариство, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, Служба судової охорони).
The article emphasizes that, despite the importance of the work of each of the subjects of the
protection of state sovereignty and territorial integrity, their system does not have a legislative consolidation, as
well as a comprehensive reflection in the theory of law. From a practical point of view, the above may have the
following consequences: insufficiently effective coordination of the actions of the specified entities; failure to
implement individual measures aimed at protecting state sovereignty and territorial integrity; lack of objective
regulatory and legal protection of these subjects; risk of duplication of powers, etc. Taking into account the
controversial provisions of scientific works, which covered the lists of subjects of protection of state sovereignty
and territorial integrity, in his research the author relies on the current legislation of Ukraine, in particular in the
field of national security. In the process of research, attention is focused on the differences between subjects of
protection of state sovereignty and territorial integrity, due to the different nature of their powers. For example,
the competence of the parliament and the government of the country is not limited to ensuring security and
defense at a time when the specified activity is the main activity of the subjects of the security and defense
sector. Considering the large number of subjects of protection of state sovereignty and territorial integrity, it is proposed to present them in the form of a differentiated system formed by dividing these subjects according to
the nature of their powers: 1) general subjects whose main powers are not the protection of state sovereignty
and territorial integrity , but their activities are inextricably linked to this direction (the Verkhovna Rada of
Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, the President of Ukraine, courts); 2) special subjects whose main
tasks are to ensure national, state and military security (National Security and Defense Council of Ukraine,
Ministry of Defense of Ukraine, State Special Service of Transport, State Service of Special Communications
and Information Protection of Ukraine, Armed Forces of Ukraine, Ministry of Internal Affairs of Ukraine, the
National Police of Ukraine, the National Guard of Ukraine, the State Emergency Service of Ukraine, the State
Border Service of Ukraine, the State Migration Service of Ukraine, the Security Service of Ukraine and the Anti-Terrorist Center under the Security Service of Ukraine, the State Security Office of Ukraine, the intelligence
community, the Ministry on issues of strategic industries of Ukraine, Court Security Service).
Description
Keywords
державний суверенітет, територіальна цілісність, сектор безпеки і оборони, суб’єкти, система, state sovereignty, territorial integrity, security and defense sector, subjects, system
Citation
Бережной С. М. Система суб’єктів захисту державного суверенітету та територіальної цілісності / Бережной С. М. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2023. – № 1. – С. 149–156.