Праксеологічний погляд на правовий механізм компенсації за пошкоджене або знищене майно внаслідок збройної агресії РФ: частина перша
No Thumbnail Available
Date
2023
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Метою статті є аналіз законодавчого інструментарію щодо компенсації за пошкоджене або знищене майно внаслідок збройної агресії РФ проти України (далі – механізм компенсації) та його застосування у праксеологічному вимірі. Механізм компенсації умовно можна поділити на два етапи. Перший етап передбачає збір, підготовку та подання документів – доказів про пошкоджене або знищене майно. Другий етап окреслює порядок розрахунку розміру компенсації, черговість, способи та джерела її отримання тощо. Тому дослідженню окресленого питання авторкою підготовлено цикл статей.
У контексті цієї статті (частина перша) сформульовано два підходи до визначення складових механізму правового регулювання. Один з них відображає правовий вплив на суспільні відносин, який полягає у комплексі правових засобів та юридичних способів. Другий спрямований на реалізацію норм права і передбачає впровадження всіх необхідних елементів правової системи суспільства через певні дії, що реалізується людиною, задля досягнення відповідного результату. З’ясовано, що така складова механізму правового регулювання як реалізація норм права відображає принципи праксеології. Визначено, що спільним для праксеології і правореалізації є встановлені норми, види діяльності та правила практики як способи ефективного досягнення запланованої мети.
Доведено, що сутність праксеологічного погляду на механізм компенсації, як методологічний інструмент, характеризується трьома ознаками: сукупністю правових норм; системою практичної раціональної діяльності, що реалізується людиною, і приводить до дієвого результату; інтенціональністю.
У статі проаналізовано перший етап механізму компенсації, що стосується підготовки та подання документів. Незавершеність вітчизняного регулювання зазначених відносин виявляється у відсутності цілісного правового механізму, який би визначав послідовний порядок дій з боку отримувачів компенсації. Натомість законодавець надає суб’єктам права значну кількість нормативних актів, які регулюють зазначені питання, та державних і недержавних органів, які мають публічну компетенцію та повноваження щодо ведення інформації про суб’єктів та їх об’єкти пошкодженого або знищеного майна. З праксеологічного погляду існуючий механізм компенсації недостатньо відображає принцип правомірних (легітимних) очікувань (legitimate expectations), значно ускладнює процес правореалізації з боку отримувачів компенсації і потребує довершеності.
The purpose of the article is to analyze the legislative instruments on compensation for damaged or destroyed property as a result of the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine (hereinafter – the compensation mechanism) and to apply it in the praxeological dimension. The compensation mechanism can be divided into two stages. The first stage involves the collection, preparation and submission of documents – evidence of damaged or destroyed property. The second stage outlines the procedure for calculating the amount of compensation, the priority, methods and sources of its receipt, etc. Therefore, the author has prepared a series of articles to study this issue.
In the context of this article (part one), two approaches to defining the components of the legal regulation mechanism are formulated. One of them reflects legal influence on social relations, which consists in a set of legal means and legal methods. The second approach is aimed at implementing the provisions of law and provides for the introduction of all the necessary elements of the legal system of society through certain actions performed by a person in order to achieve the appropriate result.
It is found that such a component of the legal regulation mechanism as the implementation of legal norms reflects the principles of praxeology. It is determined that what is common to praxeology and law implementation is the established norms, activities and rules of practice as ways to effectively achieve the planned goal.
It is proved that the essence of the praxeological view of the compensation mechanism as a methodological tool is characterized by three features: a set of legal norms; a system of practical rational activity which is realized by a person and leads to an effective result; and intentionality.
The article analyzes the first stage of the compensation mechanism, which concerns the preparation and submission of documents. The incompleteness of the national regulation of these relations is manifested in the absence of a coherent legal mechanism which would determine a consistent procedure for actions by compensation recipients. Instead, the legislator provides the subjects of law with a significant number of regulations governing these issues, as well as state and non-state bodies that have public competence and authority to maintain information about the subjects and their objects of damaged or destroyed property. From a praxeological point of view, the compensation mechanism does not sufficiently reflect the principle of legitimate expectations, significantly complicates the process of enforcement by compensation recipients and requires improvement.
Description
Keywords
загроза суспільному благополуччю, механізм правового регулювання, реалізація норм права, праксеологія, праксеологічний погляд, механізм компенсації, пошкоджене майно, знищене майно, threat to public welfare, mechanism of legal regulation, implementation of legal norms, praxeology, praxeological view, compensation mechanism, damaged property, destroyed property
Citation
Семіног С. В. Праксеологічний погляд на правовий механізм компенсації за пошкоджене або знищене майно внаслідок збройної агресії РФ: частина перша / Семіног С. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Одеса : Вид. дім «Гельветика», 2023. – № 3. – С. 115–121.