Асиметрія зовнішніх ефектів cальдо бюджету найбільших країн Єврозони як перешкода координації фіскальної політики
Loading...
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
В роботі проаналізовано зовнішні ефекти від фіскальної політики країн Єврозони та двох найбільших країн (Німеччина, Франція) для країн європейської «периферії». На підставі відповідних VAR-моделей з трьома змінними (сальдо бюджету найбільших країн Єврозони, реальний обмінний курс (РОК), циклічна динаміка ВВП) за квартальними даними 2002–2019 рр. отримано, що у разі поліпшення сальдо бюджету країн Єврозони у країнах Центральної і Східної Європи (ЦСЄ) переважно відбувається підвищення РОК (такий ефект короткочасний за умов плаваючого обмінного курсу, а для країн з фіксованим обмінним курсом — досить тривалий у часі), тоді як реакція відносних цін на профіцит бюджету країн Єврозони значно слабша у країнах Південної Європи (лише в Іспанії простежується можливість зниження РОК). Цінова реакція на поліпшення сальдо бюджету в Німеччині та Франції досить різноманітна у розрізі досліджуваних країн. Вплив на динаміку ВВП набагато стійкіший у розрізі окремих країн. Поліпшення сальдо бюджету Німеччини, Франції та Єврозони має сприятливий вплив на циклічні зміни ВВП країн ЦСЄ (це може бути наслідком зменшення прибутковості підприємницької діяльності в країнах-ініціаторах політики фіскальної ощадності та перенесення діяльності промислових підприємств з метою зниження коштів виробництва), тоді як цілком протилежне спостерігається для «проблемних» країн Південної Європи (Греція, Іспанія, Португалія). Відповідна структурна риса увиразнює труднощі координації фіскальної політики в межах такого неоднорідного інтеграційного утворення, як Європейський Союз, але разом з цим підкреслює необхідність узгодження фіскальних рішень за допомогою адекватних інституційних механізмів на національному і наднаціональному рівнях. Одним з таких механізмів може бути запровадження правила фіскальної політики, що враховує зовнішні ефекти фіскальної політики найбільших країн Єврозони. У поєднанні з іншими інституційними механізмами координації фіскальної політики це повинно полегшити не лише проведення антициклічної стабілізаційної політики, але й вирішення кількох структурних проблем, що зазвичай називаються перешкодами для ефективного функціонування інтеграційного утворення (низька мобільність робочої сили і потоків капіталу, обмежена гнучкість цін і заробітної плати, недостатня ефективність стабілізаційної функції як спільної монетарної політики країн Єврозони так і політики гнучкого курсоутворення в решті країн).
The paper analyses the external effects of the fiscal policy of the Eurozone and the two largest countries (Germany, France) vs the countries of the European frontier area. Based on the corresponding VAR-models with three variables (budget balance of the largest Eurozone countries, real exchange rate (RER), cyclical behaviour of GDP) according to quarterly data of 2002–2019 it was found that improvement of the budget balance of Eurozone countries in Central and Eastern Europe (CEE) leads to an increase in RER (this is a short-term effect at a floating exchange rate, for the countries with a fixed exchange rate — this is a quite long-term effect), while the response of relative prices to the Eurozone budget surplus is much weaker in Southern Europe (only in Spain there is an option of RER reduction). The price response to the improvement of the budget balance in Germany and France is quite diversified in terms of the countries studied. The impact on GDP changes is much more stable in terms of individual countries. The improvement in the budget balances of Germany, France and the Eurozone has a positive effect on the GDP cyclical changes in CEE countries (this may be a result of reduced business profitability in the countries initiating fiscal austerity policy and relocation of industrial enterprises to reduce production costs), while the contrary trends are typical for "problematic" countries of Southern Europe (Greece, Spain, Portugal). The relevant structure feature highlights the difficulties of coordinating fiscal policy within such a heterogeneous integration entity as the European Union, but at the same time emphasizes the need to harmonize fiscal decisions through respective institutional tools at the national and supranational levels. Among these tools could be the introduction of a fiscal policy rule that considers the external effects of the fiscal policy of the largest Eurozone countries. In combination with other institutional tools for adjusting fiscal policy, this should facilitate not only countercyclical stabilization policy but also several structure problems, commonly referred to as obstacles to the effective integration approach (low labour and capital fluidity, limited price and wage flexibility, insufficient efficiency of the stabilization function of both the common monetary policy of the Eurozone countries and the policy of flexible exchange rate introduction in other countries).
Description
Keywords
зовнішні ефекти фіскальної політики, циклічні зміни ВВП, реальний обмінний курс, Єврозона, країни європейської «периферії», external effects of fiscal policy, cyclical changes in GDP, real exchange rate, Eurozone, countries of European frontier area
Citation
Копич Р. Асиметрія зовнішніх ефектів cальдо бюджету найбільших країн Єврозони як перешкода координації фіскальної політики / Копич Роман, Шевчук Віктор // Міжнародна економічна політика. – 2021. – № 1. – С. 73–94.
Kopych R. Asymmetry of External Effects of the Budget Balance of the Largest EurozoneCountries as an Obstacle to Fiscal Policy Coordination / Roman Kopych, Viktor Shevchuk // Міжнародна економічна політика. – 2021. – № 1. – С. 70–90.
Kopych R. Asymmetry of External Effects of the Budget Balance of the Largest EurozoneCountries as an Obstacle to Fiscal Policy Coordination / Roman Kopych, Viktor Shevchuk // Міжнародна економічна політика. – 2021. – № 1. – С. 70–90.