Момент набуття права власності на віртуальні активи за цивільно-правовим договором
No Thumbnail Available
Date
2025
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Авторами розглянуто проблематику визначення моменту переходу права власності на віртуальні активи за цивільно-правовим договором через призму традиції українського приватного права, особливостей природи віртуальних активів як об’єктів цивільних прав та положень чинного законодавства, що є актуальною з огляду на відсутність законодавчо встановлених особливостей правового режиму віртуальних активів та відсутністю ґрунтовних досліджень вітчизняних науковців на запропоновану тематику. Під час дослідження встановлено, що момент переходу права власності на віртуальні активи пов’язується з моментом їх прив’язки до публічної адреси набувача, в результаті чого віртуальні активи стають доступними для користування та розпорядження за допомогою приватного ключа. Дослідження дозволило зробити висновок про недоцільність підходу щодо визначення переходу права власності на віртуальні активи, який передує «передачі» віртуального активу, адже набувач в такому разі не матиме змоги реалізувати власні майнові права за окремими різновидами віртуальних активів, матиме істотно обмежений правовий інструментарій захисту власних прав щодо витребування віртуального активу у разі відмови продавця переказувати такий віртуальний актив, а технологія блокчейн не забезпечуватиме реалізацію одного з базових елементів її призначення – усунення елементу довіри. Аналіз запропонованої проблематики також дозволив визначити випадки, коли технологічні особливості існування віртуальних активів створюють складнощі під час визначення моменту переходу права власності. Це релевантно для випадків втрати набувачем, який забезпечує самостійне зберігання приватних криптографічних ключів, паролю до цифрового гаманця та сід-фрази1, що автоматично зумовлює втрату можливостей реалізувати правомочності власника щодо цифрового володіння, користування та розпорядження віртуальними активами, не дивлячись на те, що всі юридично значимі дії, спрямовані на набуття права власності (укладення договору, яке відповідає волі сторін, здійснення переказу віртуальних активів та забезпечення отримання зустрічного задоволення), можуть бути належним чином виконані обома сторонами правочину.
The authors examine the issue of determining the moment of transfer of ownership of virtual assets under a civil-law contract through the lens of the tradition of Ukrainian private law, the specific nature of virtual assets as objects of civil rights, and the provisions of current legislation. This matter is particularly relevant given the absence of legislatively established special rules governing the legal regime of virtual assets and the lack of comprehensive domestic scholarly research on the subject. The study establishes that the moment of transfer of ownership of virtual assets is linked to the moment they are definitively associated with the acquirer’s public address, as a result of which the virtual assets become available for use and disposition through the private key. The analysis further leads to the conclusion that the approach under which the transfer of ownership of virtual assets is deemed to occur prior to the actual “transfer” of the virtual asset is inappropriate. In such a scenario, the acquirer would be unable to exercise his proprietary rights in respect of certain categories of virtual assets; would possess significantly limited legal instruments for the protection of his rights, including the recovery of a virtual asset in the event of the transferor’s refusal to perform the transfer; and the blockchain technology would fail to fulfil one of its foundational purposes – eliminating the need for trust.The examination of the issue also made it possible to identify circumstances in which the technological characteristics of virtual assets complicate the determination of the moment of transfer of ownership. This is particularly relevant where the acquirer, who independently stores his private cryptographic keys, loses the seed phrase, which automatically results in the loss of the ability to exercise the powers of the owner with respect to digital possession, use, and disposition of virtual assets, despite the fact that all legally significant actions aimed at acquiring ownership (concluding a contract that reflects the parties’ will, transferring the virtual asset, and ensuring the receipt of counter-performance) may have been duly performed by both parties to the transaction.
Description
Keywords
цивільне право, момент набуття права власності, договірне право, цифрові речі, віртуальні активи, криптоактиви, civil law, moment of acquisition of the right of ownership, contract law, digital objects, virtual assets, crypto-assets
Citation
Посполітак В. В. Момент набуття права власності на віртуальні активи за цивільно-правовим договором / Посполітак В. В., Савченко Є. Ю. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 4. – С. 57–63.