Проблеми та перспективи розвитку дистанційного HRM в Україні у воєнний та післявоєнний час
| dc.contributor.author | Середа, Ганна В. | |
| dc.contributor.author | Sereda, Hanna | |
| dc.date.accessioned | 2022-12-23T09:50:44Z | |
| dc.date.available | 2022-12-23T09:50:44Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.description.abstract | Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в новій, цифровій економіці закономірно трансформує сферу менеджменту та соціально-трудових відносин – поширюються нетрадиційні формі зайнятості та організації роботи. Карантинні заходи, вжиті урядами у зв’язку з пандемією COVID-19, а також війна на території України стали каталізаторами поширення дистанційного формату роботи. Функція управління людськими ресурсами (HRM), виконуючи важливу сполучну роль узгодження інтересів роботодавців та працівників, організатора трудової діяльності персоналу, сама стає об’єктом трансформації режимів роботи, що потребує оперативних досліджень цього явища. Проведене опитування HR-фахівців України з різних галузей, професійних спеціалізацій, вікових груп виявило перспективність дистанційного HRM через доступність матеріально-технічних ресурсів, програмного забезпечення та наявного досвіду «аварійного» переведення на дистанційний режим. Водночас, наявні бар’єри соціально-психологічного характеру (упередження керівництва, брак неформальних комунікацій, емоційні вади комунікацій в онлайн форматі роботи) сприятимуть в подальшому, на думку більшості HR-професіоналів, поширення змішаного формату роботи в різних його формах: розподіл робочого часу на роботу в офісі та поза ним; закріплення за окремими категоріями персоналу дистанційного формату роботи, збереження за іншими традиційного формату; перехід окремих індустрій на дистанційну зайнятість. Виявлені результати актуалізують необхідність пошуку науково-теоретичних та практичних рішень щодо подолання перешкод розвитку дистанційної роботи (в тому числі і HRM) в новій економіці. The development of information and communication technologies in the conditions of a new, digital economy naturally transforms the sphere of management and social and labor relations, and non-traditional forms of employment and labor organization are spreading. Quarantine measures taken by governments in connection with the COVID-19 pandemic, as well as the war on the territory of Ukraine, have become catalysts for the spread of remote work. The function of human resource management (HRM), performing an important connecting role of coordinating the interests of employers and employees, organizing the labor activity of personnel, itself becomes an object of transformation of labor modes, which requires prompt study of this phenomenon. A survey of HR-specialists of Ukraine in various industries, professional specializations and age groups revealed the prospects of remote HRM due to the availability of material and technical base, software and existing experience of “emergency” transfer to remote mode. At the same time, the existing socio-psychological barriers (prejudices of management, lack of informal communication, emotional defects in communication in the online work format) will contribute in the future, according to the majority of HR specialists, to the spread of a mixed work format in its various forms: distribution of working time for work in the office and outside the office; fixing the format of remote work for some categories of personnel and maintaining the traditional format for others; transition of some industries to remote employment. The results revealed actualize the need to search for scientific, theoretical and practical solutions to overcome obstacles to the development of remote work (including HRM) in the new economy. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Середа Г. В. Проблеми та перспективи розвитку дистанційного HRM в Україні у воєнний та післявоєнний час / Г. В. Середа // Соціально-трудові відносини: теорія та практика : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана, Ін-т соц.-труд. відносин ; [редкол.: А. М. Колот (голова) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2022. – № 12, ч. 1. – С. 50–61. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2410-4752 | |
| dc.identifier.uri | https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/38648 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана | uk_UA |
| dc.subject | управління персоналом | uk_UA |
| dc.subject | human resources management | uk_UA |
| dc.subject | HRM | uk_UA |
| dc.subject | дистанційний HRM | uk_UA |
| dc.subject | дистанційна робота | uk_UA |
| dc.subject | human resource management | uk_UA |
| dc.subject | HRM | uk_UA |
| dc.subject | remote HRM | uk_UA |
| dc.subject | remote work | uk_UA |
| dc.title | Проблеми та перспективи розвитку дистанційного HRM в Україні у воєнний та післявоєнний час | uk_UA |
| dc.title.alternative | Problems and prospects for the development of remote HRM in Ukraine in the war and post-war period | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |