Конкурентна девальвація, як глобальна перешкода узгодженню валютно-регуляторних завдань
No Thumbnail Available
Date
2024
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
На сучасному етапі розвитку світового господарства та міжнародних економічних відносин можливі суперечки щодо завдань валютного регулювання міжнародної економічної діяльності. Такі цілі діяльності національних валютно-регуляторних органів, як сприяння міжнародній конкурентоспроможності національних виробників, можуть суперечити цілям міжнародних валютно-регуляторних організацій. Однією із таких суперечностей можна вважати конкурентну девальвацію, поняття якої визначено, зокрема Статтями Угоди Міжнародного Валютного Фонду. Проблематику конкурентної девальвації, як теоретичного явища, вивчали такі зарубіжні вчені як П. Бергін, Д. Корсетті, Д. Лі, Г. Ліма, Д. МакКомбі, Р. Рібейро, А. Роднянскі, С. Сяо, Л. Танг, Й. Тервала, Ш. Чжоу, серед вітчизняних вчених, чиї праці присвячені зазначеній тематиці, можна виокремити О. Виноградову, В. Голюк, В. Дергачову, М. Кравченко, З. Луцишин, Н. Рєзнікову та інших. У статті проаналізовано сучасні теоретичні засади девальвації національної валюти, як способу впливу на набуття національними виробниками конкурентних переваг на світових ринках. Метою роботи є визначення засад валютного регулювання, на яких державні механізми впливу на національну валютну систему можуть одночасно сприяти набуттю національними виробниками конкурентних переваг на світових ринках та спричинити девальвацію національної валюти. Визначено основні напрями регуляторної діяльності національних органів валютної політики, що потребують модернізації, а саме: механізм регулювання грошової пропозиції з метою сприяння набуттю національними виробниками конкурентних переваг на світових ринках.
At the current stage of development of global economy and international economic relations, certain disputes over the goals of regulatory framework on international economic activity may arise. Such regulatory objectives of domestic monetary authorities as promoting the global competitiveness of domestic producers, may contradict the regulatory objectives international monetary authorities. One of such contradictions is competitive depreciation, the concept of which is defined, in particular, by the Articles of Agreement of the International Monetary Fund. The issue of competitive devaluation as a theoretical phenomenon has been studied by such foreign scholars as P. Bergin, D. Corsetti, D. Li, G. Lima, D. McCombie, R. Ribeiro, A. Rodnianski, S. Xiao, L. Tang, Y. Tervala, S. Zhou; among the domestic scholars whose works are devoted to this topic, we can distinguish O. Vinogradova, V. Holiuk, V. Dergachova, M. Kravchenko, Z. Lutsyshyn, N. Reznikova and others. This article analyzes the modern theoretical foundations of domestic currency depreciation as a way to promote gains of competitive advantages on global markets by domestic producers. The purpose of the study is to determine the fundamentals of monetary regulation on which available to monetary authorities mechanisms of influencing the domestic monetary system may simultaneously contribute to gains of global competitive advantages by domestic producers and cause the domestic currency depreciation. The main areas of regulatory activity of domestic monetary authorities that need to be modernized, namely, the mechanism for regulating the money supply in order to facilitate the acquisition of competitive advantages by national producers in world markets have been identified in this article.
Description
Keywords
конкурентна девальвація, NOEM, грошова маса, центрпериферичні моделі, світове господарство, competitive devaluation, money supply, center-periphery models, global economy
Citation
Грона А. Конкурентна девальвація, як глобальна перешкода узгодженню валютно-регуляторних завдань / Грона Андрій // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2024. – Вип. 34. – С. 15–22.