Роль концепції «зеленого порту» у сприянні сталому розвитку блакитної економіки
No Thumbnail Available
Date
2026
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
Актуальність дослідження. Зростання обсягів морської торгівлі, підвищення навантаження на портову інфраструктуру та посилення екологічних викликів актуалізують необхідність переходу до моделей сталого розвитку морської економіки. У цих умовах концепцію зеленого порту розглядають як важливий інструмент забезпечення екологічної безпеки, ресурсоефективності та конкурентоспроможності портової діяльності в межах блакитної економіки.
Традиційні моделі функціонування портів супроводжуються високим рівнем викидів, значним енергоспоживанням і негативним впливом на морські екосистеми. Це обумовлює необхідність впровадження екологічно орієнтованих підходів до управління портовою інфраструктурою та інтеграції принципів сталого розвитку. У сучасних наукових дослідженнях відсутній єдиний підхід до визначення сутності зеленого порту та критеріїв оцінки його екологічної орієнтованості. Недостатньо дослідженим залишається взаємозв’язок між екологізацією портової діяльності, цифровізацією Port 4.0 та розвитком блакитної економіки. Метою статті є обґрунтування ролі концепції зеленого порту у забезпеченні сталого розвитку блакитної економіки, систематизація критеріїв оцінки екологічної орієнтованості портів та аналіз практики впровадження екологічних ініціатив у провідних світових портах. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення, системного та порівняльного аналізу, синтезу й структурно-логічного моделювання. Узагальнено сучасні підходи до визначення блакитної економіки та ролі портів у її розвитку.
Розкрито сутність концепції зеленого порту як інтегрованої моделі управління портовою інфраструктурою, що поєднує економічну ефективність, екологічну відповідальність і соціальну орієнтованість. Систематизовано критерії оцінки екологічної орієнтованості портів за соціальними, економічними та екологічними параметрами. Проведено порівняльний аналіз традиційної та зеленої моделей портів, у результаті чого виявлено переваги впровадження екологічно орієнтованих рішень, зокрема у сфері зниження викидів, підвищення енергоефективності та оптимізації використання ресурсів. На основі аналізу практичного досвіду провідних світових портів доведено, що інтеграція цифрових технологій, автоматизації та інструментів концепції Port 4.0 сприяє підвищенню ефективності портових операцій і зменшенню негативного впливу на довкілля. Визначено ключові бар’єри впровадження концепції зеленого порту, серед яких технологічні, економічні, регуляторні та організаційні обмеження. Доведено, що впровадження концепції зеленого порту сприяє зниженню екологічного навантаження, підвищенню енергоефективності та забезпеченню сталого розвитку блакитної економіки.
Urgency of the research. The growth of maritime trade, increasing pressure on port infrastructure, and intensified environmental challenges determine the need for sustainable models of maritime economic development. Under these conditions, the green port concept is considered an important tool for ensuring environmental safety, resource efficiency, and competitiveness within the framework of the blue economy.
Traditional port operation models are associated with high emissions, significant energy consumption, and negative impacts on marine ecosystems. This necessitates the implementation of environmentally oriented approaches to port infrastructure management and the integration of sustainable development principles. Modern scientific studies still lack a unified approach to defining the essence of a green port and the criteria for assessing its environmental orientation. The relationship between the greening of port activities, Port 4.0 digitalization, and the development of the blue economy also remains insufficiently explored. The purpose of the article is to substantiate the role of the green port concept in ensuring the sustainable development of the blue economy, systematize the criteria for assessing the environmental orientation of ports, and analyze the implementation of environmental initiatives in leading world ports. The study is based on methods of theoretical generalization, system and comparative analysis, synthesis, and structural-logical modeling. Modern approaches to the interpretation of the blue economy and the role of ports in its development are generalized. The essence of the green port concept is revealed as an integrated model of port infrastructure management combining economic efficiency, environmental responsibility, and social orientation.
Criteria for assessing the environmental orientation of ports are systematized according to social, economic, and environmental parameters. A comparative analysis of traditional and green port models is conducted, and environmental initiatives of leading world ports are analyzed. At the same time, the research identifies key barriers to implementation, including technological constraints, financial limitations, regulatory challenges, and organizational complexity. It is proved that the implementation of the green port concept contributes to reducing environmental pressure, improving energy efficiency, and ensuring the sustainable development of the blue economy.
Description
Keywords
блакитна економіка, «зелений порт», сталий розвиток, портовий менеджмент, Port 4.0, екологічні критерії, екологічні ініціативи, конкурентоспроможність морського транспорту, морська економіка, енергоефективність, blue economy, green port, sustainable development, port management, environmental criteria, environmental initiatives, competitiveness of maritime transport, maritime economy, energy efficiency
Citation
Афанасьєва О. К. Роль концепції «зеленого порту» у сприянні сталому розвитку блакитної економіки / Афанасьєва Ольга Кирилівна, Леонов Олександр Олександрович, Златова Вероніка Іванівна // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2026. – Вип. 43. – С. 8–20.