Соматичні симптоми у жінок в умовах тривалих стресових ситуацій
No Thumbnail Available
Date
2026-05-21
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Abstract
У кваліфікаційній м роботі досліджено соматичні симптоми у жінок в умовах тривалих стресових ситуацій. Метою роботи є виявлення
домінуючих соматичних симптомів у жінок, які перебувають в умовах тривалого стресу, та визначення основних чинників, що зумовлюють
рівень їх прояву. Теоретично обґрунтовано розгляд тілесних скарг у біопсихосоціальному підході як прояв взаємодії тривалого стресу, емоційного дистресу, копінг-стратегій, ресурсного стану та соціального контексту. Емпіричне дослідження проведено у формі онлайн-опитування 110 жінок віком від 19 до 64 років, які перебувають в умовах тривалого стресу. Використано шкалу сприйнятого стресу PSS-10, опитувальник тривоги й депресії PHQ-4, Гіссенський опитувальник соматичних скарг GBB-24 та опитувальник копінг-стратегій Brief COPE-26; дані опрацьовано за допомогою описової статистики, рангової кореляції Спірмена, критерію Краскела-Уолліса та пост-хок порівнянь за
процедурою Двасса–Стіла–Кричлоу–Флігнера (DSCF). У дослідженні емпірично перевірено п'ять гіпотез: підтверджено гіпотези про зв'язок
сприйнятого стресу та емоційного дистресу (тривоги й депресії) з вираженістю соматичних симптомів; гіпотеза про роль копінг-стратегій підтвердилася. частково; гіпотези про відмінності за регіоном перебування і досвідом зміни місця проживання у вибірці не підтвердилися. Встановлено, що більшість респонденток переживають стрес понад два роки. Найтісніший зв'язок сприйнятого стресу виявлено з астенічним кластером соматичних скарг - з виснаженням. Найсильнішим психологічним корелятом загальної соматики став рівень тривоги.
Серед копінг-стратегій найбільш послідовний позитивний зв'язок із соматичними симптомами продемонструвала безпорадність, тоді як активне подолання й гумор не мали однозначного захисного ефекту. Формальні воєнно-міграційні чинники, зокрема регіон перебування, досвід переміщення та суб'єктивне відчуття безпеки, не виявили статистично значущих відмінностей у вираженості соматичних симптомів. Натомість значущими ресурсними чинниками виявилися самооцінка фізичного здоров'я, якість відновлення після сну, зміни сну, соціальна підтримка, фізична активність і сімейний стан. Наукова новизна роботи полягає в емпіричному доведенні того, що астенічний кластер
є найбільш вразливим до тривалого стресу аспектом соматичного стану жінок, а тривога - найпотужнішим предиктором загальної соматизації, який випереджає за силою впливу і депресивні прояви, і рівень сприйнятого стресу. Встановлено, що внутрішні ресурсні стани (якість сну, соціальна підтримка) мають значно більший вплив на соматичне здоров'я жінок, ніж формальні характеристики воєнно-міграційного контексту. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для розробки програм психологічної підтримки жінок, спрямованих на зниження тривоги, профілактику безпорадності, відновлення сну, посилення соціальної підтримки,
підтримку помірної фізичної активності та профілактику психосоматичних проявів.
The qualification paper investigates somatic symptoms in women under conditions of prolonged stressful situations. The aim of the study is to identify the dominant somatic symptoms in women experiencing prolonged stress and to determine the main factors that shape their manifestation. The study theoretically substantiates the interpretation of bodily complaints within a biopsychosocial framework as a manifestation
of the interaction between prolonged stress, emotional distress, coping strategies, resource state, and social context. The empirical study was conducted as an online survey of 110 women aged 19 to 64 experiencing prolonged stress. The Perceived Stress Scale (PSS-10), Patient Health Questionnaire-4 (PHQ-4), Giessen Subjective Complaints List (GBB-24), and Brief COPE- 26 inventory were used; data were processed using
descriptive statistics, Spearman's rank correlation, the Kruskal–Wallis test, and the Dwass–Steel–Critchlow– Fligner (DSCF) post-hoc comparisons. Five research hypotheses were empirically tested: the hypotheses about the association of perceived stress and emotional distress (anxiety and depression) with the severity of somatic symptoms were confirmed; the hypothesis about the role of coping strategies was partially supported; the
hypotheses about differences related to region of residence and displacement experience were not confirmed in the sample. It was found that most
respondents had been experiencing stress for more than two years. Perceived stress was most closely associated with the asthenic cluster of somatic complaints, namely exhaustion. Anxiety emerged as the strongest psychological correlate of overall somatic symptoms. Among coping strategies, helplessness showed the most consistent positive association with somatic symptoms, whereas active coping and humor did not demonstrate a clear protective effect. Formal war-related and migration-related factors, including region of residence, displacement experience, and perceived safety, did not yield statistically significant differences in somatic symptoms. In contrast, significant resource-related factors included self-rated physical health, restorative quality of sleep, changes in sleep, social support, physical activity, and marital status. The scientific novelty of the study lies in the empirical evidence that the asthenic cluster is the most vulnerable aspect of women's somatic state under prolonged stress, while
anxiety is the strongest predictor of overall somatisation, surpassing in its impact both depressive manifestations and the level of perceived stress; it is established that internal resource states (sleep quality, social support) have a significantly greater impact on women's somatic health than the formal characteristics of the war-related and migration-related context. The practical significance of the results lies in their potential use for developing psychological support programmes for women aimed at reducing anxiety, preventing helplessness, restoring sleep, strengthening social support, encouraging moderate physical activity, and preventing psychosomatic manifestations.
Description
Keywords
соматичні симптоми, тривалий стрес, сприйнятий стрес, тривога, копінг-стратегії, безпорадність, соціальна підтримка, психосоматичні прояви, somatic symptoms, prolonged stress, perceived stress, anxiety, coping strategies, helplessness, social support, psychosomatic manifestations
Citation
Савчук Н. В. Соматичні симптоми у жінок в умовах тривалих стресових ситуацій : магістер. диплом. робота : 053, Психологія / Савчук Наталія Василівна ; наук. керівник Савченко О. В. ; КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, Навч.-наук. ін-т бізнес-освіти ім. А. Поручника, Каф. педагогіки та психології. – Київ, 2026. – 99 с.