Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування стратегічних орієнтирів розвитку аграрного бізнесу в умовах змін інституційного середовища
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Гарафонова, Ольга Іванівна; Harafonova, Olha; Ставнічук, Віталій В.; Stavnichuk, Vitalii
У статті розкрито сучасні підходи до формування стратегій розвитку підприємств агропромислового комплексу в умовах економічної нестабільності, посиленої конкуренції та інституційних трансформацій. Визначено, що ефективне стратегічне управління в АПК потребує системного використання адаптивних механізмів, що охоплюють аналітичну, нормативну та управлінську складові. Запропоновано структурну модель стратегування, яка враховує особливості галузі та забезпечує циклічний характер стратегічного процесу з постійним моніторингом і коригуванням цілей. Проведено порівняльний аналіз стратегічних пріоритетів підприємств різного масштабу, що засвідчив домінування орієнтації на зростання та інновації у великих підприємствах, тоді як малі переважно обирають стратегії стабілізації. Обґрунтовано доцільність використання багатофакторної системи показників ефективності реалізації стратегій, з урахуванням фінансових, технологічних та екологічних критеріїв. Результати дослідження можуть бути використані у практиці стратегічного планування в АПК, а також у розробці державної політики підтримки різних типів аграрних підприємств.
The article presents an approach to the formation of strategic development guidelines for agribusiness in Ukraine under the conditions of institutional transformation caused by war, decentralization, and regulatory reforms. The relevance of the research stems from the need for post-war recovery of the agricultural sector and the enhancement of its resilience to internal and external challenges. The study proposes a strategic planning model based on the forecasting of institutional changes, which integrates regional characteristics, the potential for cooperation with territorial communities, and the scope of state support mechanisms.
The methodology is grounded in simplex modeling and the use of integrated performance indicators, including the internal rate of return (IRR), net present value (NPV), and a partnership interaction index. The model was applied to evaluate four development scenarios for the period 2024–2028: “institutional breakthrough,” “gradual development,” “regional imbalance,” and “institutional instability.” The empirical section includes a comparative analysis of an agribusiness platform in Vinnytsia region (Ukraine) and agricultural cooperatives in Lublin Voivodeship (Poland), highlighting the importance of institutional stability and cooperation with local authorities.
The study identifies six priority directions for enhancing strategic management in Ukraine’s agrarian sector: institutional adaptation of strategies, deeper collaboration with local communities, regional diversification of planning tools, integration of innovation and digitalization, targeted public support, and decentralized financial mechanisms. A sensitivity analysis demonstrates the relative vulnerability of each scenario to fluctuations in institutional conditions and investment risks. The results may be applied in national agricultural policy design, the formation of corporate strategies by agroholdings, and the development of regional support programs.
Специфіка туристичної Smart спеціалізації громад пристоличного регіону (на прикладі Вишгородської громади)
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Мартиненко, Микита Валерійович; Martynenko, Mykyta; Богословець, Оксана Григорівна
Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до вивчення туристичної SMART-спеціалізації як фактора економічного зростання громад. Дослідження ґрунтується на поєднанні економічного, соціального та технологічного підходів, що дозволяє оцінити потенціал інноваційних рішень у туризмі з точки зору місцевого розвитку. Робота також аналізує вплив глобальних тенденцій цифрової трансформації на регіональні та локальні стратегії розвитку туризму.
Глобальні цілі сталого розвитку і корпоративна соціальна відповідальність спортивної сфери в Україні
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Смирнов, Євген Валерійович; Smyrnov, Yevhen; Смирнов, Євген Євгенович; Smyrnov, Yevhen
В даній статті на основі комплексної ідентифікації та пріоритизації глобальних цілей сталого розвитку (ЦСР), а також порівняльного аналізу міжнародного й українського досвіду у сфері розвитку спортивної інфраструктури, досліджено багатовимірний зв’язок між корпоративною соціальною відповідальністю та практичною реалізацією ЦСР у спорті. Особливу увагу приділено взаємодії Української федерації карате (УФК) з Міністерством молоді та спорту України, оцінюванню матеріально-технічного стану спортивних об’єктів та визначенню інноваційних шляхів їх модернізації з урахуванням світових практик. На основі аналізу вартості реконструкцій провідних арен світу обґрунтовано необхідність переходу від моделі «повернення витрат» до моделі «генерації грошових потоків» як інструменту сталого розвитку спортивної сфери.
Building upon the systematic identification, classification, and prioritization of the United Nations Sustainable Development Goals (SDGs), this study integrates comparative insights from both the international and Ukrainian contexts in order to assess the dynamics of sports infrastructure development. The research substantiates a direct, multi-layered interconnection between corporate social responsibility (CSR) — understood here as the voluntary commitment of organizations to ethical, environmental, and community-oriented practices — and the measurable implementation of the SDGs within the national sports sector. The analytical framework is constructed to bridge theoretical underpinnings with empirical observations, thereby offering a comprehensive perspective that encompasses social, economic, infrastructural, and governance-related dimensions.
Particular attention is devoted to an applied case study focusing on the Ukrainian Karate Federation (UKF) and its institutional interaction with the state regulatory authority in the field of sport, namely the Ministry of Youth and Sports of Ukraine. This partnership is evaluated in terms of its policy alignment with global sustainability agendas, the nature of co-developed initiatives, and the integration of socially responsible strategies into everyday operational and developmental activities.
The study also incorporates a detailed assessment of the material and technical condition of existing sports facilities, identifying both resource strengths and persistent structural deficiencies that inhibit modernization. Through a comparative evaluation of sports infrastructure usage patterns in Ukraine and in selected foreign countries with established best practices, the paper substantiates the strategic prospects for innovative infrastructure development within the Ukrainian context. Such development is positioned explicitly as a contributing mechanism to the broader achievement of the global SDGs, especially in domains related to health, well-being, sustainable cities and communities, and partnerships for the goals.
Логістичні виклики та перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України у сфері постачання критичної сировини
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym
У статті показано, як масштаби руйнування українських портів, залізниць та доріг під час війни — 30% східних ліній потребують відновлення, а транзитний час до ЄС на 40–50% довший — парадоксально прискорюють інтеграцію з Європою. Це відкриває шлях до розвитку видобутку рідкісноземельних ресурсів. Україна володіє 8700 родовищами зі 117 критично важливими корисними копалинами, включаючи 150 тис. тонн оксидів рідкоземельних елементів на Яструбецькому та 50 тис. тонн на Мостовому. Перспективна Угода між США та Україною щодо критично важливих корисних копалин може спрямувати 200–500 млн доларів США інвестицій на кожну ділянку в більш екологічний видобуток, нові залізничні/автомобільні коридори та переробку металургії. Успіх залежить від зниження ризиків логістики, оптимізації дозволів, забезпечення енергопостачання та дотримання екологічних правил ЄС для перетворення ренти від ресурсів на післявоєнне відновлення та глобальні ланцюги поставок чистих технологій.
The article offers a comprehensive, evidence-based analysis of how Ukraine’s transport-logistics crisis, triggered by Russia’s full-scale invasion, paradoxically creates an extraordinary window for systemic economic modernisation. It demonstrates that wartime destruction of rail, roads, bridges and Black-Sea ports—while causing immediate losses—also accelerates integration with the European Union, unlocks new investment flows and forces the adoption of innovative, greener technologies. Drawing on 2023 data from Ukraine’s Ministry of Infrastructure, Ukrzaliznytsia and the European Logistics Association, the study quantifies the damage: 30% of eastern rail lines need full reconstruction, 20% of electric locomotives are idle because of power cuts, average delivery times to EU markets have risen by 40–50% and logistics costs are up 30–40%. Export revenues collapsed in H1 2022 and, despite partial recovery in 2023-2024, remain far below pre-war levels. Steel, historically 80% of EU semi-finished imports from Ukraine and Russia combined, fell by 2.8% in volume and 23% in value in 2023, while metallurgical plants operate at only 20–75% capacity. The blockade of Odesa, Chornomorsk and Mariupol redirected 70% of cargo flows to congested rail and road corridors through Poland, Romania and Slovakia, exposing bottlenecks that the paper maps in detail.
Yet the study argues that necessity is driving strategic reorientation. Ukraine is rapidly becoming a key east-west transit hub and is negotiating critical-minerals partnerships with the United States and the EU. The country hosts 8,700 deposits encompassing 117 of the 120 minerals critical to modern industry; among them are world-class reserves of rare-earth elements (REEs), lithium, titanium and graphite vital for electronics, renewable energy, batteries and defence. The paper provides granular geological and economic data for the Yastrubetske (Zhytomyr region) and Mostove (Kirovohrad region) REE deposits. Yastrubetske alone contains 150 kt of REE oxides—dominantly neodymium, lanthanum and cerium—and could generate annual export earnings of USD 15–30 million while covering 10–15% of domestic demand. Mostove, a niobium-tantalum-rich carbonatite complex, adds another 50 kt of REEs, though both projects face ore grades below 0.3% and require capital-intensive, environmentally sensitive processing. Estimated start-up investments range from USD 200–500 million per site.
The analysis frames these resource endowments within a broader geopolitical context. A prospective Ukraine-US “Critical Minerals Agreement” would diversify Western supply chains away from China, unlock US technology and finance, and channel royalties into a jointly managed Reconstruction Investment Fund. The paper stresses, however, that success hinges on solving acute logistical constraints: underdeveloped local roads and rail, regulatory delays, environmental risks in the Polissia forest zone, and proximity to active combat areas. It therefore proposes an integrated strategy combining infrastructure modernisation, transparent licensing, security guarantees, EU-compliant environmental standards and workforce training in geology and mining sciences.
By synthesising trade statistics, geological surveys and policy documents, the article concludes that Ukraine’s simultaneous crises in transport and traditional exports can catalyse a high-tech, resource-driven recovery. If Kyiv secures long-term financing, advanced processing technologies and reliable corridors to EU markets, the country can transform from a war-torn logistics victim into a resilient, green-industry powerhouse and a critical supplier in global clean-tech value chains.
Управління корпоративною соціальною відповідальністю в контексті підвищення конкурентоспроможності
(Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, 2025) Махсма, Марія Борисівна; Makhsma, Mariia; Козлов, Євген Васильович; Kozlov, Yevhen
В статті розглянуто досвід управління соціальною відповідальністю у двох великих підприємств України, Астарта Київ та Кернел. В умовах війни актуальними напрямами їх КСВ стали підтримка освіти, співпраця з дрібними виробниками, волонтерство, допомога ЗСУ й постраждалому населенню та інші.
Перспективними напрямами підвищення КСВ агропідприємств в контексті підвищення їх конкурентоспроможності є розробка та реалізація національної стратегії КСВ, забезпечення прозорості соціальних та екологічних ініціатив шляхом оприлюднення нефінансової звітності, моніторингу їх діяльності. Важливим напрямом є розвиток співпраці з малими та середніми товаровиробниками на засадах кооперації та кластеризації.
Реалізація запропонованих напрямків управління КСВ агропромислових корпорацій сприятиме підвищенню їх стійкості та конкурентоспроможності, дозволить послабити соціально-економічні проблеми селян, зокрема, безробіття та бідність.
The purpose of the article is to study current trends in corporate social responsibility management of large agro-industrial entities in wartime and to identify promising areas for its further strengthening in the context of competitiveness.
Large agricultural corporations play a decisive role in the development of the Ukrainian agricultural sector and rural areas. Due to the economies of scale and vertical integration of production, processing, and marketing of agricultural products, agricultural holdings engage in high-tech and highly profitable agricultural production and have powerful financial capabilities to implement the concept of social responsibility. This is extremely important both for strengthening their competitiveness and for ensuring sustainable rural development. In the course of the study, methods of analysis and synthesis, comparison and generalization, abstraction and concretization, as well as tabular methods for visual representation of the research results were used to study the social responsibility management system of the enterprise.
The article examines the experience of social responsibility management at two large Ukrainian enterprises, Astarta Kyiv and Kernel. In the context of the war, the most relevant areas of their corporate social responsibility have been support for education, cooperation with small producers, volunteering, and assistance to the Ukrainian armed forces and the population affected by the war, among others.
Promising areas for improving the corporate social responsibility of agricultural enterprises in the context of increasing their competitiveness include the development and implementation of a national corporate social responsibility strategy, ensuring the transparency of social and environmental initiatives through the publication of non-financial reports, and monitoring their activities. An important area is the development of cooperation with small and medium-sized commodity producers on the basis of cooperation and clustering.
The implementation of the proposed directions for managing the corporate social responsibility of agro-industrial corporations will contribute to increasing their sustainability and competitiveness, and will help alleviate the socio-economic problems of rural residents, in particular, reducing unemployment and poverty among the rural population.