Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Обґрунтування бізнес-пропозиції щодо розвитку партнерських відносин підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-06-04) Варениця, Денис Юрійович; Varenytsia, Denys; Кузьомко, Володимир Миколайович
Роботу присвячено обґрунтуванню бізнес-пропозиції щодо розвитку партнерських відносин ДП «УСС». Виявлено залежність від державного сектору та запропоновано заходи з диверсифікації, цифровізації (впровадження CRM) і розвитку інноваційної співпраці.
The thesis justifies a business proposal for developing partnership relations of SE "USS". It reveals dependence on the public sector and proposes measures for diversification, digitalization (CRM implementation), and the development of innovative cooperation.
Ендогенізація розвитку переміщеного бізнесу в українських громадах: аналіз практик і фінансових механізмів підтримки
(Національна академія наук України, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», 2025) Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Polishchuk, Yevheniia; Алексін, Гліб Олегович; Aleksin, Hlib; Горбов, Владислав Володимирович; Horbov, Vladyslav; Іващенко, Алла Іванівна; Ivashchenko, Alla; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav
Унаслідок війни Україна пережила масштабну хвилю внутрішньої релокації бізнесу: у 2022–2024 рр. понад 200 тис. підприємств перенесли операційну діяльність до безпечніших регіонів усередині країни. Цей процес істотно переформатував локальні економіки, одночасно створивши для приймаючих громад і виклики, і можливості. Розглянуто, як територіальні громади можуть перетворити вимушену релокацію на каталізатор місцевого розвитку, спираючись на підхід ендогенізованого зростання. На основі опитування 141 громади у 22 регіонах України показано, що проактивні локальні стратегії – поєднання фінансових стимулів, адміністративної інтеграції та інфраструктурної готовності – сприяють ефективному вбудовуванню релокованих підприємств у місцеву економіку. При цьому, хоча частина громад зафіксувала зростання податкових надходжень і зайнятості, інші зіштовхнулися з обмеженістю наявної інфраструктури, високими операційними витратами і браком інституційної підтримки. Запропоновано п’ятистовпний підхід до підтримки на рівні громади, що охоплює пільгове фінансування, фіскальні послаблення, розвиток промислової інфраструктури й використання цифрових інструментів релокації (зокрема, GeoMatch). За умови стратегічної імплементації ці механізми сприяють укоріненню релокованого бізнесу в локальну економічну екосистему і посилюють її довгострокову стійкість. Показано, що успішні результати меншою мірою залежать від зовнішньої допомоги, а більшою – від власної спроможності громади координувати дії, адаптуватись і впроваджувати інновації. У майбутньому слід фокусуватися на вивченні інтеграції переміщених підприємств у приймаючі громади в рамках ширшого механізму, зокрема, у частині дифузії інновацій, формування кластерів і бюджетної стійкості приймаючих регіонів.
As a result of the war, Ukraine experienced a massive wave of internal business relocation: in 2022–2024, more than 200,000 enterprises moved their operations to safer regions within the country. This process significantly reshaped local economies, simultaneously creating both challenges and opportunities for host communities. The study examines how territorial communities can turn forced relocation into a catalyst for local development, drawing upon an endogenous growth approach. Based on a survey of 141 communities in 22 regions of Ukraine, proactive local strategies – a combination of financial incentives, administrative integration, and infrastructure readiness – are shown to contribute to the effective integration of relocated enterprises into a local economy. At the same time, while some communities have seen increases in tax revenues and employment, others have faced limited infrastructure, high operating costs, and a lack of institutional support. A five-pillar approach to community-level support is proposed, encompassing concessional financing, fiscal relief, industrial infrastructure development, and the use of digital relocation tools (such as GeoMatch). When strategically implemented, these mechanisms help anchor relocated businesses in a local economic ecosystem and enhance its long-term resilience. Successful outcomes are shown to depend less on external assistance and more on the community’s own capacity to coordinate, adapt, and innovate. Future research should focus on examining the integration of relocated businesses into host communities within a broader framework, including innovation diffusion, clustering, and fiscal resilience of host regions.
Business model design in relocation management through qualimetric approach
(Vilnius Gediminas Technical University, 2026) Polishchuk, Yevheniia; Поліщук, Євгенія Анатоліївна; Tepliuk, Mariia; Теплюк, Марія Анатоліївна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлія Олександрівна; Ivashchenko, Alla; Іващенко, Алла Іванівна; Horbov, Vladyslav; Горбов, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович
The purpose of the study is to explore the application of qualitative methods in evaluating business relocation management, particularly focusing on optimizing business models through a qualimetric approach. The methodology involves qualitative research methods such as interviews, surveys and case studies to collect and analyze data on various aspects of business relocation. The article highlights the complexities of business relocation, emphasizing the legal, economic, social, cultural and environmental impacts on business activities. The research identifies key challenges and risks associated with relocation, particularly in the context of Ukrainian businesses relocating during wartime. Research implications suggest the need for further theoretical and analytical exploration of business relocation challenges and the development of comprehensive methodologies to evaluate relocation effectiveness. It offers valuable insights for improving communication with stakeholders, enhancing employee relations, and addressing legal and environmental considerations in relocation decisions. The study contributes to the optimization of business models through a qualimetric approach to relocation management.
Key determinants of the Ukrainian financial ecosystem transformation in the context of modern challenges
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Володимирович; Sandul, Mariia; Сандул, Марія Станіславівна; Bielinskyi, Andrii; Бєлінський, Андрій
The transformation of Ukraine’s financial ecosystem has become a defining process in the country’s adaptation to the turbulent geopolitical, economic, and technological environment of recent years. The study aims to identify the key determinants of the financial ecosystem transformation in Ukraine under the combined influence of wartime risks, regulatory reforms, and global digitalization trends. A mixed methodological approach was applied, integrating: (1) bibliometric mapping of global research using the Scopus database and VOSviewer software; (2) comparative analysis of financial ecosystems across countries; and (3) empirical assessment of Ukraine’s financial sector dynamics based on official statistics from the National Bank of Ukraine, the World Bank, etc. The results indicate that the transformation of Ukraine’s financial ecosystem is driven by multidimensional determinants operating at technological, institutional, regulatory, and behavioural levels. Digitalization has significantly expanded access to financial services and enhanced resilience during wartime, while institutional and regulatory reforms, particularly those aligned with EU standards on ESG and digitalization, have strengthened transparency, governance, and investor confidence. Ukraine’s financial ecosystem remains bank-dominated, yet non-bank financial institutions are gaining a growing strategic role, especially in consumer lending and SME finance. At the same time, behavioural determinants such as financial literacy and public trust can either reinforce or constrain transformational processes. The study concludes that the transformation of Ukraine’s financial ecosystem is not a situational response to shocks but a policy-driven, digitally oriented, and institutionally anchored process unfolding within the broader trajectory of post-war recovery and European integration. The findings contribute to the academic understanding of financial ecosystem transformation in conflictaffected economies and provide an evidence-based summary of its key determinants aimed at ensuring long-term financial stability.
Трансформація фінансової екосистеми України стала визначальним процесом в адаптації країни до турбулентного геополітичного, економічного та технологічного середовища останніх років. Метою дослідження є визначення ключових детермінант трансформації фінансової екосистеми в Україні під спільним впливом ризиків воєнного часу, регуляторних реформ і глобальних тенденцій цифровізації. У роботі застосовано змішаний методологічний підхід, що інтегрує: (1) бібліометричне картування глобальних досліджень із використанням бази даних Scopus і програмного забезпечення VOSviewer; (2) порівняльний аналіз фінансових екосистем у різних країнах; і (3) емпіричну оцінку динаміки фінансового сектора України на основі офіційної статистики Національного банку України, Світового банку тощо. Результати показують, що трансформація фінансової екосистеми України зумовлена багатовимірними детермінантами, що діють на технологічному, інституційному, регуляторному та поведінковому рівнях. Цифровізація значно розширила доступ до фінансових послуг і підвищила стійкість під час воєнного часу, водночас інституційні та регуляторні реформи, зокрема ті, що відповідають стандартам ЄС щодо ESG та цифровізації, посилили прозорість, управління й довіру інвесторів. Фінансова екосистема України залишається переважно банківською, проте небанківські фінансові установи відіграють дедалі більшу стратегічну роль, особливо в споживчому кредитуванні та фінансуванні малого й середнього бізнесу. Водночас поведінкові детермінанти, такі як фінансова грамотність і громадська довіра, можуть і посилювати, і стримувати трансформаційні процеси. Висновки дослідження свідчать, що трансформація фінансової екосистеми України є не ситуативною реакцією на шоки, а політично обумовленим, цифрово орієнтованим та інституційно закріпленим процесом, що розгортається в рамках ширшої траєкторії майбутнього повоєнного відновлення та європейської інтеграції. Результати дослідження сприяють академічному розумінню трансформації фінансової екосистеми в економіках, що постраждали від конфліктів, та надають обґрунтований доказами виклад її ключових детермінант для забезпечення тривалої фінансової стабільності.
Capacity of budget programme implementers for achieving public policy goals under martial law
(Державний податковий університет, 2026-03-26) Zhyber, Tetiana; Жибер, Тетяна Василівна