Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Авторизовані економічні оператори та їх значення для зовнішньоекономічної діяльності країни
(Приватний вищий навчальний заклад Міжнародний університет бізнесу і права, 2026) Янчарський, Владислав О.; Yancharskyi, Vladyslav; Рудик, Наталія Василівна; Rudyk, Nataliia; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Borodenko, Tetiana; Славкова, Алла Аркадіївна; Slavkova, Alla
У статті досліджено інститут авторизованого економічного оператора (АЕО) як важливий інструмент спрощення митних процедур та підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни. Проаналізовано теоретичні засади функціонування АЕО, міжнародний досвід його впровадження та нормативно-правове забезпечення в Україні. Систематизовано основні критерії надання статусу АЕО, зокрема вимоги щодо фінансової стійкості, організації обліку, дотримання митного законодавства та професійної компетентності відповідальних осіб. Визначено переваги застосування спрощених процедур митного оформлення для імпортних і експортних операцій. Обґрунтовано роль АЕО у реалізації Цілі сталого розвитку №17 «Партнерство заради сталого розвитку» через посилення взаємодії між митними органами та суб’єктами господарювання. Запропоновано напрями подальшого вдосконалення механізмів сертифікації АЕО в Україні з урахуванням потреб євроінтеграції та забезпечення фінансової безпеки держави.
The article examines the Authorised Economic Operator (AEO) scheme as a key instrument for facilitating customs procedures and improving the efficiency of a country’s foreign economic activity in the context of globalisation and European integration. The theoretical foundations of the AEO concept, international practices of its implementation, and the regulatory framework governing AEO status in Ukraine are analysed. Particular attention is given to the dual role of AEO programs in ensuring security within international supply chains and reducing administrative and transaction costs for business entities. The study systematises the main criteria for obtaining AEO status, including compliance with customs and tax legislation, the presence of a reliable accounting and documentation system, financial stability, and the professional competence of responsible personnel. The advantages of simplified customs procedures for import and export operations are identified and compared with standard clearance procedures, demonstrating their positive impact on the speed, transparency, and predictability of cross-border trade processes. The article substantiates the importance of AEO as a practical mechanism for implementing Sustainable Development Goal No. 17 “Partnerships for the Goals” through strengthening cooperation between customs authorities and economic operators based on the principles of mutual trust, transparency, and shared responsibility. It is argued that further harmonisation of Ukrainian regulatory requirements with European Union standards will reduce technical and administrative trade barriers and enhance the competitiveness of domestic enterprises in international markets. The research results indicate that the development of the AEO program in Ukraine creates favourable conditions for integrating national businesses into global trade systems, enhancing the stability of foreign economic relations, and supporting balanced economic growth amid economic transformation. Priority directions for improving the AEO certification mechanism are outlined, taking into account the challenges posed by the wartime economy, post-war recovery, and the necessity of ensuring the state's financial security.
Взаємозв’язок стилів батьківського виховання з самооцінкою підлітків
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Кулик, Артем Миколайович; Kulyk, Artem; Корват, Лариса Володимирівна
У роботі досліджується взаємозв’язок стилів батьківського виховання з самооцінкою підлітків. Показано, що характер сімейного виховання суттєво впливає на формування у підлітків уявлень про себе, рівень упевненості та емоційне самопочуття. На основі емпіричного дослідження встановлено, що авторитетний стиль виховання сприяє формуванню адекватної самооцінки, тоді як авторитарні та нехтувальні стилі пов’язані зі зниженням її рівня. Результати можуть бути використані у роботі психологів, педагогів і батьків.
The study examines the relationship between parenting styles and adolescents’ self-esteem. The results show that family parenting practices significantly influence adolescents’ self-perception and emotional well-being. Authoritative parenting is associated with healthier self-esteem, while authoritarian and neglectful styles are linked to lower self-esteem. The findings may be useful for psychologists, teachers, and parents working with adolescents.
Психологічна гнучкість як чинник соціального добробуту особистості
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-19) Косяк, Вікторія Андріївна; Kosiak, Viktoriia; Лавриненко, Денис Гійович
У магістерській роботі досліджується психологічна гнучкість як чинник соціального добробуту особистості. Актуальність дослідження зумовлена потребою наукового осмислення психологічної гнучкості як ключового ресурсу збереження психічного здоров’я та як чинника соціального добробуту особистості в умовах суспільної нестабільності та наслідків воєнних подій в Україні. Теоретичний аналіз базується на сучасних підходах до вивчення психологічної гнучкості в межах ACT-моделі С. Гейза. Обґрунтовано місце психологічної гнучкості в структурі психологічних ресурсів особистості та показано її подвійну роль: як самостійного ресурсу і як механізму регуляції, що підтримує та відновлює інші ресурси й сприяє підвищенню соціального добробуту. Емпірична частина роботи присвячена українськомовній адаптації шкали психологічної гнучкості Psy–Flex та емпіричному дослідженню впливу психологічної гнучкості на соціальний добробут особистості. Проведено психометричну перевірку інструменту, що підтвердило надійність і валідність українськомовної версії шкали. Практичне значення роботи полягає у можливості використання Psy–Flex і отриманих результатів для оцінювання психологічної гнучкості як чинника соціального добробуту та для розробки рекомендацій та їх впровадження у розвиток освіти, професійної діяльності та програм психологічної підтримки.
This master’s thesis examines psychological flexibility as a factor of individual social well-being. The relevance of the study is determined by the need for scientific understanding of psychological flexibility as a key resource for maintaining mental health and as a determinant of social well-being in the context of societal instability and the consequences of military events in Ukraine. The theoretical analysis is based on contemporary approaches to the study of psychological flexibility within the framework of Steven C. Hayes’s Acceptance and Commitment Therapy (ACT) model. The place of psychological flexibility within the structure of personal psychological resources is substantiated, and its dual role is demonstrated: as an independent resource and as a regulatory mechanism that supports and restores other resources, thereby contributing to the enhancement of individual social well-being. The empirical part of the study is devoted to the Ukrainian-language adaptation of the Psy-Flex Psychological Flexibility Scale and to an empirical investigation of the impact of psychological flexibility on individual social well-being. A psychometric evaluation of the instrument was conducted, confirming the reliability and validity of the Ukrainian version of the scale. The practical significance of the study lies in the possibility of using the Psy-Flex scale and the obtained results to assess psychological flexibility as a factor of social well-being, as well as to develop recommendations and implement them in the fields of education, professional activity, and psychological support programs.
Статево-вікові особливості переживання моральної травми
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-20) Коновалова, Владислава Юріївна; Konovalova, Vladyslava; Колесніченко, Ліна Аліківна
У кваліфікаційній роботі розглянуто проблему моральної травми та її психодіагностичного вимірювання в українській вибірці дорослих. Метою дослідження є психометрична перевірка й емпіричне обґрунтування застосування опитувальника Moral Injury Outcome Scale (MIOS) та аналіз його зв’язків із спорідненими показниками. Емпіричне дослідження проведено на вибірці 164 респондентів віком 18–60 років (переважно 18–25 років), із зазначеним розподілом за статтю та віковими групами. Використано методики: Moral Injury Outcome Scale (MIOS), Moral Injury Symptom Scale (MISS-M-SF) та Patient Health Questionnaire (PHQ-9), а обробку даних здійснено в Jamovi із застосуванням кореляційного аналізу, t‑критерію, U‑критерію Манна—Уїтні та ANOVA. Показано, що MIOS має двофакторну структуру (Shame-related Outcomes та Trust Violation-related Outcomes), а також прийнятні показники надійності (зокрема split-half reliability). Встановлено значущі позитивні кореляції MIOS із MISS-M-SF та PHQ-9 (на рівні p < 0,01), що підтримує конвергентну валідність шкали. Зафіксовано вікові відмінності за окремими показниками моральної травми між групами 18–25 та 26–44 років у частині підшкал/сумарних балів, згідно з наведеними статистичними тестами.
This qualification thesis addresses moral injury and its psychological assessment in a Ukrainian adult sample. The aim of the study is to examine the psychometric properties and empirical applicability of the Moral Injury Outcome Scale (MIOS) and to explore its associations with related constructs. The empirical study was conducted with 164 participants aged 18–60 years, with the reported distribution across gender and age groups (predominantly 18–25). The measures included the Moral Injury Outcome Scale (MIOS), the Moral Injury Symptom Scale (MISS-M-SF), and the Patient Health Questionnaire (PHQ-9); data were analyzed in Jamovi using correlational analysis, t-tests, Mann–Whitney U tests, and ANOVA. Results support a two-factor structure of MIOS (Shame-related Outcomes and Trust Violation-related Outcomes) and acceptable reliability estimates (including split-half reliability). MIOS demonstrated significant positive correlations with MISS-M-SF and PHQ-9 (p < 0.01), providing evidence for convergent validity. Age-group differences were observed for selected moral injury indicators between the 18–25 and 26–44 groups, as reported in the statistical comparisons.
Аналітичне моделювання впливу стратегічних галузей на національну безпеку України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-12-10) Чередник, Володимир Миколайович; Cherednyk, Volodymyr; Котенок, Андрій Григорович
У роботі досліджено розвиток стратегічних галузей економіки України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення з акцентом на їхній ролі в забезпеченні економічної безпеки. На основі індексного підходу (індекс шоку, ділової та інвестиційної активності, інтегральні індекси стійкості й адаптаційної динаміки) оцінено стан і динаміку машинобудування, транспорту, паливно-енергетичного, агропромислового, оборонно-промислового, авіаційно-космічного комплексів та комплексу критичної сировини й базових переробних виробництв. Запропоновано модель комплексної оцінки стійкості галузей та обґрунтовано напрями вдосконалення державної політики розвитку стратегічних секторів у контексті стійкого післявоєнного відновлення.
The thesis investigates the development of Ukraine’s strategic economic sectors under martial law and during the post-war recovery, focusing on their role in ensuring economic security. Using an index-based approach (shock, business activity, investment activity indices and integrated indices of resilience and adaptive dynamics), it assesses the state and dynamics of the machine-building, transport, fuel and energy, agro-industrial, defence-industrial and aerospace complexes, as well as the complex of critical raw materials and basic processing industries. An integrated model for assessing sectoral resilience is proposed, and key directions of state policy to support the development of strategic sectors in the context of sustainable post-war recovery are substantiated.