Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Обґрунтування проєкту підвищення прибутковості діяльності підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-11) Котова, Олександра Олегівна; Kotova, Oleksandra; Терентьєва, Олена Володимирівна
У роботі розглядаються теоретичні та методичні засади оцінювання та підвищення прибутковості діяльності підприємства. Проведено аналіз фінансового стану та прибутковості ПрАТ «Вентиляційні системи». Розроблено проєктне обґрунтування підвищення прибутковості діяльності ПрАТ «Вентиляційні системи».
This master’s thesis examines the theoretical and methodological principles of assessing and increasing the profitability of an enterprise. The financial condition and profitability of «Ventilation Systems» PJSC were analyzed. A project justification for improving the profitability of «Ventilation Systems» PJSC was developed.
Обґрунтування проєкту підвищення ефективності діяльності підприємства
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-11) Клименко, Катерина Євгенівна; Klymenko, Kateryna; Кукоба, Володимир Павлович
У роботі розглянуто теоретичні та методичні засади забезпечення ефективності діяльності підприємства. Проведено діагностику стану та ефективності господарювання ТОВ«ОБЕРІГ-К». Запропоновано та обґрунтовано заходи з підвищення ефективності діяльності підприємства.
The paper considers the theoretical and methodological principles of ensuring the efficiency of the enterprise. Diagnostics of condition and efficiency of management of «OBERIG-K» LLC was carried out. Proposed and substantiated measures to improve the efficiency of the enterpriseeffectiveness of proposed measures is evaluated.
Проблема відповідальності за спотворення конкуренції в праві Європейського союзу
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Скундзя, М. М.; Skundzia, M.
У статті досліджується питання відповідальності за спотворення конкуренції в Європейському союзі. Питання відповідальності за спотворення конкуренції в праві Європейського союзу є недостатньо висвітленим серед українських науковців, а відтак потребує більш ґрунтовного дослідження. Особливо актуальним постає питання відповідальності за спотворення конкуренції в праві Європейського союзу з огляду на євроінтеграційні процеси та необхідність гармонізації законодавства України в сфері захисту конкуренції до права Європейського союзу. В статті проаналізовано юрисдикційні особливості та повноваження Європейської Комісії та національних органів країн-членів Європейського союзу та розмежування їх компетенції. Особлива увага в статті зосереджена на процедурних питаннях застосування норм права Європейського союзу щодо розслідування справ щодо спотворення конкуренції та притягнення порушників до відповідальності. Також, з метою кращого розуміння правової системи захисту конкуренції в Європейському союзі автором здійснено розмежування поняття «недобросовісна конкуренція», що притаманне правовим системам, які не інтегровані до Європейського союзу та «спотворення конкуренції» як поняття, що застосовується для будь-яких порушень правил конкуренції в межах правового регулювання конкуренційних правовідносин у Європейському союзі. Окремо проаналізовано основні засади та принципи роботи Європейської Комісії та національних органів, до компетенції яких віднесено питання захисту конкуренції. Для підготовки дослідження використана актуальна судова практика Суду справедливості Європейського союзу, теоретичні та практичні надбання українських та закордонних дослідників-правників, актуальні нормативно-правові акти права Європейського союзу, що застосовуються до правового регулювання захисту від спотворення конкуренції. Під час проведення дослідження автором використовувались порівняльно-правовий, формально-юридичний методи, метод синтезу та аналізу.
This article is dedicated to the issue of liability for the distortion of competition within the legal framework of the European Union. The article remains underexplored among Ukrainian legal scholars, thereby necessitating a more comprehensive academic inquiry. The matter of liability for competition distortion is particularly relevant in the context of Ukraine’s European integration processes and the pressing need to harmonize Ukrainian competition law with EU legal standards. The article analyses the jurisdictional aspects and powers of the European Commission and national competition authorities of EU Member States, with particular attention to the delimitation of their competences. Special emphasis is placed on procedural aspects of the application of EU law concerning the investigation of competition distortions and the imposition of liability on infringers.In order to enhance understanding of the EU competition protection framework, the author distinguishes between the concept of “unfair competition,” characteristic of legal systems outside the EU framework, and the notion of “distortion of competition,” which serves as a broad term encompassing all forms of competition law infringements within the EU legal order.The paper also examines the fundamental principles governing the operation of the European Commission and national authorities responsible for the enforcement of competition law. The research is grounded in recent case law of the Court of Justice of the European Union, theoretical and practical contributions from both Ukrainian and foreign legal scholars, as well as relevant EU legal instruments regulating the protection against competition distortion. The research methodology employed includes comparative legal analysis, formal legal method, synthesis, and analytical techniques.
Причини й витоки появи та розвитку міжнародного гуманітарногоправа як окремої галузі права
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Руснак, Ю. І.; Rusnak, Yu.; Федчук, Т. Ю.; Fedchuk, T.
Метою є дослідження причин та механізмів появи міжнародного гуманітарного права, як окремої самостійної галузі права. Розкрито особливості історичного процесу появи міжнародного гуманітарного права, як системи універсальних міжнародно-правових норм та договорів. Визначено основні причини появи міжнародного гуманітарного права та необхідність його виділення в окрему самостійну галузь права.
Методи. Досліджуючи появу міжнародного гуманітарного права основна увага приділялась сукупності історико-правових та порівняльно-правових методів пізнання. Зокрема широкого застосунку отримав інструментарій саме порівняльно-правового аналізу з метою співставлення історичних умов конкретного періоду розвитку суспільних процесів та тих правових механізмів, які в них зароджувались. Це дало змогу розкрити суттєвий зв’язок між факторами суспільно-політичного та соціально-економічного характеру з одного боку, та процесам формування системи міжнародно-правового захисту жертв війни. Окремого використання отримали група філософсько-правових методів, що дало змогу розкрити механізми впливу норм міжнародного гуманітарного права на суспільно-політичні процеси, а також розкрити їх залежність від розвитку правової свідомості в різних періодах історії ХІХ–ХХІ ст.
Результати. Досліджено підходи до визначення причин зародження та розвитку міжнародного гуманітарного права, серед яких найбільше вирізняються наступні: зростання кількості жертв війни через еволюцію військових технологій та необхідність мінімізації руйнівного впливу агресивних військових конфліктів. Проведено аналіз факторів впливу суспільно-політичного, соціогуманітарного та міжнародно-кримінального характеру на процес його становлення та розвитку. Серед основних факторів, окрім необхідності захисту життя та здоров’я людей вступають і такі, які пов’язані із недопустимістю невиправданих руйнувань цивільної інфраструктури, потребою у збереженні поступового розвитку людства та дотримання цивілізаційних принципів розвитку.
Висновки. За результатами проведеного дослідження встановлено, що розвиток міжнародного гуманітарного права є реакцією прогресивного суспільства на ті руйнівні процеси, які мали місце протягом кінця ХІХ – початку ХХ ст., що стали причиною захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. Згодом, потреба такого захисту була розширена на всіх жертв війни, а останні тенденції розвитку міжнародного гуманітарного права тяжіють до вирішення проблематики попередження збройних конфліктів. Визначені перспективи подальшого розвитку системи міжнародного гуманітарного права та потреби переосмислення його цінності.
Purpose. The thesis is devoted to the problem of studying the causes and mechanisms of the emergence of international humanitarian law as a separate independent branch of the judiciary. There were disclosed the features of the historical process of the appearance of international humanitarian law as a system of universal international legal norms and treaties are revealed. There were identified main reasons for the appearance of international humanitarian law and the need for its separation into a separate independent branch of law.
Methods. During the studying the emergence of international humanitarian law, the main attention was paid to the set of historical-legal and comparative-legal methods of cognition. The tools of comparative legal analysis were widely used to compare the historical conditions of a specific period of development of social processes and those legal mechanisms that were emerging in them. This made it possible to reveal a significant connection between factors of a socio-political and socio-economic nature on the one hand, and the processes of forming the system of international legal protection of war victims. A group of philosophical and legal methods were used separately, which made it possible to reveal the mechanisms of influence of the norms of international humanitarian law on socio-political processes, as well as to reveal their dependence on the development of legal consciousness in different periods of history of the 19th–21st centuries.
Results. There were studied and determined the reasons for the emergence and development of international humanitarian law, among which the following stand out the most: the increase in the number of war victims due to the evolution of military technologies and the need to minimize the destructive impact of aggressive military conflicts. There were also defined the approaches to determining the reasons for the appearance and development of international humanitarian law. It was analysed of factors of influence of a socio-political, socio-humanitarian and international criminal nature on the process of its forming and developing. Among the main factors, in addition to the need to protect the lives and health of people, there are also those that are related to the inadmissibility of unjustified destruction of civilian infrastructure, the need to preserve the gradual development of humanity and compliance with civilizational principles of development.
Conclusions. According to the results of the study, it was established that the development of international humanitarian law is a reaction of a progressive society to the destructive processes that took place during the late 19th and early 20th centuries, which caused the protection of the civilian population during armed conflicts.Subsequently, the need for such protection was extended to all victims of war, and the latest trends in the development of international humanitarian law tend to address the problems of preventing armed conflicts. There were determined the prospects for the further development of the system of international humanitarian law and the need to rethink its value.
Основні критерії підвищення ефективності органів прокуратури під час дії правового воєнного стану
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Ткач, А. В.; Tkach, A.
У запропонованій статті внесено деякі актуальні пропозиції щодо удосконалення роботи органів прокуратури, враховуючи значний практичний досвід автора щодо виконання повноважень прокурора окружного рівня під час дії правового режиму воєнного стану. Зроблено особливий акцент на необхідності імплементації окремих вимог Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки, затвердженого Указом Президента України № 273/2023 від 11 травня 2023 року. Автором запропоновано конкретні практичні кроки, спрямовані на підвищення ефективності функціонування органів прокуратури шляхом концентрації зусиль на розвитку і дотриманні таких основних критерієв, як: безпека, незалежність, професійність, відкритість, доброчесність, людиноцентричність та ефективність. Також у статті приділено увагу необхідності законодавчих змін та запровадженню перспективних розробок, які мають сприяти збільшенню продуктивності в діяльності прокуратури в цілому та окружної прокуратури зокрема, проте повноцінне функціонування яких потребує нормативного підґрунтя. Насамперед це автоматизований розподіл кримінальних проваджень у прокуратурі по аналогії із авторозподілом справ, який функціонує в судах, унормовує процесуальне навантаження, унеможливлює втручання людського фактора в розподіл провадження на конкретного прокурора та усуває корупціогенні ризики. Переведення паперових кримінальних проваджень в електронну форму шляхом запровадження так званого – eCase Management System, що сприятиме підвищенню якості процесуальних документів, оптимізує час на взаємодію із судом та стороною захисту, унеможливлюватиме зловживання. Крім того у статті зроблено наголос на необхідності чіткого законодавчого розмежування функцій прокуратури та ключових понять кримінального процесуального законодавства, які потребують уточнення, посилення ролі органів прокурорського самоврядування тощо.
The article makes some topical proposals for improving the work of the prosecution authorities, given the author’s considerable practical experience of exercising the powers of a district level prosecutor during the martial law regime. Particular emphasis is placed on the need to implement certain requirements of the Comprehensive Strategic Plan for Reforming Law Enforcement Agencies as Part of the Security and Defence Sector of Ukraine for 2023-2027, approved by the Decree of the President of Ukraine No. 273/2023 of 11 May2023. The author proposes specific practical steps aimed at improving the efficiency of the prosecution authorities by focusing on the development and observance of such basic criteria as security, independence, professionalism, openness, integrity, human centredness and efficiency.The article also focuses on the need for legislative changes and the introduction of promising developments which should contribute to increasing the productivity of the prosecution in general and the district prosecution in particular, but the full functioning of the prosecution authorities.First of all, it is an automated distribution of criminal proceedings in the prosecutor’s office similar to the automatic distribution of cases in courts, which regulates the procedural burden, prevents human interference in the distribution of proceedings to a particular prosecutor and eliminates corruption risks. Converting paper criminal proceedings into electronic form by introducing the so-called eCase Management System, which will improve the quality of procedural documents, optimise the time for interaction with the court and the defence, and prevent abuse. In addition, the article emphasises the need for a clear legislative delineation of the functions of the prosecutor’s office and key concepts of criminal procedure legislation which need to be clarified, and the role of prosecutorial self-government bodies should be strengthened, etc.