Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Глобальні імперативи структурної динаміки світового ринку зброї
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-10) Близнюк, Ілля Юрійович; Blyzniuk, Illia; Субочев, Олексій Валерійович
Світовий ринок зброї відіграє ключову роль у глобальній безпеці. У цій бакалаврській роботі досліджено глобальні імперативи, що визначають структурну динаміку цього ринку, та окреслено перспективи України. У дослідженні визначено ключові чинники змін — політичні, економічні та технологічні, а також міжнародні конфлікти і санкції — які впливають на структуру ринку озброєнь. З’ясовано, що, хоча декілька держав домінують у торгівлі зброєю, поява нових постачальників та форм співпраці призводить до фрагментації ринку. Війна стимулювала модернізацію оборонної промисловості України й підвищила її експортний потенціал, що дозволяє країні стати помітним регіональним постачальником озброєнь. Результати підкреслюють .
Експортний потенціал України на міжнародному ринку електроенергії
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-12) Благута, Ян Андрійович; Blahuta, Yan; Субочев, Олексій Валерійович
У кваліфікаційній бакалаврській роботі досліджено експортний потенціал України на міжнародному ринку електроенергії. Проаналізовано структуру виробництва та споживання електроенергії, ключові напрями експорту, регіональні особливості та зовнішньоекономічні чинники. Розглянуто виклики, які постають перед енергетичним сектором України, та визначено перспективи інтеграції у європейський енергетичний простір.
The bachelor's qualification thesis explores Ukraine's export potential in the international electricity market. It analyzes the structure of electricity generation and consumption, key export directions, regional specifics, and external economic factors. The study addresses challenges faced by Ukraine’s energy sector and identifies prospects for integration into the European energy space.
Прямі іноземні інвестиції у процесах повоєнної відбудови України
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana
У статті досліджено вплив прямих іноземних інвестицій на економічне зростання України в умовах війни та перспективи їх залучення у повоєнний період. Проаналізовані наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, які приділяли увагу взаємозв՚язку між ПІІ та економічним зростанням. Визначена провідна роль ПІІ як ключового інструмента економічної стабілізації, модернізації виробництва і відновлення інфраструктури, та необхідність їх залучення на перспективу для повоєнної відбудови. Акцентується увага на втратах України під час війни і на потребі у реконструкції та відновленні. Проаналізований аграрний сектор, який є найбільш експортоорієнтованим сектором, і де Україна є одним з найбільших виробників сільськогосподарських продуктів на світовому ринку. Побудована економетрична модель на основі використання програмного продукту E-Views для оцінки залежності між зростанням ВВП, обсягами ПІІ та індексом сприйняття корупції. Результати моделювання підтвердили вагомий вплив як інвестиційного, так і інституційного чинників на економічну динаміку. У статті здійснено тестування моделі на наявність автокореляції та гетероскедастичності, що засвідчило її адекватність і статистичну надійність, а також визначені причинно-наслідкові зв՚язки між економічним зростанням, ПІІ, індексом сприйняття корупції. Обґрунтований взаємозв՚язок між економічним зростанням та ПІІ, спрямованими на повоєнне відновлення. Доведено, що залучення ПІІ має мультиплікативний ефект, оскільки стимулює розвиток суміжних галузей, підвищує зайнятість, збільшує податкові надходження та інтегрує Україну у глобальні виробничі ланцюги. Водночас, у статті акцентується увага на інституційній слабкості та високому рівні корупції, що знижують ефективність інвестиційного впливу. Рекомендовано посилити впровадження реформ та сприяти гарантіям безпеки приватного капіталу. Зазначені і проаналізовані довгострокові чинники економічного відновлення України, до яких у статті віднесено – залучення та ефективне використання ПІІ, відбудова і модернізація інфраструктури та стимулювання «зелених» інвестицій, інституційна модернізація, розвиток людського капіталу, європейська інтеграція як пріоритетний вектор майбутнього розвитку України. Аргументовано доведено, що досягнення довоєнного рівня ВВП можливе протягом трьох-п՚яти років після припинення війни за умови забезпечення масштабної фінансової підтримки, ефективної інвестиційної політики та реалізації антикорупційних реформ. Визначені потенційні ризики і застереження щодо моделювання і прогнозування економічного зростання в Україні. Показано досвід України, який є релевантним для інших країн із перехідною економікою, які стикаються з викликами післякризового відновлення та нестачею внутрішнього капіталу.
Торговельно-економічне співробітництво України з державами ЄС
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06-12) Баранчук, Павло Михайлович; Baranchuk, Pavlo; Субочев, Олексій Валерійович
У роботі досліджено особливості розвитку торговельно-економічного співробітництва України з Європейським Союзом в умовах сучасних викликів. Визначено ключові бар’єри у взаємній торгівлі, зокрема нетарифні обмеження. Проаналізовано структуру зовнішньої торгівлі та оцінено вплив військових дій на динаміку співпраці. Розроблено пропозиції щодо подальшої інтеграції України до економічного простору ЄС. Робота має як теоретичне, так і прикладне значення для фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
The paper examines the features of the development of trade and economic cooperation between Ukraine and the European Union in the face of modern challenges. Key barriers to mutual trade, in particular non-tariff restrictions, are identified. The structure of foreign trade is analyzed and the impact of military operations on the dynamics of cooperation is assessed. Proposals are developed for the further integration of Ukraine into the EU economic space. The paper has both theoretical and applied significance for specialists in the field of foreign economic activity.
Формування сучасних форматів регулювання прав інтелектуальної власності в секторі інформаційно-комунікаційних технологій
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Єременко, Андрій Валерійович; Yeremenko, Andrii
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема впровадження штучного інтелекту (ШІ), Big Data та технологій розподіленого реєстру (блокчейн, NFT), створив значний регуляторний розрив між територіальними засадами традиційного права інтелектуальної власності та глобальним, трансформуючим характером цифрових інновацій. Це обумовлює критичну необхідність аналізу міжнародної практики для формування ефективних правових механізмів. У статті систематизовано та проведено порівняльний аналіз ключових підходів, що застосовуються провідними юрисдикціями (США, ЄС, Китай) та міжнародними організаціями для адаптації ІВ-режиму до реалій ІКТ-середовища. Дослідження зосереджується на трьох фундаментальних площинах регулювання. По-перше, аналізуються колізії в патентному праві, пов՚язані з патентоспроможністю програмного забезпечення, де юрисдикції демонструють суттєві відмінності у критеріях (наприклад, між фреймворком Alice/Mayo у США та критерієм технічного рішення у Китаї та ЄС). Окрему увагу приділено стандартозалежним патентам (SEPs) та обов՚язку FRAND-ліцензування, де відсутність уніфікованих методологій призводить до загострення транскордонних спорів та використання агресивних процесуальних інструментів, таких як анти-позовні судові заборони (Anti-Suit Injunctions). По-друге, розглядається трансформація авторського права в цифровому просторі, особливо інститут відповідальності інтернет-посередників. Проведено порівняльний аналіз між моделлю «безпечної гавані» (Safe Harbor) Закону США про авторське право у цифрову епоху (DMCA) та проактивним обов՚язком авторизації та запобігання порушенням, запровадженим статтею 17 Директиви ЄС про авторське право на єдиному цифровому ринку (DSM). По-третє, висвітлюються новітні виклики, спричинені генеративним ШІ та Big Data. Невизначеність щодо суб՚єкта авторства ШІ-генерованого контенту стимулює пропозиції щодо запровадження sui generis прав. Крім того, аналізується регуляторний імператив щодо створення винятків для Текстового та Дата-Майнінгу (TDM) для уникнення «трагедії анти-спільності» та забезпечення доступу до даних для інновацій. Також обґрунтовано необхідність переходу до гнучких, проактивних регуляторних підходів, що стимулюють колективне ліцензування та транскордонну співпрацю, забезпечуючи при цьому захист прав творців та користувачів.