2024 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/48459

Browse

Browsing 2024 рік by Author "Sharov, Oleksandr"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Створення механізму фінансування повоєнного економічного відродження України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шаров, Олександр Миколайович; Sharov, Oleksandr
    Дана стаття є викладом ключової доповіді на Міжнародному Форумі «Відродження економіки України», присвяченої саме фінансовим аспектам загальної теми дискусії. В статті розглядаються питання вибору основних підходів до вирішення організаційних проблем створення механізму фінансування витрат програми повоєнного економічного відродження України. Визнаючи важливість та складність заходів відновлення зруйнованою війною соціально-економічної інфраструктури країни, автор фокусує увагу саме на повоєнному відродженні, яке не повинно зводитися до відновлення довоєнного рівня та структури економіки, а означатиме створення по суті нової сучасної економіки, яка забезпечить Україні гідне місце в системі глобальної економіки. Вирішення цієї проблеми вимагатиме вибору між централізованою та децентралізованою системами розробки таких програм розвитку та механізмів їх фінансування. Автор стверджує, що найбільш ефективним буде комбінований варіант, який дозволить на практиці врахувати загальнодержавні та регіональні інтереси. Не менш важливим виглядає рішення щодо вибору фінансових установ через які буде здійснюватися фінансування програми повоєнного відродження. Мова йде про вибір між вже існуючими установами та необхідністю створення нових установ, спеціально призначених для такої роботи. Проаналізувавши міжнародний досвід, автор доходить висновку про можливість створення тандему ЄБРР-Укрексімбанк, як головної фінансової інституції Програми економічного відродження. Хоча більш ефективним було б своєчасне створення спеціальної установи – умовно Банку економічного відродження (БЕВ). На жаль, виглядає на те, що час на створення такої установи втрачено в процесі багаторічних дискусій навколо Українського банку реконструкції та розвитку. Наступним важливим напрямком виступає вибір джерел фінансування, в числі яких, на думку автора, повинні бути кошти українських та іноземних учасників. Українська частина (принаймні 35 відсотків) складатиметься з коштів державного бюджету, підприємств та фізичних громадян. Значною мірою, такі кошти повинні бути акумульовані через спеціальні позики, включаючи «діаспорні облігації». Розглядаються також деякі інші аспекти даної проблеми.