2024 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2024 рік by Issue Date
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Післявоєнна реконструкція та відновлення після катастроф: уроки для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Сундаков, Алекс; Sundakov, AleksУ статті проаналізовано ключові уроки, отримані під час післявоєнної відбудови та відновлення після катастроф. Повоєнна відбудова та відновлення після катастроф є складним і багатовимірним процесом, який вимагає комплексного підходу. Аналіз минулого досвіду відбудови дає змогу виокремити низку ключових уроків. По-перше, важливим є залучення місцевих громад і лідерів, оскільки це сприяє ефективності заходів і забезпечує їхню соціальну прийнятність. По-друге, необхідний баланс між швидкістю реконструкції та її якістю: поспішні рішення можуть призвести до ненадійної інфраструктури, тоді як стратегічне планування гарантує сталий розвиток. Ще одним важливим аспектом є комплексний підхід до реконструкції, який включає не лише фізичне відновлення, а й економічну, соціальну та екологічну стабілізацію. Особливу увагу слід приділяти розвитку стійкої інфраструктури, здатної протистояти майбутнім кризам. Важливим фактором успіху є підтримка економічної активності шляхом створення робочих місць, розвитку малого бізнесу та інвестицій у місцеву економіку. Соціальна згуртованість і психологічна реабілітація також відіграють ключову роль у відновленні миру. Інфраструктура має бути спроектована таким чином, щоб протистояти майбутнім катастрофам, із застосуванням адаптивного міського планування та стійких до стихійних лих будівельних технологій. Економічне відновлення не менш важливе, оскільки створення робочих місць, ініціативи з мікрофінансування та інвестиції в місцевий бізнес відіграють значну роль у відновленні засобів до існування. Водночас, необхідним є прозоре управління та антикорупційний контроль, оскільки корупція може суттєво сповільнити процес відновлення. Досвід відновлення після Другої світової війни, стихійних лих свідчить про важливість стратегічного планування, інклюзивності та стійкості. Вивчення цих уроків допоможе підвищити ефективність майбутніх ініціатив з відновлення.Item Пріоритетність в програмі повоєнного відродження економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Геєць, Валерій Михайлович; Heiets, ValeriiУ статті автор, розуміючи глобального характеру проблемність щодо ідеологеми подальшого економічного зростання, а також існуючої реальності щодо надзвичайно високого ступеню відкритості економіки України, враховуючи характер невизначеності, що обумовлює в Європі спосіб життя в умовах вражаючих потрясінь глобального характеру, яким є війна в Україні, характеризує існуючу екзогенного характеру невизначеність для розвитку її економіки. За таких умов обґрунтовується гіпотеза щодо необхідності мінімізації екзогенного характеру ризиків, що матимуть місце в процесі повоєнного відродження економіки на засадах використання, зокрема, ендогенно орієнтованої моделі, яка розроблена в Інституті економіки та прогнозування НАН України. Автор акцентує, що умови невизначеності та нестабільності, які супроводжуються низькими темпами економічного зростання та уповільненням продуктивності праці, вимагають перегляду існуючої парадигми економічного розвитку. Підкреслюється, що нестабільність більше не обмежується періодами економічних криз, а набула системного характеру, що перетворює її на трансцендентальний феномен із рисами ірраціональності. У статті проаналізовано ключові риси процесу відновлення в умовах кризи ліберального світового порядку, автор також окреслює ключові фінансові аспекти економічного відродження. Для успішності проходження процесу відродження економіки України автор обґрунтовує необхідність використання запропонованої новітньої форми його організації. Для цього пропонується в якості форми організації для України «Київського консенсусу», розробка якого започаткована в Інституті економіки та прогнозування НАН України. Консенсус має створити реальні умови та можливості відродження економіки України з новітньою промисловою та фінансово-економічною структурою (за принципом «відбудуємо краще, ніж було» – Build Back Better). Консенсусний підхід, який запропоновано в статті, є основою для органічного вбудовування економіки України в глобальну економіку на основі моделі національно укоріненого розвитку, системоутворюючої ролі держави, економічної спеціалізації, збереження і використання унікальних культорно-історичних надбань.Item Правове регулювання післявоєнного відновлення економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Омельченко, Андрій Володимирович; Omelchenko, AndriiУ статті показано, що дослідження правового регулювання післявоєнного відновлення економіки України обумовлене важливістю завдань, які стоять перед українським суспільством і державою у сфері відновлення економіки після закінчення військових дій на території України. Охарактеризовано основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики країни. Виокремлено особливості відновлення регіонів та територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України та продемонстровано, що вони визначаються законами України «Про засади державної регіональної політики» та «Про регулювання містобудівної діяльності». Здійснено ґрунтовний огляд механізмів дії цих законів в контексті вимог відновлення країни на засадах державної регіональної політики та принципів регулювання у секторі містобудування. Анонсовано та охарактеризовано презентований 10 травня 2024 року Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України проєкт Закону України «Про засади відновлення України», який наразі знаходиться на етапі доопрацювання. Окремо наголошено на необхідності належної інституційно-правової підготовки до використання існуючої правової бази в процесі відновлення, зокрема позитивно оцінена діяльність утвореної Указом Президента України від 21 квітня 2022 року № № 266/2022 Національної ради з відновлення України від наслідків війни, яка розробила План відновлення України. Констатовано, що важливими є міжнародне обговорення та міжнародна підтримка питань повоєнного відновлення нашої країни на платформах таких міжнародних заходів, як Конференція в Лугано (липень 2022 р.); Берлінська конференція (жовтень 2022 р.); Конференція з відновлення України у Римі (квітень 2023 р.); Конференція в Лондоні (червень 2023 р.); Конференція в Берліні (червень 2024 р.). В Україні сформоване законодавство, спрямоване на врегулювання процесів післявоєнного відновлення економіки України. Однак зазначене законодавство потребує свого подальшого розвитку та конкретизації. Актуальним у цьому відношенні є прийняття окремого спеціального комплексного закону про післявоєнне економічне відродження України та приведення відповідність із ним інших законів України.Item Європейський досвід протидії гібридним загрозам для економічного відродження України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Карпенко, Оксана Олександрівна; Karpenko, OksanaУ статті узагальнено досвід країн ЄС щодо протидії гібридним загрозам, окреслено напрями його можливого і доцільного використання в процесі економічного відродження України, охарактеризовано категоріальний апарат дослідження: визначено такі поняття як: гібридні загрози, актори, дії. Ідентифіковано дієві механізми протидії гібридним загрозам в ЄС, до яких віднесені інституційні ініціативи, санкційна політика, а також конкретні ad hoc заходи щодо інформаційної, енергетичної та кібербезпеки, зокрема діяльність Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам, зменшення ресурсної залежності країн внаслідок диверсифікації постачання, заснування Європейського агентства з кібербезпеки, кампанії протидії дезінформації. Особливу увагу приділено методам та інструментам реалізації створеної в ЄС Концептуальної моделі гібридних загроз (2021 р.), яка має широкий спектр доменів: інфраструктура; кіберсфера; космічна, економічна, військова та оборонна сфери, сфера культури, соціальна сфера, сфера державного управління та юридична; розвідка, дипломатія, політична та інформаційна сфери, внаслідок чого спрямована на підвищення обізнаності, налагодження взаєморозуміння між сторонами, виявлення головних аспектів, що уможливлюють адекватне розуміння ландшафту гібридних загроз. Показано, що гібридні загрози передбачають використання різних підходів до їх уникнення та розвитку стійкості до них, що обумовило появу Моделі комплексної екосистеми стійкості (2023 р.). Розкрито її сутність, конкретизовано сфери застосування, структуру за доменами (сферами діяльності), просторами (громадський, управління та послуг), та рівнями (локальний, національний, міжнародний), що і утворюють екосистему. Виокремлено актуальні вразливості, ворожі актори та ризики національній безпеці та обґрунтовано можливості усунення їх негативного впливу на широкий спектр діяльності в умовах гібридних загроз на основі дослідження європейського досвіду. Досліджено результати реалізації проєкту «Академічна протидія гібридним загрозам» (WARN) в межах Програми ЄС Еразмус+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» (Erasmus+ Capacity Building Project 610133-EPP1-2019-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP) для забезпечення підвищення національної безпеки та подолання нестачі сервісів безпеки, яка виникла через появу гібридних загроз.Item Відродження України в парадигмі інтелектуальної економіки: нова місія університетів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Лук'яненко, Любов Іванівна; Lukianenko, Liubov; Матвійчук, Андрій Вікторович; Matviichuk, AndriiУ статті проведено аналіз впливу університетів на процеси повоєнного відродження української економіки на інноваційно-інтелектуальній основі. Показано два шляхи подальшого розвитку – відновлення втрачених індустріальних потужностей та модернізація об’єктів інфраструктури або відродження з орієнтацією на новітні критерії конкурентоспроможності постіндустріальної знаннєвої економіки. Спираючись на міжнародні та вітчизняні експертні дані оцінено освітньо-науковий потенціал України, сильні та слабкі сторони національної інноваційної системи. Із застосуванням самоорганізаційних карт Кохонена на основі 30-и параметрів позиціоновано Україну у науково-освітньому потенціалі світу, з прогнозуванням її глобального інноваційного індексу. Показано унікальну інтегративну роль університетів у розвитку інтелектуальної економіки через відкриту науку, освіту та інновації та взаємодію з державою, бізнесом та громадським суспільством. Запропоновано універсальну конкурентну модель Університету, коли його інноваційний менеджмент забезпечує концентрацію талантів, ефективні ДіР, академічну якість, інтеграцію досліджень і викладання, диверсифіковане фінансування, підприємницький комфорт, розвинуту цифрову інфраструктуру, креативне мислення і культуру, спираючись на внутрішню і міжнародну мобільність у досягненні національного та європейського лідерства. Визначено критичні виклики воєнного часу щодо українських університетів з акцентацією уваги на їх вимушене переміщення, академічну еміграцію, руйнування інфраструктури, щоденну безпечність та стресостійкість. Аргументовано, що адекватними реакціями на довгострокові бюджетні фінансові обмеження є стратегічне партнерство університетів з бізнесом, їх корпоратизація, системна цифровізація, впровадження експонентних технологій навчання на основі штучного інтелекту.Item Глобальні тенденції звітування зі сталого розвитку та український контекст(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Воробей, Світлана Іванівна; Vorobei, Svitlana; Єфименко, Тетяна Іванівна; Yefymenko, Tetiana; Ловінська, Людмила Геннадіївна; Lovinska, LiudmylaСтаття присвячена висвітленню значення звітності зі сталого розвитку як інструменту підвищення прозорості та інформаційного підґрунтя при прийнятті управлінських рішень, зокрема на макроекономічному рівні. Проведено короткий огляд явищ у світовій і національній економіці, які спричиняють асиметричність інформації фінансової та статистичної звітності, а також увагу сфокусовано на новітніх викликах глобальної та національної економіки, що залишаються поза межами традиційних підходів до обліку та аналізу. Розглянуто потенціал звітності про сталий розвиток у вирішенні цих проблем, особливо в умовах зростання ролі нефінансових факторів для формування ефективної політики в публічному управлінні. Акцентовано увагу на новому напрямі застосування звітності про сталий розвиток в управлінні державним сектором економіки та впливі держави на створення інституційного середовища запровадження такої звітності для всіх секторів національної економіки, а також для певних груп малого та середнього бізнесу. Запропоновано заходи для подальшого вдосконалення практики звітування підприємств з питань внеску у досягнення Цілей сталого розвитку. Проведено аналіз сучасного стану практики звітності в Україні, вказано на логіку імплементації міжнародних стандартів (зокрема IFRS S1, S2, ESRS), та запропоновано низку конкретних заходів щодо її вдосконалення. Серед рекомендацій: удосконалення міжнародних керівних документів UNCTAD, створення алгоритмів адаптації міжнародних стандартів до національного контексту, забезпечення методичної підтримки для підприємств, а також розробка національної таксономії сталого звітування. Обґрунтовано необхідність активного поширення практик сталого звітування в Україні з урахуванням викликів воєнного стану, що, на думку авторів, сприятиме підвищенню стійкості економіки, покращенню управлінських процесів та досягненню Цілей сталого розвитку.Item Ціннісний підхід у повоєнній відбудові України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кістерський, Леонід Леонідович; Kisterskyi, LeonidУ статті розглянуто і обґрунтовано важливість ціннісного підходу в процесі повоєнного відновлення економіки України. Доведено, що на сучасному етапі розвитку світової економіки людство зіткнулося з епохальними викликами, серед яких одним з найважливіших є загострення морально-етичних проблем і ці проблеми посилюються як в окремих країнах, так і в міжнародній системі в цілому. Показано, що в умовах глобальної економічної кризи розрив між матеріальною сферою і моральними принципами може бути дуже глибоким, а криза безпосередньо є глобальною не тільки в географічному, змістовному та системному сенсі, але а найбільшій мірі економічно-духовною. Для подолання сучасної кризи запропоновано не тільки нові економічні механізми, а й нові підходи, що враховують духовні, морально-етичні та інші цінності людини. Для успішного протистояння цим викликам запропоновано комплексний підхід, який поєднує основні аспекти успішного сучасного розвитку, у тому числі ціннісний підхід. Обґрунтовано, що досвід успішних економік свідчить про їх тісний багаторічний зв’язок із загальнолюдськими цінностями та панівною в країні релігією. Той же досвід показує, що зв’язок між економікою та релігійними цінностями робить людей мудрішими, а суспільство стає більш гуманним і стабільним, оскільки суто прагматичний підхід до економічного розвитку, хоч і забезпечує прийнятне зростання, не вирішує багатьох фундаментальних проблем суспільства. Обґрунтовано, що соціальні цінності є невід’ємними та багато в чому визначальними структурними елементами соціальної системи, більш стабільними та стійкими, ніж економічні чи класові фактори, що робить вивчення системи цінностей стратегічно важливим для аналізу рушійних сил будь-якого суспільства та його економіки. Показано, що в сучасному світі сформувались дві основні макроцивілізаційні системи – західна та східноазійська, що розвинулась під впливом Конфуціанських цінностей, які складають ядро світової системи найбільш конкурентоспроможних держав. Обґрунтовано важливість у контексті стратегічних завдань, які стоять перед Україною щодо повоєнної відбудови та соціально-економічної модернізації, враховувати системи цінностей протестантизму та конфуціанства, що зумовили феноменальний успіх і вивели ці країни на провідні світові позиції в економічному та соціальному становищі. Запропоновано тактичні та стратегічні принципи, слідування яким в процесі повоєнного високотехнологічного відновлення і тісна взаємодія з партнерами дозволять Україні якомога швидше досягти відповідності високим нормам ринкових демократій та стати повноправною частиною євроатлантичної спільноти.Item Фінансування відновлення України у контексті структурної трансформації міжнародних економічних відносин(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Корнєєв, Володимир Вікторович; Kornieiev, VolodymyrРозглянуті питання фінансування відновлення економіки України через призму взаємовідносин і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), зокрема зі Світовим банком. Обґрунтована зростаюча роль МФО й інших партнерів у реалізації секторальних, кроссекторальних і системних інвестиційних проєктів. Розкрита особливість формування нової структури - «framework» міжнародних економічних відносин, коли співробітництво у ланці «донор–бенефіціар» у складні нестабільні періоди є партнерським з врахуванням швидко-змінних умов фінансування першочергово необхідних інвестиційних проєктів в інтересах бенефіціара. Розкриті і проаналізовані сукупні (загальні) і поточні необхідні обсяги фінансування відновлення в рамках швидкої оцінки збитків і потреб на відновлення (RDNA 2 та 3), що були здійснені Світовим банком в останні два роки. Діяльність Світового банку показана як одного з базисних інститутів міжнародної фінансової системи. Акцентовані ключові секторальні пріоритети відновлення. Показана динаміка обсягів і джерел фінансування загального фонду державного бюджету протягом воєнних 2022-2024 років з розбивкою боргового і грантового фінансування. Проаналізована фрагментація партнерів-грантонадавачів у покраїновому розрізі. Надання грантів у сукупності джерел фінансування державного бюджету є партнерським проявом поточних міжнародних економічних відносин та співробітництва України з донорами і надавачами фінансових ресурсів. Показана індикація співробітництва України зі Світовим банком як одним з інституційних партнерів. Розкрита суть спільних інвестиційних проєктів. Практичні аспекти інвестиційної політики показані через можливості вирішення проблеми управління активами і здійснення нагляду за використанням коштів на відновлення. Наголошено, що формування нової структури економіки повинно стати цільовим орієнтиром і результатом відновлення. При різновимірності потреб і можливостей фінансування відновлення, акценти фінансової політики ресурсозабезпечення зміщуються від алокації необхідних ресурсів до пріоритетності їх розподілу і контролю за використанням.Item Технологічні виклики та можливості повоєнного економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, IrynaАктуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ключових пріоритетів та напрямів економічного повоєнного відродження України, відбудови її інфраструктури та пошуку можливостей проривного розвитку. Війна спричинила значні руйнування інфраструктури, промислових об’єктів та економічних зв’язків, що ускладнює відбудову традиційних секторів економіки, водночас Україна має унікальний шанс переосмислити свою економічну модель, інтегрувати сучасні технології та створити інноваційну економіку на основі цифровізації, автоматизації та сталого розвитку. Проаналізовано ключові виклики та можливості високотехнологічного розвитку української економіки, у тому числі основні джерела фінансування, швидкий пошук ресурсів відродження. Підтверджено ключове значення науково-технологічних чинників для відновлення та забезпечення нових імпульсів розвитку економіки: поширення та абсорбція інноваційних технологій, модернізація ключових галузей промисловості, цифровізaція економіки, розбудова наукового потенціалу та посилення його значення в економічному відродженні. Проаналізовано роль інноваційних технологій у реконструкції інфраструктури, розвитку промисловості, цифровізації економіки та підвищенні конкурентоспроможності країни на міжнародній арені. Особливу увагу приділено перспективам розвитку ІТ-сектору, відновлюваної енергетики, індустрії 4.0 та агротехнологій. Окреслено необхідність залучення інвестицій, формування сприятливого бізнес-клімату та модернізації освітньої системи для підготовки висококваліфікованих кадрів. Доведена необхідність включення науково-технологічних дрaйверів через формування нових економічних моделей, здатних забезпечити стійке та швидке зростання. Ядром таких моделей виступає визнання технологій, науки і освіти ключовим пріоритетом, співпрaця між держaвою і бізнесом для подолaння існуючих бaр’єрів тa викликів, що постaють перед Укрaїною нa шляху до економічного тa технологічного відновлення тa інтегрaції в глобaльні ринки. Впровадження інноваційних рішень у ключових секторах економіки забезпечить не лише стійке відновлення, а й створить конкурентоспроможну економіку, здатну інтегруватися у глобальні економічні процеси.Item Можливості та виклики євроінтеграції для металургійного сектору України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Сірик, Олександр Миколайович; Siryk, OleksandrItem Створення механізму фінансування повоєнного економічного відродження України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шаров, Олександр Миколайович; Sharov, OleksandrДана стаття є викладом ключової доповіді на Міжнародному Форумі «Відродження економіки України», присвяченої саме фінансовим аспектам загальної теми дискусії. В статті розглядаються питання вибору основних підходів до вирішення організаційних проблем створення механізму фінансування витрат програми повоєнного економічного відродження України. Визнаючи важливість та складність заходів відновлення зруйнованою війною соціально-економічної інфраструктури країни, автор фокусує увагу саме на повоєнному відродженні, яке не повинно зводитися до відновлення довоєнного рівня та структури економіки, а означатиме створення по суті нової сучасної економіки, яка забезпечить Україні гідне місце в системі глобальної економіки. Вирішення цієї проблеми вимагатиме вибору між централізованою та децентралізованою системами розробки таких програм розвитку та механізмів їх фінансування. Автор стверджує, що найбільш ефективним буде комбінований варіант, який дозволить на практиці врахувати загальнодержавні та регіональні інтереси. Не менш важливим виглядає рішення щодо вибору фінансових установ через які буде здійснюватися фінансування програми повоєнного відродження. Мова йде про вибір між вже існуючими установами та необхідністю створення нових установ, спеціально призначених для такої роботи. Проаналізувавши міжнародний досвід, автор доходить висновку про можливість створення тандему ЄБРР-Укрексімбанк, як головної фінансової інституції Програми економічного відродження. Хоча більш ефективним було б своєчасне створення спеціальної установи – умовно Банку економічного відродження (БЕВ). На жаль, виглядає на те, що час на створення такої установи втрачено в процесі багаторічних дискусій навколо Українського банку реконструкції та розвитку. Наступним важливим напрямком виступає вибір джерел фінансування, в числі яких, на думку автора, повинні бути кошти українських та іноземних учасників. Українська частина (принаймні 35 відсотків) складатиметься з коштів державного бюджету, підприємств та фізичних громадян. Значною мірою, такі кошти повинні бути акумульовані через спеціальні позики, включаючи «діаспорні облігації». Розглядаються також деякі інші аспекти даної проблеми.Item Важливість та перспективи допомоги міжнародних фінансових інституцій у відновленні країни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Колосова, Вікторія Павлівна; Kolosova, Viktoriia