2024 рік
Permanent URI for this community
Browse
Browsing 2024 рік by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 20
Results Per Page
Sort Options
Item Правове регулювання післявоєнного відновлення економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Омельченко, Андрій Володимирович; Omelchenko, AndriiУ статті показано, що дослідження правового регулювання післявоєнного відновлення економіки України обумовлене важливістю завдань, які стоять перед українським суспільством і державою у сфері відновлення економіки після закінчення військових дій на території України. Охарактеризовано основні правові, економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та організаційні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики країни. Виокремлено особливості відновлення регіонів та територій, що постраждали внаслідок збройної агресії проти України та продемонстровано, що вони визначаються законами України «Про засади державної регіональної політики» та «Про регулювання містобудівної діяльності». Здійснено ґрунтовний огляд механізмів дії цих законів в контексті вимог відновлення країни на засадах державної регіональної політики та принципів регулювання у секторі містобудування. Анонсовано та охарактеризовано презентований 10 травня 2024 року Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України проєкт Закону України «Про засади відновлення України», який наразі знаходиться на етапі доопрацювання. Окремо наголошено на необхідності належної інституційно-правової підготовки до використання існуючої правової бази в процесі відновлення, зокрема позитивно оцінена діяльність утвореної Указом Президента України від 21 квітня 2022 року № № 266/2022 Національної ради з відновлення України від наслідків війни, яка розробила План відновлення України. Констатовано, що важливими є міжнародне обговорення та міжнародна підтримка питань повоєнного відновлення нашої країни на платформах таких міжнародних заходів, як Конференція в Лугано (липень 2022 р.); Берлінська конференція (жовтень 2022 р.); Конференція з відновлення України у Римі (квітень 2023 р.); Конференція в Лондоні (червень 2023 р.); Конференція в Берліні (червень 2024 р.). В Україні сформоване законодавство, спрямоване на врегулювання процесів післявоєнного відновлення економіки України. Однак зазначене законодавство потребує свого подальшого розвитку та конкретизації. Актуальним у цьому відношенні є прийняття окремого спеціального комплексного закону про післявоєнне економічне відродження України та приведення відповідність із ним інших законів України.Item Післявоєнна реконструкція та відновлення після катастроф: уроки для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Сундаков, Алекс; Sundakov, AleksУ статті проаналізовано ключові уроки, отримані під час післявоєнної відбудови та відновлення після катастроф. Повоєнна відбудова та відновлення після катастроф є складним і багатовимірним процесом, який вимагає комплексного підходу. Аналіз минулого досвіду відбудови дає змогу виокремити низку ключових уроків. По-перше, важливим є залучення місцевих громад і лідерів, оскільки це сприяє ефективності заходів і забезпечує їхню соціальну прийнятність. По-друге, необхідний баланс між швидкістю реконструкції та її якістю: поспішні рішення можуть призвести до ненадійної інфраструктури, тоді як стратегічне планування гарантує сталий розвиток. Ще одним важливим аспектом є комплексний підхід до реконструкції, який включає не лише фізичне відновлення, а й економічну, соціальну та екологічну стабілізацію. Особливу увагу слід приділяти розвитку стійкої інфраструктури, здатної протистояти майбутнім кризам. Важливим фактором успіху є підтримка економічної активності шляхом створення робочих місць, розвитку малого бізнесу та інвестицій у місцеву економіку. Соціальна згуртованість і психологічна реабілітація також відіграють ключову роль у відновленні миру. Інфраструктура має бути спроектована таким чином, щоб протистояти майбутнім катастрофам, із застосуванням адаптивного міського планування та стійких до стихійних лих будівельних технологій. Економічне відновлення не менш важливе, оскільки створення робочих місць, ініціативи з мікрофінансування та інвестиції в місцевий бізнес відіграють значну роль у відновленні засобів до існування. Водночас, необхідним є прозоре управління та антикорупційний контроль, оскільки корупція може суттєво сповільнити процес відновлення. Досвід відновлення після Другої світової війни, стихійних лих свідчить про важливість стратегічного планування, інклюзивності та стійкості. Вивчення цих уроків допоможе підвищити ефективність майбутніх ініціатив з відновлення.Item Тенденції розвитку світового ринку освітніх послуг(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Лисечко, Євгеній Генріхович; Lysechko, Yevhenii; Пєтухова, Олена Анатоліївна; Pietukhova, OlenaСтаття актуалізує необхідність подальшого дослідження тенденцій розвитку світового ринку освітніх послуг в умовах інформаційної економіки. Автором виокремлено і проаналізовано основні тенденції розвитку світового ринку освітніх послуг, здебільшого обумовлених цифровою глобалізацією, та виявлено їхні наслідки та можливі загрози. А саме, до таких тенденцій віднесено такі, як: динамізація транскордонної освіти під впливом глобалізації, трансформація методів викладення на основі цифровізації, посилення потреби до навчання впродовж життя, зростання зацікавленості у розвитку додаткових навичок, які відповідають вимогам ринку, зростання усвідомлення необхідності культурної чутливості та інклюзивності в освітньому змісті та практиках, фокусування на забезпеченні якості та акредитації освітніх програм, інновації в освітніх технологіях, активізація персоналізованого навчання. Показано, що глобалізація та транскордонна освіта, цифрова трансформація та онлайн освіта, навчання впродовж життя, новітні навики і можливості працевлаштування, культурна чутливість та інклюзивність, забезпечення якості освіти та розвиток інновацій EdTech є взаємопов’язаними трендами, які, з одного боку, мають позитивні наслідки для розвитку особистості, суспільства та економік країн, а з іншого — генерують ризики стримування розвитку світового ринку освітніх послуг. Визначено, що сучасним трендом динамізації ринку освітніх послуг стає зростання популярності персоналізованого навчання. Новітні технології, віртуальна реальність та штучний інтелект сприяють набуттю нових навичок відповідно до трендів ринку праці. З’ясовано, що інновації в освітніх технологіях створюють проблеми, що пов’язані з конфіденційністю даних. Визначено основні рушійні та стримуючі фактори розвитку світового ринку освітніх послуг в умовах геоекономічної та геополітичної нестабільності. Доведено, що сучасним трендом в організації освітнього процесу є штучний інтелект, доповнена реальність і персоналізовані навчальні платформи, які не тільки докорінно змінюють методи викладання та навчання, а й є необхідними для акцентування уваги на персоналізованому навчанні для гармонійного зростання світового ринку освітніх послуг. The article highlights the need for further research into the trends in the development of the global market for educational services in the information economy. The author identifies and analyses the main trends in the development of the global market for educational services, which are mainly driven by digital globalisation, and identifies their consequences and possible threats. Specifically, these trends include the following: dynamisation of cross-border education under the influence of globalisation, transformation of teaching methods based on digitalisation, increasing need for lifelong learning, growing interest in developing additional skills that meet market requirements, growing awareness of the need for cultural sensitivity and inclusiveness in educational content and practices, focus on quality assurance and accreditation of educational programmes, innovations in educational technologies, and intensification of personalised learning. It is shown that globalisation and cross-border education, digital transformation and online education, lifelong learning, new skills and employment opportunities, cultural sensitivity and inclusiveness, quality assurance and development of EdTech innovations are interrelated trends that, on the one hand, have positive consequences for the development of individuals, society and economies, and on the other hand, generate risks of restraining the development of the global market for educational services. It is determined that the current trend in the dynamics of the educational services market is the growing popularity of personalised learning. The latest technologies, virtual reality and artificial intelligence contribute to the acquisition of new skills in accordance with labour market trends. It is found that innovations in educational technologies create problems related to data privacy. The main driving and restraining factors for the development of the global market of educational services in the context of geo-economic and geopolitical instability are identified. It is proved that the current trend in the organisation of the educational process is artificial intelligence, augmented reality and personalised learning platforms, which not only radically change the methods of teaching and learning, but are also necessary to focus on personalised learning for the harmonious growth of the global market of educational services.Item Залучення іноземних інвестицій та членство у ЄС(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шаров, Олександр Миколайович; Sharov, OleksandrУ статті розглядається актуальна проблема залучення іноземних інвестицій, що є важливим фактором економічного зростання та розвитку для країн, які прагнуть інтегруватися до Європейського Союзу (ЄС). Автор досліджує вплив перспектив вступу країни-реципієнта до ЄС на динаміку іноземних інвестицій, звертаючи особливу увагу на досвід країн Східної та Центральної Європи, які приєдналися до ЄС у рамках П’ятого та Шостого Розширення. Висновки ґрунтуються на аналізі економічних, політичних та інституційних змін, які супроводжували процес інтеграції цих країн. У статті висвітлюється взаємозв’язок між інтеграційними процесами, інвестиційною діяльністю та довгостроковими перспективами економічного розвитку. Доведено, що перспектива вступу до ЄС може стати важливим стимулом для зростання довіри іноземних інвесторів. Проте, зазначається, що такий позитивний ефект не є автоматичним наслідком лише оголошення планів на вступ. Необхідною умовою є виконання значного обсягу підготовчої роботи: імплементація європейських стандартів, реформування економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату, швидке завершення процесу вступу до Спільноти. Особлива увага приділяється необхідності стратегічного підходу до залучення іноземних інвестицій. Автор акцентує, що інвестиції повинні спрямовуватися на пріоритетні сектори економіки, які можуть забезпечити найбільшу віддачу для країни-реципієнта та підсилити її конкурентоспроможність. Також зазначається, що участь у групових розширеннях ЄС вимагає від країни зусиль для забезпечення провідної позиції серед інших кандидатів, оскільки лідерство в процесі інтеграції позитивно впливає на інвестиційну привабливість. Крім того, наголошується на важливості забезпечення економічної спроможності до абсорбції іноземного капіталу. Це потребує проведення макроекономічних реформ, зміцнення інституцій, розвитку науково-технічного потенціалу тощо. The article examines the urgent problem of attracting foreign investment, which is an important factor of economic growth and development for countries seeking to integrate into the European Union (EU). The author examines the impact of the recipient country's accession prospects on the dynamics of foreign investment, paying special attention to the experience of Eastern and Central European countries that joined the EU within the framework of the Fifth and Sixth Enlargement. The conclusions are based on the analysis of economic, political and institutional changes that accompanied the integration process of these countries. The article highlights the relationship between integration processes, investment activity and long-term prospects for economic development. It is proved that the prospect of joining the EU can be an important stimulus for the growth of foreign investors' confidence. However, it is noted that such a positive effect is not an automatic consequence of the mere announcement of accession plans. A prerequisite is the implementation of a significant amount of preparatory work: implementation of European standards, economic reforms and creation of a favourable investment climate, and the rapid completion of the accession process. Particular attention is paid to the need for a strategic approach to attracting foreign investment. The author emphasises that investments should be directed to priority sectors of the economy that can provide the greatest return for the recipient country and strengthen its competitiveness. It is also noted that participation in group enlargements of the EU requires the country to make efforts to ensure a leading position among other candidates, as leadership in the integration process has a positive impact on investment attractiveness. In addition, the importance of ensuring the economic capacity to absorb foreign capital is emphasised. This requires macroeconomic reforms, strengthening of institutions, development of scientific and technical potential, etc.Item Відродження України в парадигмі інтелектуальної економіки: нова місія університетів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Лук'яненко, Любов Іванівна; Lukianenko, Liubov; Матвійчук, Андрій Вікторович; Matviichuk, AndriiУ статті проведено аналіз впливу університетів на процеси повоєнного відродження української економіки на інноваційно-інтелектуальній основі. Показано два шляхи подальшого розвитку – відновлення втрачених індустріальних потужностей та модернізація об’єктів інфраструктури або відродження з орієнтацією на новітні критерії конкурентоспроможності постіндустріальної знаннєвої економіки. Спираючись на міжнародні та вітчизняні експертні дані оцінено освітньо-науковий потенціал України, сильні та слабкі сторони національної інноваційної системи. Із застосуванням самоорганізаційних карт Кохонена на основі 30-и параметрів позиціоновано Україну у науково-освітньому потенціалі світу, з прогнозуванням її глобального інноваційного індексу. Показано унікальну інтегративну роль університетів у розвитку інтелектуальної економіки через відкриту науку, освіту та інновації та взаємодію з державою, бізнесом та громадським суспільством. Запропоновано універсальну конкурентну модель Університету, коли його інноваційний менеджмент забезпечує концентрацію талантів, ефективні ДіР, академічну якість, інтеграцію досліджень і викладання, диверсифіковане фінансування, підприємницький комфорт, розвинуту цифрову інфраструктуру, креативне мислення і культуру, спираючись на внутрішню і міжнародну мобільність у досягненні національного та європейського лідерства. Визначено критичні виклики воєнного часу щодо українських університетів з акцентацією уваги на їх вимушене переміщення, академічну еміграцію, руйнування інфраструктури, щоденну безпечність та стресостійкість. Аргументовано, що адекватними реакціями на довгострокові бюджетні фінансові обмеження є стратегічне партнерство університетів з бізнесом, їх корпоратизація, системна цифровізація, впровадження експонентних технологій навчання на основі штучного інтелекту.Item Міжнародне та національне регулювання з питань протидії тероризму та його фінансуванню в системі фінансового моніторингу(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Ловінська, Людмила Геннадіївна; Lovinska, Liudmyla; Криштопа, Ірина Ігорівна; Kryshtopa, Iryna; Грабовий, Владислав Володимирович; Hrabovyi, VladyslavЗагострення питань фінансової безпеки як на глобальному, так і на національному рівні, висуває нові виклики перед фахівцями, діяльність котрих пов’язана з фінансовим менеджментом, формуванням інформаційного забезпечення прийняття рішень в інвестиційній сфері, бухгалтерським обліком, аудитом, оподаткуванням тощо. Більшість таких фахівців залучається до первинного фінансового моніторингу, їх професійні обов’язки стають ширшими. Цей чинник спонукає до розвитку вищої економічної освіти із врахуванням нових завдань, які виникають на практиці. Проблемним питанням становлення освітніх програм та окремих дисциплін в їх рамках є висвітлення специфічних аспектів щодо сфер, у яких формуються брудні доходи, та міжнародного і національного законодавства, котре спрямоване на протидію таким процесам, зокрема тероризму та його протидії. На основі ретроспективного аналізу становлення та функціонування системи нормативно-правового регулювання протидії тероризму та його функціонуванню на глобальному та національному рівні визначено концептуальні підходи до висвітлення означених питань в курсі дисципліни «Фінансовий моніторинг» для здобувачів освіти, які опановують даний фах в рамках економічних спеціальностей. Досліджено, як відбувалось становлення та розвиток міжнародної правової системи протидії тероризму та його фінансуванню; розглянути ключові нормативно-правові акти у цій царині, ухвалені протягом ХХ та ХІ століть; розглянуті організаційні засади законотворчої роботи щодо боротьби з міжнародним тероризмом на глобальному рівні, зокрема урядами країн світу та ООН. Висвітлено основні положення Стандартів FATF щодо протидії фінансуванню тероризму та запровадження цільових фінансових санкцій. Проведено аналіз законодавства України у сфері запобігання та протидії тероризму та цільових фінансових санкцій, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, а також виявлено вплив на його розбудову міжнародних нормативно-правових актів. Запропоновано конструкт представлення міжнародного та національного законодавства щодо протидії тероризму та його фінансуванню в тематиці дисципліни «Фінансовий моніторинг» для здобувачів освіти з економічних спеціальностей в рамках освітніх програм, де здійснюється поглиблене вивчення фінансового моніторингу. Increasing importance of financial security issues at global and national levels causes new challenges for professionals whose activities are related to financial management, formation of information support for decision-making in the investment sphere, accounting, auditing, taxation, еtс. Most of such specialists are involved in primary financial monitoring, their professional duties are becoming wider. This factor encourages the development of higher economic education, taking into account new tasks that arise in practice. A problematic issue in the formation of educational programs and certain disciplines within their framework is the coverage of specific aspects regarding the areas in which "dirty" income is formed, and international and national legislation aimed at countering such processes, in particular, terrorism and its countermeasures. Basing on retrospective analysis of formation and functioning of the system of normative and legal regulation of combating terrorism and its functioning at the global and national level, conceptual approaches to the coverage of the specified issues in the course of the discipline "Financial Monitoring" for students who master this specialty within the framework of economic specialties have been determined. Formation and development of international legal system for combating terrorism and its financing have been studied; the key normative legal acts in this area, adopted during the ХХ and ХХI centuries, have been considered; organizational principles of law-making work on combating international terrorism at the global level, in particular by the governments of the world and the UN have been considered. The main provisions of the FATF Standards on combating the financing of terrorism and the introduction of targeted financial sanctions have been highlighted. The analysis of the legislation of Ukraine in the field of prevention and countermeasures against terrorism and targeted financial sanctions related to terrorism and its financing has been carried out, as well as the influence of international legal acts on its development has been revealed. The structure of international and national legislation on combating terrorism and its financing in the subject of the discipline "Financial monitoring" has been proposed for students of economic specialties within the framework of educational programs, where an in-depth study of financial monitoring is carried out.Item Важливість та перспективи допомоги міжнародних фінансових інституцій у відновленні країни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Колосова, Вікторія Павлівна; Kolosova, ViktoriiaItem Світові фінансові кризи: генезис, причини та вплив на економіку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Александрова, Марія Олександрівна; Aleksandrova, Mariia; Яценко, Олександр Миколайович; Yatsenko, OleksandrУ статті досліджуються сутність, класифікація та причини фінансових криз. Розглядаються макроекономічні показники світових фінансових криз і систематизуються показники для оцінки впливу макроекономічних змінних на фінансові кризи. Визначено особливості циклічного економічного розвитку та досліджено макроекономічні наслідки найбільших сучасних світових фінансових криз. Крім того, розглянуто генезис фінансових криз, зокрема їх виникнення та еволюцію в умовах глобалізації та інтеграції світової економіки. Автор аналізує причини криз, такі як нестабільність фінансових ринків, дисбаланси в платіжних балансах, а також роль фінансових інновацій та регуляторних недоліків. Особливу увагу приділено вивченню наслідків фінансових криз, включаючи їх вплив на зайнятість, інфляцію, економічне зростання та соціальну стабільність. Проведено порівняльний аналіз різних підходів до подолання криз, зокрема стратегій, що використовуються в розвинених і країнах, що розвиваються. Розглянуто роль міжнародних фінансових інституцій у подоланні криз і забезпеченні стабільності глобальної фінансової системи. Загалом, систематизовано наявні знання, виявлено нові фактори та механізми, що впливають на розвиток фінансових криз, та оновлено підходи до їх аналізу і прогнозування, що дозволяє глибше зрозуміти природу фінансових криз та розробити більш ефективні стратегії для їх попередження та управління. У статті надано рекомендації щодо запобігання і пом’якшення наслідків майбутніх фінансових криз, підкреслюючи важливість розуміння їх природи, ефективного макроекономічного управління та глобальної координації. Дослідження пропонує інтегровані підходи та практичні заходи для зміцнення фінансової стабільності та запобігання повторенню криз у майбутньому. This article examines the essence, classification, and causes of financial crises. It reviews macroeconomic indicators of global financial crises and systematizes indicators for assessing the influence of macroeconomic variables on financial crises. The features of cyclical economic development are identified, and the macroeconomic consequences of the largest modern global financial crises are studied. Additionally, the genesis of financial crises is considered, particularly their emergence and evolution in the context of globalization and integration of the world economy. The author analyzes the causes of crises, such as financial market instability, imbalances in balance of payments, and the role of financial innovation and regulatory deficiencies. Special attention is paid to the consequences of financial crises, including their impact on employment, inflation, economic growth, and social stability. A comparative analysis of different approaches to overcoming crises, including strategies used in developed and developing countries, is also conducted. The role of international financial institutions in overcoming crises and ensuring the stability of the global financial system is considered. Overall, existing knowledge is systematized, new factors and mechanisms influencing the development of financial crises are identified, and approaches to their analysis and forecasting are updated, providing a deeper understanding of the nature of financial crises and the development of more effective strategies for their prevention and management. The article offers recommendations for preventing and mitigating the consequences of future financial crises, emphasizing the importance of understanding their nature, effective macroeconomic management, and global coordination. The study proposes integrated approaches and practical measures to strengthen financial stability and prevent the recurrence of crises in the future.Item Пріоритетність в програмі повоєнного відродження економіки України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Геєць, Валерій Михайлович; Heiets, ValeriiУ статті автор, розуміючи глобального характеру проблемність щодо ідеологеми подальшого економічного зростання, а також існуючої реальності щодо надзвичайно високого ступеню відкритості економіки України, враховуючи характер невизначеності, що обумовлює в Європі спосіб життя в умовах вражаючих потрясінь глобального характеру, яким є війна в Україні, характеризує існуючу екзогенного характеру невизначеність для розвитку її економіки. За таких умов обґрунтовується гіпотеза щодо необхідності мінімізації екзогенного характеру ризиків, що матимуть місце в процесі повоєнного відродження економіки на засадах використання, зокрема, ендогенно орієнтованої моделі, яка розроблена в Інституті економіки та прогнозування НАН України. Автор акцентує, що умови невизначеності та нестабільності, які супроводжуються низькими темпами економічного зростання та уповільненням продуктивності праці, вимагають перегляду існуючої парадигми економічного розвитку. Підкреслюється, що нестабільність більше не обмежується періодами економічних криз, а набула системного характеру, що перетворює її на трансцендентальний феномен із рисами ірраціональності. У статті проаналізовано ключові риси процесу відновлення в умовах кризи ліберального світового порядку, автор також окреслює ключові фінансові аспекти економічного відродження. Для успішності проходження процесу відродження економіки України автор обґрунтовує необхідність використання запропонованої новітньої форми його організації. Для цього пропонується в якості форми організації для України «Київського консенсусу», розробка якого започаткована в Інституті економіки та прогнозування НАН України. Консенсус має створити реальні умови та можливості відродження економіки України з новітньою промисловою та фінансово-економічною структурою (за принципом «відбудуємо краще, ніж було» – Build Back Better). Консенсусний підхід, який запропоновано в статті, є основою для органічного вбудовування економіки України в глобальну економіку на основі моделі національно укоріненого розвитку, системоутворюючої ролі держави, економічної спеціалізації, збереження і використання унікальних культорно-історичних надбань.Item Глобалізація як стратегія антикризового менеджменту: зменшення організаційних ризиків внаслідок міжнародної інтеграції(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Резніков, Роман Борисович; Reznikov, RomanУ все більш взаємопов’язаному світі вплив локальних криз, таких як війни, стихійні лиха та фінансові спади, часто поширюється на організації по всьому світу, впливаючи на економічну стабільність, соціальні структури та політичні ландшафти. Незважаючи на всеохоплюючий характер цих криз, їхній основний вплив часто залишається сконцентрованим у певних регіонах чи країнах, поширюючись на обмежену кількість місцевих компаній та організацій. Така локалізована інтенсивність криз є одночасно і викликом, і можливістю дослідити стратегічні рішення організаційного управління, які виходять за межі національних кордонів. Глобалізація змінила ландшафт міжнародної торгівлі, інвестицій та культурного обміну, створивши складну мережу взаємозалежностей між країнами та корпораціями. Ця глобальна мережа має потенціал функціонувати як буфер проти шоків локальних криз, перерозподіляючи ресурси, розподіляючи ризики та підтримуючи операційну безперервність через транскордонне співробітництво та ланцюги постачання. Принцип диверсифікації, що лежить в основі управління ризиками, посилюється глобалізацією, що дозволяє більш ефективно реагувати на локальні збої. Ця стаття має на меті критично проаналізувати роль глобалізації в антикризовому управлінні. Автор досліджує, як стратегічне використання глобальних мереж і міжнародної інтеграції може допомогти пом’якшити наслідки локальних криз, тим самим підтримуючи стабільність і стійкість глобальних систем. Вивчаючи емпіричні дані та конкретні приклади, це дослідження прагне надати уявлення про те, як глобалізовані підходи можуть бути ефективно використані не лише для врегулювання, але й для потенційного попередження кризових ситуацій. У цій статті досліджується потенціал глобалізації як стратегічного інструменту антикризового управління для організацій різного розміру. У ній розглядається, як глобальна інтеграція ринків та операцій може допомогти організаціям пом’якшити наслідки локальних криз, таких як війни, стихійні лиха та фінансові спади. Дослідження синтезує дані тематичних та емпіричних досліджень, зосереджуючись на реагуванні глобалізованих мереж під час криз. Воно оцінює діяльність корпорацій у кризових сценаріях. Результати показують, що глобалізовані організації часто демонструють підвищену стійкість під час локальних криз завдяки диверсифікованим ризикам, доступу до ширшого пулу ресурсів та більшій операційній гнучкості. Проведений аналіз висвітлює кілька кейсів, коли міжнародна співпраця та доступ до глобальних ринків значно пом’якшили наслідки локальних несприятливих подій. Дослідження припускає, що глобалізація, за умови ефективного управління та стратегічного впровадження, може слугувати життєво важливим компонентом антикризового управління для організацій різних типів. У статті підкреслено важливість для керівників компаній розглядати можливість подальшої інтеграції стратегій глобалізації у свої загальні плани пом’якшення наслідків кризових ситуацій для підвищення стійкості та стабільності своїх організацій. In an increasingly interconnected world, the impact of localized crises such as wars, natural disasters, and financial downturns often impact organizations all around the globe, affecting economic stability, social structures, and political landscapes. Despite the pervasive nature of these crises, their primary impacts often remain concentrated in specific regions or nations impacting limited number of local companies and organizations. This localized intensity of crises presents both a challenge and an opportunity to explore strategic organizational management solutions that transcend national boundaries. Globalization has reshaped the landscape of international trade, investment, and cultural exchange, creating an intricate web of interdependencies among nations and corporations. This global network has the potential to function as a buffer against the shocks of localized crises by redistributing resources, sharing risks, and maintaining operational continuities through cross-border collaborations and supply chains. The principle of diversification, central to risk management, is inherently enhanced by globalization, allowing for a more robust response to local disruptions. This article aims to critically analyse the role of globalization in crisis management. It explores how the strategic use of global networks and international integration can help mitigate the effects of localized crises, thus supporting the stability and resilience of global systems. By examining empirical data and case studies, this study seeks to provide insights into how globalized approaches can be effectively leveraged to not only manage but potentially pre-empt crisis situations. This article investigates the potential of globalization as a strategic tool for crisis management for organizations of different size. It examines how global integration of markets and operations can help organizations mitigate the impacts of localized crises such as wars, natural disasters, and financial downturns. The research synthesizes data from case studies and empirical research, focusing on the responsiveness of globalized networks during crises. It evaluates the performance of corporations in crisis scenarios. Findings indicate that globalized entities often experience enhanced resilience during localized crises due to diversified risks, access to a broader resource pool, and increased operational flexibility. The analysis highlights several instances where international cooperation and global market access have significantly mitigated the effects of localized adverse events. The study suggests that globalization, when effectively managed and strategically implemented, can serve as a vital component of crisis management frameworks for organizations of different types. It recommends that business leaders consider further integration of globalization strategies into their overall crisis mitigation plans to enhance resilience and sustainability of their organizations.Item Фінансування відновлення України у контексті структурної трансформації міжнародних економічних відносин(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Корнєєв, Володимир Вікторович; Kornieiev, VolodymyrРозглянуті питання фінансування відновлення економіки України через призму взаємовідносин і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями (МФО), зокрема зі Світовим банком. Обґрунтована зростаюча роль МФО й інших партнерів у реалізації секторальних, кроссекторальних і системних інвестиційних проєктів. Розкрита особливість формування нової структури - «framework» міжнародних економічних відносин, коли співробітництво у ланці «донор–бенефіціар» у складні нестабільні періоди є партнерським з врахуванням швидко-змінних умов фінансування першочергово необхідних інвестиційних проєктів в інтересах бенефіціара. Розкриті і проаналізовані сукупні (загальні) і поточні необхідні обсяги фінансування відновлення в рамках швидкої оцінки збитків і потреб на відновлення (RDNA 2 та 3), що були здійснені Світовим банком в останні два роки. Діяльність Світового банку показана як одного з базисних інститутів міжнародної фінансової системи. Акцентовані ключові секторальні пріоритети відновлення. Показана динаміка обсягів і джерел фінансування загального фонду державного бюджету протягом воєнних 2022-2024 років з розбивкою боргового і грантового фінансування. Проаналізована фрагментація партнерів-грантонадавачів у покраїновому розрізі. Надання грантів у сукупності джерел фінансування державного бюджету є партнерським проявом поточних міжнародних економічних відносин та співробітництва України з донорами і надавачами фінансових ресурсів. Показана індикація співробітництва України зі Світовим банком як одним з інституційних партнерів. Розкрита суть спільних інвестиційних проєктів. Практичні аспекти інвестиційної політики показані через можливості вирішення проблеми управління активами і здійснення нагляду за використанням коштів на відновлення. Наголошено, що формування нової структури економіки повинно стати цільовим орієнтиром і результатом відновлення. При різновимірності потреб і можливостей фінансування відновлення, акценти фінансової політики ресурсозабезпечення зміщуються від алокації необхідних ресурсів до пріоритетності їх розподілу і контролю за використанням.Item Технологічні виклики та можливості повоєнного економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, IrynaАктуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ключових пріоритетів та напрямів економічного повоєнного відродження України, відбудови її інфраструктури та пошуку можливостей проривного розвитку. Війна спричинила значні руйнування інфраструктури, промислових об’єктів та економічних зв’язків, що ускладнює відбудову традиційних секторів економіки, водночас Україна має унікальний шанс переосмислити свою економічну модель, інтегрувати сучасні технології та створити інноваційну економіку на основі цифровізації, автоматизації та сталого розвитку. Проаналізовано ключові виклики та можливості високотехнологічного розвитку української економіки, у тому числі основні джерела фінансування, швидкий пошук ресурсів відродження. Підтверджено ключове значення науково-технологічних чинників для відновлення та забезпечення нових імпульсів розвитку економіки: поширення та абсорбція інноваційних технологій, модернізація ключових галузей промисловості, цифровізaція економіки, розбудова наукового потенціалу та посилення його значення в економічному відродженні. Проаналізовано роль інноваційних технологій у реконструкції інфраструктури, розвитку промисловості, цифровізації економіки та підвищенні конкурентоспроможності країни на міжнародній арені. Особливу увагу приділено перспективам розвитку ІТ-сектору, відновлюваної енергетики, індустрії 4.0 та агротехнологій. Окреслено необхідність залучення інвестицій, формування сприятливого бізнес-клімату та модернізації освітньої системи для підготовки висококваліфікованих кадрів. Доведена необхідність включення науково-технологічних дрaйверів через формування нових економічних моделей, здатних забезпечити стійке та швидке зростання. Ядром таких моделей виступає визнання технологій, науки і освіти ключовим пріоритетом, співпрaця між держaвою і бізнесом для подолaння існуючих бaр’єрів тa викликів, що постaють перед Укрaїною нa шляху до економічного тa технологічного відновлення тa інтегрaції в глобaльні ринки. Впровадження інноваційних рішень у ключових секторах економіки забезпечить не лише стійке відновлення, а й створить конкурентоспроможну економіку, здатну інтегруватися у глобальні економічні процеси.Item Історичні витоки формування сучасних теоретичних концепцій іноземного інвестування(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Грамотнєв, Віталій Едуардович; Hramotniev, VitaliiУ статті аналізується еволюція наукової теорії іноземного інвестування від Античних часів до Нового часу, що є важливим завданням, яке дає змогу зрозуміти історичне коріння та розвиток концепцій іноземних інвестицій, а також виявити основні тенденції та зміни у підходах до цього явища протягом часів. З погляду концепції емпіризму досліджується зв’язок процесу формування наукової парадигми іноземного інвестування та соціально-економічних, морально-етичних факторів, властивих ключовим етапам розвитку людської цивілізації у зазначений відрізок часу. На основі вивчення робіт давньогрецьких, давньоримських мислителів й державних діячів виявлено ранні форми іноземного інвестування, різні фактори, які сприяли їх появі та обмежували їх розвиток в античності, особливості усвідомлення цього економічного явища зазначеними мислителями. Роботи істориків економічної науки та спадщина вчених Середньовіччя дозволили простежити технологічні, політичні та економічні фактори, які в цей період впливали на іноземне інвестування. Особлива увага при цьому приділена тим змінам, які відбулися в Середньовіччі в усвідомленні схоластами економічної діяльності в цілому та інвестування зокрема. Подібний підхід, застосований до робіт класиків економічної науки Нового часу та початку Новітнього часу, дав змогу відстежити вплив ключових подій економічної історії тієї доби, в т.ч. комерційної, фінансової, промислової революцій на уявлення вчених про міжнародний рух капіталу, а також про політичні та економічні чинники, що впливають на нього. Проведений аналіз еволюції наукової теорії іноземних інвестицій дозволив виділити її основні етапи, періодизація яких пов’язана з процесом звільнення економічної свободи індивіда від моральних, статусних, релігійних та державних обмежень, що панували у різні епохи дослідженого відрізку історії. Отриманий результат допомагає краще зрозуміти історичні контексти та фактори, що визначили сучасні концепції та практики в галузі іноземного інвестування. Це дозволить виявити основні виклики та можливості для майбутнього розвитку іноземних інвестицій та способи їх вирішення. Отримані знання будуть корисними для розробки більш ефективних стратегій іноземного інвестування, а також розробки політики, що сприяє стійкому економічному розвитку. The article analyses the evolution of the scientific theory of foreign investment from ancient times to modern times, which is an important task that allows to understand the historical roots and development of foreign investment concepts, as well as to identify the main trends and changes in approaches to this phenomenon over time. From the perspective of the concept of empiricism, the author examines the relationship between the process of formation of the scientific paradigm of foreign investment and socio-economic, moral and ethical factors inherent in the key stages of development of human civilisation in the specified period of time. Based on the study of works by ancient Greek and Roman thinkers and statesmen, the author identifies early forms of foreign investment, various factors that contributed to their emergence and limited their development in antiquity, and the peculiarities of the awareness of this economic phenomenon by these thinkers. The works of historians of economic science and the legacy of scholars of the Middle Ages have made it possible to trace the technological, political and economic factors that influenced foreign investment in this period. Particular attention is paid to the changes that occurred in the Middle Ages in the scholastics' understanding of economic activity in general and investment in particular. This approach, applied to the works of the classics of economic science of the Modern and early Modern periods, made it possible to trace the impact of key events in economic history of that time, including the commercial, financial, and industrial revolutions, on the scientists' understanding of international capital flows, as well as the political and economic factors influencing them. The analysis of the evolution of the scientific theory of foreign investment has made it possible to identify its main stages, the periodisation of which is related to the process of liberation of economic freedom of an individual from moral, status, religious and state restrictions that prevailed in different epochs of the studied period of history. This result helps to better understand the historical contexts and factors that have shaped modern concepts and practices in the field of foreign investment. This will help to identify the main challenges and opportunities for the future development of foreign investment and ways to address them. The knowledge gained will be useful for the development of more effective foreign investment strategies, as well as for the design of policies that promote sustainable economic development.Item Створення механізму фінансування повоєнного економічного відродження України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Шаров, Олександр Миколайович; Sharov, OleksandrДана стаття є викладом ключової доповіді на Міжнародному Форумі «Відродження економіки України», присвяченої саме фінансовим аспектам загальної теми дискусії. В статті розглядаються питання вибору основних підходів до вирішення організаційних проблем створення механізму фінансування витрат програми повоєнного економічного відродження України. Визнаючи важливість та складність заходів відновлення зруйнованою війною соціально-економічної інфраструктури країни, автор фокусує увагу саме на повоєнному відродженні, яке не повинно зводитися до відновлення довоєнного рівня та структури економіки, а означатиме створення по суті нової сучасної економіки, яка забезпечить Україні гідне місце в системі глобальної економіки. Вирішення цієї проблеми вимагатиме вибору між централізованою та децентралізованою системами розробки таких програм розвитку та механізмів їх фінансування. Автор стверджує, що найбільш ефективним буде комбінований варіант, який дозволить на практиці врахувати загальнодержавні та регіональні інтереси. Не менш важливим виглядає рішення щодо вибору фінансових установ через які буде здійснюватися фінансування програми повоєнного відродження. Мова йде про вибір між вже існуючими установами та необхідністю створення нових установ, спеціально призначених для такої роботи. Проаналізувавши міжнародний досвід, автор доходить висновку про можливість створення тандему ЄБРР-Укрексімбанк, як головної фінансової інституції Програми економічного відродження. Хоча більш ефективним було б своєчасне створення спеціальної установи – умовно Банку економічного відродження (БЕВ). На жаль, виглядає на те, що час на створення такої установи втрачено в процесі багаторічних дискусій навколо Українського банку реконструкції та розвитку. Наступним важливим напрямком виступає вибір джерел фінансування, в числі яких, на думку автора, повинні бути кошти українських та іноземних учасників. Українська частина (принаймні 35 відсотків) складатиметься з коштів державного бюджету, підприємств та фізичних громадян. Значною мірою, такі кошти повинні бути акумульовані через спеціальні позики, включаючи «діаспорні облігації». Розглядаються також деякі інші аспекти даної проблеми.Item Можливості та виклики євроінтеграції для металургійного сектору України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Сірик, Олександр Миколайович; Siryk, OleksandrItem Глобальні тенденції звітування зі сталого розвитку та український контекст(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Воробей, Світлана Іванівна; Vorobei, Svitlana; Єфименко, Тетяна Іванівна; Yefymenko, Tetiana; Ловінська, Людмила Геннадіївна; Lovinska, LiudmylaСтаття присвячена висвітленню значення звітності зі сталого розвитку як інструменту підвищення прозорості та інформаційного підґрунтя при прийнятті управлінських рішень, зокрема на макроекономічному рівні. Проведено короткий огляд явищ у світовій і національній економіці, які спричиняють асиметричність інформації фінансової та статистичної звітності, а також увагу сфокусовано на новітніх викликах глобальної та національної економіки, що залишаються поза межами традиційних підходів до обліку та аналізу. Розглянуто потенціал звітності про сталий розвиток у вирішенні цих проблем, особливо в умовах зростання ролі нефінансових факторів для формування ефективної політики в публічному управлінні. Акцентовано увагу на новому напрямі застосування звітності про сталий розвиток в управлінні державним сектором економіки та впливі держави на створення інституційного середовища запровадження такої звітності для всіх секторів національної економіки, а також для певних груп малого та середнього бізнесу. Запропоновано заходи для подальшого вдосконалення практики звітування підприємств з питань внеску у досягнення Цілей сталого розвитку. Проведено аналіз сучасного стану практики звітності в Україні, вказано на логіку імплементації міжнародних стандартів (зокрема IFRS S1, S2, ESRS), та запропоновано низку конкретних заходів щодо її вдосконалення. Серед рекомендацій: удосконалення міжнародних керівних документів UNCTAD, створення алгоритмів адаптації міжнародних стандартів до національного контексту, забезпечення методичної підтримки для підприємств, а також розробка національної таксономії сталого звітування. Обґрунтовано необхідність активного поширення практик сталого звітування в Україні з урахуванням викликів воєнного стану, що, на думку авторів, сприятиме підвищенню стійкості економіки, покращенню управлінських процесів та досягненню Цілей сталого розвитку.Item Конкурентоспроможність глобальних брендів високотехнологічних секторів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Громенкова, Світлана Вячеславівна; Hromenkova, Svitlana; Фіцак, Поліна Володимирівна; Fitsak, PolinaОсновною метою дослідження є виявлення методів та інструментів маркетингових технологій, які дозволяють досягти світового рівня у створенні брендів, зокрема у високотехнологічних галузях. Методи дослідження полягали у вивченні різноманітних матеріалів, зокрема публікацій, звітів, та аналізі зібраної з них інформації. Для визначення взаємозв’язку між доходами бренду та його витратами на збут і маркетинг було застосовано метод кореляції Пірсона на прикладі материнської компанії Google (Alphabet), що допомогло в подальшому проаналізувати роль маркетингових технологій у побудові глобального бренду. У ході дослідження було встановлено, що маркетингові технології відіграють неоціненну роль у створенні глобальних брендів, оскільки вони допомагають розвивати та просувати індивідуальність бренду та характеристики, які допомагають ідентифікувати бренд. Використовуючи маркетингові технології, бренд має змогу розвивати та позиціонувати себе, відображати свою актуальність, а також здатність відповідати очікуванням споживачів та викликам, які ставить сучасність. У нашому дослідженні ми вивчили важливість маркетингових витрат для бренду, невід’ємною частиною якого є маркетингові технології, на прикладі компанії «Алфавіт», що показало високу позитивну кореляцію між доходами та маркетинговими витратами. Ми також з’ясували, що в сучасному світі використання маркетингових технологій можливе за допомогою інноваційних інструментів, таких як доповнена реальність або голосові асистенти. Використання маркетингових технологій у процесі формування глобальних брендів було проаналізовано на прикладі компаній високотехнологічної галузі. Незважаючи на певну специфіку та особливості просування брендів у цій сфері, більшість висновків можна екстраполювати на інші галузі. У дослідженні систематизовано підходи до трактування поняття «бренд» та технологій, пов’язаних з його створенням; проаналізовано вплив маркетингових технологій на цей процес та стан української індустрії. Це дослідження спрямоване на усунення існуючих прогалин у розумінні впливу сучасних маркетингових технологій на формування глобальних брендів у високотехнологічних галузях. The main purpose of the study is to identify methods and tools of marketing technologies that allow to achieve a global level in creating brands, particularly in high-tech industries. The research methods consisted of studying various materials, including publications, reports, and analysing the information collected from them. To determine the relationship between a brand's revenue and its sales and marketing expenses, the Pearson correlation method was applied to the example of Google's parent company (Alphabet), which helped in further analysis of the role of marketing technologies in building a global brand. In the course of the study, it was established that мarketing technology plays an invaluable role in the creation of global brands, as it helps to develop and promote the brand's personality and characteristics that help to identify the brand. Using marketing technologies, a brand is able to develop and position itself and reflect its relevance, as well as its ability to meet consumer expectations and the challenges posed by modernity. In our research, we studied the importance of marketing spend for a brand, with marketing technology being an integral part of it, using Alphabet as an example, which showed a high positive correlation between revenue and marketing spend. We also found that in today's world, the use of marketing technologies is possible with the help of innovative tools such as augmented reality or voice assistants. The use of marketing technologies in the process of formation of global brands was analyzed on the example of companies in the high-tech industry. Despite certain specifics and features of brand promotion in this area, most of the conclusions can be extrapolated to other industries. The study systematised approaches to the interpretation of "brand" and technologies related to its creation; analysed the impact of marketing technologies on this process and the state of the Ukrainian industry. This study aims to address existing gaps in understanding the impact of modern marketing technologies on the formation of global brands in high-tech industries.Item Ціннісний підхід у повоєнній відбудові України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Кістерський, Леонід Леонідович; Kisterskyi, LeonidУ статті розглянуто і обґрунтовано важливість ціннісного підходу в процесі повоєнного відновлення економіки України. Доведено, що на сучасному етапі розвитку світової економіки людство зіткнулося з епохальними викликами, серед яких одним з найважливіших є загострення морально-етичних проблем і ці проблеми посилюються як в окремих країнах, так і в міжнародній системі в цілому. Показано, що в умовах глобальної економічної кризи розрив між матеріальною сферою і моральними принципами може бути дуже глибоким, а криза безпосередньо є глобальною не тільки в географічному, змістовному та системному сенсі, але а найбільшій мірі економічно-духовною. Для подолання сучасної кризи запропоновано не тільки нові економічні механізми, а й нові підходи, що враховують духовні, морально-етичні та інші цінності людини. Для успішного протистояння цим викликам запропоновано комплексний підхід, який поєднує основні аспекти успішного сучасного розвитку, у тому числі ціннісний підхід. Обґрунтовано, що досвід успішних економік свідчить про їх тісний багаторічний зв’язок із загальнолюдськими цінностями та панівною в країні релігією. Той же досвід показує, що зв’язок між економікою та релігійними цінностями робить людей мудрішими, а суспільство стає більш гуманним і стабільним, оскільки суто прагматичний підхід до економічного розвитку, хоч і забезпечує прийнятне зростання, не вирішує багатьох фундаментальних проблем суспільства. Обґрунтовано, що соціальні цінності є невід’ємними та багато в чому визначальними структурними елементами соціальної системи, більш стабільними та стійкими, ніж економічні чи класові фактори, що робить вивчення системи цінностей стратегічно важливим для аналізу рушійних сил будь-якого суспільства та його економіки. Показано, що в сучасному світі сформувались дві основні макроцивілізаційні системи – західна та східноазійська, що розвинулась під впливом Конфуціанських цінностей, які складають ядро світової системи найбільш конкурентоспроможних держав. Обґрунтовано важливість у контексті стратегічних завдань, які стоять перед Україною щодо повоєнної відбудови та соціально-економічної модернізації, враховувати системи цінностей протестантизму та конфуціанства, що зумовили феноменальний успіх і вивели ці країни на провідні світові позиції в економічному та соціальному становищі. Запропоновано тактичні та стратегічні принципи, слідування яким в процесі повоєнного високотехнологічного відновлення і тісна взаємодія з партнерами дозволять Україні якомога швидше досягти відповідності високим нормам ринкових демократій та стати повноправною частиною євроатлантичної спільноти.Item Європейський досвід протидії гібридним загрозам для економічного відродження України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Карпенко, Оксана Олександрівна; Karpenko, OksanaУ статті узагальнено досвід країн ЄС щодо протидії гібридним загрозам, окреслено напрями його можливого і доцільного використання в процесі економічного відродження України, охарактеризовано категоріальний апарат дослідження: визначено такі поняття як: гібридні загрози, актори, дії. Ідентифіковано дієві механізми протидії гібридним загрозам в ЄС, до яких віднесені інституційні ініціативи, санкційна політика, а також конкретні ad hoc заходи щодо інформаційної, енергетичної та кібербезпеки, зокрема діяльність Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам, зменшення ресурсної залежності країн внаслідок диверсифікації постачання, заснування Європейського агентства з кібербезпеки, кампанії протидії дезінформації. Особливу увагу приділено методам та інструментам реалізації створеної в ЄС Концептуальної моделі гібридних загроз (2021 р.), яка має широкий спектр доменів: інфраструктура; кіберсфера; космічна, економічна, військова та оборонна сфери, сфера культури, соціальна сфера, сфера державного управління та юридична; розвідка, дипломатія, політична та інформаційна сфери, внаслідок чого спрямована на підвищення обізнаності, налагодження взаєморозуміння між сторонами, виявлення головних аспектів, що уможливлюють адекватне розуміння ландшафту гібридних загроз. Показано, що гібридні загрози передбачають використання різних підходів до їх уникнення та розвитку стійкості до них, що обумовило появу Моделі комплексної екосистеми стійкості (2023 р.). Розкрито її сутність, конкретизовано сфери застосування, структуру за доменами (сферами діяльності), просторами (громадський, управління та послуг), та рівнями (локальний, національний, міжнародний), що і утворюють екосистему. Виокремлено актуальні вразливості, ворожі актори та ризики національній безпеці та обґрунтовано можливості усунення їх негативного впливу на широкий спектр діяльності в умовах гібридних загроз на основі дослідження європейського досвіду. Досліджено результати реалізації проєкту «Академічна протидія гібридним загрозам» (WARN) в межах Програми ЄС Еразмус+ за напрямом «Розвиток потенціалу вищої освіти» (Erasmus+ Capacity Building Project 610133-EPP1-2019-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP) для забезпечення підвищення національної безпеки та подолання нестачі сервісів безпеки, яка виникла через появу гібридних загроз.Item Зелена та цифрова трансформації глобального ринку фінансових послуг: функціонально-трендові модифікації банківського сектору(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Хоманець, Володимир Анатолійович; Stoliarchuk, Yaroslava; Солодковський, Юрій Мечиславович; Solodkovskyi, Yurii; Нечипорчук, Михайло Олександрович; Nechyporchuk, MykhailoСтаттю присвячено появі необанкінгу, що стала одним з чинників загострення конкуренції на світовому ринку фінансових послуг (СРФП), а також формою реалізації інноваційного потенціалу нових технологій за умов ліберального регуляторного режиму. В роботі продемонстровано, що зелена та цифрова трансформації світової економіки знаходять прояв у змінах, що спостерігаються в глобальному банківському секторі (ГБС), та які здатні суттєво змінити диспозицію суб’єктів СРФП та архітектуру фінансових екосистем в цілому. Виявлено домінування в науковому дискурсі питань, що пов’язані з цифровою трансформацією ГБС, яка матиме коротко- та середньострокові наслідки, на відміну від зеленої трансформації, вплив якої спостерігатиметься у середньота довгостроковій перспективі. Розкрито, що науковий базис трансформації глобального банківського сектору спирається на широке коло загальних та спеціальних теорій та новітніх концепцій, серед яких провідне місце посідає концепція необанкінгу. Виявлено, що прикладне застосування інструментів цифровізації призводить до диверсифікації та зростання кількості країн-лідерів в структурі ГБС, де за темпами цифровізації переважають ЄС та США. Визначено, що віртуальний режим роботи необанків забезпечує їм значні конкурентні переваги на СРФП та підвищуючи інклюзивність відкриває нові ринкові ніші, одним з свідчень чого є значне розширення кількості клієнтів необанків, а також наведено ключові фактори відповідних трансформацій. Ідентифіковано, що активна конкуренція банків з фінтех-компаніями призводить до змін у структурі робочої сили ГБС, де зростає частка кваліфікованих працівників з навичками програмування, появи різноманітних необанківських сервісів та смарт-рішень. В роботі визначено ряд функціонально-трендових модифікацій ГБС, серед яких динамічне нарощування ринкової капіталізації цифрових банків та концентрації необанківського капіталу; поглиблення екосистемного співробітництва необанків з традиційними банківськими установами та поглиблення конкупераційних форматів взаємодії, включаючи модернізацію бізнес-моделей міжбанківських відносин; активне впровадження необанками в операційну діяльність технологій штучного інтелекту; поглиблення інтеграції криптовалют та блокчейнтехнологій у функціонування необанківських платформ; інтеграція необанківської діяльності з децентралізованими фінансами та динамічне нарощування глобальних масштабів трансакцій відкритого банкінгу; та глибока диверсифікація суб’єктної структури учасників світового ринку необанківських послуг. Виявлено, що в контексті сталого розвитку ключовими трендами трансформації ГБС є зміна етичних засад функціонування банківських установ та організаційних систем інституційного управління, а також запровадження новітніх фінансових інструментів (зелені облігації). Підсумовано, що банківські установи та спеціалізовані фінансові інституції втрачають абсолютну монополію на надання платіжних послуг і дещо витісняються з ринку активними інноваторами — крупними технологічними компаніями і фінтех-стартапами. Визначено, що подальший розвиток СРФП як цілісної екосистеми потребуватиме якісного оновлення принципів і цінностей діяльності банківських установ, а також подальших інвестицій в інноваційні рішення. The article is devoted to the emergence of neobanking, which has become one of the factors of intensified competition in the global financial services market (GFSM), as well as a form of realisation of the innovative potential of new technologies under a liberal regulatory regime. The paper demonstrates that the green and digital transformations of the global economy are manifested in the changes observed in the global banking sector (GBS), which can significantly change the disposition of the GFSM actors, the architecture of financial ecosystems and world financial order in general. Authors reveal the dominance in the scientific discourse of issues related to the digital transformation of the GBS, which will have shortand medium-term consequences, as opposed to the green transformation, which will have an impact in the medium and long term. It is revealed that the scientific basis for the transformation of the global banking sector is based on a wide range of general and special theories and the latest concepts, among which the concept of neobanking occupies a leading place. It is found that the applied use of digitalisation tools leads to diversification and growth in the number of leading countries in the structure of the GBS, where the EU and the USA prevail in terms of digitalisation. It is determined that the virtual mode of operation of neobanks provides them with significant competitive advantages in the GFSM and, by increasing inclusiveness, opens up new market niches, one of the evidences of which is a significant increase in the number of neobank clients, and the key factors of the relevant transformations are presented. It is identified that the active competition of banks with fintech companies leads to changes in the structure of the GBS workforce, where the share of skilled workers with programming skills is growing, and the emergence of various neobanking services and smart solutions. The paper identifies a number of functional and trend modifications of the GBS, including the dynamic increase in the market capitalization of digital banks and the concentration of neobank capital; deepening of ecosystem cooperation between neobanks and traditional banking institutions and deepening of competitive formats of interaction, including modernization of business models of interbank relations; active introduction of artificial intelligence technologies by neobanks into their operations; deepening of integration of cryptocurrencies and blockchain technologies into the functioning of the GBS. It has been found that in the context of sustainable development, the key trends in the transformation of the GBS are changes in the ethical foundations of banking institutions and organisational systems of institutional management, as well as the introduction of new financial instruments (green bonds). It is summarised that banking institutions and specialised financial institutions are losing their absolute monopoly on the provision of payment services and are being somewhat pushed out of the market by active innovators — large technology companies and fintech start-ups. It is determined that further development of the world financial order and the GFSM as an integral ecosystem will require a qualitative update of the principles and values of banking institutions, as well as further investment in innovative solutions.