Browsing by Author "Biriuk, Serhii"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Economic inequality of the regional development of Poland, Spain and Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Буряченко, Андрей Евгеньевич; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина Михайлівна; Левченко, Екатерина Михайловна; Stetsenko, Bohdan; Стеценко, Богдан Станіславович; Стеценко, Богдан Станиславович; Biriuk, Serhii; Бірюк, Сергій Олексійович; Бирюк, Сергей АлексеевичThe current work analyzes uneven regional economic development in Poland, Spain and Ukraine. It was determined that the unevenness of the economic development of the regions of the studied countries can be assessed by comparing statistical indicators, namely the index of the unevenness of the economic development of the countries, the dynamics of changes in the population of the studied countries and the comparison of regional economic statistics, in particular the indicators of the gross regional product. In order to identify the unevenness of regional economic development and justify the possible ways of their smoothing or levelling, the article uses such integral indicators as the coefficient of variation or Williamson’s coefficient of variation, weighted coefficient of variation, relative mean deviation and Theil Index. The study of the indicated indicators made it possible to reveal contradictions in their analysis and the need to calculate additional indicators, as well as the influence of factors of direct and indirect influence on the economic unevenness of the regional development of the studied European countries. У роботі аналізується нерівномірність регіонального економічного розвитку Польщі, Іспанії та України. Визначено, що нерівномірність економічного розвитку регіонів досліджуваних країн можна оцінити шляхом порівняння статистичних показників, а саме індексу нерівномірності економічного розвитку країн, динаміки зміни кількості населення досліджуваних країн, порівняння регіональної економічної статистики, зокрема показників валового регіонального продукту. Для виявлення нерівномірності регіонального економічного розвитку та обґрунтування можливих шляхів її згладжування чи нівелювання в статті використані такі інтегральні показники як коефіцієнт варіації або коефіцієнт варіації Вільямсона, зважений коефіцієнт варіації, відносне середнє відхилення та індекс Тейла. Дослідження вказаних показників дозволило виявити суперечності в їх аналізі та необхідність розрахунку додаткових показників, а також вплив факторів прямого й опосередкованого впливу на економічну нерівномірність регіонального розвитку досліджуваних європейських країн.Item До питання ефективної моделі недержавного пенсійного забезпечення у поствоєнній парадигмі розвитку України(Хмельницький національний університет, 2023) Стеценко, Богдан Станіславович; Stetsenko, Bohdan; Бірюк, Сергій; Biriuk, Serhii; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur; Литвинюк, Артем; Lytvyniuk, ArtemВ статті досліджується проблематика розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення у поствоєнний період України. Акцентовано, що до початку відкритої агресії проти нашої держави, стан пенсійної системи характеризувався значними дисбалансами. Пенсійний фонд України постійно відчував дефіцит ресурсів, розмір пенсій був одним із найнижчих в Європі, а система недержавного пенсійного забезпечення фактично не виконувала своїх функцій. Очевидно, у період дії воєнного стану ключові зусилля будуть спрямовані на розвиток сектору національної безпеки та оборони. Проте, у поствоєнний період розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення та загалом пенсійної системи буде одним із ключових питань. Обґрунтовано ключовий сценарій розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні у поствоєнний час. The article examines the development of the private pension system in Ukraine during the post-war period. It is emphasized that before the onset of open aggression against our state, the pension system was characterized by significant imbalances. The Pension Fund of Ukraine constantly experienced a resource deficit, the size of pensions was one of the lowest in Europe, and the private pension system effectively did not perform its functions. On one hand, the operation of the solidarity state pension insurance system caused negative public resonance. On the other, a distrust of the activities of private pension funds was formed among ordinary citizens, hence the quantitative parameters of their activity were minimal. Evidently, during the period of martial law, key efforts were directed toward the development of the national security and defense sector. Currently, the maximum amount of financial resources, including those from external partners, are directed towards state defense. However, even under such conditions, ignoring problems in the pension system causes additional tension in society and can be used as a pretext for internal destabilization. Accordingly, the state must now direct efforts to form a strategic scenario for the modernization of the pension system. Clearly, in the post-war period, the development of the private pension system and the pension system as a whole will be one of the key issues. It is reasoned that the key trends in the development of private pension provision in Ukraine in the post-war period will be determined by various factors: migration processes, the volume of resources in households, the state of the domestic stock market, and the effectiveness of reforms in this area. The development of private pension providing will become a powerful impetus for the activation of investment processes, forming a financial basis for attracting long-term resources into the national economy. But all of these tasks require a comprehensive approach from the state, in which public interests will be key, and not the main interests of the leading financial and industrial groups.Item Діджиталізація фінансового ринку у контексті поствоєнного відновлення України(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Стеценко, Богдан Станіславович; Stetsenko, Bohdan; Стеценко, Богдан Станиславович; Бірюк, Сергій Олексійович; Biriuk, Serhii; Бирюк, Сергей Алексеевич; Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаВ статті досліджуються сучасні тренди вітчизняного фінансового ринку. Наголошується, що у післявоєнному відновленні України важливе місце буде посідати саме фінансовий ринок. Відповідно, вже зараз необхідно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на активізацію його розвитку. Основою таких процесів має стати діджиталізація. Встановлено, що сучасний глобальний фінансовий ринок – це, насамперед, фінансовий ринок, який функціонує на цифрових засадах. Його учасники активно використовують різноманітні цифрові технології, а діджиталізація стала потужним каталізатором розвитку фінансового ринку. З цілого ряду причин український фінансовий ринок характеризується недостатнім рівнем цифровізації. Акцентовано, що зараз тільки банки та окремі фінансові компанії намагаються використовувати цифрові технології у власних корпоративних стратегіях. Інші учасники фінансового ринку України на сьогодні переважно ігнорують переваги та можливості діджиталізації. Визначено, що в поствоєнному періоді держава має акцентувати виключно на цифровій траєкторії розвитку українського фінансового ринку. The article deals with the current trends in the domestic financial market. It emphasizes that the financial market will be crucial to Ukraine's post-war recovery. It is evident that our country will utilize significant capital, including foreign capital, for its reconstruction, and the effectiveness of their allocation will largely determine the economic trends. Therefore, it is necessary to implement a comprehensive set of measures to activate the development of the financial market. The foundation of such processes should be digitalization. It is established that the modern global financial market is primarily a digital market, functioning on digital principles. Its participants actively utilize various digital technologies, and digitalization has become a powerful catalyst for developing the financial market in many countries. It is substantiated that digitalization has shaped the formation of the FinTech sector, whose participants embody the use of digital technologies in financial relationships. Due to a variety of reasons, the Ukrainian financial market is characterized by a low level of digitalization. It is emphasized that currently, only banks and financial companies are attempting to utilize digital technologies in their corporate strategies. Other participants in Ukraine's financial market largely ignore the benefits and opportunities of digitalization. At the same time, our country possesses a significant potential that can be quickly harnessed for digitalizing the financial market. It is determined that in the post-war period, the state should exclusively focus on the digital trajectory of Ukrainian financial market development. Through various regulatory measures, it is necessary to create an institutional environment conducive to the digitalization of the financial market. Financial institutions, consumers of their services, and clients should primarily be interested in using digital technologies. But at the same time, the regulatory policy of the state should consider: firstly, the insufficient level of financial literacy of the majority of the population; secondly, the financial opportunism of many financial institutions; thirdly, numerous imbalances in the development of particular segments of the financial market of Ukraine.Item Експортний потенціал електроенергетики України та шляхи його реалізації(Громадська організація «Європейська асоціація економістів», 2024) Баторшина, Аділя Фатехівна; Batorshyna, Adilia; Ільницька, Надіря Фатехівна; Ilnytska, Nadiria; Бірюк, Сергій Олексійович; Biriuk, Serhii; Герасименко, Ірина Олександрівна; Herasymenko, IrynaСтаття присвячена аналізу експортного потенціалу електроенергетики України та шляхів його реалізації в умовах сучасних економічних, політичних і технологічних викликів. Експортний потенціал електроенергетичної галузі України є ключовим стратегічним активом, враховуючи вигідне географічне положення країни та значні енергетичні ресурси, включаючи ядерні, гідроелектричні, вітрові та сонячні потужності. Однак, незважаючи на свій значний потенціал, можливості експорту електроенергії з України залишаються значною мірою нереалізованими через низку внутрішніх та зовнішніх проблем, таких як застаріла інфраструктура, економічна нестабільність, нормативні бар’єри та інтенсивна конкуренція на міжнародному ринку. Це дослідження спрямоване на усунення цих прогалин шляхом надання всебічного аналізу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, що впливають на експортний потенціал електроенергії України. У роботі досліджуються ключові чинники, що впливають на розвиток галузі, зокрема внутрішні та зовнішні бар’єри, що стримують ефективне використання енергетичних ресурсів України для зовнішньої торгівлі. Значна увага приділяється аналізу поточного стану енергетичної інфраструктури, зокрема атомної, гідроелектричної, вітрової та сонячної енергетики, а також оцінці впливу російської агресії на енергетичний сектор країни. У статті проаналізовано досвід провідних країн світу щодо експорту електроенергії та розглянуто можливості для інтеграції України до європейської енергосистеми ENTSO-E. Крім того, наведено рекомендації щодо розвитку відновлюваних джерел енергії, модернізації електричних мереж, покращення регуляторної політики та залучення іноземних інвестицій. Дослідження виявляє критичні невирішені проблеми та вирішує їх шляхом оцінки поточної енергетичної інфраструктури України, вивчення міжнародних ринкових тенденцій та формулювання стратегічних рекомендацій щодо розширення експортних можливостей. У результаті дослідження сформульовано стратегічні напрями для підвищення конкурентоспроможності України на світових енергетичних ринках та ефективного використання її експортного потенціалу, що сприятиме економічному зростанню та енергетичній безпеці держави в довгостроковій перспективі. The export potential of Ukraine’s electric power industry represents a pivotal strategic asset, given the country’s advantageous geographical position and substantial energy resources, including nuclear, hydroelectric, wind, and solar capacities. However, despite its significant potential, Ukraine’s electric power export capabilities remain largely unrealized due to a range of internal and external challenges, such as outdated infrastructure, economic instability, regulatory barriers, and intense competition on the international market. This study aims to bridge these gaps by providing a comprehensive analysis of both internal and external factors that impact Ukraine’s electric power export potential. The research draws on a wide array of sources, including reports from the Energy Community, Bloomberg New Energy Finance, international energy agencies, and the work of both Ukrainian and international scholars. The study identifies critical unresolved issues in the existing literature and addresses them by evaluating Ukraine’s current energy infrastructure, examining international market trends, and formulating strategic recommendations to enhance export capabilities. Key objectives of the research include analyzing international experience and current global trends in the electric power market, assessing the state of Ukraine’s energy infrastructure, formulating strategic directions to improve export opportunities, and identifying the opportunities and threats associated with Ukraine’s international cooperation in the electric power sector. The findings of the study underscore the importance of a multidimensional approach to enhance Ukraine’s export potential, which includes modernizing the energy infrastructure, increasing investments, improving regulatory frameworks, and fostering international partnerships. The research also highlights the critical role of renewable energy sources, particularly wind and solar, which offer Ukraine a competitive edge on the international stage due to growing global demand for clean energy. The study concludes that leveraging Ukraine’s export potential in the electric power sector requires addressing significant challenges, such as the modernization of outdated infrastructure, overcoming economic and regulatory barriers, and effectively integrating into European energy markets. By adopting these strategies, Ukraine can not only secure its domestic energy needs but also position itself as a competitive player in the global electricity market, contributing to economic growth, energy security, and sustainable development.