Browsing by Author "Chyhyr, Andrii"
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Релокація підприємств із зони бойових дій: виклики для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Длугопольський, Олександр Володимирович; Chyhyr, Andrii; Лесик, Оксана Федорівна; Lesyk, Oksana; Фаріон, Михайлина Михайлівна; Farion, Mykhailyna; Бучко, Ольга Андріївна; Buchko, OlhaУ статті досліджено проблему збереження та відновлення промислового потенціалу країни за умов повномасштабної війни, важливим механізмом якого є релокація бізнесу. Цей процес дозволяє забезпечити безпеку виробничих потужностей, зберегти робочі місця та підтримати фінансову стабільність. Аналіз наукових досліджень показує, що проблема релокації підприємств у контексті збройних конфліктів вивчена недостатньо, оскільки зачіпає переважно країни, що перебувають у стані тривалих військових протистоянь. Водночас, дослідження вітчизняних і зарубіжних учених свідчать про багатовимірність цього процесу, включаючи економічні, соціальні та управлінські аспекти. Методика дослідження включає аналіз наукової літератури, статистичних даних та офіційних звітів державних установ. Результати дослідження показують, що релокація є складним багатоступеневим процесом, який включає оцінку ризиків, вибір нової локації, логістичне переміщення, адаптацію до нових умов та налагодження зв’язків із місцевими громадами та партнерами. Одним із ключових чинників успішності релокації є підтримка держави, яка включає фінансові стимули, податкові пільги та консультаційні послуги. Виявлено, що релоковані підприємства можуть стимулювати розвиток приймаючих регіонів, створюючи нові робочі місця та залучаючи інвестиції. Однак, процес релокації супроводжується значними викликами, серед яких високі фінансові витрати, логістичні проблеми, втрата клієнтської бази та необхідність адаптації до нового ринкового середовища. Попри це, досвід України показує, що ефективне управління релокацією може стати важливим інструментом для збереження економічної активності навіть у надзвичайно складних умовах війни. Отже, подальші дослідження у цій сфері мають бути спрямовані на розробку стратегій мінімізації ризиків та оптимізації процесу переміщення підприємств. The article examines the problem of preserving and restoring the country's industrial potential in the conditions of a full-scale war, an important mechanism of which is business relocation. This process allows to ensure the safety of production facilities, preserve jobs and maintain financial stability. Analysis of scientific research shows that the problem of enterprise relocation in the context of armed conflicts has not been studied enough, since it mainly affects countries that are in a state of protracted military confrontation. At the same time, studies by domestic and foreign scientists indicate the multidimensionality of this process, including economic, social and managerial aspects. The research methodology includes the analysis of scientific literature, statistical data and official reports of state institutions. The results of the study show that relocation is a complex multi-stage process that includes risk assessment, selection of a new location, logistical movement, adaptation to new conditions and establishing ties with local communities and partners. One of the key factors for the success of relocation is state support, which includes financial incentives, tax breaks, and consulting services. It has been found that relocated enterprises can stimulate the development of host regions by creating new jobs and attracting investment. However, the relocation process is accompanied by significant challenges, including high financial costs, logistical problems, loss of customer base, and the need to adapt to a new market environment. Despite this, the experience of Ukraine shows that effective relocation management can be an important tool for maintaining economic activity even in extremely difficult war conditions.Item Цифрова грамотність як стратегічний ресурс управління інформацією в підприємницькій діяльності(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Чигир, Андрій Михайлович; Chyhyr, AndriiУ статті розглянуто аспекти визначення та оцінки цифрової грамотності як головного стратегічного елемента в управлінні інформаційними ресурсами для сучасного бізнес-сектору. Особливу увагу приділено вивченню стратегічних переваг цифрової грамотності у підприємницької діяльності та прийнятті рішень. Дослідження наголошує на ролі AI та формуванні цифрової культури в контексті вибору оптимальних цифрових підходів, заснованих на інформаційних технологіях. Цифровізація корпоративного середовища сприяє створенню умов для розвитку цифрової грамотності та радикальної трансформації операційної діяльності компаній у контексті стратегічного управління, забезпечує адаптацію до викликів цифрової економіки. У статті наголошено на значущості оцінки цифрової грамотності спеціалістів як методичного процесу. Вибір методів оцінки — від експертних до технологічних інструментів — безпосередньо залежить від специфіки бізнесу, доступних ресурсів та цілей розвитку компанії. Кожен із підходів має плюси та мінуси. Інтеграція методів оцінки забезпечує комплексну картину цифрової грамотності спеціалістів. Цифрова грамотність розглядається неодмінною умовою успіху у цифрових бізнес-процесах. Рекомендовано, щоб компанії активно інвестували в постійне підвищення та оцінку цифрових навичок спеціалістів, щоб залишатися конкурентоспроможними в цифровому просторі, що швидко змінюється. Встановлено залежність між рівнем цифрової грамотності спеціалістів та економічними результатами компанії для ефективного управління інформацією. У статті цифрова грамотність визначається каталізатором зростання ефективності підприємницької діяльності. Цифрові навички спеціалістів компанії забезпечують оптимізацію міжкорпоративних, зовнішніх та внутрішніх взаємодій — з партнерами, державними структурами, клієнтами та учасниками ринку, що сприяє синергетичному ефекту на рівнях управління. У статті підсумовується, що в епоху цифровізації компаніям рекомендовано впроваджувати стратегії в галузі управління інформацією, врахувати цифрову грамотність фахівців та ефективність розвитку бізнесу, щоб долати технологічні виклики. The article examines the aspects of defining and assessing digital literacy as the main strategic element in managing information resources for the modern business sector. Particular attention is paid to studying the strategic benefits of digital literacy in entrepreneurial activity and decision-making. The study emphasizes the role of AI and the formation of digital culture in the context of choosing optimal digital approaches based on information technologies. The digitalization of the corporate environment contributes to creating conditions for the development of digital literacy and radical transformation of companies' operational activities in the context of strategic management, ensuring adaptation to the challenges of the digital economy. The article emphasizes the importance of assessing digital literacy of specialists as a methodological process. The choice of assessment methods — from expert to technological tools — directly depends on the specifics of the business, available resources and development goals of the company. Each of the approaches has its pros and cons. Integration of assessment methods provides a comprehensive picture of the digital literacy of specialists. Digital literacy is considered an indispensable condition for success in digital business processes. It is recommended that companies actively invest in the continuous improvement and assessment of digital skills of specialists in order to remain competitive in the rapidly changing digital space. The relationship between the level of digital literacy of specialists and the economic results of the company for effective information management is established. The article defines digital literacy as a catalyst for increasing the efficiency of business activities. The digital skills of company specialists ensure the optimization of inter-corporate, external and internal interactions — with partners, government agencies, customers and market participants, which contributes to a synergistic effect at management levels. The article concludes that in the era of digitalization, companies are recommended to implement strategies in the field of information management, take into account the digital literacy of specialists and the effectiveness of business development in order to overcome technological challenges.