Browsing by Author "Fedirko, Nataliia"
Now showing 1 - 20 of 27
Results Per Page
Sort Options
Item Social protection of migrant workers in Ukraine: striving towards European standards under crisis(Alexandru Ioan Cuza University of Iasi, 2015-12) Fedirko, Nataliia; Федірко, Наталія Вікторівна; Федирко, Наталия ВикторовнаThe article aims to analyse the state of social protection for migrant workers in Ukraine. We investigated the legal status of migrant workers in Ukraine and carried out a comparative analysis of national and European experience in the area of protection of migrant workers’ rights. The author provides grounded support for a set of administrative measures aimed to implement the rights of migrant workers as a part of Ukraine’s international and European commitments. The practical significance of the article lies in the evaluation of Ukraine’s readiness to ratify Article 19 of the European Social Charter (revised) “The right of migrant workers and their families to protection and assistance”. The author analyses the influence of the socio-political and economic crisis in Ukraine on the processes of external and internal migration, and on the social protection policies in the area of forced migrants. Also, the study assesses the social assistance provided to internally displaced persons. Finally, it suggests complex measures designed to counteract the negative migration trend.Item Антикорупційна стратегія в управлінні публічними закупівлями: практика ЄС та України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-12) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Брідня, Надія ДмитрівнаВизначено сучасні проблеми організації системи публічних закупівель в Україні та їх вплив на економічний розвиток. Дано оцінку основних кроків українського уряду щодо реалізації антикорупційної стратегії. Здійснено компаративний аналіз антикорупційних законодавчих документів України та ЄС.Item Антикризові реформи публічних фінансів в Україні(Національна академія державного управління при Президентові України, 2018) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаItem Гендерні стереотипи в освітній політиці України в контексті європейської інтеграції(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаItem Глобальні та національні виклики трансформації публічних фінансів в Україні(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКС Центр", 2017) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Сіренко, Я. С.; Sirenko, Yа.У статті досліджено сучасний стан та проблеми забезпечення стабільності системи публіч них фінансів в Україні. Здійснено детальний аналіз збалансованості вітчизняної бюджетної си стеми та системи фондів соціального страхування, запозичень до державного бюджету та ви трат бюджету на погашення та обслуговування державного боргу. Визначено ключові виклики, що зумовлюють трансформацію системи публічних фінансів України та викликані кризовим станом національної економіки та глобальними тенденціями. Показано негативні наслідки та загрози ендогенних та екзогенних чинників з точки зору посилення проблем стабільності та збалансованості бюджетної системи. Проаналізовано новітні стратегічні програмні документи України у сфері публічного управління державними фінансами. Досліджено відповідність дер жавної фінансової політики України стандартам та критеріям, що використовуються в ЄС та обгрунтовано заходи щодо адаптації вітчизняної системи публічних фінансів до фіскальних правил ЄС. The article examines the current state and problems of ensuring stability of public finance system in Ukraine. The author analyzes the balance of the Ukrainian budget system and the system of social insurance funds, the state budget borrowings and expenditures on repayment and servicing of national debt. The key challenges that determine the transformation of public finance system of Ukraine and caused by the crisis state of the national economy and global trends are identified. The negative consequences and threats of endogenous and exogenous factors are pointed out in terms of increasing stability and budget system balance problems. The newest strategic documents of Ukraine in the field of public finance management are analyzed. The compliance of state financial policy of Ukraine with the standards and criteria used in the EU has been explored and the measures for adapting the domestic system of public finances to the fiscal rules of the EU have been substantiated.Item Державне регулювання доходів населення в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2006-08-07) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Тітьонко, Олександр МиколайовичДисертацію присвячено дослідженню методологічних аспектів формування та регулювання доходів населення, відшуканню шляхів забезпечення ефективної реалізації державної політики доходів, а також оцінці можливої динаміки показників соціальної сфери на основі розробленої прогнозної моделі. Розглядаються наукові підходи до необхідності та напрямків державного регулювання доходів населення. Визначено сутність та класифікацію доходів населення з позиції розширеної їх концепції. Досліджено сучасний механізм державного регулювання доходів населення, ідентифіковано інструменти його реалізації та на основі узагальнення світового досвіду виділено ефективні форми та особливі критерії їх використання. В дисертації здійснено комплексну оцінку практики та соціально-економічних наслідків державного регулювання доходів населення в Україні та виділено основні етапи становлення його механізму в умовах ринкових перетворень. На основі аналізу процесів формування, розподілу, перерозподілу та використання доходів населення в Україні визначено впливові макроекономічні фактори та обґрунтовано тенденційні зміни основних соціальних пропорцій. Дана характеристика впливу економічної політики держави, та політики доходів зокрема, на диференціацію населення за рівнем доходів та ступінь майнового розшарування українського суспільства, визначено базові проблеми подолання бідності та становлення середнього класу. Запропоновано систему заходів щодо удосконалення механізму державного регулювання первинних доходів населення та підвищення ефективності системи соціального захисту в Україні. Розроблено багатофакторну прогнозну модель, на основі якої здійснено прогнозні розрахунки показників зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання на довгострокову перспективу, а також оцінено соціально-економічні наслідки від зниження рівня податкового навантаження та тінізації господарської діяльності. The thesis is dedicated to the investigation of methodological aspects of generation and state regulation of the population incomes, seeking the ways of successful implementation of incomes policy, as well as estimation of social indicators on the base of forecasting model, developed by the author. Consideration is given to the scientific framework of necessity and objectives of state regulation of the population incomes. The essence and classification of the population incomes is revealed from the point of view of extended concept. The modern mechanism of state regulation of the population incomes is investigated. The main instruments of incomes policy have been defined, also effective forms and criteria of their use have been identified on the basis of the world experience generalization. The thesis presents a complex evaluation of the implementation and outcomes of the state regulation of the population incomes in Ukraine, the three basic stages of incomes regulation mechanism development under conditions of market-oriented transformation have been distinguished. The author defines the main factors influencing the processes of generation, allocation, redistribution and use of the population incomes in Ukraine, and reasons the tendency changes of basic social proportions. Data assessing influence of the macroeconomic policy, in particular incomes policy, upon the population differentiation due to the level of incomes and degree of property inequality are examined. The core problems of poverty restriction and middle class formation are considered. The author offers complex measures on the regulation of the primary population incomes improvement and increasing the effectiveness of social security system. A composite forecast model has been developed, and on the basis thereof the indicators of employment, primary and secondary incomes, taxes and consumption have been estimated. It made possible to evaluate the social and economic outcomes from the tax wedge decrease and informal sector suppression. Диссертация посвящена исследованию методологических аспектов формирования и регулирования доходов населения, поиску путей обеспечения эффективной реализации политики доходов, а также оценке возможной динамики показателей социальной сферы на основе разработанной прогнозной модели. Рассматриваются научные подходы к необходимости и направлениям государственного регулирования доходов населения. Раскрыта методологическая сущность доходов населения с позиции расширенной концепции. На основе исследования особенностей механизма государственного регулирования доходов населения сделан вывод, что в современных условиях влияние государства на сферу образования, первичного распределения, перераспределения и использования доходов реализуется через систему экономических, административных и правовых рычагов с целью обеспечения достаточного уровня жизни населения и уменьшения социальной дифференциации. Отмечено, что в мировой практике используются такие формы государственного вмешательства, как установление минимальной заработной платы, индексация денежных доходов, пропорционально-прогрессивное налогообложение, социальное страхование и вспомоществование; выделены критерии их использования, обеспечивающие практическую эффективность государственной политики.Item Державне регулювання оплати праці: світовий досвід і практика України(НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України; ТОВ «Інформаційноконсультаційна фірма "Праця"»; ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», 2011) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичДосліджуються сучасні механізми державного регулювання доходів населення та особливості їх застосування в різних країнах світу. Виділяються ефективні моделі та критерії встановлення мінімальної оплати праці, індексації та формування систем оподаткування заробітної плати. Проводиться порівняння діючих в Україні механізмів державного регулювання доходів населення з тими, що склалися в розвинених країнах світу. The article is focused on the modern mechanisms of government regulation of incomes of population, as well as national differences of their application. Authors select effective models and criteria of defining of minimum wages, systems of personal income taxation and indexation. Authors compare the systems of state regulation of incomes in Ukraine with those prevailing in developed countries.Item Державне фінансування вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-12) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаВизначено сучасні проблеми фінансування сфери вищої освіти в Україні. На основі аналізу видатків зведеного бюджету на вищу освіту, кількості вищих навчальних закладів, їх студентів та академічного персоналу обґрунтовано довгостроковий фінансовий та демографічний тиск на вищі навчальні заклади. Визначено місце результат-орієнтованого підходу серед сучасних механізмів розподілу державного фінансування у вищій освіті.Item Директива Ради Європи 2006/54/ЄC від 5 липня 2006 р. щодо застосування принципу рівних можливостей та рівного ставлення до чоловіків і жінок у питаннях працевлаштування та зайнятості(Науково-дослідний інститут соціальної політики Міністерства соціальної політики України і НАН України, 2017) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаItem Еволюція інноваційної політики ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню ключових етапів еволюції інноваційної політики Європейського Союзу, умов і чинників трансформації її пріоритетів, а також оцінці основних переваг і недоліків імплементації її поліструктурної інтеграційної моделі. Встановлено, що інноваційна політика ЄС протягом свого розвитку пройшла кілька якісно різнорідних етапів, які характеризувалися взаємодією низки елементів, сукупність яких дала змогу ідентифікувати наукову, технологічну й інноваційну моделі цієї політики. Доведено, що початковий етап спільної науково-дослідної політики ЄС базувався на розвитку великих міжнародних кооперативних проектів фундаментальних і прикладних досліджень, інвестуванні у наукову інфраструктуру, удосконалення систем наукової освіти та підготовки фахівців. На другому етапі інноваційна політика ЄС набула ознак технологічності, що характеризувалася ідентифікацією стратегічних для глобального інноваційного лідерства ЄС секторів промисловості, гармонізацією технологічних стандартів у межах інтеграційного угруповання, поглибленням наукового поділу праці з вузькою спеціалізацією країн-членів на різних технологічних галузях, посиленням міжнародної науково-технічної співпраці, технологічного трансферу й комерціалізації новостворених технологій, а також формуванням сприятливого середовища технологічного розвитку виробничих і сервісних секторів економіки. Сучасний етап інноваційної політики спільноти відображає інноваційну діяльність як системний процес безперервного генерування та комерціалізації інновацій, зорієнтований на розбудову економіки знань, вдосконалення інфраструктури комерціалізації нових технологій, захист прав на інтелектуальну власність, залучення до інноваційної діяльності малого і середнього бізнесу, а також урахування соціальних цінностей. Встановлено, що за мірою поглиблення інтеграційних процесів в ЄС науково-дослідна та інноваційна діяльність набули пріоритетного значення у комплексній стратегії конкурентного розвитку інтеграційної спільноти, що підтверджується постійним зростанням фінансових асигнувань на цілі науковоінноваційного розвитку, залученням дедалі більшого кола стейкхолдерів до наукової співпраці та зміцненням спільного європейського дослідного простору. Інноваційна політика ЄС набула системного, поліструктурного характеру з чітким розподілом цілей і координацією зусиль на наднаціональному, країновому та регіональному рівнях її імплементації. Відкрита модель інноваційної діяльності ЄС, що виявляється у залученні дедалі більш широкого кола асоційованих країн до реалізації європейських коопераційних наукових та інноваційних проектів, створює потужні імпульси для активізації науково-дослідної діяльності установ України, безпрецедентні можливості для формування інноваційного вектору зростання національної економіки, а також віднайдення перспективних ніш у міжнародних ланцюгах високотехнологічного промислового виробництва та надання наукомістких послуг. The article is dedicated to the comprehensive study of the key stages of the evolution of the European Union innovation policy, the conditions and factors of transformation of its priorities, as well as the estimation of the main advantages and disadvantages of implementing its polystructural integration model. It is fixed that in course of its development the EU innovation policy has gone through several qualitatively heterogeneous stages, which tended to the interaction of a number of elements, the combination of which ensured identification of scientific, technological and innovation models of this policy. It is proved that the initial stage of the EU common research policy was based on the development of large international cooperative projects of basic and applied research, investment in scientific infrastructure, improvement of scientific education systems and training. In the second stage, the EU's innovation policy acquired the features of technological effectiveness characterized by the identification of the EU's strategic industrial sectors for global innovation leadership, harmonization of technological standards within the integration group, deepening the scientific division of labor with narrow profile of member states in various technological field, strengthening of international scientific and technical cooperation, technological transfer and commercialization of newly developed technologies, as well as the introduction of a favorable environment for technological development of production and service sectors of the economy. The current stage of community innovation policy reflects innovation practices as a systemic process of continuous generation and commercialization of innovations, focused on building the knowledge economy, improving the infrastructure of commercialization of new technologies, protection of intellectual property rights, involvement of small and medium businesses, and social values. It is outlined that as in line with deepening integration processes in the EU, research and innovation practices have become a priority in the comprehensive strategy of competitive development of the integration community, as confirmed by the constant growth of financial allocations for research and innovation development goals, attraction of more stakeholders to the research work and strengthening of common European research area. The EU's innovation policy has now introduced a regular and polystructural pattern with a clear division of goals and coordination of efforts at the supranational, national and regional levels of its implementation. The open model of EU innovation activity, which tends to the involvement of a wider range of associated countries in the implementation of European cooperation research and innovation projects, significantly triggers the introduction of research activities of domestic institutions of Ukraine, unprecedented opportunities for innovation patterns of national economy growth, as well as finding promising niches in international chains of high-tech industrial production and providing knowledge-intensive services.Item Економічні санкції як інструмент протидії міжнаціональним конфліктам на прикладі російсько-української війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynПротидія міжнаціональним конфліктам є одним із ключових викликів для світової спільноти, оскільки вони спричиняють загострення ризиків безпеки як для держав, так і для глобального середовища. Збройна агресія РФ проти України стала одним з найбільш резонансних міжнаціональних конфліктів ХХІ ст., що переросла в повномасштабну російсько-українська війну. Її негативні наслідки відчуває як Україна, так більшість розвинених країн світу, оскільки вона має не лише воєнний прояв, а й інформаційний, економічний та енергетичний та спричинила глобальні зміни світової економіки. Одним з ключових інструментів міжнародної підтримки України стали економічні санкції, які застосовуються проти РФ починаючи з 2014 р. та на сьогодні набули небачених раніше масштабів. Метою дослідження є наукове обґрунтування змісту та ролі економічних санкцій як інструменту протидії міжнаціональним конфліктам та їх оцінка на прикладі російсько-української війни. Дослідження показало, що економічні санкції є потужним інструментом впливу на державу-агресора, який дозволяє міжнародним партнерам підтримати постраждалу сторону конфлікту без особи-стого збройного втручання. Їх дія вражає фінансово-економічну спроможність агресора, послаблюючи його воєнний потенціал та можливості продовження конфлікту. Крім того, санкційні заходи є інформаційним сигналом для всього суспільства, який демонструє міжнародну позицію щодо перспектив вирішення конфлікту. Починаючи з 2014 року вплив економічних санкцій міжнародної спільноти на РФ спостерігався через скорочення її ВВП та девальвацію валютного курсу, втім затяжний період війни зменшує їх дієвість через можливість адаптації державної політики та економічних суб’єктів. Повна оцінка наслідків санкцій наразі є навряд чи можливою через складність елімінування впливу інших факторів, втім вона є ключовою для підвищення ефективності протидії міжнаціональним конфліктам. International conflicts counteracting is one of the key challenges for the world community, as they cause aggravation of security risks both for the separate nations and for the global environment. The armed aggression of the Russian Federation against Ukraine became one of the most resonant international conflicts of the 21st century, which has turned into a full-scale Russian-Ukrainian war. Its negative consequences are felt by Ukraine as well as by the most of the developed countries of the world, since it has not only a military manifestation, but also the informational, economic and energy ones, and has caused global changes in the world economy. Economic sanctions have become one of the key instruments of international support for Ukraine, which have been applied against the Russian Federation since 2014 and now have acquired unprecedented proportions. The purpose of the study is the scientific substantiation of the content and role of economic sanctions as a tool for counteracting the international conflicts and their evaluation on the example of the Russian-Ukrainian war. The research methodology is based on a content analysis of the substance and types of economic sanctions, and a qualitative assessment of their impact. The author’s approach consists in the summarizing of mechanisms and consequences of the application of economic sanctions against the Russian Federation during the period of the Russian-Ukrainian war. The study showed that economic sanctions were powerful tools of influence on the aggressor-state, which allowed international partners to support the affected party of the conflict without their direct armed involvement. Their action affects the financial and economic capacity of the aggressor-state by weakening its military potential and the capacity to sustain the conflict. In addition, sanctions serve as the informational signals for the entire society, which demonstrates the international position regarding the prospects for resolving the conflict. Since 2014, the impact of the international community’s economic sanctions on the Russian Federation has been observed due to the reduction of its national GDP and the devaluation of the exchange rate, however, the protracted period of the war reduces their effectiveness due to the possibility of adaptation to the restrictions by the aggressor-state’s policies and economic entities. A full assessment of the consequences of sanctions is currently hardly possible due to the difficulty of eliminating the impact of other factors, however, it is key element for improving of the countermeasures against international conflicts.Item Зовнішня трудова міграція та стан ринку праці в Україні(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Нестерова, Ірина ОлександрівнаItem Макроекономіка: базовий курс(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Малий, Іван Йосипович; Malyi, Ivan; Малый, Иван Иосифович; Радіонова, Ірина Федорівна; Radionova, Iryna; Радионова, Ирина Фёдоровна; Куценко, Тамара Федорівна; Kutsenko, Tamara; Куценко, Тамара Фёдоровна; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Усик, Віра Іванівна; Usyk, Vira; Усик, Вера Ивановна; Москалюк, Наталія Петрівна; Moskaliuk, Nataliia; Москалюк, Наталия Петровна; Ємельяненко, Лариса Михайлівна; Emelianenko, Larysa; Емельяненко, Лариса Михайловна; Жданов, Володимир Ігорович; Zdanov, Volodymyr; Жданов, Владимир Игоревич; Костенок, Ярослава Олександрівна; Kostenok, Yaroslava; Костенок, Ярослава Александровна; Єфремов, Дмитро Петрович; Efremov, Dmytro; Ефремов, Дмитрий Петрович; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачный, Сергей Владимирович; Волощенко, Вікторія Сергіївна; Voloschenko, Viktoriia; Волощенко, Виктория Сергеевна; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Котенок, Дария МихайловнаУ посібнику висвітлюються основи сучасної макроекономічної теорії. Посібник має оригінальну структуру з інноваційними рубриками: «Алгоритм-конспект», «Основні категорії та їх позначення», «Варта знати!», «Варто розглянути!», «Інформаційна сторінка» та ін., що спрямовані полегшити сприйняття та опанування матеріалу. Предмет макроекономіки розкривається на основі аналізу механізму функціонування та розвитку національної економіки, насамперед умов формування загальної рівноваги, наслідків її порушення та засобів підтримання, з урахуванням впливу економічної політики держави на макроекономічні процеси. Методологічну базу посібника становлять загальновизнані теорії: класична, кейнсіанська, монетаристська та ін. Для студентів економічних спеціальностей, а також викладачів, підприємців, державних службовців і політиків, які бажають одержати теоретичні знання і практичні навички з питань макроекономіки.Item Макроекономічні ефекти міжнародної регіональної економічної інтеграції: світова практика та виклики для України(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Константінова, Анастасія Анатоліївна; Konstantinova, AnastasiiaУ статті досліджено чинники та макроекономічні особливості формування та функціонування міжнародних регіональних економічних об’єднань різних форм. Представлено ієрархічну типологізацію сучасних міжнародних регіональних економічних інтеграційних угрупувань. Проведено аналіз внеску найбільших світових інтеграційних угрупувань у виробництво світового ВВП. Охарактеризовано основні макроекономічні результати участі країн в інтеграційних об’єднань різних форм на етапах до та після їх створення, визначено позитивні ефекти, які отримують країни в результаті запровадження певних спільних умов економічної діяльності. Визначено потенційні для України ризики євроінтеграції та перспективні позитивні ефекти інтеграції у світове господарство. Обґрунтовано концептуальні засади державної політики блокування потенційних ризиків міжнародної регіональної економічної інтеграції для України.Item Мовна політика держави у протидії російсько-українській інформаційній війні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Вартанов, С. О.Item Модель «компенсаційного» зростання економіки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Victor; Чужиков, Виктор Иванович; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичItem Оцінювання крихкості регіонів України в умовах збройного конфлікту(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2018-12) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Куценко, Тамара Федорівна; Kutsenko, Tamara; Куценко, Тамара Фёдоровна; Мальковська, Ю. Б.; Malkovska, Y. B.; Дзензелюк, К. В.; Dzenzeliuk, К.; Сіренко, Я. С.; Sirenko, Y. S.Кризовий стан України після революції гідності та військова агресія на Сході держави зумовлюють нестабільність економіки регіонів, що приймають на себе виклики вимушеної міграції населення. До демографічного тиску приєднуються таких викликів приєднується економічний спад, слабкість системи публічного управління, недовіра до органів влади та наростання випадків порушення прав людини. Саме таким проблемам присвячена стаття. Авторами здійснюється дослідження крихкості Української держави та її окремих регіонів, зумовленої чинниками збройного конфлікту. З цією метою обґрунтовано методологію обчислення індексу крихкості регіонів, проведено розрахунки його величини для десяти крихких областей України та побудовано рейтинг їх слабкості за період 2013–2017 роки. Аналітичні висновки авторів узгоджуються з практичними рекомендаціями щодо заходів вирішення конфлікту та забезпечення стійкості регіонів України у середньостроковій перспективі. Ukraine’s crisis after the dignity revolution as well as the military aggression in the East of the country predetermine the economic instability of the regions, which suffer from the challenges of forced population migration. Demographic pressure is accompanied by such challenges as the economic downturn, the weakness of the public administration systems, distrust to the authorities and human rights violation. But the most painful losses caused by the armed conflict in the East of Ukraine are the social deprivations, such as: reduction real incomes, growing poverty, rising unemployment and informal employment, lack of social budget, sharp increasing of forced internal and external migration, growth of utility fees. Such issues are investigated in the article. The authors study the fragility of the Ukrainian state and its regions, caused by factors of armed conflict. In order to assess the impact of the armed conflict in the East of Ukraine on the socio-economic development of some of its regions, the authors conducted a study on the adaptation of the methodology of the international fragility rating of the Fragile States Index countries and evaluated their sustainability based on the calculation of the integral index of fragility of Ukrainian regions. Its indicators are grouped into four categories: cohesion, economic, political, and social. The comparative analysis of the degree of fragility of the regions of Ukraine shows that the most critical positions are taken by Donetsk, Luhansk, Lviv and Zakarpattia regions. Transformation of socio-political and economic conditions affected their development most of all. Kyiv, Dnipropetrovsk and Kharkiv regions, which have powerful economic positions and favorable prospects for development, were the most stable to the impact of the armed conflict in Ukraine. Taking into account the scale of the conflict, most international experts point out that the situation in Ukraine is unique and has no direct analogues in world practice; therefore, over these years of conflict, Ukraine developed its own problem-solving mechanism and can share its experience. However our country continues to seek new forms and tools of social and economic recovery of the affected regions and the socialization of internal migrants. To this end, the methodology for calculating the regional fragility index has been elaborated. The index has been calculated for ten fragile regions of Ukraine, the rating of their weakness for the period 2013-2017 has been constructed. Analytical findings of the authors are in line with practical recommendations on measures to resolve the conflict and ensure the stability of the regions of Ukraine in the medium term.Item Політика публічних закупівель у реалізації стратегії цифрової трансформації: пріоритети ЄС та України(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаМетою статті є дослідження політики публічних закупівель і наукове обґрунтування її пріоритетів у контексті реалізації стратегії цифрової трансформації в ЄС та Україні. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі політики цифровізації публічних закупівель, що використовуються в практиці ЄС та України, а також в її науковому узагальненні для обґрунтування пріоритетів реалізації стратегії цифрової трансформації. Авторами досліджено модель взаємодії суб’єктів ринку публічних закупівель у ЄС із використанням цифрових інструментів. Встановлено, що гармонізовані правила ЄС у сфері застосування єдиних цифрових інструментів публічних закупівель покликані забезпечити справедливість, прозорість і недискримінаційність у визначенні учасників державних контрактів, до яких допущено не тільки компанії ЄС, але й представників країн – членів СОТ, які підписали Угоду про державні закупівлі. В статті розкрито етапи запровадження цифрових інструментів публічних закупівель у ЄС та в Україні. Встановлено, що в ЄС процес цифровізації публічних закупівель розпочався з другої половини 2000-х років із запровадження електронного щоденника тендерів, значно активізувавшись у другій половині 2010-х років із прийняттям пакета директив ЄС у сфері публічних закупівель і поетапним впровадженням цифрових інструментів (інвойсів, форм, заявок на тендери, європейського єдиного закупівельного документа тощо). Сучасний етап трансформації цифрового інструментарію публічних закупівель у ЄС ознаменувався упровадженням з 2023 року єдиного простору цих державних закупівель в ЄС. Обґрунтовано пріоритетні напрями цифрової конвергенції систем публічних закупівель ЄС та України, які включають розробку інструментів співпраці для здійснення спільних публічних закупівель, сприяння конкуренції, протидії корупції, а також посилення професіоналізації систем публічних закупівель. The aim of the article is to study the policy of public procurement and the scientific substantiation of its priorities in the context of the implementation of the digital transformation strategy in the EU and in Ukraine. The research methodology is based on the content analysis of the digitalization policy of public procurement used in the practice of both the EU and Ukraine, as well as in its scientific generalization to substantiate the priorities for the implementation of the digital transformation strategy. The authors examined the model of interaction of subjects of the public procurement market in the EU with the use of digital tools. It is found that the harmonized EU rules in the field of application of common digital public procurement instruments are designed to ensure fairness, transparency and non-discrimination in determining participants in public contracts, to which not only EU companies are admitted, but also the representatives of WTO Member States that have signed the Agreement on Government Procurement. The article discloses the stages of introduction of digital public procurement tools in the EU and in Ukraine. It is determined that in the EU, the process of digitalization of public procurement began in the second half of the 2000s with the introduction of an electronic diary of tenders, significantly intensifying in the second half of the 2010s with the adoption of a package of the EU directives in the field of public procurement and the phased introduction of digital tools (invoices, forms, applications for tenders, the European single procurement document, etc.). The current stage of transformation of digital public procurement tools in the EU was marked by the introduction of a single space for these public procurement in the EU from 2023. The priority directions of digital convergence of the public procurement systems of the EU and Ukraine are substantiated, including the development of cooperation tools for joint public procurement, promotion of competition, countering the corruption, as well as strengthening the professionalization of the public procurement systems.Item Результат-орієнтоване державне фінансування вищої освіти: європейський досвід та практика України(Подільський державний аграрно-технічний університет, 2019) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаМета. Оцінка результативності фінансування системи вищої освіти в Україні та країнах ЄС за умов глобальних викликів та національних реформ, а також обґрунтування заходів щодо запровадження результат-орієнтованого підходу у середньостроковій перспективі. Методика дослідження. Для виконання дослідження були використані наступні методи: історико-логічний ‒ при дослідженні сучасних викликів для сфери освіти у глобальному середовищі; статистичний та узагальнення ‒ при оцінці вітчизняної практики фінансування вищої освіти; порівняння ‒ при аналізі фінансового та демографічного тиску на заклади вищої освіти в Україні та ЄС; узагальнення – для обґрунтування ефектів від впровадження результат-орієнтованого підходу при розподілі державного фінансування у системі вищої освіти та пріоритетів його реформування для України. Результати дослідження. Визначено, що задля інвестування у навички та компетенції, необхідні для досягнення економічності, ефективності, результативності та якості, сфера вищої освіти потребує стійкого та адекватного державного фінансування. Обґрунтовано, що сучасними викликами для сфери освіти у глобальному середовищі є: політичні та регуляторні зміни, глобалізаційні тенденції, очікування стейкхолдерів, діджиталізація, характер та структура ринку праці. Доведено доцільність використання в Україні результат-орієнтованого підходу порівняно з іншими механізмами розподілу державного фінансування у вищій освіті, визначено його ключові індикатори, що використовуються в країнах ЄС, та потенційні ефекти від запровадження. Наукова новизна результатів дослідження. Доведено результативність державного фінансування в Україні у порівнянні з країнами ЄС, що дозволяє визначити рекомендації для вітчизняних закладів вищої освіти щодо адаптації до довгострокового фінансового та демографічного тиску. Обґрунтовано ключові засади державної політики щодо розподілу та використання державних фінансових коштів в системі вищої освіти, впровадження яких сприяє досягненню ефектів економічності та результативності. Практична значущість результатів дослідження. Запропоновані для впровадження рекомендації можуть бути використані при реформуванні системи фінансування вищої освіти в Україні та сприятимуть підвищенню результативності діяльності навчальних закладів. Purpose. The purpose of the article is to investigate the effectiveness of higher education funding in Ukraine and the EU member states in the face of global challenges and national reforms, as well as to substantiate measures to implement the performance-based approach in the medium term. Methodology of research. The following methods are used to carry out the study: historical and logical – in the study of contemporary challenges for education in the global environment, statistical and generalization – in assessing the domestic practice of higher education financing, comparison – in the analysis of financial and demographic pressure on higher education institutions in Ukraine and EU, synthesis – to substantiate the effects of implementing the performance-based approach for the allocation of public funding to the higher education system and priorities for its reformation in Ukraine. Findings. In order to investing in skills and capacity-building, needed to achieve cost-effectiveness, efficiency, and quality, higher education requires sustainable and adequate public funding. The article substantiates that the current challenges for education systems in the global environment are political and regulatory changes, globalization trends, stakeholder expectations, digitization, nature and structure of the labour market. The feasibility of using a performance-based approach in Ukraine in comparison to other mechanisms of public funding allocation in higher education has been proved, the key performance indicators used in the EU member states have been uncovered also potential effects of implementation have been identified. Originality. The effectiveness of public funding in Ukraine in comparison with EU member states has been determined. This allowed substantiating a set of recommendations for domestic higher education institutions concerning their adaptation to the long-term financial and demographic pressures. The key principles of the public policy, oriented at achieving the effects of economy and efficiency in the sphere of allocation and use of public funds in the higher education system, have been substantiated. Practical value. The proposed recommendations put forward for implementation can be used in reforming the system of higher education funding in Ukraine and will help to improve the performance of educational institutions. Цель. Оценка результативности финансирования системы высшего образования в Украине и странах ЕС в условиях глобальных вызовов и национальных реформ, а также обоснование мероприятий по внедрению результат-ориентированного подхода в среднесрочной перспективе. Методика исследования. Для выполнения исследования были использованы следующие методы: историко-логический ‒ при исследовании современных вызовов для сферы образования в глобальной среде; статистический и обобщения ‒ при оценке отечественной практики финансирования высшего образования; сравнения ‒ при анализе финансового и демографического давления на учебные заведения системы высшего образования в Украине и ЕС; обобщения ‒ для обоснования эффектов от внедрения результат-ориентированного подхода при распределении государственного финансирования в системе высшего образования и приоритетов его реформирования для Украины. Результаты исследования. Определено, что для инвестирования в навыки и компетенции, необходимые для достижения экономичности, эффективности, результативности и качества, сфера высшего образования требует устойчивого и адекватного государственного финансирования. Обосновано, что современными вызовами для сферы образования в глобальной среде являются: политические и регуляторные изменения, глобализационные тенденции, ожидания стейкхолдеров, диджитализация, характер и структура рынка труда. Доказана целесообразность использования в Украине результат-ориентированного подхода по сравнению с другими механизмами распределения государственного финансирования в высшем образовании, определены его ключевые индикаторы, используемые в странах ЕС, и потенциальные эффекты от внедрения. Научная новизна результатов исследования. Доказана результативность государственного финансирования в Украине по сравнению со странами ЕС, что позволяет определить рекомендации для отечественных учебных заведений системы высшего образования по адаптации к долгосрочному финансовому и демографическому давлению. Обоснованы ключевые принципы государственной политики в отношении распределения и использования государственных финансовых средств в системе высшего образования, внедрение которых способствует достижению эффектов экономичности и результативности. Практическая значимость результатов исследования. Предложенные для внедрения рекомендации могут быть использованы при реформировании системы финансирования высшего образования в Украине и будут способствовать повышению результативности деятельности учебных заведений.Item Реформа оподаткування цифрової економіки в Українів умовах військових загроз(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-06) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаПошук оптимальних моделей оподаткування цифрової економіки, які б забезпечували інвестиційну привабливість для бізнесу та створювали рівні конкурентні умови є одним з пріоритетних завдань урядів. Україна запровадила нові податкові правила для цифрового бізнесу, втім, військова агресія РФ проти України 2022 року зумовила необхідність спеціального податкового режиму на період воєнного стану, який створює певний буфер у протидії загрозливим економічним наслідкам війни. The search for optimal models of taxation of the digital economy, which would ensure investment attractiveness for business and create equal competitive conditions, is one of the priority tasks of governments. Ukraine introduced new tax rules for digital business, however, the military aggression of the Russian Federation against Ukraine in 2022 necessitated a special tax regime for the period of martial law, which creates a certain buffer against the threatening economic consequences of the war.