Browsing by Author "Kaleniuk, Iryna"
Now showing 1 - 8 of 8
Results Per Page
Sort Options
Item Financial innovations in the smart city ecosystem(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Каленюк, Ирина Сергеевна; Kuklin, Oleh; Куклін, Олег; Panchenko, Yevhen; Панченко, Євген Григорович; Панченко, Евгений Григорьевич; Diakon, Antonina; Дьякон, Антоніна; Дьякон, Антоніна; Bohun, Maksym; Богун, Максим МихайловичThe widespread adoption of digital technologies in finance has led to the development of new financial instruments. Digital technologies offer benefits such as faster transactions, increased consumer satisfaction, and greater competitiveness of financial institutions. The article examines the latest forms of Fintech and their distribution in smart cities, as well as the implementation of smart projects. It is important to note that any subjective evaluations have been excluded from this analysis. The article systematises the main directions and forms of application of modern financial technologies. These include payments, lending, investing, cryptocurrencies, blockchain, assessment, and analytics. Payment systems and applications that allow online payments, money transfers, and cashless transactions fall under the payments category. Crowdfunding, peer-to-peer lending, and microfinance are forms of lending. Investment robots and smart portfolios are automated platforms that fall under investing. Cryptocurrencies and blockchain are technologies that allow transactions with cryptocurrencies. Innovative methods of assessing the creditworthiness of clients and providing loans fall under the assessment and analytics category. Implementing projects in smart cities requires significant resources. To expand the financial capacity of local authorities, the following tools are used: public financing, partnerships with the private sector, crowdfunding, international programs and initiatives, investment funds, loans, and partnerships with academic and research institutions. Fintech has advantages, but it also poses threats and challenges such as cyber threats, personal data protection, risks of illegal operations, and psychological aspects. Appropriate actions are necessary to prevent and address these issues, and further research is needed. Масштабне поширення цифрових технологій у фінансах призвело до розвитку нових фінансових інструментів Fintech. Цифрові технології приносять потужні переваги, пов’язані з прискоренням усіх транзакцій, більшим задоволенням запитів споживачів, підвищенням конкурентоспроможності фінансових установ тощо. Метою дослідження є вичення новітніх форм фінтеху, особливостей їх поширення в розумних містах, під час реалізації розумних проєктів. У статті систематизовано основні напрями та форми застосування сучасних фінансових технологій: платежі (платіжні системи й додатки, що дозволяють онлайн-платежі, грошові перекази та безготівкові операції); кредитування (краудфандинг, однорангове кредитування, мікрофінансування); інвестування (інвестиційні роботи й розумні портфелі: автоматизовані платформи); криптовалюти та блокчейн (технології, що дозволяють здійснювати транзакції з криптовалютами); оцінка та аналітика (інноваційні методи оцінки кредитоспроможності клієнтів і надання кредитів). Реалізація різноманітних проєктів у смартмістах потребує значних ресурсів. З метою розширення фінансових можливостей місцевої влади застосовують такі інструменти: публічне фінансування; партнерство з приватним сектором; краудфандинг; міжнародні програми та ініціативи; інвестиційні фонди; кредити; партнерство з академічними та дослідницькими установами. Поряд із безсумнівними перевагами фінтеху існують також певні загрози та виклики: кіберзагрози, захист персональних даних, ризики незаконних операцій, психологічні аспекти тощо. Усі ці явища вимагають відповідних дій для запобігання та вирішення поточних і майбутніх викликів, а також подальшого наукового дослідження.Item Modelling the impact of intellectualization on economic growth in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2022) Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ірина Сергіївна; Antoniuk, Larysa; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Kuklin, Oleh; Куклін, Олег; Tsymbal, Liudmyla; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsyrkun, Olena; Циркун, Олена ІгорівнаIntroduction. Implementation of intellectual resources is necessary to form a new paradigm of economic development at the beginning of the XXI century. Problem Statement. Intellectualization is becoming a major trend of globalization. As developing countries are not competitive enough in these circumstances, it is extremely important for them to increase the pace of intellectualization to ensure their competitiveness. The purpose of the article is to investigate and establish quantitative relations between intellectual activity and GDP dynamics, as well as to forecast the countries’ economic growth on this basis. Materials and Methods. Cluster analysis for 44 countries and 40 indicators is based on a 10-year period. Results. The modelling and forecasting of Ukraine's development in the conditions of enhanced intellectualization are carried out. The influence of various factors of intellectualization on the country's GDP is assessed, and the basic and optimistic scenarios and the level of the impact on the country's economic development are calculated. Whereas resource factors are more important for Ukraine and other developing countries, resulting factors are more important for the developed ones. The modelling is based on the authors’ three-stage methodology for assessing intellectual leadership. It proves the positive impact of such resulting factors as high-tech exports, patents, trademark applications, and research and development costs. For instance, if high-tech export grows by 5%, Ukraine's GDP will increase quite significantly. However, almost any export growth can have a similar effect. Conclusions. Attracting foreign intellectual capital has a significant positive effect, which is also confirmed by the modelling of the Ukrainian economy’s development. The increasing existing level of research funding by 5% will result in Ukraine's GDP growth of almost $500 per capita. Вступ. Реалізація інтелектуальних ресурсів необхідна для формування нової парадигми економічного розвитку на початку ХХІ століття. Постановка проблеми. Інтелектуалізація стає основною тенденцією глобалізації. Оскільки країни, що розвиваються, недостатньо конкурентоспроможні за цих обставин, для них надзвичайно важливо збільшити темпи інтелектуалізації, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Мета статті – дослідити та встановити кількісні зв’язки між інтелектуальною діяльністю та динамікою ВВП, а також на цій основі спрогнозувати економічне зростання країн. Матеріали та методи. Кластерний аналіз для 44 країн і 40 індикаторів базується на 10-річному періоді. Результати. Здійснено моделювання та прогнозування розвитку України в умовах посилення інтелектуалізації. Оцінено вплив різних факторів інтелектуалізації ВВП країни, розраховано базовий та оптимістичний сценарії та рівень впливу на економічний розвиток країни. У той час як для України та інших країн, що розвиваються, важливіші ресурсні фактори, для розвинутих – результативні. В основі моделювання лежить розроблена авторами триетапна методика оцінки інтелектуального лідерства. Це доводить позитивний вплив таких результуючих факторів, як високотехнологічний експорт, патенти, заявки на торгові марки, витрати на дослідження та розробки. Наприклад, якщо експорт високих технологій збільшиться на 5 %, ВВП України зросте досить суттєво. Проте майже будь-яке зростання експорту може мати подібний ефект. Висновки. Значний позитивний ефект має залучення іноземного інтелектуального капіталу, що також підтверджується моделюванням розвитку економіки України. Збільшення існуючого рівня фінансування досліджень на 5 % призведе до зростання ВВП України майже на 500 доларів на душу населення.Item Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у XXI столітті(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Вавак, Тадеуш; Банщиков, Петро Гаврилович; Banshchykov, Petro; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Беліцький, Максим; Василькова, Наталія Володимирівна; Vasylkova, Nataliia; Верденхофа, Ольга Романівна; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olha; Калита, Петро Якович; Калита, Тарас Петрович; Гаращук, Олена Василівна; Куценко, Віра Іванівна; Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Черкас, Наталія Ігорівна; Cherkas, Nataliia; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Паздрій, Віталій Ярославович; Pazdrii, Vitalii; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрельник, Світлана Олександрівна; Strelnyk, Svitlana; фон Розен, Вікторія Миколаївна; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Циркун, Олена Ігорівна; Tsyrkun, Olena; Хлистова, Олена СергіївнаУ колективній монографії вчених ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Вищої школи менеджменту інформаційних систем (ISMA, Латвія) та представників Української асоціації досконалості та якості за результатами фундаментального дослідження «Глобальні імперативи конкурентоспроможності національних систем вищої освіти» систематизовано методологічні засади американської, європейської та японської моделей управління якістю вищої освіти. Узагальнено кращий світовий досвід функціонування національних систем вищої освіти, їх інструментарій та механізми управління. Досліджено закономірності та особливості маркетингового, акредитаційного та профорієнтаційного компонентів формування якості у вищій освіті. На основі моделі досконалості Європейського фонду управління якістю обґрунтовано комплексні пропозиції щодо стратегічних напрямів розвитку системи управління якістю вищої освіти в Україні. Призначена для керівників закладів вищої освіти та органів державного управління, дослідників, викладачів, стpудентів та широкого загалу читачів, які цікавляться питаннями конкурентоспроможності національних систем вищої освіти та її розвитком в Україні.Item Конкурентні моделі управління якістю вищої освіти у XXI столітті(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Antoniuk, Larysa; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Фролова, Тетяна Олександрівна; Frolova, Tetiana; Вавак, Тадеуш; Банщиков, Петро Гаврилович; Banshchykov, Petro; Барабась, Дмитро Олександрович; Barabas, Dmytro; Беліцький, Максим; Василькова, Наталія Володимирівна; Vasylkova, Nataliia; Верденхофа, Ольга Романівна; Дроботюк, Ольга Володимирівна; Drobotiuk, Olha; Калита, Петро Якович; Калита, Тарас Петрович; Гаращук, Олена Василівна; Куценко, Віра Іванівна; Луцишин, Зоряна Орестівна; Lutsyshyn, Zoriana; Черкас, Наталія Ігорівна; Cherkas, Nataliia; Котенок, Дарія Михайлівна; Kotenok, Dariia; Красюк, Юлія Миколаївна; Krasiuk, Yuliia; Паздрій, Віталій Ярославович; Pazdrii, Vitalii; Сандул, Марія Станіславівна; Sandul, Mariia; Стрельник, Світлана Олександрівна; Strelnyk, Svitlana; фон Розен, Вікторія Миколаївна; Турчанінова, Вікторія Євгеніївна; Turchaninova, Viktoriia; Циркун, Олена Ігорівна; Tsyrkun, Olena; Хлистова, Олена СергіївнаУ колективній монографії вчених ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Вищої школи менеджменту інформаційних систем (ISMA, Латвія) та представників Української асоціації досконалості та якості за результатами фундаментального дослідження «Глобальні імперативи конкурентоспроможності національних систем вищої освіти» систематизовано методологічні засади американської, європейської та японської моделей управління якістю вищої освіти. Узагальнено кращий світовий досвід функціонування національних систем вищої освіти, їх інструментарій та механізми управління. Досліджено закономірності та особливості маркетингового, акредитаційного та профорієнтаційного компонентів формування якості у вищій освіті. На основі моделі досконалості Європейського фонду управління якістю обґрунтовано комплексні пропозиції щодо стратегічних напрямів розвитку системи управління якістю вищої освіти в Україні. Призначена для керівників закладів вищої освіти та органів державного управління, дослідників, викладачів, стpудентів та широкого загалу читачів, які цікавляться питаннями конкурентоспроможності національних систем вищої освіти та її розвитком в Україні.Item Креативна економіка у світовому інноваційному процесі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Кузнецова, Наталія Богданівна; Kuznetsova, Nataliia; Кузнецова, Наталия БогдановнаСтаття присвячена вивченню теоретичних аспектів креативних інновацій, місця і ролі креативної економіки в інноваційному процесі. На основі системного підходу, авторами побудовано алгоритм дослідження даної теми: вивчено інноваційний аспект креативної економіки; з’ясовано особливості інновацій в креативних та культурних індустріях (ККІ); досліджено характер та масштабність впливу креативної економіки на інноваційну динаміку на мікро, мезо та макрорівнях. В результаті дослідження доведено, що сектор креативної економіки є інноваційним, оскільки характеризується високим рівнем культурної взаємодії людей, і через нові форми їх активної участі в культурній діяльності і спільній творчості формує сприятливе середовище для поширення нового досвіду, креативних ідей та інновацій. Виявлено наявність тісної взаємодії та взаємозв’язку ККІ з інноваціями. З’ясовано, що з одного боку, інновації, інформаційно-комунікаційні технології, таланти і навички є ключовими драйверами розвитку ККІ, а з іншого боку— ККІ є важливими засобами стимулювання інновацій в інших секторах бізнесу, постачальниками інновацій та креативних рішень для вирішення широкого спектру суспільних проблем. Визначено прояв інноваційного характеру ККІ через розвиток креативного і соціального підприємництва, де рушійними силами інновацій є конкуренція, ринки, людські ресурси, технології та інвестиції. Обґрунтовано глобальний характер впливу креативного підприємництва та інновацій на процеси креативізації, які відбуваються та поширюються в усіх сферах суспільного життя, в економічній і соціальній сферах, є середовищем формування нової якості людського капіталу. Авторами досліджено наявність тісного зв’язку інновацій креативного сектору економіки з технологічним сектором, де на лінії їх перетину сформувався новий сектор Crea Tech, як нова інноваційна технологія в ККІ. Використання новітніх цифрових технологій у просторі Crea Tech визначено рушійною силою інновацій у ККІ, що зумовлює суттєві перетворення творчого досвіду, творчих продуктів, послуг і бізнес-процесів, зміну творчого виробництва і філософії споживання креативної продукції. Дослідження продемонструвало наявність зовнішнього інноваційного ефекту від впливу ККІ на інноваційний та економічний розвиток компаній, які функціонують у некреативних секторах економіки і є споживачами креативної продукції чи послуг. Також обґрунтовано більш глобальний вплив ККІ на інноваційний розвиток національної економіки, що забезпечується їх прямим і непрямим (опосередкованим) економічним внеском та інноваціями як усередині креативних індустрій, так і поза їх межами. Визначено важливу роль ринкової інноваційної інфраструктури (коворкінг-просторів, креативних спільнот, кластерів інноваційних компаній ККІ, мистецько-наукових інкубаторів) у зростанні рівня інноваційності ККІ.Item Розвиток смарт-економіки: міжнародна оцінка та перспективи реалізації в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Орєхова, Тетяна Вікторівна; Oriekhova, Tetiana; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna; Даценко, Наталія Володимирівна; Datsenko, Nataliia; Даценко, Наталия ВладимировнаУ статті обґрунтовано необхідність дослідження смарт-економіки (розумної економіки) не тільки на рівні міст (локалітетів), а й на рівні національної економіки. Запропоновано методичний підхід до оцінки розвитку смарт-економіки на рівні країни. На основі систематизації існуючих оцінок розвитку смарт-економіки на рівні міст та узагальнення найбільш комплексних підходів до оцінки прогресу країн визначено послідовні кроки зі здійснення оцінки розвитку смарт-економіки на національному рівні. Узагальнено результати рейтингування міст за різними індексами протягом 2018–2020 рр. Отримані результати скориговано з урахуванням чисельності населення, що проживає в «розумних містах» відносно всього населення країни. Результати проведеного аналізу візуалізовано та визначено країни, які мають найбільший прогрес у просуванні на шляху смарт-економіки. Сформульовано пропозиції з перспективного розвитку смарт-економіки та «розумних міст» у контексті сучасних викликів. The article substantiates the need for smart economy research not only at the level of cities (localities), but also at the level of the national economy. A methodical approach to assessing the development of the smart economy at the country level is proposed. On the basis of the systematization of the existing assessments of the development of the smart economy at the city level and the generalization of the most comprehensive approaches to the assessment of the progress of countries, successive steps for the assessment of the development of the smart economy at the national level have been determined. The ranking of countries according to the main aspects of smart economy was determined by summarizing the existing approaches for assessing the progress of countries (the most well-known complex and specialized indices). The results of the ranking of cities according to various indices during 2018-2020 are summarized. The obtained results are adjusted taking into account the number of the population living in smart cities relative to the entire population of the country. The results of the analysis were visualized and the countries with the greatest progress in the advancement of the smart economy were identified. Proposals regarding the prospective development of the smart economy and smart cities in the context of modern challenges: the pandemic and the post-war recovery of the Ukrainian economy have been formulated.Item Технологічні виклики та можливості повоєнного економічного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, IrynaАктуальність дослідження зумовлена необхідністю визначення ключових пріоритетів та напрямів економічного повоєнного відродження України, відбудови її інфраструктури та пошуку можливостей проривного розвитку. Війна спричинила значні руйнування інфраструктури, промислових об’єктів та економічних зв’язків, що ускладнює відбудову традиційних секторів економіки, водночас Україна має унікальний шанс переосмислити свою економічну модель, інтегрувати сучасні технології та створити інноваційну економіку на основі цифровізації, автоматизації та сталого розвитку. Проаналізовано ключові виклики та можливості високотехнологічного розвитку української економіки, у тому числі основні джерела фінансування, швидкий пошук ресурсів відродження. Підтверджено ключове значення науково-технологічних чинників для відновлення та забезпечення нових імпульсів розвитку економіки: поширення та абсорбція інноваційних технологій, модернізація ключових галузей промисловості, цифровізaція економіки, розбудова наукового потенціалу та посилення його значення в економічному відродженні. Проаналізовано роль інноваційних технологій у реконструкції інфраструктури, розвитку промисловості, цифровізації економіки та підвищенні конкурентоспроможності країни на міжнародній арені. Особливу увагу приділено перспективам розвитку ІТ-сектору, відновлюваної енергетики, індустрії 4.0 та агротехнологій. Окреслено необхідність залучення інвестицій, формування сприятливого бізнес-клімату та модернізації освітньої системи для підготовки висококваліфікованих кадрів. Доведена необхідність включення науково-технологічних дрaйверів через формування нових економічних моделей, здатних забезпечити стійке та швидке зростання. Ядром таких моделей виступає визнання технологій, науки і освіти ключовим пріоритетом, співпрaця між держaвою і бізнесом для подолaння існуючих бaр’єрів тa викликів, що постaють перед Укрaїною нa шляху до економічного тa технологічного відновлення тa інтегрaції в глобaльні ринки. Впровадження інноваційних рішень у ключових секторах економіки забезпечить не лише стійке відновлення, а й створить конкурентоспроможну економіку, здатну інтегруватися у глобальні економічні процеси.Item Формування та реалізація потенціалу торговельної інтеграції(Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2020) Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Каленюк, Ірина Сергіївна; Kaleniuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Пономарьова, М. С.; Ponomarova, M.; Пономарёва, М. С.Статтю присвячено проблемі формування та реалізація потенціалу торговельної інтеграції країн, адже в умовах економічної глобалізації розвиток зовнішньоторговельної сфери є одним з визначальних чинників конкурентоспроможності економіки. В нашій статті дослідження проводилось на прикладі таких країн як Україна і ЄС. Підтверджено позитивний торговельно-економічний й соціальний вплив на розвиток національної економіки від укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Ідентифіковано існуючі асиметрії торговельно-економічної інтеграції країн, основні інтеграційні можливості та загрози співпраці країн. Виокремлено основні інструменти торговельної інтеграції та визначено пріоритетні цілі торговельної інтеграції країн. Обґрунтовано, що наразі необхідна модернізація формату торговельної інтеграції України з ЄС в умовах реалізації поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, а також визначено три пріоритетних вектори оновлення Угоди. The article is devoted to the problem of trade integration of countries, in the context of globalization, the development of foreign trade is one of the main factors in the competitiveness of the economy. In our article, the study was carried out on the example of such countries as Ukraine and the EU. The positive trade, economic and social impact on the development of the national economy since the conclusion of the Association Agreement between Ukraine and the EU has been confirmed. The existing asymmetries of trade and economic integration of Ukraine and the EU are identified: in production volumes; in the volumes of effective demand; in technological disproportion; raw material exports from Ukraine and high-tech imports; negative balance and the constant growth of the negative trade balance of Ukraine. At present, it is necessary to modernize the format of Ukraine's trade integration with the EU in the context of the implementation of a deep and comprehensive free trade area. Three main vectors for updating the Agreement have been identified as priorities: deepening sectoral integration; increase in duty-free exports to the EU market; elimination of non-tariff measures restricting trade with the EU, as well as the signing of a number of agreements for said purpose. The study confirmed that the DCFTA between Ukraine and the EU has already significantly affected the growth of trade turnover between these countries. The dynamics of indicators of Ukraine's economy development and foreign trade sphere is quantitatively estimated. An analysis of relations between Ukraine and the EU was conducted and it was concluded that the EU is a priority partner of Ukraine, as on average 42% of Ukraine's goods and services are exported to Europe in recent years. The main integration opportunities and threats of cooperation between Ukraine and the EU have been identified. Выделены основные инструменты торговой интеграции и определены приоритетные цели торговой интеграции стран. Обосновано, что сейчас необходима модернизация формата торговой интеграции Украины с ЕС в условиях реализации углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли, а также определены три приоритетных векторы обновления Соглашения.