Browsing by Author "Kobko-Odarii, V."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Місце судової нормотворчості в механізмі правового регулювання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026) Кобко-Одарій, В. С.; Kobko-Odarii, V.У статті обґрунтовано актуальність дослідження, яка зумовлена динамічними змінами в національній правовій системі та необхідністю переосмислення ролі судової влади. Автор зазначає, що в умовах глобалізації та інтеграції України до європейського правового простору традиційне розуміння суду як виключно правозастосовного органу стає недостатнім. Підкреслюється, що ігнорування реального впливу судових рішень на правове поле створює розрив між правовою доктриною та юридичною практикою. Розглядається діалектична природа становлення судової влади, де кожен етап розвитку постає як новий виток спіралі, що вдосконалює форми та процедурні межі участі судів у формуванні правових стандартів. Проаналізовано сутність судової нормотворчості як «побічного продукту» теорії поділу влади. Доводить, що повноваження вищих судових інстанцій звертатися до загальних принципів права при виявленні лакун у законодавстві породжує феномен «суддівського права» (judge-made law). Акцентується увага на тому, що така діяльність не суперечить принципу поділу влади, а навпаки, виступає необхідним елементом системи стримувань і противаг, що забезпечує стабільність правової системи при нормативних колізіях. Акцентується увага на функціональному аналізі діяльності вищих судових органів України. Детально розглядається роль Верховного Суду у забезпеченні єдності правозастосування через правові висновки та Конституційного Суду як «негативного законодавця». Визначається, що сучасна судова діяльність має комплексний характер, поєднуючи в собі інтерпретаційні, квазіпрецедентні та правотворчі аспекти, що дозволяє судам фактично «добудовувати» право у відповідність до запитів сучасного суспільства. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізму правового регулювання. Автор наголошує на необхідності офіційної легітимації судової нормотворчості шляхом розширення повноважень Верховного Суду, зокрема надання йому права законодавчої ініціативи. Підсумовується, що перехід від консервативного позитивізму до визнання судового прецеденту в межах закону є інноваційним кроком до розбудови правової держави, де пріоритетом є ефективний захист прав людини та адаптивність права до викликів часу. The article substantiates the relevance of the study, which is caused by dynamic changes in the national legal system and the need to rethink the role of the judiciary. The author notes that in the context of globalization and Ukraine’s integration into the European legal space, the traditional understanding of the court as an exclusively law enforcement body is becoming insufficient. It is emphasised that ignoring the real impact of court decisions on the legal field creates a gap between legal doctrine and legal practice. The dialectical nature of the formation of the judiciary is considered, where each stage of development appears as a new turn of the spiral, improving the forms and procedural limits of the courts’ participation in the formation of legal standards. The essence of judicial rule-making as a «by-product» of the theory of separation of powers is analysed. It is argued that the power of higher courts to refer to general principles of law when identifying gaps in legislation gives rise to the phenomenon of «judge-made law». It is emphasised that such activity does not contradict the principle of separation of powers, but rather is a necessary element of the system of checks and balances that ensures the stability of the legal system in the event of regulatory conflicts. Attention is focused on a functional analysis of the activities of the higher judicial bodies of Ukraine. The role of the Supreme Court in ensuring the unity of law enforcement through legal conclusions and the Constitutional Court as a ‘negative legislator’ is considered in detail. It is determined that modern judicial activity is complex in nature, combining interpretative, quasi-precedential and law-making aspects, which allows courts to effectively «build» the law in accordance with the demands of modern society. Proposals for improving the legal regulation mechanism have been formulated. The author emphasises the need for official legitimisation of judicial rule-making by expanding the powers of the Supreme Court, in particular by granting it the right of legislative initiative. It is concluded that the transition from conservative positivism to the recognition of judicial precedent within the law is an innovative step towards building a state governed by the rule of law, where the priority is the effective protection of human rights and the adaptability of law to the challenges of the times.Item Роль штучного інтелекту в судовій інтерпретації права(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Кобко-Одарій, В. С.; Kobko-Odarii, V.Статтю присвячено дослідженню ролі штучного інтелекту у судовому застосуванні права. Дана тема є досить актуальною в наш час, оскільки на теренах вітчизняної науки недостатньо розроблено дане питання. Налічуються праці в яких досліджується саме інтерпритація права, окремо штучний інтелект, а от дуже мало уваги приділяється вивченню ролі інтерпритації права штучним інтелектом у судовій системі. Розробка даної теми надасть змогу більш глибше вивчити феномен інтерпритації права саме штучним інтелектом, що дозволить більш глибше дослідити дане питання, а також збагатить юридичну науку новими ідеями і теоріями. Встановлено, що на сьогоднішній день штучний інтелект все більше імплементується в усі сфери життєдіяльності людини і правова система не є виключенням. Особливо великих оборотів штучний інтелект набирає у зарубіжних країнах, у судових процесах. Проаналізовано, роль штучного інтелекту у судовому тлумаченні права. І запропоновано вважати, що електронний алгоритм може позитивно застосовуватись у судовому процесі, але не може виключити тлумачення норм права саме суддею-людиною. Наведено і проаналізовано як вітчизняну законодавчу базу, так і законодавство Європейського Союзу щодо застосування штучного інтелекту при тлумаченні норм права в цілому. На основі отриманих даних автором було встановлено та наведено перелік як позитивних, так і негативних моментів у процесі судового тлумачення права за допомогою штучного інтелекту. Зазначено, що Україна на сьогоднішній день активно та успішно застосовує електронні алгоритми як у правовій сфері, так й інших сферах життєдіяльності людини. Дійшли висновку, що тлумачення норм права в першу чергу повинно здійснюватись суддею-людиною, а штучний інтелект залучати до більш легких процесів. The article is devoted to the study of the role of artificial intelligence in the judicial application of law. This topic is quite relevant in our time, since this issue is not sufficiently developed in the field of domestic science. There are works in which the interpretation of law itself is studied, artificial intelligence separately, but very little attention is paid to the study of the role of interpretation of law by artificial intelligence in the judicial system. The development of this topic will make it possible to study more deeply the phenomenon of the interpretation of law by artificial intelligence, which will allow more in-depth research into this issue, as well as enrich legal science with new ideas and theories. It has been established that today artificial intelligence is increasingly implemented in all spheres of human activity, and the legal system is no exception. Artificial intelligence is gaining especially high turnover in foreign countries, in court processes. The role of artificial intelligence in judicial interpretation of law is analyzed. And it is proposed to consider that the electronic algorithm can be used positively in the court process, but cannot exclude the interpretation of legal norms by the human judge. Both the domestic legislative framework and the legislation of the European Union regarding the use of artificial intelligence in the interpretation of legal norms as a whole are presented and analyzed. Based on the obtained data, the author identified and listed both positive and negative points in the process of judicial interpretation of law with the help of artificial intelligence. It is noted that today Ukraine actively and successfully applies electronic algorithms both in the legal sphere and in other spheres of human activity. They came to the conclusion that the interpretation of legal norms should primarily be carried out by a human judge, and artificial intelligence should be involved in easier processes.