Browsing by Author "Korshykova, Renata"
Now showing 1 - 20 of 23
Results Per Page
Sort Options
Item Бухгалтерський облік та фінансова звітність в умовах воєнного стану в Україні(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2022-04) Ловінська, Людмила Геннадіївна; Lovinska, Liudmyla; Ловинская, Людмила Геннадиевна; Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаВступ. Протидіяти збройній агресії російської федерації, яка справляє руйнівний вплив на економіку та фінансову систему України, а також створювати умови для відновлення втраченого, просуватися вперед шляхом реалізації розпочатих ще в мирні часи реформ можна лише на базі сучасної інформаційної основи управління, що включає, зокрема, бухгалтерський облік і фінансову звітність. Проблематика. Воєнний стан для економіки держави і підприємства в бухгалтерському обліку трактується як діяльність за надзвичайних подій. Визнання останніх суттєво впливає на відображення результатів діяльності та фінансового стану у фінансовій звітності, відокремлення коригуючих та некоригуючих подій після звітного періоду, оцінку безперервності діяльності як фундаментального принципу звітування, а також подання та оприлюднення фінансової звітності. Мета. Воєнний стан для України є нетиповим явищем, тому поставлено мету з’ясувати: спроможність національної системи бухгалтерського обліку достовірно відображати фінансово-економічне становище підприємства в таких умовах; здатність методології бухгалтерського обліку інституційних секторів економіки забезпечити формування необхідної інформації, потреба в котрій наразі виникає; необхідність та можливість продовження проведення реформ у сфері бухгалтерського обліку. Результати. Визначено, що нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку в Україні створює всі необхідні умови для достовірного відображення фінансово-економічного стану підприємства в умовах збройної агресії російської федерації. Застосування відповідних норм стандартів забезпечує врахування як особливих обставин, так і наслідків воєнних дій та подій через відображення певних операцій, визнання й оцінку елементів фінансової звітності, а також розкриття інформації. Висновки. Реформування системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності державного сектору потребує продовження відповідно до Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, зокрема стосовно консолідації фінансової звітності різних рівнів. Запровадження річної фінансової звітності уряду посилить обґрунтованість ухвалення управлінських рішень на макрорівні як внутрішнього, так і міждержавного характеру. Introduction. The armed aggression of the Russian Federation has a devastating effect on the economy of our country and its financial system. It is possible to counteract this, as well as to create conditions for the restoration of the lost, to move forward by implementing the reforms started in peacetime, only on the basis of the modern information basis of management that includes ,in particular , accounting and financial reporting. Problem Statements. Martial law for the economy of the state and enterprises in accounting are treated as activities in case of emergencies. Recognition of the latter has a significant impact on the reflection of results of operations and financial state in the financial statements, separation of adjusting and non-adjusting events after the reporting period, assessment of business continuity as a fundamental principle of reporting, and submission and disclosure of financial statements. Purpose. Martial law is an atypical phenomenon for Ukraine, so the goal is to find out: the ability of the national accounting system to accurately reflect the financial and economic situation of the enterprise under martial law; the ability of the methodology of accounting of institutional sectors of the economy to ensure the formation of the necessary information, the need for which arises at this time; the need and possibility of continuing reforms in accounting. Results. It is determined that the normative and legal support of accounting in Ukraine creates all the necessary conditions for a reliable reflection of the financial and economic condition of the enterprise in the conditions of armed aggression of the Russian Federation. The application of relevant standards ensures that both special circumstances and the consequences of hostilities and events are taken into account by reflecting certain transactions, recognizing and measuring elements of financial statements, and disclosing information. Conclusions. The reform of the public sector accounting and financial reporting system needs to be continued in line with the Strategy for the Modernization of the Public Sector Accounting and Financial Reporting System until 2025, in particular with regard to the consolidation of financial reporting at various levels. The introduction of the government's annual financial statements will strengthen the soundness of management decisions at the macro level, both domestic and interstate.Item Визнання криптовалюти у фінансовій звітності: актив чи витрати(Ужгородський національний університет, 2020) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаУ роботі розглянуто проблематику визнання криптовалют як елемента фінансової звітності суб’єкта господарювання. Для цього було досліджено підходи до визначення поняття «криптовалюта» і з’ясовано, що її трактують як цифрові активи або цифрове майно, тобто ресурс підприємства. Щоб пересвідчитися, що цей об’єкт може бути включений до складу активів суб’єкта господарювання у його фінансовій звітності, було проаналізовано його сутність на відповідність аспектам визначення активу згідно з Концептуальною основою Міжнародних стандартів фінансової звітності, а саме: існування потенціалу створення економічних вигід, наявність прав на нього та забезпечення контролю над ним. У результаті проведеного дослідження було доведено, що криптовалюта повністю задовольняє визначення активу як елемента звіту про фінансовий стан (балансу) для більшості учасників ринку криптовалют. Такий висновок створює підстави для розроблення відповідного обліково-методичного інструментарію. The paper considers the issues of cryptocurrencies’ recognition in the financial accounting and their disclosure in the financial statements. The authors explored approaches to the definition of the term "cryptocurrency" as a tool of the digital economy and its legal regulatory framework. Although, there are numerous attempts to the government regulation of this new virtual assets, the legal status of cryptocurrency in Ukraine and in other countries remains unclear. At the same time, the number of operations with cryptocurrency is growing, and more businesses all over the world conduct various transactions with cryptocurrencies: they use them as a means of payment for products (goods, services), as a means of investment, for trading (exchange to fiat currencies, etc.). Obviously, such companies face the problem of reflecting cryptocurrency transactions in the financial accounting. A review of recent research has shown that there is still no unified definition of cryptocurrency, although this asset is mostly interpreted as digital assets or digital property. Therefore, cryptocurrency is considered as a resource controlled by the entity as a result of past events, which gives reason to recognize it as an asset in the financial statements of the entity. However, not every resource can be recognized as an asset in the financial statements: costs incurred can be also treated as expenses of the reporting period. To understand whether it meets the definition of an asset, the authors analyzed the Framework of International Financial Reporting Standards. The following asset’s criteria were analyzed: the potential of future economic benefits, the avail- ability of rights and control over it. As a result of the study, it was proved that the cryptocurrency fully satisfies the definition of an asset and could be recognized in the Statement of Financial Position (the Balance Sheet). The costs incurred by miner during the research and development period should be recognized as expenses in Profit and Loss Statement (P&L), because until the receipt of the "coin" there is an uncertainty about the likelihood of receiving benefits from such an asset. Thus, cryptocurrency is a new economic object that requires the development of appropriate accounting tools. В работе рассмотрена проблематика признания криптовалюты как элемента финансовой отчетности предприятия. Для этого были исследованы подходы к определению понятия «криптовалюта» и выявлено, что ее трактуют в качестве цифровых активов или цифрового имущества, то есть как ресурс предприятия. Чтобы убедиться, что этот объект может быть включен в состав активов предприятия в его финансовой отчетности, проанализирована его сущность на соответствие аспектам определения актива согласно Концептуальной основе Международных стандартов финансовой отчетности, а именно: существование потенциала создания экономических выгод, наличие прав на него и обеспечение контроля над ним. В результате проведенного исследования доказано, что криптовалюта полностью удовлетворяет определению актива как элемента отчета о финансовом состоянии (баланса) для большинства участников рынка криптовалюты. Такой вывод создает основания для разработки соответствующего учетно-методического инструментария.Item Визначення гудвілу: порівняння вимог МСФЗ та П(С)БО України(Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, 2015-04-22) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаItem Висвітлення екологічних питань згідно з ESRS у нефінансових звітах державних підприємств України(ДННУ «Академія фінансового управління», 2024) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, RenataВступ. Сучасні виклики, пов’язані з екологічною стійкістю, вимагають від українських державних підприємств посилення розкриття інформації про екологічні аспекти своєї діяльності в нефінансових звітах. Європейські стандарти звітності про сталий розвиток (ESRS) встановлюють вимоги до екологічної звітності, які є важливими для адаптації національного підходу до нефінансової звітності. Постановка проблеми. Невідповідність глибини розкриття інформації про екологічний напрямок діяльності у нефінансових звітах українських державних підприємств вимогам Європейських стандартів сталого розвитку та відсутність у чинних Методичних рекомендаціях щодо підготовки управлінського звіту детального переліку показників, що відображають прогрес підприємств у напрямку сталого розвитку, зокрема щодо екологічних питань. Мета полягає у визначенні напрямків для вдосконалення вітчизняної нормативно-правової бази на основі дослідження рівня та обсягу розкриття екологічних аспектів у нефінансовій звітності українських державних підприємств та їх відповідності вимогам ESRS. Результати. Аналіз показав, що більшість українських державних підприємств не розкривають повну інформацію про екологічні аспекти у своїй нефінансовій звітності, хоча здебільшого відповідні дані та показники можна отримати з бухгалтерської системи або альтернативних джерел – форм статистичних спостережень. З іншого боку, Методичні рекомендації щодо підготовки управлінського звіту не містять переліку необхідних показників, які б дозволили надати змістовну інформацію про взаємний вплив підприємства та навколишнього середовища. Як наслідок, деякі показники, визначені Європейськими стандартами сталого розвитку, зокрема ті, що стосуються забруднення, біорізноманіття та циркулярної економіки, не доводяться до відома зацікавлених сторін. Висновки. Для забезпечення відповідності вимогам ESRS доцільно вдосконалити чинні Методологічні рекомендації шляхом інтеграції питань сталого розвитку, що допоможе зменшити дублювання інформації, зменшити адміністративне навантаження та забезпечити узгодженість підходів до звітності. Introduction. Modern challenges related to environmental sustainability require Ukrainian state-owned enterprises to enhance the disclosure of information on the environmental aspects of their activities in non-financial reports. The European Sustainability Reporting Standards (ESRS) establish the requirements for environmental reporting, which are important for adapting the national approach to non-financial reporting. Problem Statement. The inconsistency of the depth of disclosure of information on the environmental direction of activity in the non-financial reports of Ukrainian state-owned enterprises with the requirements of the European Sustainable Development Standards and the lack a detailed list of indicators that reflect the progress of enterprises toward sustainable development, specifically regarding environmental issues, in the current Methodological Recommendations for preparing a management report. The purpose is to identify areas for improving the domestic regulatory framework based on a study of the level and scope of disclosure of environmental aspects in the non-financial reporting of Ukrainian state-owned enterprises and their compliance with the ESRS requirements. Results. The analysis revealed that most Ukrainian state-owned enterprises do not disclose complete information on environmental aspects in their non-financial reporting, although for the most part the relevant data and indicators can be obtained from the accounting system or alternative sources – forms of statistical observations. On the other hand, the Methodological Guidelines for preparing a management report do not contain a list of necessary indicators that would allow providing meaningful information on the mutual impact of the enterprise and the environment. As a result, certain indicators specified by the European Sustainability Standards, particularly those related to pollution, biodiversity, and the circular economy, are not communicated to stakeholders. Conclusions. To ensure compliance with the ESRS requirements, it is advisable to enhance the valid Methodological Guidelines by integrating sustainable development issues, which will help reduce duplication of information, reduce the administrative burden and ensure consistency of reporting approaches.Item Война в Украине как препятствие устойчивому развитию и отражение ее последствий в отчетности предприятий(Teadmus OÜ, 2022) Озеран, Алла Владимировна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Володимирівна; Коршикова, Рената Сергеевна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергіївнаItem Гармонізація вимог П(С)БО України із МСФЗ щодо обліку основних засобів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, A. V.; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаПрограма реформування системи бухгалтерського обліку містить твердження про те, що принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності (далі – МСФЗ). Насправді між змістом вітчизняних вимог до фінансової звітності, викладених у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО) та МСФЗ, існує багато розбіжностей, які можна об`єднати в дві групи: нормативного та декларативного характеру. Найсуттєвіше зазначені відмінності в облікових вимогах впливають на облік та відображення у фінансовій звітності інформації про основні засоби підприємства. Аналіз змісту П(С)БО 7 «Основні засоби» і Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі – МСБО 16) дозволив згрупувати розбіжності нормативного характеру у три категорії та запропонувати до кожної з них відповідний спосіб регулювання: 1) несуттєві розбіжності, які не впливають на корисність інформації у фінансовій звітності, тому їх не потрібно видаляти або узгоджувати; 2) істотні розбіжності, які можуть бути виключені шляхом внесення відповідних змін і доповнень до тексту П(С)БО 7; 3) суттєві розбіжності, які можуть бути усунені лише шляхом трансформації інформації у фінансовій звітності. Accounting Reform Program contains statements that the principles of accounting and financial reporting in Ukraine do not contradict the International financial reporting standards (hereafter – IFRS). In fact, there are many differences between the domestic content requirements for financial statements set out in Ukrainian Accounting Requirements (Standards), hereinafter UAR(S), and IFRS, that can be combined into two groups: regulatory discrepancies and declarative discrepancies. These differences in accounting requirements have the greatest impact on accounting and disclosure of information concerning fixed assets of the company. Analysis of the content of the UAR(S) 7 Property, Plant, and Equipment and its analog International accounting Standard 16 (hereinafter IAS 16), in turn, has allowed to group regulatory discrepancies in the three categories and has offered the appropriate way to regulate each of them: 1) immaterial discrepancies, which do not affect the usefulness of information in financial statements, and therefore does not require to be removed or reconciled; 2) material discrepancies that can be excluded by making appropriate changes and complements to the text of UAR(S); 3) material (significant) discrepancies that can be eliminated only through transformation of information in financial statements. Программа реформирования системы бухгалтерского учета содержит утверждение о том, что принципы бухгалтерского учета и финансовой отчетности в Украине не противоречат международным стандартам финансовой отчетности (далее – МСФО). На самом деле между содержанием отечественных требований к финансовой отчетности, изложенных в положениях (стандартах) бухгалтерского учета (далее – П(С)БУ) и МСФО, существует много разногласий, которые можно объединить в две группы: нормативного и декларативного характера. Указанные различия в учетных требованиях существенно влияют на учет и отражение в финансовой отчетности информации об основных средствах предприятия. Анализ содержания П(С)БУ 7 «Основные средства» и Международного стандарта бухгалтерского учета 16 «Основные средства» (далее – МСБУ 16) позволил сгруппировать разногласия нормативного характера в три категории и предложить к каждой из них соответствующий способ регулирования: 1) несущественные разногласия, которые не влияют на полезность информации в финансовой отчетности, поэтому их не нужно удалять или согласовывать; 2) существенные различия, которые могут быть исключены путем внесения соответствующих изменений и дополнений в текст П(С)БУ 7; 3) существенные разногласия, которые могут быть устранены только путем трансформации информации в финансовой отчетности.Item Застосування МСФЗ суб’єктами державного сектору економіки: законодавче регулювання операцій з основними засобами(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2022-02) Небильцова, Оксана Володимирівна; Nebyltsova, Oksana; Небыльцова, Оксана Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаСтаттю присвячено проблемам застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) підприємствами державного сектору економіки, які пов’язані з використанням основних засобів у частині їх визнання, нарахування амортизаційних відрахувань та припинення визнання. Увагу сфокусовано на певному колі аспектів, які актуалізуються в діяльності таких суб’єктів господарювання як у концептуальній, так і в прикладній площинах. За допомогою методології порівняльного аналізу розкрито головні відмінності у вимогах до амортизаційної політики основних засобів між положеннями МСБО 16 “Основні засоби” та НП(С)БО 7 “Основні засоби” і практикою їх застосування певними державними підприємствами. Досліджено ключові компоненти амортизаційної політики щодо основних засобів, які мають варіативну складову, що обирається підприємством самостійно. Виявлено домінуючі тренди не тільки в Україні, а й в інших державах, у т. ч. економічно високорозвинутих, зокрема в контексті застосування прискорених методів. На розвиток наведеного представлено інтегральну позицію щодо виведення з експлуатації основних засобів у зв’язку з їх капітальним ремонтом, модернізацією, модифікацією, реконструкцією або консервацією крізь призму положень МСФЗ та імперативних вимог вітчизняного податкового законодавства. The article is dedicated to the issues of IFRS applied by public sector entities related to property, plant and equipment use as regard to their recognition, depreciation and derecognition. Specifying the general issue, our attention was focused on a certain range of aspects which are acquiring more and more importance in the activity of such kind of economic entities at both conceptual and action-oriented levels. A special consideration is given to some most challenging issues. Primarily, professional judgments implementation was required with the aim to select and apply accounting policy for assets obtained by state enterprises under the rights of economic management and permanent use which are specific legal regimes in post-Soviet countries. In its turn, it’s necessary to walk a line between IFRS and legislative acts of Ukraine’s requirements for addressing another issue concerning physically damaged, obsolescent, inoperable as a result of force-major without economic sense of recovery non-current assets derecognition. By means of applying a comparative analysis methodology, key differences regarding requirements towards depreciation policy of IAS 16 rules and National Accounting Standards 7 are discovered as well as its application by some public sector entities. It is discursive key components of property, plant and equipment depreciation policy with variable part which is being chosen voluntary by enterprise, namely, a depreciation method, useful life as well as salvage value. Having discovered the essence as well as advantages and disadvantages of key depreciation methods introduced by the above mentioned IAS, the dominant trends are revealed not just in Ukraine but in other countries including economically developed ones regarding, in particular, accelerated depreciation. Such kind of methods can be applied as an instrument of the state policy in the field of property, plant and equipment administration with the aim to accelerate their renovation and improve efficiency of performance . For further development above mentioned aspects, the consolidated approach in respect to property, plant and equipment decommission due to maintenance, modernization, modification, reconstruction or conservation through the prism of IFRS provisions and imperative rules of tax legislation of Ukraine is presented.Item Звітність про сталий розвиток: складнощі формату(Державний університет «Житомирська політехніка», 2019) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаItem Нові підходи до оцінювання частки капіталу, що належить меншості, у консолідованому балансі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2011-12-15) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, RenataУ статті розглядаються питання, присвячені визначенню та методам оцінювання частки меншості як невід`ємного елемента консолідованих фінансових звітів, що передбачений П(С)БО України та Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).Item Нові терміни МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»(Житомирський державний технологічний університет, 2017-10) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаItem Облік безоплатно одержаних активів в контексті державної допомоги(ДННУ «Академія фінансового управління», 2022) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаВступ. У практиці роботи державних підприємств трапляються випадки отримання активів на безоплатній основі. Такі надходження здійснюються як від Уряду України, так і урядових та неурядових органів інших країн, у т. ч. благодійних організацій і фондів. Здебільшого безоплатна передача активів (майна) супроводжується встановленням певних вимог щодо їхнього подальшого використання. У системі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) такі операцій підпадають у сферу дії МСБО 20 “Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу”. Проте в нормативно-правовій базі України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності термін “грант” не застосовується, а методика обліку безоплатно одержаних активів остаточно не врегульована. Проблематика. Удосконалення вітчизняної нормативної бази в частині узгодження термінології як у межах національних стандартів, так і з дефініціями МСФЗ. Мета – – вдосконалення вітчизняної нормативної бази в частині узгодження термінології як у межах національних стандартів, так і з дефініціями МСФЗ. Крім того, розглянуто питання обліку отримання державними підприємствами основних засобів на безоплатній основі. Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи: порівняння, аналогія, групування, елементи методу бухгалтерського обліку. Результати. Обґрунтовано, що національна нормативна база визначає більш універсальну політику щодо визнання підприємством доходу від різних видів наданої йому цільової допомоги порівняно з МСБО 20. Разом із тим запропоновано доповнити категоріальний апарат НП(С)БО, надавши визначення понять “цільове фінансування” і “цільові надходження” з уточненням їхньої сутності. Розширення цього апарату зумовило потребу у внесенні правок до окремих нормативних документів, форм фінансової звітності, у т. ч. щодо назви рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. При відображенні операцій безоплатного одержання основних засобів запропоновано прописати можливість обирати один із двох підходів: метод капіталу, згідно з яким у міру нарахування амортизації основного засобу додатковий капітал буде переноситися на нерозподілений прибуток, або метод доходу, за котрим надходження безоплатно одержаних активів відображаються в кореспонденції з рахунком 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”, що в міру нарахування амортизації основного засобу зменшується з одночасним визнанням доходу (рахунок 74 “Інші доходи”). Це забезпечить гармонізацію національних підходів із МСБО 20. Introduction. In the practice of state-owned enterprises, there are cases of receiving assets on a free basis. At the same time, such free receipts are made both from the government of Ukraine and from governmental and non-governmental bodies of other countries, including charitable organizations and foundations. In most cases, the free transfer of assets (property) is accompanied by the establishment of certain requirements for their further use. In the IFRS system, such transactions fall within the scope of IAS 20 “Accounting for Government Grants and Disclosure of Government Assistance”. However, the term “grant” is not used in the legal framework of Ukraine on accounting and financial reporting, and the method of accounting for assets received free of charge is not fully regulated. Problem Statement. Improvement of the domestic regulatory framework in terms of harmonization of terminology both within the national standards themselves and with IFRS definitions. Purpose. To harmonize the essence of the terms used in the domestic regulatory framework with IFRS, and in the absence of certain concepts, to propose their definition for the purpose of accounting, to improve the accounting of receipt of fixed assets by state enterprises on a free basis. Methods. General scientific and special methods are used: comparison, analogy, grouping, elements of the accounting method. Results. It is substantiated that the national regulatory framework creates a more universal policy regarding the enterprise's recognition of income from various types of targeted assistance provided to it compared to IAS 20. At the same time, the article proposes to supplement the categories of the NP(S)BO apparatus by defining the concepts of “targeted financing” and “targeted revenues” with clarification of their essence. The expansion of the categorical apparatus made it necessary to make editorial rights in separate regulatory documents, forms of financial reporting, including regarding the name of account 48 “Targeted financing and targeted revenues”. When reflecting operations of free acquisition of fixed assets, it is proposed to provide for the possibility of choosing one of two approaches: either the capital method, according to which, as the depreciation of the fixed asset is accrued, additional capital will be transferred to retained earnings or the income method, according to which the receipts of assets received free of charge are reflected in correspondence with account 48 “Targeted financing and targeted revenues”, which, as the depreciation of the fixed asset is calculated, decreases with the simultaneous recognition of income (account 74 “Other incomes”). This will ensure the harmonization of national approaches with the provisions of IAS 20. Conclusions. Clarifying the essence of such concepts as grants and subsidies, targeted financing, identifying their common and negative features made it possible to clarify the categorical apparatus used in national regulatory acts and to harmonize it with the terms of IAS 20. The study specified the method of accounting for additional capital when reflecting operations of free acquisition of fixed assets by state enterprises. The proposed proposals are aimed at ensuring the harmonization of national approaches with the provisions of IAS 20.Item Облік безоплатно одержаних основних засобів в контексті грантів та державної допомоги(Видавничий дім «Гельветика», 2022-12-08) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаItem Опыт Украины в вопросах профессиональной сертификации и повышения квалификации бухгалтеров(ООО «Издательский дом ФИНАНСЫ и КРЕДИТ», 2013) Озеран, Алла Владимировна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Володимирівна; Коршикова, Рената Сергеевна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергіївнаПерманентные изменения во внешней и внутренней среде жизнедеятельности субъекта хозяйствования, требующие правдивого и справедливого их отражения с использованием профессионального суждения при составлении финансовой отчетности, обусловливают необходимость повышения профессионализма бухгалтера. Особенную актуальность эти вопросы приобрели в связи с внедрением Международных стандартов финансовой отчетности (МСФО) в правовое поле Украины. Учитывая высокую степень государственного регулирования бухгалтерского учета и отчетности, Кабинет Министров Украины издал распоряжение, в котором предписывает Министерству образования и науки Украины обеспечить создание системы обучения и повышения квалификации по вопросам применения МСФО бухгалтеров, подписывающих финансовую отчетность организаций. В данной статье предлагаются и анализируются возможные сценарии подтверждения профессиональной квалификации бухгалтеров.Item Особливості визнання та оцінки обтяжливих договорів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-08) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаItem Особливості обліку змін до контрактів з покупцями згідно з МСФЗ 15(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-12-10) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаItem Отображение в финансовой отчетности обеспечений будущих расходов и платежей: сравнительная характеристика требований МСБУ 37 и нормативной базы Украины(Федеральное государственное бюджетное образовательное учреждение высшего профессионального образования «Адыгейский государственный университет», 2014) Озеран, Алла Владимировна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла Володимирівна; Коршикова, Рената Сергеевна; Коршикова, Рената Сергеевна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергіївнаИнтеграция экономики Украины в мировые хозяйственные отношения актуализировала такую проблему, как несопоставимость финансовой информации, подготовленной на основе национальных положений (стандартов) бухгалтерского учета (П(С)БУ), с той, которая требуется по МСФО. Это делает невозможным проведение надежной оценки рисков и затрудняет принятие инвесторами обоснованных управленческих решений. В связи с этим очевидной становится необходимость совершенствования отечественной системы подготовки финансовой отчетности. На основании проведенного в статье исследования сделан вывод о необходимости дальнейшего усовершенствования П(С)БУ Украины в контексте их гармонизации с МСФО с целью формирования единообразного понятийного и алгоритмического поля для составителя и пользователей отчетности для обеспечения достаточного уровня транспарентности отчетных данных. Integration of economy of the Ukraine into the world economic relations reveals the problem of financial information incomparability prepared on the basis of national provisions (standards) of accounting (P(S)BU) with that which is required according to IFRS. It makes impossible to carry out a reliable assessment of risks and complicates adoption of reasonable administrative decisions by investors. The paper considers the need of improvement of domestic system of preparation of financial statements. The authors draw a conclusion about the need of further improvement of P(S)BU of the Ukraine in the context of their harmonization with IFRS for the purpose of formation of a uniform conceptual and algorithmic field for the originator and users of the reporting for ensuring sufficient level of transparency of reporting data.Item Оцінювання довгострокової дебіторської заборгованості державних підприємств(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2021) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената Сергеевна; Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, Alla; Озеран, Алла ВладимировнаУ статті розкрито основні методологічні аспекти обліку довгострокової дебіторської заборгованості державних підприємств відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО). Увагу зосереджено на оцінюванні вказаного активу й методиці відображення в обліку його первісної та балансової вартості. В ході дослідження розглянуто порядок визначення первісної й балансової вартості довгострокової дебіторської заборгованості за МСФЗ і проілюстровано розбіжність у сутності термінів “дисконтована вартість” та “амортизована собівартість”. При порівнянні положень міжнародних і національних стандартів щодо цього активу в останніх виявлено непослідовність застосування та розпорошеність термінологічного апарату, відсутність методики формування первісної вартості. Запропоновано доповнити термінологію, що міститься у НП(С)БО 10, термінами “теперішня вартість” і “амортизована собівартість”, а також уточнити сферу їх застосування для гармонізації з положеннями МСФЗ. Наведено варіанти спрощення процесів контролю своєчасності й повноти погашення довгострокової дебіторської заборгованості та звірки стану розрахунків із дебіторами-позичальниками, що впливають на планування грошових потоків. The paper considers the main methodological aspects of accounting for longterm receivables of state-owned enterprises in accordance with international financial reporting standards and national accounting regulations (standards) (NAR(S)). At the same time, attention has been focused on the valuation of the asset and the method of refl ection its initial and book value in the accounting. The study examines the procedure for determining the initial and carrying amount of long-term receivables in accordance with IFRS and illustrates the diff erence in the essence of the terms «present value» and «amortized cost»: the former is used at the initial recognition of an asset, and the latter – for its further evaluation in order to be included in the fi nancial statements. The comparison of requirements of international and national standard concerning the above mentioned asset reveals the following problems regarding the latter: inconsistency in the use and scattered terminological apparatus, as well as the lack of a methodology for the formation of the initial value. Th e paper proposes to supplement the terminology contained in NAR(S)10 with the defi nitions « present value» and «amortized cost», as well as to clarify the scope of their application for harmonization with IFRS. In addition, a proposal was made to revise the procedure for calculating the effective interest rate provided for by the NAR(S). Regardless of the accounting system in which the state enterprise operates, the problem arises of the diffi culty for monitoring the timeliness and completeness of repayment of long-term receivables, as well as reconciliation of the state of settlements with debtors, which aff ects the planning of cash fl ows. The study formulates the following options for solving this problem: the application of an off-balance account or a special sub-account to the account of long-term receivables. В статье раскрыты основные методологические аспекты учета долгосрочной дебиторской задолженности государственных предприятий в соответствии с международными стандартами финансовой отчетности (МСФО) и национальными положениями (стандартами) бухгалтерского учета (НП(С)БУ). Внимание сосредоточено на оценке данного актива и методике отражения в учете его первоначальной и балансовой стоимости. В ходе исследования рассмотрен порядок определения первоначальной и балансовой стоимости долгосрочной дебиторской задолженности согласно МСФО и проиллюстрировано различие в сути терминов “дисконтированная стоимость” и “амортизированная себестоимость”. При сравнении положений международных и национальных стандартов относительно этого актива в последних выявлены непоследовательность применения и разрозненность терминологического аппарата, отсутствие методики формирования первоначальной стоимости. Предложено дополнить терминологию, содержащуюся в НП(С)БУ 10, терминами “текущая стоимость” и “амортизированная себестоимость”, а также уточнить сферу их применения для гармонизации с положениями МСФО. Представлены варианты упрощения процессов контроля своевременности и полноты погашения долгосрочной дебиторской задолженности и сверки состояния расчетов с дебиторами-заемщиками, которые влияют на планирование денежных потоков.Item Переваги та недоліки застосування дистанційних технологій в освітньому процесі(Національний авіаційний університет, 2020-06-16) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаУ тезах окреслено необхідність впровадження дистанційних технологій в освітній процес середньої та вищої школи України, визначено та проаналізовано переваги та недоліки дистанційного навчання, у тому числі систем тестування, які використовуються для поточного та підсумкового оцінювання знань. The abstract outlines the need for the introduction of distance technologies in the educational process of secondary and higher education in Ukraine, the advantages and disadvantages of distance learning, including testing systems used for current and final assessment of knowledge, are defined and analyze.Item Проблеми відображення розрахунків з ПДВ при формуванні фінансової звітності(Товариство з обмеженою відповідальністю "Екаунтінг", Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2012) Озеран, Алла Володимирівна; Ozeran, A. V.; Озеран, Алла Владимировна; Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената СергеевнаУ статті розглянуто проблеми відображення у балансі розрахунків з бюджетом з ПДВ та проаналізовано шляхи їх вирішення, що висвітлені у роботах вітчизняних науковців. Запропоновано зміни до методики обліку розрахунків з ПДВ та формування інформації про них у фінансовій звітності. This paper discusses problems associated with the reflection in the balance sheet payments to the budget for VAT and examines solutions that are covered in studies by national scholars. Some ideas for methods of accounting of VAT payments and disclosure of information in the financial statements are submitted. В статье рассмотрены проблемы отражения в балансе расчетов с бюджетом по НДС и проанализированы пути их решения, освещенные в работах отечественных ученых. Предложены изменения в методика учета расчетов по НДС и формирования информации о них в финансовой отчетности.Item Проблемні аспекти першого застосування МСФЗ(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-12-07) Коршикова, Рената Сергіївна; Korshykova, Renata; Коршикова, Рената Сергеевна