Оцінювання довгострокової дебіторської заборгованості державних підприємств
Loading...
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДННУ “Академія фінансового управління”
Abstract
У статті розкрито основні методологічні аспекти обліку довгострокової дебіторської заборгованості державних підприємств відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НП(С)БО). Увагу зосереджено на оцінюванні вказаного активу й методиці відображення в обліку його первісної та балансової вартості. В ході дослідження розглянуто порядок визначення первісної й балансової
вартості довгострокової дебіторської заборгованості за МСФЗ і проілюстровано
розбіжність у сутності термінів “дисконтована вартість” та “амортизована собівартість”. При порівнянні положень міжнародних і національних стандартів
щодо цього активу в останніх виявлено непослідовність застосування та розпорошеність термінологічного апарату, відсутність методики формування первісної
вартості. Запропоновано доповнити термінологію, що міститься у НП(С)БО 10,
термінами “теперішня вартість” і “амортизована собівартість”, а також уточнити
сферу їх застосування для гармонізації з положеннями МСФЗ. Наведено варіанти
спрощення процесів контролю своєчасності й повноти погашення довгострокової дебіторської заборгованості та звірки стану розрахунків із дебіторами-позичальниками, що впливають на планування грошових потоків.
The paper considers the main methodological aspects of accounting for longterm receivables of state-owned enterprises in accordance with international financial reporting standards and national accounting regulations (standards) (NAR(S)). At the same time, attention has been focused on the valuation of the asset and the method of refl ection its initial and book value in the accounting. The study examines the procedure for determining the initial and carrying amount of long-term receivables in accordance with IFRS and illustrates the diff erence in the essence of the terms «present value» and «amortized cost»: the former is used at the initial recognition of an asset, and the latter – for its further evaluation in order to be included in the fi nancial statements. The comparison of requirements of international and national standard concerning the above mentioned asset reveals the following problems regarding the latter: inconsistency in the use and scattered terminological apparatus, as well as the lack of a methodology for the formation of the initial value. Th e paper proposes to supplement the terminology contained in NAR(S)10 with the defi nitions « present value» and «amortized cost», as well as to clarify the scope of their application for harmonization with IFRS. In addition, a proposal was made to revise the procedure for calculating the effective interest rate provided for by the NAR(S). Regardless of the accounting system in which the state enterprise operates, the problem arises of the diffi culty for monitoring the timeliness and completeness of repayment of long-term receivables, as well as reconciliation of the state of settlements with debtors, which aff ects the planning of cash fl ows. The study formulates the following options for solving this problem: the application of an off-balance account or a special sub-account to the account of long-term receivables.
В статье раскрыты основные методологические аспекты учета долгосрочной дебиторской задолженности государственных предприятий в соответствии с международными стандартами финансовой отчетности (МСФО) и национальными положениями (стандартами) бухгалтерского учета (НП(С)БУ). Внимание сосредоточено на оценке данного актива и методике отражения в учете его
первоначальной и балансовой стоимости. В ходе исследования рассмотрен порядок определения первоначальной и балансовой стоимости долгосрочной дебиторской задолженности согласно МСФО и проиллюстрировано различие в сути терминов “дисконтированная стоимость” и “амортизированная себестоимость”. При
сравнении положений международных и национальных стандартов относительно
этого актива в последних выявлены непоследовательность применения и разрозненность терминологического аппарата, отсутствие методики формирования первоначальной стоимости. Предложено дополнить терминологию, содержащуюся в НП(С)БУ 10, терминами “текущая стоимость” и “амортизированная себестоимость”, а также уточнить сферу их применения для гармонизации с положениями МСФО. Представлены варианты упрощения процессов контроля своевременности и полноты погашения долгосрочной дебиторской задолженности и сверки состояния расчетов с дебиторами-заемщиками, которые влияют на планирование денежных потоков.
Description
Keywords
довгострокова дебіторська заборгованість, державні підприємства, амортизація дисконту, дисконтована вартість, амортизована собівартість, ефективна ставка процента, long-term receivables, state enterprises, amortization of discount, present value, amortized cost, effective interest rate, долгосрочная дебиторская задолженность, государственные предприятия, амортизация дисконта, дисконтированная стоимость, амортизированная себестоимость, эффективная ставка процента
Citation
Коршикова Р. С. Оцінювання довгострокової дебіторської заборгованості державних підприємств / Р. С. Коршикова, А. В. Озеран // Фінанси України. – 2021. – № 9. – C. 117–128.