Browsing by Author "Kotliarenko, O."

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Адміністративно-правовий механізм запобігання корупції в оборонному секторі
    (Видавничий дім «Гельветика», 2023) Тимошенко, В. А.; Tymoshenko, V.; Карпенко, М. І.; Karpenko, M.; Котляренко, О. П.; Kotliarenko, O.
    Корупція в оборонному секторі особливо небезпечна, тому що на цю сферу загалом припадає значна частина бюджету. Тим більше в період дії воєнного стану. Наслідки корупції в оборонному секторі можуть призвести до небезпеки, регіональної нестабільності та неспроможності держави вчасно реагувати на зовнішню небезпеку. Дана наукова стаття присвячена питанню адміністративно-правового механізму запобігання корупції в оборонному секторі. Авторами статті здійснено аналіз доктринальних визначень в сфері правових механізмів запобігання корупції. Авторами здійснено огляд норм Закону України «Про запобігання корупції» в частині діючих інструментів попередження корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. Зокрема, обмеження щодо: використання службових повноважень, одержання подарунків, одержання неправомірної вигоди, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, спільної роботи близьких осіб, тощо. В тому числі, авторами звернено увагу на такий інструмент запобігання корупції як фінансовий контроль та його актуальне нормативне врегулювання. Проведено огляд змін до чинного законодавства України в частині електронного декларування – Закон України No 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» – стосовно осіб, які відносяться до оборонного сектору. Авторами акцентовано увагу на новелах в законодавстві, що стосується подання фінансової звітності, враховуючи наявний воєнний стан в нашій державі. Автори статті прийшли до висновку, що основною метою функціонування адміністративно-правового механізму запобігання корупції є забезпечення превентивної функції як одного із напрямів державно-правової політики держави в сфері запобігання корупції. Corruption in the defense sector is particularly dangerous because this area generally accounts for a large part of the budget. Especially during the period of martial law. The consequences of corruption in the defense sector can lead to danger, regional instability and the inability of the state to respond to external threats in a timely manner. This scientific article is devoted to the issue of the administrative and legal mechanism for preventing corruption in the defense sector. The authors of the article carried out an analysis of doctrinal definitions in the field of legal mechanisms for the prevention of corruption. The authors reviewed the norms of the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption” in terms of the existing tools for preventing corruption and corruption-related offenses. In particular, restrictions on: use of official powers, receiving gifts, receiving illegitimate benefits, co-operation and combination with other types of activities, joint work of relatives, etc. In particular, the authors drew attention to such a tool for preventing corruption as financial control and its current normative regulation. A review of changes to the current legislation of Ukraine in the area of electronic declaration was carried out – Law of Ukraine No. 3384-IX “On Amendments to Certain Laws of Ukraine on Defining the Procedure for Submission of Declarations by Persons Authorized to Perform the Functions of the State or Local Self-Government in Martial Law” – in relation to persons, which refer to the defense sector. The authors focused attention on novelties in the legislation related to the submission of financial statements, taking into account the current state of war in our country. The authors of the article concluded that the main purpose of the functioning of the administrative-legal mechanism for the prevention of corruption is to ensure the preventive function as one of the directions of the state’s legal policy in the field of corruption prevention.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Періоди розвитку міжнародного гуманітарного права
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024) Котляренко, О. П.; Kotliarenko, O.; Федчук, Т. Ю.; Fedchuk, T.
    Дана наукова стаття присвячена актуальним проблемам дослідження розвитку та витоків міжнародного гуманітарного права, аналізу ролі і характеру впливу на цей процес політичних, культурних та релігійних факторів всередині суб’єктів цього права – держав та державоутворень. Визначено, що поява і становлення держав сприяли складному і тривалому процесу міжнародної нормотворчості щодо створення усталених норм права, покликаних регулювати правила поведінки сторін збройних конфліктів. Розкрито, що хоча в давнину ці норми не закріплювалися на законодавчому рівні, залежали від домовленостей між сторонами конфлікту та мали епізодичний характер – вони стали підґрунтям спочатку звичаєвих норм, а потім і норм міжнародних договорів. Подальше правове закріплення цих правил було складним і неоднозначним процесом, внаслідок якого сформувалося сучасне міжнародне гуманітарне право (далі – МГП) як звод міжнародно визнаних норм, у тому числі в частині зобов’язання держав щодо їх дотримання. Наголошено, що МГП – це компроміс між двома протилежними принципами: гуманності і військової необхідності, акцент у якому зміщувався в різні періоди історії людства під впливом політичних, безпекових, культурних та релігійних факторів. Якщо військова необхідність допускає застосування сили задля вирішення конфлікту, то принцип гуманності обмежує застосування цієї сили і заперечує завдання надмірних страждань і шкоди у досягненні законної мети збройного конфлікту – ослаблення супротивника. Досліджено окремі періоди розвитку права війни. Акцентовано увагу на тому, що норми МГП об’єднали практичний досвід, релігійні і морально-етичні норм та покликані “гуманізувати” таке антигуманне за суттю явище як війна, забезпечити захист найбільш вразливих категорій осіб: дітей, жінок, поранених і хворих, військовополонених тощо. Це право не тільки юридичного, а й морального характеру є ознакою дорослішання суспільства. МГП формувалося одночасно зі становленням держав – його суб’єктів під впливом панівних релігійних, політичних і безпекових реалій. Відповідно до цього інтерпретувалося і співвідношення військової необхідності та гуманності. Водночас, норми МГП засновуються на засадах етики і моральності – гуманності, милосердя, співчуття – якостей, іманентно властивих людській особистості, втрата яких знецінює будь-які досягнення цивілізації і становить небезпеку для її існування. Визначено можливі шляхи розвитку МГП: поширення знань серед його носіїв, зміни в державній та освітній політиці держав – суб’єктів міжнародного права. This scientific article is devoted to the current problems of researching the origins and development of international humanitarian law, analyzing the role and nature of the influence on this process of political, cultural and religious factors within the subjects of this law – states and state entities. It was determined that the emergence and formation of states contributed to the complex and long process of international rulemaking regarding the creation of established norms of law, the content of which are the rules of behavior during armed conflicts. Separate periods of the development of the law of war have been studied. It was revealed that although in ancient times these norms were not fixed at the legislative level, they depended on the agreements between the parties to the conflict, and had an episodic nature – they became the basis of customary norms, and then of international treaties. Further legal consolidation of these rules was a complex and ambiguous process, as a result of which modern international humanitarian law (hereinafter – IHL) was formed as a set of internationally recognized norms, including the obligation of states to comply with them. Emphasized, IHL is a compromise between two opposite principles: humanity and military necessity, the emphasis of which shifted in different periods of human history under the influence of political, security, cultural and religious factors. If military necessity allows the use of force to resolve the conflict, then the principle of humanity limits the use of this force and denies the task of excessive suffering and harm in achieving the legitimate goal of an armed conflict – weakening the enemy. Attention is focused on the fact that the norms of IHL combine practical experience, religious and moral and ethical norms and are designed to «humanize» such an essentially inhumane phenomenon as war, to ensure the protection of the most vulnerable categories of persons: children, women, wounded and sick, prisoners of war, etc.. This right to protection of not only legal, but also moral nature is a sign of the maturing society. The possible ways of development of IHL are determined: the spread of knowledge among its bearers, changes in the state and educational policy of states – subjects of international law.