Періоди розвитку міжнародного гуманітарного права
No Thumbnail Available
Date
2024
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
Дана наукова стаття присвячена актуальним проблемам дослідження розвитку та витоків міжнародного гуманітарного права, аналізу ролі і характеру впливу на цей процес політичних, культурних та релігійних факторів всередині суб’єктів цього права – держав та державоутворень. Визначено, що поява і становлення держав сприяли складному і тривалому процесу міжнародної нормотворчості щодо створення усталених норм права, покликаних регулювати правила поведінки сторін збройних конфліктів. Розкрито, що хоча в давнину ці норми не закріплювалися на законодавчому рівні, залежали від домовленостей між сторонами конфлікту та мали епізодичний характер – вони стали підґрунтям спочатку звичаєвих норм, а потім і норм міжнародних договорів. Подальше правове закріплення цих правил було складним і неоднозначним процесом, внаслідок якого сформувалося сучасне міжнародне гуманітарне право (далі – МГП) як звод міжнародно визнаних норм, у тому числі в частині зобов’язання держав щодо їх дотримання. Наголошено, що МГП – це компроміс між двома протилежними принципами: гуманності і військової необхідності, акцент у якому зміщувався в різні періоди історії людства під впливом політичних, безпекових, культурних та релігійних факторів. Якщо військова необхідність допускає застосування сили задля вирішення конфлікту, то принцип гуманності обмежує застосування цієї сили і заперечує завдання надмірних страждань і шкоди у досягненні законної мети збройного конфлікту – ослаблення супротивника. Досліджено окремі періоди розвитку права війни. Акцентовано увагу на тому, що норми МГП об’єднали практичний досвід, релігійні і морально-етичні норм та покликані “гуманізувати” таке антигуманне за суттю явище як війна, забезпечити захист найбільш вразливих категорій осіб: дітей, жінок, поранених і хворих, військовополонених тощо. Це право не тільки юридичного, а й морального характеру є ознакою дорослішання суспільства. МГП формувалося одночасно зі становленням держав – його суб’єктів під впливом панівних релігійних, політичних і безпекових реалій. Відповідно до цього інтерпретувалося і співвідношення військової необхідності та гуманності. Водночас, норми МГП засновуються на засадах етики і моральності – гуманності, милосердя, співчуття – якостей, іманентно властивих людській особистості, втрата яких знецінює будь-які досягнення цивілізації і становить небезпеку для її існування. Визначено можливі шляхи розвитку МГП: поширення знань серед його носіїв, зміни в державній та освітній політиці держав – суб’єктів міжнародного права.
This scientific article is devoted to the current problems of researching the origins and development of international humanitarian law, analyzing the role and nature of the influence on this process of political, cultural and religious factors within the subjects of this law – states and state entities. It was determined that the emergence and formation of states contributed to the complex and long process of international rulemaking regarding the creation of established norms of law, the content of which are the rules of behavior during armed conflicts. Separate periods of the development of the law of war have been studied. It was revealed that although in ancient times these norms were not fixed at the legislative level, they depended on the agreements between the parties to the conflict, and had an episodic nature – they became the basis of customary norms, and then of international treaties. Further legal consolidation of these rules was a complex and ambiguous process, as a result of which modern international humanitarian law (hereinafter – IHL) was formed as a set of internationally recognized norms, including the obligation of states to comply with them. Emphasized, IHL is a compromise between two opposite principles: humanity and military necessity, the emphasis of which shifted in different periods of human history under the influence of political, security, cultural and religious factors. If military necessity allows the use of force to resolve the conflict, then the principle of humanity limits the use of this force and denies the task of excessive suffering and harm in achieving the legitimate goal of an armed conflict – weakening the enemy. Attention is focused on the fact that the norms of IHL combine practical experience, religious and moral and ethical norms and are designed to «humanize» such an essentially inhumane phenomenon as war, to ensure the protection of the most vulnerable categories of persons: children, women, wounded and sick, prisoners of war, etc.. This right to protection of not only legal, but also moral nature is a sign of the maturing society. The possible ways of development of IHL are determined: the spread of knowledge among its bearers, changes in the state and educational policy of states – subjects of international law.
Description
Keywords
військова необхідність, збройний конфлікт, звичаєві норми, вразливі категорії осіб, суб’єкт міжнародного права, military necessity, armed conflict, customary norms, vulnerable categories of persons, subject of international law
Citation
Котляренко О. П. Періоди розвитку міжнародного гуманітарного права / Котляренко О. П., Федчук Т. Ю. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2024. – № 4. – С. 157–164.