Browsing by Author "Kovtoniuk, Kateryna"
Now showing 1 - 6 of 6
Results Per Page
Sort Options
Item Концептуальні засади становлення та розвитку нового світового економічного порядку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Молчанова, Еллана Юріївна; Molchanova, Ellana; Молчанова, Эллана Юрьевна; Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, Kateryna; Ковтонюк, Екатерина ВладимировнаРозкрито сутність міждисциплінарного поняття «світовий порядок», показана гетерогенність поглядів представників різних напрямків та наукових шкіл, зокрема у площині забезпечення стабільності міжнародної системи та соціальної справедливості, концентрації владних повноважень та дотримання стандартів демократії. Доведено, що суперечливість природи світового простору посилюється в результаті впливу динамічних змін системи міжнародних відносин в історичній ретроспективі, що зумовлює постійну його трансформацію. Виокремлено три основні концептуальні підходи до формування світового порядку політологічний, соціологічний та організаційний. Виявлено специфічні риси історичних типів світових порядків серед яких та доведено, що фундаментальною основою еволюційного розвитку світового простору виступає зміна системи світорегулювання, яка має тенденцію до безладу, хаосу. Встановлено, що розвиток світової економічної системи протікає хвилеподібно під впливом ендогенних та екзогенних факторів, обумовлюючи формування нової парадигми світового простору як складної організаційної системи. На основі міждисциплінарного підходу, запропоновано розширити принцип ентропії для прогнозування структурних змін в організації світового простору як нестійкої системи. Проведено ретроспективний аналіз рівня економічного розвитку країн світу на підставі росту ВВП, ВВП на душу населення та ВВП за паритетом купівельної спроможності країн, що визначає їх можливість впливати на процес заміни парадигми світового устрою. Встановлено, що відбувається вирівнювання дисбалансу рівнів економічного розвитку країн світу та збільшення кількості полюсів у процесі становлення нового світового порядку.Item Методологічні підходи до визначення суспільного добробуту країни(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Молчанова, Еллана Юріївна; Molchanova, Ellana; Молчанова, Эллана Юрьевна; Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, Kateryna; Ковтонюк, Екатерина Владимировна; Савич, Олександр Петрович; Savych, Oleksandr; Савич, Александр ПетровичУ статті досліджуються основні методологічні підходи до оцінки суспільного багатства країни. Доведено, що еволюційні зміни у світовій економічній системі започаткували нову еру, що зумовлює зміну традиційної світової економічної системи. Встановлено, що в умовах трансформаційної перебудови як світової економічної системи в цілому, так і національних економічних систем зокрема, виникає потреба в зміні критеріїв оцінки рівня їхнього економічного розвитку. Показана обмеженість традиційного макроекономічного показника валового національного продукту, що продовжує активно використовуватись як мірило національного багатства і як провідна класифікаційна ознака для поділу країн на групи за рівнем достатку, визначаючи умови їхнього співробітництва з міжнародними організаціями. Доведено, що грошові показники лежать в основі оцінки рівня національного багатства країн, що дозволяє однобоко оцінити рівень їх суспільного багатства. Виходячи з того, що суспільне багатство можна в повній мірі оцінити, враховуючи соціальну його складову, ефективність національних економічних систем проаналізовано на основі таких моделей, а саме: оптимум Парето та рівновага Неша. Доведено, що добробут нації повинен розглядатись як основна економічна мета функціонування національної економіки. Встановлено, що в процесі еволюційного розвитку світової економіки змінюється розуміння елементів добробуту (заміна фізіологічних потреб на рівень заряду батареї на смартфоні та доступ до WI-FI). Доведено, що економічне зростання (на основі показника ВВП та ВВП на душу населення) не завжди веде до прогресу в соціальній сфері, що потребує використання нових показників. У статті розглянуто економічну ефективність використання індексів соціального та інклюзивного розвитку, які поєднують економічну та соціальну складові суспільного багатства. Доведено, що альтернативні показники оцінки суспільного багатства не позбавлені недоліків, що пов’язані, з одного боку, зі складністю обрахунку, і з другого – відсутністю розробленої методики врахування усього спектра проблем у соціальній сфері та сфері охорони навколишнього середовища. Встановлено, що недосконалість наявного методологічного інструментарію ставить під сумнів універсальність нових показників оцінки рівня суспільного добробуту. Спрогнозовано, що на основі революційного типу розвитку світової економічної системи, під впливом стрімкого розвитку інформаційних технологій, показники оцінки рівня суспільного добробуту будуть видозмінюватися, щоб відповідати вимогам часу. The article describes the main methodological approaches to assessing the national social wealth. The authors believe that evolutionary changes in the global economy have started a new era, which will transform the traditional world economic system. It has been established that in the conditions of transformational restructuring of the world economic system as a whole, as well as national economic systems, in particular, there is a need to change the criteria for assessing their level of economic development. It has been shown that the traditional macroeconomic indicator of the gross national product (GDP), which is still actively used as a measure of national wealth and the leading classification tool of breaking down countries into wealth groups, thus defining the conditions for their cooperation with international organizations, is limited. It is has been proved that monetary indicators are the basis for assessing the level of national wealth of countries, which allows unilaterally estimate the level of their social wealth. Proceeding from the fact that social wealth can be fully estimated taking into account its social component, the effectiveness of national economic systems is analysed on the basis of such models, namely: Pareto optimum and Nash equilibrium. It is proved that the welfare of nation should be considered as the main economic goal of the functioning of national economy. It is established that in the process of evolutionary development of the world economy, understanding of the elements of welfare has changed (replacement of physiological needs with the level of smartphone battery charge and access to WI-FI). It has been proved that economic growth (on the basis of GDP and GDP per capita) does not always lead to progress in the social sphere, which requires the use of new indicators. The article considers the economic efficiency of using social and inclusive development indices that combine economic and social components of social wealth. It is proved that alternative indicators of public wealth assessment are not free from disadvantages, which, on the one hand, are related to the complexity of calculation, and, on the other hand, the lack of a developed methodology for taking into account the whole spectrum of problems in the social sphere and the sphere of environmental protection. It has been established that the imperfection of the existing methodological instrumentarium places in question the universality of new indicators for assessing the level of public welfare. It is predicted that based on the revolutionary type of development of the world economic system, under the influence of rapid development of information technologies, indicators of assessment of the level of social welfare will be modified to meet the needs of the age.Item Національно-наднаціональна система регулювання фінансової діяльності субєктів господарювання ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-05-17) Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, Kateryna; Ковтонюк, Екатерина ВладимировнаItem Україно-німецьке співробітництво: стан та перспективи(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-05-17) Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, Kateryna; Ковтонюк, Екатерина Владимировна; Бусарєва, Тетяна Геннадіївна; Busarieva, Tetiana; Бусарева, Татьяна Геннадьевна; Ісаєв, М. Е.Item Фінансова євроінтеграційна політика України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2013-07-23) Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, KaterynaУ статті розглянуто теоретичні засади закономірної природи становлення глобального фінансового простору і формування його регіональних підсистем, яка обумовлена, насамперед, дією об’єктивних економічних законів. Доведено, що системна взаємодія цих законів є основою формування глобального фінансового простору, який базується на всеохоплюючому процесі інтернаціоналізації господарського життя у формі процесів інтеграції та глобалізації. Посилення прояву цих законів дає можливість визначити інтеграцію як провідну закономірність глобального фінансового простору. Багаторівнева система організації регіонального фінансового простору, сприяє подальшій його уніфікації та спрощенню механізму включення нових суб’єктів. Аргументовано необхідність включення України в європейський фінансовий простір. Проведено порівняльний аналіз статистичних даних фінансово-економічних показників конвергенції щодо наявності передумов розширення інтеграційного ядра (єврозони), а також визначення найефективнішого механізму інтеграції.Item Інтеграційні процеси в європейському фінансовому просторі(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2011-09-19) Ковтонюк, Катерина Володимирівна; Kovtoniuk, Kateryna; Ковтонюк, Екатерина Влаодимировна; Рокоча, Віра ВолодимирівнаДисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних засад фінансового глобалізму як невід’ємного компоненту процесу економічної глобалізації. Значну увагу приділено впливу інтернаціоналізаційних, інтеграційних та глобалізаційних процесів на фінансовий простір в контексті його інституціоналізації. Обґрунтовано закономірну природу становлення глобального фінансового простору і формування його регіональних підсистем. Розкрито суть, механізми фінансового співробітництва та рівні валютно-фінансової конвергенції країн-членів ЄС, а також визначення специфіки залучення нових членів в європейський фінансовий простір. На основі проведеного аналізу рівня відповідності національного фінансового простору країни критеріям валютно-фінансової конвергенції запропоновано механізм ефективної інтеграції України в європейський фінансовий простір. The thesis is devoted to a complex research of theoretical grounds of financial globalism as an integral component of economic globalisation. Considerable attention has been devoted to the research of influence of internationalization, integration and globalization processes in the context of their institutionalization. The nature of global financial space and its regional subsystems has been substantiated. The definition, mechanisms of financial cooperation, levels of monetary and financial convergence of EU Member States and specifics of attraction of new members into European financial space have been described in the thesis. The mechanism of effective integration of Ukraine into the European financial space on the basing on the analysis of the national financial space conformity level with monetary and financial convergence criteria has been introduced. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических основ финансового глобализма как неотъемлемого компонента процесса экономической глобализации. Проанализированы условия, виды и особенности становления глобального финансового пространства, институализирующим компонентом которого является упорядочение мировых финансовых потоков под влиянием новых тенденций в сфере мировых финансов и действия объективных экономических законов. Обоснована необходимость использование категории «глобальное финансовое пространство» и дано комплексное его определение. Раскрыто особенности категорий «глобальное финансовое пространство» и «глобальная финансовая среда». Охарактеризована закономерная природа глобального финансового пространства и его региональных подсистем.