Методологічні підходи до визначення суспільного добробуту країни
Loading...
Date
2019
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
У статті досліджуються основні методологічні підходи до оцінки суспільного
багатства країни. Доведено, що еволюційні зміни у світовій економічній системі започаткували нову еру, що зумовлює зміну традиційної світової економічної системи. Встановлено,
що в умовах трансформаційної перебудови як світової економічної системи в цілому, так і
національних економічних систем зокрема, виникає потреба в зміні критеріїв оцінки рівня
їхнього економічного розвитку. Показана обмеженість традиційного макроекономічного показника валового національного продукту, що продовжує активно використовуватись як
мірило національного багатства і як провідна класифікаційна ознака для поділу країн на
групи за рівнем достатку, визначаючи умови їхнього співробітництва з міжнародними організаціями. Доведено, що грошові показники лежать в основі оцінки рівня національного
багатства країн, що дозволяє однобоко оцінити рівень їх суспільного багатства. Виходячи з
того, що суспільне багатство можна в повній мірі оцінити, враховуючи соціальну його
складову, ефективність національних економічних систем проаналізовано на основі таких
моделей, а саме: оптимум Парето та рівновага Неша. Доведено, що добробут нації повинен
розглядатись як основна економічна мета функціонування національної економіки. Встановлено, що в процесі еволюційного розвитку світової економіки змінюється розуміння елементів добробуту (заміна фізіологічних потреб на рівень заряду батареї на смартфоні та доступ до WI-FI). Доведено, що економічне зростання (на основі показника ВВП та ВВП на
душу населення) не завжди веде до прогресу в соціальній сфері, що потребує використання нових показників. У статті розглянуто економічну ефективність використання індексів
соціального та інклюзивного розвитку, які поєднують економічну та соціальну складові суспільного багатства. Доведено, що альтернативні показники оцінки суспільного багатства
не позбавлені недоліків, що пов’язані, з одного боку, зі складністю обрахунку, і з другого – відсутністю розробленої методики врахування усього спектра проблем у соціальній
сфері та сфері охорони навколишнього середовища. Встановлено, що недосконалість наявного методологічного інструментарію ставить під сумнів універсальність нових показників
оцінки рівня суспільного добробуту. Спрогнозовано, що на основі революційного типу розвитку світової економічної системи, під впливом стрімкого розвитку інформаційних технологій, показники оцінки рівня суспільного добробуту будуть видозмінюватися, щоб відповідати вимогам часу.
The article describes the main methodological approaches to assessing the national social wealth. The authors believe that evolutionary changes in the global economy have started a new era, which will transform the traditional world economic system. It has been established that in the conditions of transformational restructuring of the world economic system as a whole, as well as national economic systems, in particular, there is a need to change the criteria for assessing their level of economic development. It has been shown that the traditional macroeconomic indicator of the gross national product (GDP), which is still actively used as a measure of national wealth and the leading classification tool of breaking down countries into wealth groups, thus defining the conditions for their cooperation with international organizations, is limited. It is has been proved that monetary indicators are the basis for assessing the level of national wealth of countries, which allows unilaterally estimate the level of their social wealth. Proceeding from the fact that social wealth can be fully estimated taking into account its social component, the effectiveness of national economic systems is analysed on the basis of such models, namely: Pareto optimum and Nash equilibrium. It is proved that the welfare of nation should be considered as the main economic goal of the functioning of national economy. It is established that in the process of evolutionary development of the world economy, understanding of the elements of welfare has changed (replacement of physiological needs with the level of smartphone battery charge and access to WI-FI). It has been proved that economic growth (on the basis of GDP and GDP per capita) does not always lead to progress in the social sphere, which requires the use of new indicators. The article considers the economic efficiency of using social and inclusive development indices that combine economic and social components of social wealth. It is proved that alternative indicators of public wealth assessment are not free from disadvantages, which, on the one hand, are related to the complexity of calculation, and, on the other hand, the lack of a developed methodology for taking into account the whole spectrum of problems in the social sphere and the sphere of environmental protection. It has been established that the imperfection of the existing methodological instrumentarium places in question the universality of new indicators for assessing the level of public welfare. It is predicted that based on the revolutionary type of development of the world economic system, under the influence of rapid development of information technologies, indicators of assessment of the level of social welfare will be modified to meet the needs of the age.
Description
Keywords
суспільний добробут, економічний та соціальний добробути, економічне зростання, валовий внутрішній продукт, оптимум Парето, рівновага Неша, індекс соціального розвитку, індекс інклюзивного розвитку, social welfare, economic and social well-being, economic growth, gross domestic product, Pareto optimum, Nash equilibrium, social development index, inclusive development index
Citation
Молчанова Е. Методологічні підходи до визначення суспільного добробуту країни / Молчанова Еллана, Ковтонюк Катерина, Савич Олександр // Міжнародна економічна політика. – 2019. – № 1. – С. 46–69.