Browsing by Author "Kozachok, Tetiana"
Now showing 1 - 10 of 10
Results Per Page
Sort Options
Item Деякі аспекти використання стратегічних комунікацій у міжнародній та вітчизняній практиці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-03-29) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaItem Дипломатична практика в умовах цифрової трансформації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-03-27) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaItem Міжнародні переговори як інструмент вирішення міжнародних конфліктів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaInternational negotiations have become an integral factor in international relations and, in some cases, have acquired a permanent or long-term nature, reflecting their increasing role in ensuring international stability and resolving transboundary issues and disputes. Rapid technological advancements have had and will continue to have a decisive impact on the development and stability of international and national systems. Therefore, negotiation processes and resulting agreements must have sufficient flexibility to address not only current and urgent conflicts but also technological and other changes and unexpected events. As such, they should be not only reactive but also anticipatory.Item Наукова дипломатія в розвитку архітектури глобального партнерства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, Tetiana; Фурсова, Олена Вікторівна; Fursova, Olena; Маргуліс, Деніел Ігор; Marhulis, DenielУ статті досліджено сучасний зміст наукової дипломатії як одного з ключових інструментів трансформації міжнародних відносин в умовах глобальних геополітичних змін, зростання транснаціональних викликів і ускладнення системи глобального управління. Обґрунтовано, що наукова дипломатія виходить за межі допоміжної функції зовнішньої політики та набуває ознак системного, багаторівневого феномену, який поєднує політичні, економічні, технологічні та соціокультурні виміри міжнародної взаємодії. На основі аналізу ключових міжнародних ініціатив показано процес інституціоналізації наукової дипломатії на глобальному, регіональному та міжрегіональному рівнях, а також зростання ролі науки у формуванні політик і ухваленні міжнародних рішень. Окрему увагу приділено Глобальному міністерському діалогу з питань наукової дипломатії, організованому ЮНЕСКО, як платформі консолідації політичної підтримки, координації науково-дипломатичних підходів і визначення пріоритетів міжнародної співпраці. Проаналізовано результати експертних обговорень та опитувань, що засвідчують домінування інституційно-управлінського підходу до розвитку наукової дипломатії. Наукова дипломатія дедалі частіше виконує інтеграційну функцію у системі глобального управління, забезпечуючи координацію зусиль держав, міжнародних організацій, наукової спільноти та недержавних акторів у вирішенні глобальних проблем — від зміни клімату й охорони здоров՚я до технологічної безпеки та сталого розвитку. Зроблено висновок, що наукова дипломатія є важливим чинником формування партнерської архітектури міжнародних відносин, зміцнення миру, безпеки та забезпечення довгострокового соціально-економічного розвитку у глобальному вимірі. Окрему увагу приділено аналізу наукової дипломатії як інструменту «м՚якої сили», що розширює можливості держав у просуванні власних інтересів через співпрацю, а не конфронтацію. Підкреслено значення залучення науковців та експертів до процесів ухвалення зовнішньополітичних рішень, зокрема у сфері міжнародних переговорів і розроблення багатосторонніх угод. Доведено, що інституціоналізація наукової дипломатії сприяє підвищенню ефективності міжнародного діалогу, формуванню інклюзивних партнерств і зміцненню довіри між учасниками міжнародних відносин, що є необхідною передумовою сталого та збалансованого розвитку глобальної спільноти. Особливого значення наукова дипломатія набуває у контексті післявоєнної відбудови України: залучення українських науковців до міжнародних дослідницьких програм, консорціумів і грантових ініціатив сприяє інтеграції України до світового наукового простору, забезпечує трансфер знань, технологій і найкращих практик у сферах енергетики, екології, цифровізації, медицини та безпеки. Обґрунтовано, що розвиток наукової дипломатії створює передумови для консолідації міжнародної спільноти та підвищення адаптивності глобальної системи до сучасних викликів на засадах взаємної відповідальності, солідарності, наукової етики та довгострокового стратегічного бачення. Значне місце в дослідженні відведено Плану дій ЮНЕСКО з підтримки та відновлення наукової екосистеми України, який розглядається як приклад застосування наукової дипломатії для консолідації міжнародної допомоги, збереження людського капіталу та інтеграції національної науки у глобальний дослідницький простір. Зроблено висновок, що наукова дипломатія формує підґрунтя для нової партнерської архітектури міжнародних відносин, заснованої на знаннях, довірі та спільній відповідальності, і відіграє важливу роль у забезпеченні миру, безпеки та сталого розвитку у ХХІ столітті.Item Основні концепції етикету міжнародних переговорів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-22) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaItem Особливості віртуальної дипломатії в умовах глобальних цифрових трансформацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-06) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaItem Парадокс чесності(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Тітова, Олена Сергіївна; Titova, Olena; Веремієнко (Козачок), Тетяна Сергіївна; Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaItem Соціальна відповідальність у парадигмі дипломатії сталого розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2026-02-26) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaItem Трансформація міжнародних відносин в умовах технологічного мультилатералізму(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2025) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, TetianaУ статті досліджено сучасні тенденції міждержавної взаємодії в контексті глибоких соціотехнологічних змін, що зумовлені стрімким розвитком цифрових технологій, автоматизованих систем та алгоритмічного управління. Розглядаються ключові виклики, які постають перед глобальними акторами в умовах технологічного мультилатералізму, трансформації комунікаційних середовищ, еволюції механізмів впливу та зростання ролі цифрових платформ у формуванні зовнішньополітичного порядку денного. Особливу увагу приділено проблемам цифрової безпеки, поширення дезінформації та ерозії довіри у міжнародних відносинах. У статті також порушуються питання нормативного регулювання технологічного впливу на міждержавну взаємодію, а також збереження стратегічного балансу між інноваціями та соціокультурними цінностями у глобальному контексті. Матеріал спрямований на формування аналітичного підґрунтя для подальших досліджень впливу соціотехнологічних трансформацій на структуру і динаміку міжнародного співробітництва.This article explores contemporary trends of international interaction amid profound socio-technological transformation, driven by rapid advancements in digital technologies, automated systems, and algorithmic governance. It analyzes the key challenges faced by global actors in the context of technological multilateralism, the transformation of communication environments, the evolution of mechanisms of influence, and the growing role of digital platforms in shaping the foreign policy agenda. Special attention is given to issues of digital security, the proliferation of disinformation, and the erosion of trust in international relations. The study addresses the pressing need for normative regulation of technological impacts on interstate interactions, emphasizing the balance between innovation and humanitarian values in the global context. By examining the intersection of social dynamics and technological development, the article highlights the complexity of managing international cooperation in an era where digital tools fundamentally reshape diplomatic practices, power structures, and strategic decision-making processes. The article considers implications of emerging technologies for sovereignty, cybersecurity, and the global balance of power, underscoring the importance of collaborative and multilateral governance approaches. The role of ethical considerations and human-centered policies in mitigating risks associated with technological disruption is also explored. Additionally, it discusses how socio-technological changes influence normative frameworks, legal standards, and institutional reforms needed to address new challenges. The need for international dialogue and cooperation to establish shared principles governing advanced technologies is emphasized, highlighting risks of fragmentation and conflict from unilateral actions. The findings aim to provide an analytical foundation for future research on safe, ethical, and effective integration of emerging technologies into global governance, supporting sustainable, transparent, and resilient international partnerships capable of adapting to ongoing socio-technological evolution and promoting global stability and cooperation.Item Інструменти штучного інтелекту в дипломатичній практиці(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-02-26) Козачок, Тетяна Сергіївна; Kozachok, Tetiana