Browsing by Author "Krasnova, Iryna"

Now showing 1 - 20 of 45
  • Thumbnail Image
    Item
    Financial inclusion in Ukraine: determinants and evaluation
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Примостка, Елена Александровна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина Геннадьевна
    The low level of coverage of the population by banking services is one of the relevant problem for the Ukrainian banking system and for the economy as a whole. The economic growth, the well-being of the population and the social climate in society depend from the ability of the population to the use of basic financial services. In the article the definition of financial inclusion of the population is considered and formed. The determinants of supply and demand, which are complemented by the determinants of social responsibility, are studied. This approach, together with the needs and accessibility of basic financial services, combines the protection of consumer rights, the development of proportional surveillance, the promotion of digital technology and the creation of financial literacy programs, taking into account national and sociological characteristics. The author’s proposed vision of the components of financial inclusion is related to well-being, awareness, accessibility, involvement and use. Their economic content, logical consistency and interconnectedness are disclosed. A set of analytical indicators has been formed, quantitatively characterizing them and integrated indexes have been constructed. On the basis of a composite consideration of all indices, a map of financial inclusion was constructed, which clearly shows that the population in Ukraine is not sufficiently oriented in the economy and financial sphere. The reasons for the low interest of the population in the use of banking services, among which the dominant ones are recognized: lack of funds, distrust of banking institutions, unacceptable pricing policy of banks. According to the statistics of the World Bank and the NBU, the coverage of the population of Ukraine with basic financial services is analyzed in comparison with other countries. It is determined that in order to increase the level of financial inclusion, it is necessary to ensure that the basic financial services of those part of the population of the country who do not have access to them are covered. Низький рівень охопленості населення банківськими послугами є однією з актуальних проблем української банківської системи та економіки в цілому. Саме від доступності та включеності населення до користування базовими фінансовими послугами залежать темпи зростання економіки, добробут населення i соціальний клімат у суспільстві. Розглянуто і сформовано визначення фінансової інклюзивності населення. Виокремлено детермінанти попиту і пропозиції, які доповнено детермінантами соціальної відповідальності. Такий підхід, поряд із потребами і доступністю базових фінансових послуг, поєднує захист прав споживачів, розвиток пропорційного нагляду, сприяння розвиткові цифрових технологій і створення програм фінансової грамотності з урахуванням національних і соціологічних особливостей. Запропоноване авторське бачення складових фінансової інклюзії, до яких віднесено: добробут, обізнаність, доступність, залученість і використання. Розкрито їхній економічний зміст, логічну послідовність і взаємопов’язаність. Сформовано набір аналітичних показників, що кількісно їх характеризують, і побудовано інтегровані індекси. На основі композитивного розгляду всіх індексів побудовано карту фінансової інклюзивності, яка наочно демонструє, що в Україні населення недостатньо орієнтується в економіці та фінансовій сфері. Виокремлено причини низької зацікавленості населення у користуванні банківськими послугами, серед яких домінантними визнано: брак коштів, н едовіра д о б анківських установ, неприйнятна цінова політика банків. За статистичними даними Світового банку і Національного банку України, проаналізовано рівень охоплення населення України базовими фінансовими послугами порівняно з іншими країнами. Визначено, що для підвищення рівня фінансової інклюзії потрібно забезпечити охопленість базовими фінансовими послугами тих верст населення країни, які не мають доступу до них узагалі. Рассмотрено и сформулировано экономическое понимание сущности финансовой инклюзивности. Предложено авторское видение элементов финансовой инклюзии, их логическая последовательность и взаимосвязь. Предложен набор аналитических показателей, характеризующих каждый элемент, и на их основе построеныиндивидуальные интегрированные индексы. По совокупности всех индексов построена карта финансовой инклюзивности, которая демонстрирует, что в Украине население недостаточно ориентируется в экономике и финансовой сфере. Выделены причины такой низкой заинтересованности. На основе статистических данных МБ и НБУ, проанализирован уровень охвата населения Украины базовыми финансовыми услугами по сравнению с другими странами.
  • No Thumbnail Available
    Item
    FinTech та цифрові трансформації на фінансовому ринку
    (Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Тур, Г. О.; Tur, H.
    У статті досліджено рушійні сили, тенденції та проблеми цифрової трансформації фінансового ринку та банків. Розглянуто напрями впливу FinTech-технологій та цифрових сервісів на розвиток фінансового ринку. Визначено детермінанти, механізми цифрової трансформації фінансового ринку, ключові тренди FinTech-технологій. Революційний характер змін та глибина їх впливу на всі бізнес-процеси та моделі функціонування учасників фінансового ринку дозволяє розглядати динаміку розвитку ринку саме як трансформацію, а не модернізацію. Акцентовано увагу, що в сучасних умовах вектор цифрових трансформацій повинен бути клієнтоорієнтованим. Зважаючи, що банківський сектор більш схильний до трансформації визначено особливості еволюції моделей функціонування банків під впливом розвитку фінансових технологій. Від традиційного банкінгу, до цифрового, як базового етапу трансформаційних змін з переходом до відкритого банку та, в майбутньому, до Open-X банкінгу. The article examines the driving forces, trends and challenges of digital transformation of the financial market and banks. The directions of influence of FinTech technologies and digitalization on the transformation of the financial market are considered. The determinants, mechanisms of digital transformation of the financial market, and dominant global technological trends that shape the directions of digital transformation in the financial market are identified. The revolutionary nature of the changes and the depth of their impact on all business processes and models of functioning of financial market participants allows us to consider the dynamics of market development as a transformation rather than modernization. The author emphasizes that in modern conditions, the vector of digital transformations is changing from business efficiency to increased mobility and focus on customer convenience, i.e., it is becoming customer-oriented. Accordingly, the potential for digital transformation development will be determined by such technologies of individual capabilities as mobile applications, customer-oriented programs, electronic and personal accounts. Given that the banking sector is more prone to transformation, the peculiarities of the evolution of bank functioning models under the influence of financial technologies are identified. From traditional banking to digital banking as a basic stage of transformational changes with the transition to an open bank and, in the future, to Open-X banking. Digital banking should cover the digitalization of all levels of banking services, from external to internal. At the same time, competition for customers with non-financial institutions is intensifying, which creates the basis for interaction between banking and non-banking financial services. The concept of BaaS (bank as a service, or bank as a service) is gaining ground. It is noted that new financial market participants and new business models of financial intermediation require transformation of partnership relations between banks and clients. The combination of these changes actualizes the need to form financial market ecosystems as the main platforms within which financial services will be provided.
  • No Thumbnail Available
    Item
    FinTech інновації у формуванні інклюзивної фінансової поведінки населення
    (Західноукраїнський національний університет, 2021-09) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
  • Thumbnail Image
    Item
    Integrated evaluation of financial inclusion in Ukraine
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Примостка, Елена Александровна; Biloshapka, Viktoriia; Білошапка, Вікторія Степанівна; Белошапка, Виктория Степановна; Lavreniuk, A.; Лавренюк, А. В.
    Low level of financial literacy and coverage of the population with banking services is one of the urgent problems of Ukrainian society. Methodical approaches to a comprehensive integrated assessment of the level of financial inclusion are proposed. The key components of financial inclusion (FI) have been identified, which include: welfare, awareness, accessibility, involvement and usage. Their economic meaning, logical sequence and interconnectedness are revealed. An algorithm for evaluation is proposed, which includes successive stages: substantiation of FI components; selection of analytical indicators for each component; calculation of sub-indexes of components and their normalization; weighing subindexes based on professional judgments; calculation of the resulting indicator — the integrated index of financial inclusion (IFI). For each component of financial inclusion, a primary set of analytical indicators-indicators is formed, which are divided into stimulators and disincentives. For all components, their standardized value and significance factor are calculated. A «thermal» mapping of the dynamics of sub-indexes by components for 2000—2019 was carried out. It was found that the intensification of the development of non-cash payments and digital banking services contributed to the growth of the component of usage, and the reduction in the number of banking institutions led to a decrease in the level of availability of banking services. A comprehensive economic and statistical assessment of the level of financial inclusion in Ukraine has been carried out. Integral IFI is calculated as the geometric mean of individual sub-indexes. A composite map of financial inclusion of the population of Ukraine is constructed. The map clearly shows the low indicators of the basic components of financial inclusion — well-being and awareness. The directions of improvement of the methodology by expanding the list of analytical indicators are substantiated. The main problems and destructive factors that reduce the level of financial inclusion in the country are highlighted. It is substantiated that the method of assessing the level of financial inclusion is necessary for monitoring and preventive identification of possible problems. Низький рівень фінансової грамотності та охопленості населення банківськими послугами є однією з актуальних проблем українського суспільства. Запропоновано методичні підходи до комплексної інтегральної оцінки рівня фінансової інклюзивності. Виявлено ключові складові фінансової інклюзивності (ФІ), до яких віднесено: добробут, обізнаність, доступність, залученість i використання. Розкрито їхній економічний зміст, логічну послідовність і взаємопов’язаність. Для оцінювання запропоновано алгоритм, який включає послідовні етапи: обґрунтування складових ФІ; вибір аналітичних індикаторів-показників за кожною складовою; розрахунок субіндексів складових та їхня нормалізація; зважування субіндексів на основі професійних суджень; обчислення результуючого показника — інтегрального індекса фінансової інклюзії (ІФІ). Для кожної складової фінансової інклюзивності сформовано первинну сукупність аналітичних індикаторів-показників, які поділено на стимулятори і дестимулятори. Для всіх складових розраховано їх стандартизоване значення і коефіцієнт значущості. Проведено «тепловий» мепінг динаміки субіндексів за складовими за 2000—2019 рр. Виявлено, що активізація розвитку безготівкових розрахунків і цифрових банківських послуг сприяла зростанню складової використання, а скорочення кількості банківських установ зумовило зниження рівня доступності банківських послуг. Здійснено комплексну економіко-статистичну оцінку рівня фінансової інклюзивності в Україні. Інтегральний ІФІ розраховано як середнє геометричне значення індивідуальних субіндексів. Побудовано композитну карту фінансової інклюзії населення України. Карта наочно демонструє низькі показники базових складових фінансової інклюзії — добробуту та обізнаності. Обґрунтовано напрями вдосконалення методики за рахунок розширення переліку аналітичних індикаторів-показників. Виокремлено основні проблеми й деструктивні чинники, які знижують рівень фінансової інклюзивності у країні. Обґрунтовано, що методика оцінювання рівня фінансової інклюзії необхідна для моніторингу та превентивної ідентифікації можливих проблем.
  • Thumbnail Image
    Item
    Modeling the segment interactions of Ukraine’s financial market
    (LLC «Consulting Publishing Company «Business Perspectives», 2020) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Kulish, Hanna; Куліш, Ганна Петрівна; Кулиш, Анна Петровна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина Геннадьевна
    This study is devoted to assessing the level of individual segments interconnectedness within the financial market of Ukraine (FMU) and their dynamics in uncertain conditions. The methodology of the systematic approach is used to investigate the dynamic relationship between individual segments of the financial market of Ukraine, namely credit (deposit-credit) market, stock market (market of securities), government securities market, currency market, and interbank market. The study of financial market dynamics focuses on the description of the price indicators of individual market segments, which are monitored using time series analysis and statistical methods. The results of the time series assessment revealed the fractal characteristics of the Ukrainian financial market as a measure of sustainability (namely inertia). It is revealed that all segments of the financial market, except credit, are characterized by persistence. It is established that the development of market segments is uneven and is characterized as bifurcation. The credit segment is addicted to insider behavior and has the highest risk concentration. It is revealed that the foreign exchange market is still in crisis. The results of modeling the correlation relationships between market segments have shown that, in the presence of such relationships, they differ in the strength and nature of the interaction. They are volatile, unstable, and situational, dependent on external conditions. The credit market has a relationship with other segments, not significantly strong but stable. The results of the analysis indicate the dynamic development of segments within the Ukrainian financial market in the presence of interconnections between them.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Monetary anti-crisis measures in the conditions of martial law in Ukraine
    (Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Hromnytska, Iryna; Громницька, Ірина Юріївна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Ходакевич, Сергей Иванович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина Геннадиевна
    With the invasion of russian troops on the territory of Ukraine, the NBU faced the task of preventing the depreciation of the national currency, avoiding panic, and ensuring the stability of the banking system. This was achieved, in particular, due to anti-crisis monetary measures. The regulator was promptly making the necessary decisions, the review of which and the assessment of their effectiveness in the paradigm of the economy of war this study is devoted to. The set of tools of anti-crisis monetary management, prerequisites, factors and features of their application in the conditions of a full-scale military invasion are reviewed. A comparative-dynamic analysis of the main monetary indicators was conducted, which showed their manageability and relative stability. It’s proved that the main inflationary trend in Ukraine is characterized by uncertainty, formed under the influence of non-monetary factors of a subjective nature, which are outside the influence of monetary policy. These and other non-market factors provoked a reduction in international reserves and instability in the foreign exchange market. NBU reacted by introducing pre-emptive currency restrictions. It was determined that in order to avoid panic in the foreign exchange market, the NBU made such important and prompt decisions as fixing the exchange rate, introducing the necessary restrictions on the purchase of foreign currency and cross-border currency transactions, restricting withdrawal of funds from foreign currency accounts, providing the possibility of exchanging cash hryvnias abroad. To avoid uncontrolled devaluation and capital outflow, the NBU supported the foreign exchange market with interventions. Anti-crisis measures aimed at maintaining the liquidity of the banking system were analysed, including operations with certificates of deposit and government bonds, which in the conditions of martial law don't always achieve the goals of ensuring financial stability. These and other measures helped the regulator maintain the banking system's overall stability and uninterrupted operation. З уторгненням російських військ на територію України перед НБУ постали завдання не допустити знецінення національної валюти, уникнути паніки, забезпечити стабільність банківської системи. Цього вдалося досягти зокрема й завдяки монетарним антикризовим заходам. Регулятор оперативно ухвалював необхідні рішення, огляду яких та оцінці їхньої дієвості присвячене це дослідження в парадигмі економіки війни. Розглянуто сукупність інструментів антикризового монетарного управління, передумови, чинники й особливості їх застосування в умовах повномасштабного воєнного вторгнення. Проведено компаративно-динамічний аналіз основних монетарних індикаторів, який показав їхню керованість та відносну стабільність. Доведено, що основний інфляційний тренд в Україні характеризується невизначеністю, формується під впливом немонетарних чинників суб’єктивного характеру, що перебувають поза межами впливу монетарної політики. Ці та інші неринкові чинники спровокували скорочення міжнародних резервів та нестабільність на валютному ринку, на що НБУ відреагував уведенням упереджувальних валютних обмежень. Визначено, що для уникнення паніки на валютному ринку вкрай важливими й оперативними виявилися (валютні обмеження запроваджені НБУ) рішення НБУ щодо фіксації валютного курсу, запровадження необхідних обмежень на купівлю валюти та транскордонні валютні операції, обмеження на зняття коштів з валютних рахунків, надання можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Із метою уникнення неконтрольованої девальвації та відпливу капіталів, НБУ підтримував валютний ринок інтервенціями. Проаналізовано антикризові заходи, спрямовані на підтримку ліквідності банківської системи України, у тому числі щодо операцій із депозитними сертифікатами та державними облігаціями, які в умовах воєнного стану не завжди досягають цілей забезпечення фінансової стабільності. Ці та інші заходи допомогли регуляторові утримувати в цілому стабільність та безперебійність роботи банківської системи.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Вплив воєнного стану на банківський сектор України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Журавльов, Олег Сергійович; Zhuravlov, Oleh; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, Valentyna; Шевалдина, Валентина Геннадиевна
    Україна після закінчення воєнних дій буде проводити відбудову усіх політичних, соціальних та економічних сфер. Банківська система в сучасному світі відіграє особливо важливу роль і впливає на всі сфери життя суспільства. Банки, їх відділення та філії є ланкою між урядом та бізнесом для стимулювання збільшення кількості підприємств, їх розвиток та справжньої конкуренції. З широкомасштабним вторгненням рф на територію України перед банківською спільнотою постали завдання не допустити паніки, забезпечити безперебійну роботу та стабільність банківської системи. У статті надано оцінку змінам у стані банківської системи України в умовах воєнного стану. Огляд банківського сектору України у воєнний період виявив стійкість банківської системи, яка, зазнаючи впливу системних ризиків, вистояла. У статті, за офіційними звітами НБУ за 2022 та попередні роки проаналізовано тенденції та проблеми стану банків в Україні за основними показниками у воєнний час. Банківський сектор, зазнаючи відтоку депозитів на початку широкомасштабного вторгнення росії, достатньо швидко відновив клієнтську базу, але фактично заморозив кредитний портфель, який, враховуючи девальвацію гривні, практично не зростав. Загальний портфель інвестицій у державні цінні папери також скоротився на 10 %. Акцентовано на домінуванні державних банків, які й надалі користуються матеріальними та моральними преференціями, зокрема і на випадок стресу. Це вплинуло на зростання їх частки в активах і коштах клієнтів у 2022 р. по банківському сектору. Надано узагальнену характеристику фінансових ризиків, що становили основні виклики для банківського сектору в цей період, запропоновано шляхи їх уникнення. До таких ризиків віднесено: операційний, ліквідності та кредитний. Визначено, що на кінець 2022 р. банківська система України зберігає прийнятний рівень операційної стабільності, надлишкової ліквідності та намагається мінімізувати фактори кредитного, операційного і валютного ризиків. Запропоновано комплекс заходів для повоєнного відновлення економічної активності банків України. Після закінчення воєнних дій Україна потребуватиме масштабної відбудови економіки на основі плану уряду за підтримки міжнародних донорів. Уже сьогодні банки мають напрацьовувати фундаментальні засади, програми і механізми участі у повоєнній відбудові економіки. НБУ має вживати заходів для стимулювання економічного зростання та забезпеченості фінансової стабільності. After the end of the hostilities, Ukraine will engage in the reconstruction of all political, social, and economic spheres. The banking system plays a particularly important role in the modern world, influencing all areas of societal life. Banks, their branches, and subsidiaries act as a link between the government and businesses, stimulating the increase in the number of enterprises, their development, and genuine competition. Following the invasion of Russian forces into Ukrainian territory, the banking community faced the task of preventing panic, ensuring uninterrupted operations, and maintaining the stability of the banking system. This article provides an assessment of the changes in the state of Ukraine's banking system under conditions of a state of war. An overview of Ukraine's banking sector during the wartime period revealed the resilience of the banking system, which endured the impact of systemic risks. The article analyzes trends and issues related to the state of banks in Ukraine based on the key indicators during the wartime period, using official reports from the NBU for 2022 and previous years. Although the banking sector experienced deposit outflows at the beginning of the war with Russia, it relatively quickly restored its customer base, but effectively froze its loan portfolio, which, considering the devaluation of the hryvnia, practically did not grow. The overall investment portfolio in government securities also contracted by 10%. The emphasis is placed on the dominance of state banks, which continue to enjoy material and moral preferences, including in times of stress. This influenced the increase in their share of assets and customer funds in the banking sector in 2022. The article provides a generalized characterization of financial risks that posed major challenges to the banking sector during this period and proposes ways to avoid them. Such risks include operational risk, liquidity risk, and credit risk. It is determined that by the end of 2022, Ukraine's banking system maintains an acceptable level of operational stability, excess liquidity, and seeks to minimize factors of credit, operational, and currency risks. A complex of measures is proposed for the post-war recovery of banking activity in Ukraine. After the cessation of hostilities, Ukraine will require a massive reconstruction of the economy based on the government's plan with the support of international donors. Today, banks need to develop fundamental principles, programs, and mechanisms for participating in post-war economic reconstruction. The National Bank of Ukraine should take measures to stimulate economic growth and ensure financial stability.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив форм консолідації на зростання вартості банків
    (Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2020) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Примостка, Людмила Александровна; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, Oleksii
    Мета статті полягає у дослідженні вартості банків та управління нею під час консолідації з метою виявлення взаємозв’язку між формою консолідації та зростанням вартості банку. Систематизовано й узагальнено основні форми консолідації з урахуванням світового та вітчизняного досвіду, до яких віднесено: злиття, поглинання, часткове поглинання, придбання активів, придбання конкретних активів, придбання основних засобів, придбання залишкової частки, зворотний викуп, рекапіталізація, обмін. Зазначено, що вибір форми консолідації банків визначається, насамперед, метою реалізації бізнес-інтересів учасників угоди. Наведено статистику масштабів світових угод M&A за формами консолідації. Проаналізовано 26901 угоду консолідації банків у різних формах за період з 01.01.1965 р. по 30.04.2019 р. по 146 країнах. Зазначено, динаміка угод M&A у банківському бізнесі сягнула пікових значень у період з початку 2000-х рр. і до кінця 2010 р. Саме в цей, кризовий період (криза в ІТ-індустрії та світова фінансова криза 2007–2008 рр.) відбулося 50 % всіх угод консолідації. Країною, в якій зафіксовано найбільшу кількість угод, є США, а регіоном, що переважає за сукупним обсягом угод, є Західна Азія. Зазначено, що кожна форма консолідації характеризується специфічним набором факторів, які на неї впливають. Як наслідок, саме ці фактори в результаті існуючих причинно-наслідкових зв’язків формують зміни в результуючій вартості банку. Результати досліджень підтвердили, що між формами процесів консолідації та факторами впливу на вартість існує зв’язок, і він має бути виявлений для кращого розуміння формування вартості банків перед укладанням угод M&A. Запропоновано існуючий в економічній літературі перелік факторів розширити, врахувавши бізнес-складову процесів консолідації. The article aims at studying the banks’ value and managing it during consolidation in order to identify the relationship between the consolidation form and the growth of the bank’s value. The main consolidation forms are systematized and generalized taking into account global and domestic experience, which include the following: mergers, takeover, partial takeover, acquisition of assets, acquisition of specific assets, acquisition of fixed assets, acquisition of residual share, repurchase, recapitalization, exchange. It is noted that the choice of the banks’ consolidation form is determined primarily by the purpose of realizing the business interests of the parties to the agreement. The statistics of the scales of global M&A agreements by consolidation forms is given. 26901 bank consolidation agreements in various forms for the period from 01.01.1965 to 30.04.2019 in 146 countries have been analyzed. It is noted that the dynamics of M&A transactions in the banking business reached peak values in the period from the early 2000s to the end of 2010. It was during this crisis period (the crisis in the IT industry and the global financial crisis of 2007–2008) that 50 % of all consolidation agreements tool place. The country with the largest number of transactions is the United States, and the region dominating the sphere by the total volume of transactions is Western Asia. It is noted that each consolidation form is characterized by a specific set of factors that affect it. As a result, it is these factors that, as a result of the existing cause-and-effect relationships, shape the resulting bank’s value. Research has shown that there is a link between the forms of consolidation processes and the value influencing factors, and this link should be identified to better understand the banks’ value formation before concluding M&A agreements. It is proposed to expand the existing list of factors in research works in Economics, taking into account the business component of consolidation processes.
  • Thumbnail Image
    Item
    Екосистема цифровізації банків
    («ФОП Середняк Т. К.», 2020-03-23) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
  • No Thumbnail Available
    Item
    Екосистеми як основа нового банкінгу
    (Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-16) Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
  • No Thumbnail Available
    Item
    Зміна парадигми регулювання фінансового ринку
    (Харківський національний економічний університет, 2022) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Александровна; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Примостка, Елена Александровна; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, Valentyna; Шевалдина, Валентина Геннадиевна
    Сучасний фінансовий ринок – це складний і динамічний механізм, який швидко диджиталізується, з’являються нові інноваційні технології, що змінюють характер фінансового бізнесу та відносини між учасниками. Всі ці явища розширюють спектр викликів і ризиків, а загроза їх реалізації обумовлює необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку. Огляд експертних досліджень і висновків показав, що традиційні механізми пруденційного регулювання не здатні врахувати сучасні зміни та виклики. Метою статті є формування цілісного уявлення про детермінанти та виклики, що обумовлюють необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку, а також обґрунтування складових нової моделі консолідованого регулювання та нагляду. Обґрунтовано необхідність формування ризик-орієнтованої моделі пропорційного регулювання, орієнтованої на попередження зростаючих загроз і викликів диджиталізованого фінансового ринку та його стабілізацію. Відмічається, що еволюція підходів до регулювання відбувалася з різною динамікою – від простої до синергетичної, від адаптивної до біфуркаційної, від обмеженої до інклюзивної. Основними детермінантами змін визнано: фінансову та цифрову глобалізацію, дерегулювання, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інновацій, диджиталізацію ринку, волатильність ринкових параметрів, системні ризики. Обґрунтовано, що зміна парадигми має відбуватися за принципом комплементарності традиційної монетарної політики, пруденційного та макропруденційного регулювання на засадах консолідованого нагляду та суптеху (англ. – Supervisory Technologies). Основою нової консолідованої моделі регулювання має стати ризик-орієнтований пропорційний підхід, який концентрує увагу на обсягах і рівнях ризиків, що приймаються різними фінансовими установами. При цьому очікується, що пропорційність регуляторних вимог залежно від видів інструментів, операцій і рівня прийнятого ризику сприятиме забезпеченню стабільності ринку, захисту споживачів фінансових послуг і стимулюватиме розвиток фінансового бізнесу. Перспектива подальших досліджень полягає в обґрунтуванні методів та інструментарію пропорційного ризик-орієнтованого регулювання. The modern financial market is a complex and dynamic mechanism that is being rapidly digitalized, new innovative technologies are emerging that change the nature of financial business and the relations between participants. All these phenomena expand the range of challenges and risks, and the threat of their implementation causes the need to change the paradigm of regulation of the financial market. A review of expert studies and conclusions showed that traditional prudential regulation mechanisms are not able to take into account the currrent changes and challenges. The article is aimed at forming a holistic view of determinants and challenges that lead to the need to change the paradigm of financial market regulation, as well as substantiation of the components of the new model of consolidated regulation and supervision. The necessity of forming a risk-oriented model of proportional regulation, focused on preventing growing threats and challenges of the digitalized financial market and its stabilization, is substantiated. It is specified that the evolution of approaches to regulation took place with different dynamics – from simple to synergistic, from adaptive to bifurcation-based, from limited to inclusive. The main determinants of the changes are asserted the following: financial and digital globalization, deregulation, development of information-communication technologies and innovations, digitalization of the market, volatility of market parameters, system risks. It is substantiated that the paradigm shift should take place on the principle of complementarity of traditional monetary policy, prudential and macroprudential regulation on the basis of consolidated supervision and the suptech (Supervisory Technologies). The basis of the new consolidated regulatory model should be a risk-oriented proportional approach that focuses on the volumes and levels of risks taken by different financial institutions. At that, it is expected that the proportionality of regulatory requirements depending on the types of instruments, operations and the level of risk taken will contribute to ensuring market stability, protecting consumers of financial services and stimulating the development of financial business. Prospect for further research is to substantiate the methods and instruments of a proportional risk-oriented regulation.
  • Thumbnail Image
    Item
    Кластерізация українськіх банків в координатах «бізнес-модель - фінансова стійкість»
    (Global Science Center LP, 2017) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Примостка, Людмила Александровна; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Бричка, С. М.; Brychka, S. M.
    Перехід до макропруденційного нагляду передбачає перехід до ризик-орієнтованого нагляду з урахуванням специфіки бізнес-моделі банків, що визначає актуальність дослідження. Надано типологізацію типів бізнес-моделей банків. Запропоновано систему аналітичних індикаторів ідентифікації бізнес-моделей та оцінювання фінансової стійкості банків. За допомогою карт Кохонена представлено результати кластерізації українських банків за обраними показниками як бізнес-профілю, так і фінансової стійкості банків. Ідентифіковано п’ять типів бізнес-моделей українських банків. З урахуванням динаміки змін проведено сегментування та проаналізовано міграцію банків на основі взаємозв’язку «стратегія-стійкість». За наслідками групування банків із спільними характеристиками виокремлено напрями розвитку, кожний з яких пов’язаний з конкретними профілями ризиків та стратегіями функціонування на українському фінансовому ринку. Встановлення причин погіршення фінансового стану банків дозволяє формувати моделі своєрідних профілів ризиків та знаходити відображення у відповідних управлінських стратегіях функціонування банків. Матеріал побудований за даними квартальної звітності українських банків (3 квартал та 4 квартали 2016 року) методом групування банків з близькими властивостями. Результати дослідження будуть корисними для трансформації методичних підходів до макропруденційного нагляду, оскільки бізнес-моделі висвітлюють особливості як діяльності, так і ризики банків за агрегованими показниками, в т.ч. проблеми фінансової стійкості специфічних кластерів. Transition to macroprudential regulation requires shifts to risk-oriented supervision with consideration of banks business models peculiarities. Was suggested typology of banks business models and the system of financial soundness indicators (FSIs) for business models identification and financial stability analysis. The results of banks clusterization were visualized through Kohonen maps. Five types of Ukrainian banks business models were iden-tified. With consideration of transformation dynamics and functional relationships “model-stability”, the analysis of banks’ migration between models was performed. After grouping particular banks with common characteristics, were formed several directions for further development. Each of directions is related to specific profile of risk exposure and managerial strategy on Ukrainian market. Definition of main reasons of financial stability decline enables to create models for specific risk exposure and understand which strategy on the market does it rely to or even determine. Analysis is conducted on the basis of quarterly financial statements of Ukrainian banks (3rd and 4th quarter of 2016). Results the research may be useful for transformation of macroprudential supervision methods, as business models highlight peculiarities of not only business activity, but also risk exposures with the help of aggregated indicators, including financial stability issues inside specific cluster.
  • Thumbnail Image
    Item
    Кліматичні ризики у фінансовому бізнесі
    (ФОП Лібуркіна Л. М., 2021) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Александровна; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, Vladyslav; Лавренюк, Владислав Владимирович
    Мета статті полягає у виявленні властивостей та напрямів впливу зміни клімату на профіль фінансового бізнесу, модифікації фінансових ризиків з урахуванням ризиків кліматичних змін. Зміни клімату мають глобальний характер, формуючи нові виклики як для корпорацій, фінансових установ і центральних банків, так і для економіки в цілому. Наведено статистику масштабів загрозливого впливу кліматичних ризиків на економіку та фінансовий сектор. Зазначено, що агрегований вплив кліматичних ризиків значно перевищує збитки від краху фінансових ринків. Зокрема, через природні катастрофи у 2020 році світова економіка зазнала збитків у розмірі близько 200 млрд дол США. Систематизовано й узагальнено властивості кліматичних ризиків, до яких віднесено: непередбачуваність, радикальна невизначеність, складна динаміка, ланцюговий ефект, незворотність, нелійнійність. Внаслідок високого рівня невизначеності проблема інтеграції кліматичних ризиків у систему ризик-менеджменту фінансових установ залишається особливо складною. Визначено напрями трансформації ризиків, що генеруються глобальними змінами клімату у фінансові ризики. Зазначено, що, незважаючи на загрозливий вплив збитків, спричинених надзвичайними погодними явищами та кліматичними катастрофами, управління цими ризиками все ще характеризується низьким рівнем проникнення в систему ризик-орієнтованого управління фінансовими установами. Для того щоб фінансовий бізнес ефективно управляв ризиками з урахуванням змін клімату, запропоновано інноваційні підходи, що мають стратегічне значення, зокрема, такі як «зелені» облігації та облігації катастроф. Від того, наскільки успішно фінансові установи зможуть реалізувати свою політику у цьому напрямі, залежатиме фінансова стабільність і сталий динамічний розвиток економіки. The article is aimed at identifying, firstly, the features and the ways in which climate change influences the profile of financial business, and secondly, financial risks modification while taking into account climate change risks. Climate change is global, it causes new challenges for corporations, financial institutions and central banks, and for economy, as a whole. Statistics on the scale of the threatening impact produced by climate-re;ated risks on economy and its financial sector are presented. It is noted that the aggregate impact of climate change risks significantly exceeds the losses from the financial markets collapse. In particular, due to the natural disasters in 2020, the world economy suffered losses of about US$ 200 billion. The properties of climate-related risks are systematized and generalized, including the following: unpredictability, radical uncertainty, complex dynamics, chain effect, irreversibility, nonlinearity. Due to the high level of uncertainty, the problem of integrating climate change risks into the risk management system of financial institutions remains particularly complex. The ways in which risks generated by global climate change transform into financial risks are determined. It is noted that, despite the threatening impact of damage caused by extreme weather events and climate catastrophes, the management of these risks is still characterized by a low level of penetration into the system of risk-oriented management of financial institutions. In order for the financial business to effectively manage risks taking into account climate change, innovative approaches of strategic importance have been suggested, namely, green bonds and disaster bonds. The financial stability and sustainable dynamic development of economy will depend on the performance of financial institutions in implementing their policies in this area.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Контроль та моніторинг банківських ризиків
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
  • Thumbnail Image
    Item
    Концептуальні засади ідентифікації та оцінювання ризиків фінансової інтеграції
    (ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Нікітін, Андрій Валерійович; Nikitin, A. V.; Никитин, Андрей Валерьевич; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, Valentuna; Шевалдина, Валентина Геннадьевна
    Мета дослідження. Сформувати науково-методичні підходи до ідентифікації специфічних ризиків фінансової інтеграції та каналів їх розповсюдження. Методологія. Авторами було досліджено сутність, передумови виникнення та види ризиків фінансової інтеграції. Використано абстрактно-логічний метод (у процесі формування теоретичних узагальнень і формування висновків), методи структурно-декомпозиційного аналізу, групування, (у процесі дослідження різних видів ризиків та каналів їх розповсюдження). На основі економіко-математичного моделювання надано оцінку впливу ефекту зараження та перетікання волатильності на вітчизняний фінансовий ринок. Отримані результати. Сформовано загальні аналітично-концептуальні засади ідентифікації та класифікація ризиків процесу фінансової інтеграції, визначено канали їх поширення. Зазначено, що до ризиків фінансової інтеграції як процесу належать: ризик виникнення «ефекту доміно»; ризик «ефекту перетікання волатильності»; ризик «ефекту зараження»; ризик «ефекту масштабу»; ризик «ринкової ейфорії». Композитивно та окремо ці ризики формують системний ризик. Розглянуто фактори, що обумовлюють виникнення цих ризиків. Основними каналами розповсюдження ризиків визнано: 1) інформаційно-поведінковий або паніка, що самореалізується; 2) інвестиційний, або зниження вартості фінансових активів; 3) фінансовий, або криза ліквідності; 4) інституційний, або зростання збитковості, поява неплатоспроможних фінансових інститутів. Доведено, що канали розповсюдження ризиків є незалежними, але не альтернативними, оскільки можуть взаємодіяти в процесі розгортання фінансової кризи, посилюючи вплив один одного. Цінність дослідження. Основними каналами впливу ризиків фінансової інтеграції на фінансовий ринок України визнано інформаційно-поведінковий та фінансовий. Джерелом зараження є відтік іноземного капіталу. Розуміння природи та шляхів поширення ризиків фінансової інтеграції сприятиме вибору адекватних заходів щодо мінімізації їх негативного впливу. Research objective. To form scientific and methodical approaches to identifying specific risks of financial integration and their distribution channels. Methodology. The authors investigated the essence, preconditions for the emergence and types of risks of financial integration. Abstract-logical method (in the process of formation of theoretical generalizations and formation of conclusions), methods of structural-decomposition analysis, grouping (in the process of research of various types of risks and channels of their distribution) are used. On the basis of economic-mathematical modeling, an estimation of the influence of the effect of pollution and the flow of volatility on the domestic financial market has been provided. Findings. The general analytical and conceptual foundations of identification and classification of risks of the financial integration process have been formed, channels of their distribution have been determined. It is noted that the risks of financial integration as a process include: the risk of a "domino effect"; the risk of "the effect of the fluctuation of volatility"; the risk of the "infection effect"; the risk of the "scale effect"; the risk of "market euphoria". Composably and individually, these risks form a systemic risk. The factors that determine the emergence of these risks are considered. The main channels of distribution of risks are: 1) information-behavioral or panic, self-actualizing; 2) investment, or decrease in the value of financial assets; 3) financial, or liquidity crisis; 4) institutional, or loss of profitability, the emergence of insolvent financial institutions. It has been proved that risk-sharing channels are independent, but not alternate, as they can interact in the process of deploying a financial crisis, increasing the influence of each other. Value added. The main channels of influencing the risks of financial integration into the financial market of Ukraine are information-behavioral and financial. The source of infection is the outflow of foreign capital. Understanding the nature and ways of spreading the risks of financial integration will help to select appropriate measures to minimize their negative impacts.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічні підходи до трактування сутності капіталізації банківської системи
    (Національний Банк України, 2014) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur
    У статті розглядаються підходи до визначення сутності і змісту понять “капіталізація банку”, “капіталізація банківської системи”, визначено характерні риси, що формують її якісну сторону. Досліджується роль і місце капіталізації в забезпеченні фінансової стабільності.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Модель стрес-тестування ризику ліквідності банків в Україні
    (Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародним університетом фінансів», 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Громницька, Ірина Юріївна; Hromnytska, Iryna; Громницкая, Ирина Юрьевна; Васьківська, Наталія О.; Vaskivska, Nataliia
    Глобальна фінансова криза 2007–2009 рр., що стала найглибшою і призвела до колосальних збитків, яких не спостерігалось з часів Великої депресії стала тригером для світу, показавши, наскільки важлива роль ризику ліквідності в забезпеченні стабільності банківської системи та виявила низку недоліків у його регулюванні. Необхідно розробляти нові та вдосконалювати існуючі інструменти захисту банківської системи від негативного впливу ризику ліквідності. Одним із таких інструментів виявлення кризових явищ стало стрес-тестування банків, що було запропоновано Базельським комітетом з банківського нагляду. Стрес-тести дозволяють оцінити рівень необхідних фінансових резервів банкам за умов реалізації негативних макроекономічних сценаріїв та допомогти виявити слабкі місця як банків, так і банківської системи загалом. Стрес-тестування ризику ліквідності ще недостатньо досліджене в Україні, тому адаптація моделей зарубіжних науковців та центробанків є перспективним напрямком у вирішенні ключових проблеми аналізу фінансової стійкості банківських установ. The global financial crisis of 2007–2009, which became the deepest and led to colossal losses not seen since the Great Depression, became a trigger for the world, showing how important the role of liquidity risk is in ensuring the stability of the banking system, revealed several shortcomings in its regulation, such as at the level of individual banks, as well as at the level of banking regulation and supervision. It is necessary to develop new and improve existing tools to protect the banking system from the negative impact of liquidity risk. One of these tools for identifying crisis phenomena was stress testing of banks, which was proposed by the Basel Committee on Banking Supervision. Stress tests make it possible to assess the level of necessary financial reserves for banks under the conditions of the implementation of negative macroeconomic scenarios and help identify weak points of both banks and the banking system in general. Scientists and regulators have paid attention to the stress test of credit risk as the most significant and studied, but today the issue of liquidity crisis due to the realization of liquidity risk, which can lead to rapid bank failure, is acute. The bank's liquidity risk is the inability to liquidate its own assets due to their illiquidity in the market when their quick realization is necessary. The purpose of the article is to study the methodology of the liquidity stress testing of the banking system to determine the stability of the banking system of Ukraine to crisis phenomena inherent in the financial and economic ecosystem. The article examines the theoretical aspects of liquidity risk stress testing based on the analysis of research by foreign scientists and the recommendations of the Basel Committee on Banking Supervision. The methodology of liquidity risk stress testing at Ukrainian banks using the LCR method was also tested, and the results of stress scenarios were presented. Stress-testing of liquidity risk has not yet been sufficiently researched in Ukraine, therefore the adaptation of models of foreign scientists and central banks is a promising direction in solving the key problems of analyzing the financial stability of banking institutions.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Монетизація глобальної економіки: тенденції та особливості
    (Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Аржевітін, Станіслав Михайлович; Arzhevitin, Stanislav; Аржевитин, Станислав Михайлович; Макаров, Олег Юрійович; Makarov, Oleh; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
    Монетарне забезпечення економіки постає необхідною передумовою для забезпечення сталого економічного розвитку, що є пріоритетним стратегічним напрямом політики будь-якої держави. Мета статті полягає у виявленні особливостей та тенденцій монетарного забезпечення світової економіки загалом та в розрізі груп країн, що сприятиме кращому розумінню взаємозв’язку між економічним розвитком і процесом монетизації економіки. Поняття «монетизація економіки» розрізняється як стан та як процес. У контексті управління монетизацію економіки слід розглядати як процес, що є продуктом реакції на заходи державних політик з управління попитом і пропозицією на гроші, що виражається у ремонетизації та демонетизації економіки, тоді як стан монетизації економіки запропоновано розглядати як критерій достатності забезпечення економіки грошима. Зазначено, що достатній рівень монетарного забезпечення економіки позитивно впливає на економічний розвиток, домінантною складовою якого визначено економічне зростання. З аналізу монетизації світової економіки у динаміці за 2000–2020 рр. виявлено загальну тенденцію до монетарного розширення економік світу. Базуючись на даних по 133 країнах, виявлено посилення кореляційного зв’язку між рівнем монетизації економіки та економічним розвитком за 2000, 2010 та 2020 роки, що засвідчує важливість забезпечення процесів ремонетизації економік для економічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що монетизація світової економіки має загальну тенденцію до зростання, яке посилюється після проходження економічних криз. Підтверджено гіпотезу про наявність зв’язку між рівнем монетарного забезпечення економіки та економічним розвитком в інших країнах. Виявлено наявність позитивного зв’язку протягом останніх 20 років, що з часом посилюється. Окремі країни мають загалом високий рівень монетизації, однак не мають відчутного прогресу в економічному розвитку, що спричинено, передусім, немонетарними особливостями розвитку цих країн. Monetary support of the economy represents a necessary prerequisite for ensuring sustainable economic development, which is a priority strategic direction of public policy of any State. The purpose of the article is to identify the features and trends of monetary provision of the world economy in general and in terms of groups of countries, which will contribute to a better understanding of the relationship between economic development and the process of monetization of the economy. The concept of «monetization of the economy» is distinguished as a state and as a process. In the context of management, the monetization of the economy should be considered as a process that is a product of a reaction to the measures of public policies to manage the supply and demand for money, which is expressed in the remonetization and demonetization of the economy, while the state of monetization of the economy is proposed to be considered as a criterion for the adequacy of monetary provision to the economy. It is noted that a sufficient level of monetary provision of the economy has a positive impact on economic development, the dominant component of which is defined as economic growth. The analysis of the monetization of the world economy in the dynamics for 2000–2020 reveals a general trend towards monetary expansion of world economies. Based on data for 133 countries, the article identifies an increasing correlation between the level of monetization of the economy and economic development in the years of 2000, 2010 and 2020, which shows the importance of ensuring the processes of remonetization of economies for the economic development of the global economy. It is determined that the monetization of the world economy has a general upward trend, which intensifies after the passage of economic crises. The hypothesis that there is a link between the level of monetary support of the economy and economic development in other countries is justified. The existence of a positive relationship over the past 20 years, which has been strengthening over time, has been revealed. Several countries have a generally high level of monetization, but do not have tangible progress in economic development, which is primarily due to the non-monetary features of the development of these countries.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Міжнародний досвід стрес-тестування системи гарантування вкладів
    («ФОП Середняк Т. К.», 2024-04-16) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна
  • Thumbnail Image
    Item
    Організація складання та представлення грошово-кредитної статистики
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010-02-23) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna
    В статті наведено загальну схему та основні принципи складання та оприлюднення даних грошово-кредитної статистики.