Browsing by Author "Krasnova, Iryna"
Now showing 1 - 20 of 63
Results Per Page
Sort Options
Item BRRD-II І MREL як євроінтеграційний вектор трансформації банківського врегулювання в Україні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-11-25) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Шостак, А. С.; Краснова, Ірина ВікторівнаItem Capital structure decisions by multinational corporations: a new approach(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2025) Tsyhanov, Serhii; Циганов, Сергій; Sinitsyn, Oleksii; Сініцин, Олексій; Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Tsyhanova, Nadiia; Циганова, Надія Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина ВікторівнаThe capital structure of multinational corporations (MNCs) is a complex and multidimensional phenomenon that significantly influences their operational efficiency and financial decision-making processes. This article investigates the diverse factors impacting capital structure decisions, emphasizing the interplay of internal and market conditions. Through a comprehensive analysis of existing theories and empirical studies, we identify key determinants such as profitability, tax considerations, business risk, growth opportunities, agency costs and shareholder wealth. In light of these findings, we introduce a novel metric, Signaling Capital Structure Ratio, designed to enhance capital structure analysis by reflecting the actual decisions made by insiders within MNCs. This proposed ratio aims to provide a more accurate assessment of how MNCs navigate their financing strategies in response to various internal and external factors. By focusing on the intentions and actions taken by decision-makers, this approach offers valuable insights into the complexities of capital structure management. Our findings underscore the importance of achieving an optimal balance between debt and equity financing, which can enhance overall performance, reduce capital costs, and improve risk management. By applying this new ratio, MNCs can better adapt their strategies to dynamic market conditions. Our study reconsiders established theories on capital structure, presenting evidence of a significant paradigm shift among U.S. nonfinancial corporations. The findings underscore a transition toward alternative financing strategies, challenging traditional approaches to debt, equity and dividend distribution preferences. The research provides valuable insights into how corporations are leveraging capital allocation to navigate recovery and achieve long-term sustainable growth. Структура капіталу багатонаціональних корпорацій (БНП) є складним і багатовимірним явищем, яке суттєво впливає на їхню операційну ефективність і процеси ухвалення фінансових рішень. У роботі досліджені різноманітні фактори, які впливають на рішення щодо капітальної структури, з акцентом на взаємодію внутрішніх чинників і ринкових умов. Завдяки всебічному аналізові існуючих теорій і емпіричних досліджень, автори виявляють ключові детермінанти, такі як прибутковість, податкові аспекти, бізнес-ризики, можливості зростання, агентські витрати й добробут акціонерів. У світлі цих висновків автори пропонують новий показник, показник сигнальної структури капіталу, що покликаний удосконалити аналіз капітальної структури, відображаючи реальні рішення, які ухвалюють інсайдери самих БНП. Запропоноване співвідношення дозволяє більш точно оцінити, як БНП обирають фінансові стратегії у відповідь на різноманітні внутрішні й зовнішні фактори. Зосереджуючись на намірах і відповідних ухвалених рішеннях, цей підхід забезпечує цінні інсайти щодо труднощів управління капітальною структурою. Результати дослідження підкреслюють важливість досягнення оптимального балансу між борговим фінансуванням і власним капіталом, що може підвищити загальну продуктивність, зменшити вартість капіталу та покращити управління ризиками. Використання цього нового показника допоможе БНП краще адаптувати свої стратегії до динамічних ринкових умов. У дослідженні також переглянуто усталені теорії структури капіталу, зокрема представлено докази значної зміни парадигми серед нефінансових корпорацій США. Результати вказують на перехід до альтернативних стратегій фінансування, що кидають виклик традиційним підходам до боргу, власного капіталу та розподілу дивідендів. Аналізуючи ці нові практики, дослідження пропонує цінні висновки щодо того, як корпорації використовують алокацію капіталу для керування власним відновленням і досягнення довгострокового сталого зростання.Item ESG-орієнтація як стратегічний вектор трансформації банківської діяльності(Видавничий дім «Інтернаука», 2025) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Лещенко, Руслан Ігорович; Leshchenko, RuslanВступ. Сучасний розвиток глобальної економіки детермінує актуалізацію ESG-принципів (Environmental, Social, Governance) у трансформації ризик-менеджменту банків. В умовах війни та відбудови України, а також у контек-сті євроінтеграційних процесів, інтеграція ESG набуває стратегічного значення для забезпечення фінансової стійкості та доступу до міжнародного капіталу. Мета. Дослідження спрямоване на системний аналіз теоретико-методологічних засад та практичних аспектів ESG-орієнтації банків, ідентифікацію ключових драйверів і бар’єрів трансформації, а також формування концептуальної моделі інтеграції ESG-принципів у діяльність банківських установ. Матеріали і методи. Методологічною основою стали загальнонаукові підходи: системний аналіз — для структурування ESG-компонентів у банківській діяльності; порівняння — для зіставлення міжнародних і вітчизняних практик; логічне узагальнення — для формулювання висновків. Емпіричну базу склали офіційні звіти українських та зарубіжних банків, документи міжнародних інституцій (EBA, NGFS, UNEP FI) і регулятора (НБУ). Результати. Доведено, що ESG-трансформація не є суто філантропічною ініціативою або маркетинговим інструментом, а формує нову парадигму ведення банківського бізнесу, сприяючи підвищенню довгострокової фінансовій стійкості та конкурентоспроможності. Основними драйверами ESG-трансформації визначено: посилення регуляторного тиску, зростання попиту інвесторів і клієнтів, мітігацію ризиків (кліматичних, репутаційних, кредитних), розвиток ринку «зелених» фінансових інструментів. Запропоновано концептуальну модель інтеграції ESG-принципів у ключові процеси банку: корпоративне управління, стратегічне планування, управління ризиками, кредитно-інвестиційну діяльність та звітність. Проаналізовано диференціацію рівня ESG-інтеграції серед українських банків: від декларативного до системного впровадження за міжнародними стандартами. Показано, що проактивна ESG-стратегія є критично важливою для формування стійкої, майбутньоорієнтованої банківської системи, здатної ефективно функціонувати в умовах глобальної невизначеності. Перспективи. Подальші дослідження мають бути зосереджені на розробці кількісних моделей оцінки впливу ESG-факторів на кредитний ризик та фінансову стійкість банків, інтеграції кліматичних сценаріїв у ризик-менеджмент та розширенні механізмів «зеленого» фінансування у післявоєнній відбудові економіки України. Introduction. The current development of the global economy necessitates the increasing relevance ESG principles (Environmental, Social, and Governance) more important in transforming banks’ risk management. In the context of the war and Ukraine’s reconstruction, as well as in the process of European integration, ESG becomes strategically important for ensuring financial stability and access to international capital. Objective. The study aims to conduct a systematic analysis of the theoretical and methodological foundations, along with the practical aspects of ESG orientation in banks, to identify key drivers and barriers of transformation, and to develop a conceptual model for integrating ESG principles into the activities of banking institutions. Materials and methods. The methodological foundation is grounded in general scientific approaches: systems analysis — to structure ESG components in banking activities; comparative analysis — to contrast international and domestic practices; and logical generalization — to formulate conclusions. The empirical base consists of official reports of Ukrainian and foreign banks, documents of international institutions (EBA, NGFS, UNEP FI), and regulatory documents issued by the National Bank of Ukraine (NBU). Results. The findings demonstrate that ESG transformation is neither a purely philanthropic initiative nor a marketing tool, but rather a new paradigm of banking business that enhances long-term financial stability and competitiveness. The main drivers of ESG transformation are identified as: increased regulatory pressure, growing demand from investors and customers, mitigation of financial risks (climatic, reputational, credit), and the development of the market for green financial instruments. A conceptual model for integrating ESG principles into key banking processes is proposed: corporate governance, strategic planning, risk management, credit and investment activities, and reporting. The differentiation in the level of ESG integration among Ukrainian banks has been analyzed: ranging from declarative approaches to systematic implementation in accordance with international standards. It has been demonstrated that a proactive ESG strategy is critical for the building of a sustainable, future-oriented banking system capable of functioning effectively under conditions of global uncertainty. Prospects. Further research should focus on developing quantitative models for assessing the impact of ESG factors on credit risk and financial stability of banks, integrating climate scenarios into risk management process, and expanding green financing mechanisms in the post-war reconstruction of Ukraine’s economy.Item Financial inclusion in Ukraine: determinants and evaluation(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина ГеннадіївнаThe low level of coverage of the population by banking services is one of the relevant problem for the Ukrainian banking system and for the economy as a whole. The economic growth, the well-being of the population and the social climate in society depend from the ability of the population to the use of basic financial services. In the article the definition of financial inclusion of the population is considered and formed. The determinants of supply and demand, which are complemented by the determinants of social responsibility, are studied. This approach, together with the needs and accessibility of basic financial services, combines the protection of consumer rights, the development of proportional surveillance, the promotion of digital technology and the creation of financial literacy programs, taking into account national and sociological characteristics. The author’s proposed vision of the components of financial inclusion is related to well-being, awareness, accessibility, involvement and use. Their economic content, logical consistency and interconnectedness are disclosed. A set of analytical indicators has been formed, quantitatively characterizing them and integrated indexes have been constructed. On the basis of a composite consideration of all indices, a map of financial inclusion was constructed, which clearly shows that the population in Ukraine is not sufficiently oriented in the economy and financial sphere. The reasons for the low interest of the population in the use of banking services, among which the dominant ones are recognized: lack of funds, distrust of banking institutions, unacceptable pricing policy of banks. According to the statistics of the World Bank and the NBU, the coverage of the population of Ukraine with basic financial services is analyzed in comparison with other countries. It is determined that in order to increase the level of financial inclusion, it is necessary to ensure that the basic financial services of those part of the population of the country who do not have access to them are covered. Низький рівень охопленості населення банківськими послугами є однією з актуальних проблем української банківської системи та економіки в цілому. Саме від доступності та включеності населення до користування базовими фінансовими послугами залежать темпи зростання економіки, добробут населення i соціальний клімат у суспільстві. Розглянуто і сформовано визначення фінансової інклюзивності населення. Виокремлено детермінанти попиту і пропозиції, які доповнено детермінантами соціальної відповідальності. Такий підхід, поряд із потребами і доступністю базових фінансових послуг, поєднує захист прав споживачів, розвиток пропорційного нагляду, сприяння розвиткові цифрових технологій і створення програм фінансової грамотності з урахуванням національних і соціологічних особливостей. Запропоноване авторське бачення складових фінансової інклюзії, до яких віднесено: добробут, обізнаність, доступність, залученість і використання. Розкрито їхній економічний зміст, логічну послідовність і взаємопов’язаність. Сформовано набір аналітичних показників, що кількісно їх характеризують, і побудовано інтегровані індекси. На основі композитивного розгляду всіх індексів побудовано карту фінансової інклюзивності, яка наочно демонструє, що в Україні населення недостатньо орієнтується в економіці та фінансовій сфері. Виокремлено причини низької зацікавленості населення у користуванні банківськими послугами, серед яких домінантними визнано: брак коштів, н едовіра д о б анківських установ, неприйнятна цінова політика банків. За статистичними даними Світового банку і Національного банку України, проаналізовано рівень охоплення населення України базовими фінансовими послугами порівняно з іншими країнами. Визначено, що для підвищення рівня фінансової інклюзії потрібно забезпечити охопленість базовими фінансовими послугами тих верст населення країни, які не мають доступу до них узагалі. Рассмотрено и сформулировано экономическое понимание сущности финансовой инклюзивности. Предложено авторское видение элементов финансовой инклюзии, их логическая последовательность и взаимосвязь. Предложен набор аналитических показателей, характеризующих каждый элемент, и на их основе построеныиндивидуальные интегрированные индексы. По совокупности всех индексов построена карта финансовой инклюзивности, которая демонстрирует, что в Украине население недостаточно ориентируется в экономике и финансовой сфере. Выделены причины такой низкой заинтересованности. На основе статистических данных МБ и НБУ, проанализирован уровень охвата населения Украины базовыми финансовыми услугами по сравнению с другими странами.Item FinTech та цифрові трансформації на фінансовому ринку(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Тур, Г. О.; Tur, H.У статті досліджено рушійні сили, тенденції та проблеми цифрової трансформації фінансового ринку та банків. Розглянуто напрями впливу FinTech-технологій та цифрових сервісів на розвиток фінансового ринку. Визначено детермінанти, механізми цифрової трансформації фінансового ринку, ключові тренди FinTech-технологій. Революційний характер змін та глибина їх впливу на всі бізнес-процеси та моделі функціонування учасників фінансового ринку дозволяє розглядати динаміку розвитку ринку саме як трансформацію, а не модернізацію. Акцентовано увагу, що в сучасних умовах вектор цифрових трансформацій повинен бути клієнтоорієнтованим. Зважаючи, що банківський сектор більш схильний до трансформації визначено особливості еволюції моделей функціонування банків під впливом розвитку фінансових технологій. Від традиційного банкінгу, до цифрового, як базового етапу трансформаційних змін з переходом до відкритого банку та, в майбутньому, до Open-X банкінгу. The article examines the driving forces, trends and challenges of digital transformation of the financial market and banks. The directions of influence of FinTech technologies and digitalization on the transformation of the financial market are considered. The determinants, mechanisms of digital transformation of the financial market, and dominant global technological trends that shape the directions of digital transformation in the financial market are identified. The revolutionary nature of the changes and the depth of their impact on all business processes and models of functioning of financial market participants allows us to consider the dynamics of market development as a transformation rather than modernization. The author emphasizes that in modern conditions, the vector of digital transformations is changing from business efficiency to increased mobility and focus on customer convenience, i.e., it is becoming customer-oriented. Accordingly, the potential for digital transformation development will be determined by such technologies of individual capabilities as mobile applications, customer-oriented programs, electronic and personal accounts. Given that the banking sector is more prone to transformation, the peculiarities of the evolution of bank functioning models under the influence of financial technologies are identified. From traditional banking to digital banking as a basic stage of transformational changes with the transition to an open bank and, in the future, to Open-X banking. Digital banking should cover the digitalization of all levels of banking services, from external to internal. At the same time, competition for customers with non-financial institutions is intensifying, which creates the basis for interaction between banking and non-banking financial services. The concept of BaaS (bank as a service, or bank as a service) is gaining ground. It is noted that new financial market participants and new business models of financial intermediation require transformation of partnership relations between banks and clients. The combination of these changes actualizes the need to form financial market ecosystems as the main platforms within which financial services will be provided.Item FinTech інновації у формуванні інклюзивної фінансової поведінки населення(Західноукраїнський національний університет, 2021-09) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина ВикторовнаItem Integrated evaluation of financial inclusion in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2021) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Prymostka, Olena; Примостка, Олена Олександрівна; Biloshapka, Viktoriia; Білошапка, Вікторія Степанівна; Lavreniuk, A.; Лавренюк, А. В.Low level of financial literacy and coverage of the population with banking services is one of the urgent problems of Ukrainian society. Methodical approaches to a comprehensive integrated assessment of the level of financial inclusion are proposed. The key components of financial inclusion (FI) have been identified, which include: welfare, awareness, accessibility, involvement and usage. Their economic meaning, logical sequence and interconnectedness are revealed. An algorithm for evaluation is proposed, which includes successive stages: substantiation of FI components; selection of analytical indicators for each component; calculation of sub-indexes of components and their normalization; weighing subindexes based on professional judgments; calculation of the resulting indicator — the integrated index of financial inclusion (IFI). For each component of financial inclusion, a primary set of analytical indicators-indicators is formed, which are divided into stimulators and disincentives. For all components, their standardized value and significance factor are calculated. A «thermal» mapping of the dynamics of sub-indexes by components for 2000—2019 was carried out. It was found that the intensification of the development of non-cash payments and digital banking services contributed to the growth of the component of usage, and the reduction in the number of banking institutions led to a decrease in the level of availability of banking services. A comprehensive economic and statistical assessment of the level of financial inclusion in Ukraine has been carried out. Integral IFI is calculated as the geometric mean of individual sub-indexes. A composite map of financial inclusion of the population of Ukraine is constructed. The map clearly shows the low indicators of the basic components of financial inclusion — well-being and awareness. The directions of improvement of the methodology by expanding the list of analytical indicators are substantiated. The main problems and destructive factors that reduce the level of financial inclusion in the country are highlighted. It is substantiated that the method of assessing the level of financial inclusion is necessary for monitoring and preventive identification of possible problems. Низький рівень фінансової грамотності та охопленості населення банківськими послугами є однією з актуальних проблем українського суспільства. Запропоновано методичні підходи до комплексної інтегральної оцінки рівня фінансової інклюзивності. Виявлено ключові складові фінансової інклюзивності (ФІ), до яких віднесено: добробут, обізнаність, доступність, залученість i використання. Розкрито їхній економічний зміст, логічну послідовність і взаємопов’язаність. Для оцінювання запропоновано алгоритм, який включає послідовні етапи: обґрунтування складових ФІ; вибір аналітичних індикаторів-показників за кожною складовою; розрахунок субіндексів складових та їхня нормалізація; зважування субіндексів на основі професійних суджень; обчислення результуючого показника — інтегрального індекса фінансової інклюзії (ІФІ). Для кожної складової фінансової інклюзивності сформовано первинну сукупність аналітичних індикаторів-показників, які поділено на стимулятори і дестимулятори. Для всіх складових розраховано їх стандартизоване значення і коефіцієнт значущості. Проведено «тепловий» мепінг динаміки субіндексів за складовими за 2000—2019 рр. Виявлено, що активізація розвитку безготівкових розрахунків і цифрових банківських послуг сприяла зростанню складової використання, а скорочення кількості банківських установ зумовило зниження рівня доступності банківських послуг. Здійснено комплексну економіко-статистичну оцінку рівня фінансової інклюзивності в Україні. Інтегральний ІФІ розраховано як середнє геометричне значення індивідуальних субіндексів. Побудовано композитну карту фінансової інклюзії населення України. Карта наочно демонструє низькі показники базових складових фінансової інклюзії — добробуту та обізнаності. Обґрунтовано напрями вдосконалення методики за рахунок розширення переліку аналітичних індикаторів-показників. Виокремлено основні проблеми й деструктивні чинники, які знижують рівень фінансової інклюзивності у країні. Обґрунтовано, що методика оцінювання рівня фінансової інклюзії необхідна для моніторингу та превентивної ідентифікації можливих проблем.Item Modeling the segment interactions of Ukraine’s financial market(LLC «Consulting Publishing Company «Business Perspectives», 2020) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Kulish, Hanna; Куліш, Ганна Петрівна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина ГеннадіївнаThis study is devoted to assessing the level of individual segments interconnectedness within the financial market of Ukraine (FMU) and their dynamics in uncertain conditions. The methodology of the systematic approach is used to investigate the dynamic relationship between individual segments of the financial market of Ukraine, namely credit (deposit-credit) market, stock market (market of securities), government securities market, currency market, and interbank market. The study of financial market dynamics focuses on the description of the price indicators of individual market segments, which are monitored using time series analysis and statistical methods. The results of the time series assessment revealed the fractal characteristics of the Ukrainian financial market as a measure of sustainability (namely inertia). It is revealed that all segments of the financial market, except credit, are characterized by persistence. It is established that the development of market segments is uneven and is characterized as bifurcation. The credit segment is addicted to insider behavior and has the highest risk concentration. It is revealed that the foreign exchange market is still in crisis. The results of modeling the correlation relationships between market segments have shown that, in the presence of such relationships, they differ in the strength and nature of the interaction. They are volatile, unstable, and situational, dependent on external conditions. The credit market has a relationship with other segments, not significantly strong but stable. The results of the analysis indicate the dynamic development of segments within the Ukrainian financial market in the presence of interconnections between them.Item Monetary anti-crisis measures in the conditions of martial law in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Hromnytska, Iryna; Громницька, Ірина Юріївна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Ходакевич, Сергей Иванович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина ГеннадиевнаWith the invasion of russian troops on the territory of Ukraine, the NBU faced the task of preventing the depreciation of the national currency, avoiding panic, and ensuring the stability of the banking system. This was achieved, in particular, due to anti-crisis monetary measures. The regulator was promptly making the necessary decisions, the review of which and the assessment of their effectiveness in the paradigm of the economy of war this study is devoted to. The set of tools of anti-crisis monetary management, prerequisites, factors and features of their application in the conditions of a full-scale military invasion are reviewed. A comparative-dynamic analysis of the main monetary indicators was conducted, which showed their manageability and relative stability. It’s proved that the main inflationary trend in Ukraine is characterized by uncertainty, formed under the influence of non-monetary factors of a subjective nature, which are outside the influence of monetary policy. These and other non-market factors provoked a reduction in international reserves and instability in the foreign exchange market. NBU reacted by introducing pre-emptive currency restrictions. It was determined that in order to avoid panic in the foreign exchange market, the NBU made such important and prompt decisions as fixing the exchange rate, introducing the necessary restrictions on the purchase of foreign currency and cross-border currency transactions, restricting withdrawal of funds from foreign currency accounts, providing the possibility of exchanging cash hryvnias abroad. To avoid uncontrolled devaluation and capital outflow, the NBU supported the foreign exchange market with interventions. Anti-crisis measures aimed at maintaining the liquidity of the banking system were analysed, including operations with certificates of deposit and government bonds, which in the conditions of martial law don't always achieve the goals of ensuring financial stability. These and other measures helped the regulator maintain the banking system's overall stability and uninterrupted operation. З уторгненням російських військ на територію України перед НБУ постали завдання не допустити знецінення національної валюти, уникнути паніки, забезпечити стабільність банківської системи. Цього вдалося досягти зокрема й завдяки монетарним антикризовим заходам. Регулятор оперативно ухвалював необхідні рішення, огляду яких та оцінці їхньої дієвості присвячене це дослідження в парадигмі економіки війни. Розглянуто сукупність інструментів антикризового монетарного управління, передумови, чинники й особливості їх застосування в умовах повномасштабного воєнного вторгнення. Проведено компаративно-динамічний аналіз основних монетарних індикаторів, який показав їхню керованість та відносну стабільність. Доведено, що основний інфляційний тренд в Україні характеризується невизначеністю, формується під впливом немонетарних чинників суб’єктивного характеру, що перебувають поза межами впливу монетарної політики. Ці та інші неринкові чинники спровокували скорочення міжнародних резервів та нестабільність на валютному ринку, на що НБУ відреагував уведенням упереджувальних валютних обмежень. Визначено, що для уникнення паніки на валютному ринку вкрай важливими й оперативними виявилися (валютні обмеження запроваджені НБУ) рішення НБУ щодо фіксації валютного курсу, запровадження необхідних обмежень на купівлю валюти та транскордонні валютні операції, обмеження на зняття коштів з валютних рахунків, надання можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Із метою уникнення неконтрольованої девальвації та відпливу капіталів, НБУ підтримував валютний ринок інтервенціями. Проаналізовано антикризові заходи, спрямовані на підтримку ліквідності банківської системи України, у тому числі щодо операцій із депозитними сертифікатами та державними облігаціями, які в умовах воєнного стану не завжди досягають цілей забезпечення фінансової стабільності. Ці та інші заходи допомогли регуляторові утримувати в цілому стабільність та безперебійність роботи банківської системи.Item Sustainable development determinants in the context of digital transformation(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Strilchuk, Yuliia; Стрільчук, Юлія Ігорівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Metsher, Yevhen; Мецгер, Євген Володимирович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур Петрович; Dubas, Andrii; Дубас, Андрій БогдановичProgress towards sustainable development is the priority for countries all over the globe. Understanding the essence of sustainable development is a basis for conducting research and practical actions. The aim of the article is to find out the global determinants of sustainable development in the context of digital transformation. The era of digital technologies creates new approaches to solving available issues and challenges. New normality requires defining global determinants of sustainable development and creating new tools for achieving its goals. The study has provided empirical evidence and proved that ICT is one of the important drivers of sustainable development. The conducted analysis shows that there is a direct impact of ICT development and digitisation on achieving SDG 9 "Industry, Innovations and Infrastructure”. The indirect impact of digitalisation on the SDGs is analysed. It is proved that the implementation of digital technologies in business processes and digitalisation of non-IT sectors of the economy will contribute to the comprehensive implementation of a number of SDGs, such as SDGs 3, 4, 8, 9, 11, 12, and will give impetus to the achievement of other goals, which will generally have a synergistic effect. Benchmarking of practices used by well-developed countries enabled the identification of a number of priority areas related to the digitisation of the economy, namely, the development of digital skills among the population for entrepreneurial activities, state support for the digitalisation of business, especially SMEs, promotion of e-commerce, electronic payments. This study makes multiple contributions namely to academic debate on the influence of digitisation on sustainable development, demonstrates the interrelations between SDGs and highlights evidence on the global determinants of sustainable development. Conducted research outlines 4 groups of factors to enhance achieving SDGs in terms of digital transformation: 1) network coverage; 2) the number of Internet users; 3) affordability of access to the Internet; 4) digital literacy. Сьогодні просування до сталого розвитку є пріоритетом для країн по всьому світу. Розуміння сутності сталого розвитку є основою для проведення необхідних досліджень і практичних дій. Метою дослідження є виявлення глобальних детермінант сталого розвитку в контексті цифрової трансформації. Ера цифрових технологій створює нові підходи до розв’язання наявних проблем і викликів. Тому життя в новій нормальності вимагає визначення глобальних детермінант сталого розвитку й створення нових інструментів для досягнення його цілей. Дослідження надало емпіричні докази та довело, що інформаційно-комунікаційні технології є одним із важливих драйверів сталого розвитку. Проведений аналіз показав, що існує прямий вплив розвитку ІКТ й цифровізації на швидкість досягнення ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура». У дослідженні проведено аналіз опосередкованого впливу диджиталізації на цілі сталого розвитку. Доведено, що впровадження цифрових технологій у бізнес-процеси компаній і цифровізація секторів економіки, не пов'язаних з ІТ, сприятимуть комплексній реалізації низки цілей сталого розвитку, таких як ЦСР 3 «Гарне здоров’я та благополуччя», ЦСР 4 «Якісна освіта», 8 «Гідна праця та економічне зростання», 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура», 11 «Сталі міста», 12 «Відповідальне споживання та виробництво», а також дасть поштовх для досягнення інших цілей, що загалом матиме синергетичний ефект. Бенчмаркінг практик розвинутих країн дозволив визначити низку пріоритетних напрямів, пов’язаних із цифровізацією економіки, а саме: розвиток цифрових навичок населення для підприємницької діяльності; державна підтримка цифровізації бізнесу, особливо МСБ; просування електронної комерції, електронних платежів. Дослідження робить внесок у наукову дискусію щодо впливу цифровізації на сталий розвиток, демонструє взаємозв’язок між Цілями сталого розвитку та висвітлює отримані результати щодо глобальних детермінант сталого розвитку. Проведене дослідження окреслює 4 групи факторів для посилення досягнення ЦСР в умовах цифрової трансформації: 1) покриття мережі; 2) кількість користувачів інтернету; 3) доступність інтернету; 4) цифрова грамотність.Item Аналіз комплаєнс-середовища банків України крізь призму заходів впливу НБУ(Мукачівський державний університет, 2025) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Пилипенко, Ганна Сергіївна; Pylypenko, HannaCтаття присвячена оцінці сучасного стану комплаєнс-середовища ринку банківських послуг України. Запропоновано авторський погляд на комплаєнс з позиції комплаєнс-середовища банківської діяльності. Уточнено, що поняття «комплаєнс-середовище» не досліджувалося в економічній літературі. Проте коплаєнс-середовище тісно пов’язане з такими поняттями, як об’єкти комплаєнс-середовища, комплаєнс-поведінка та комплаєнс-ризик. Проведено аналітичний огляд економічної літератури в частині визначення сутності поняття комплаєнс. Запропоновано авторське визначення поняття комплаєнс-середовища діяльності банків. Здійснено аналіз заходів впливу НБУ за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного контролю в розрізі українських банків за період листопад 2019 – липень 2024 року. Шляхом використання методу «світлофора» у авторській інтерпретації оцінено сучасний стан комплаєнс-середовища українських банків. Визначено основні напрями розвитку банківського комплаєнс-середовища України. The article is devoted to the assessment of the current state of the compliance environment of the banking services market of Ukraine. A review of the scientific literature on the essence and interpretation of compliance in a bank is carried out. The author's view on compliance from the perspective of the compliance environment of banking activities is proposed. It is specified that the concept of "compliance environment" has not been studied in the economic literature before. However, the compliance environment is closely related to such concepts as compliance objects, compliance behavior and compliance risk. The scope of application of compliance in corporate banking management is summarized. The author's definition of the compliance environment of banks is proposed. Compliance environment is a broader generalizing concept, a conditional space of banking activity for interaction between all existing banking and/or other regulatory (objective) requirements and participants in such an environment in which such participants strive to achieve potential and real compliance with such requirements. An analysis of the NBU's impact measures on banks' violations of legislation in the field of financial monitoring and currency control for the period November 2019 - July 2024 was conducted. Using the "traffic light" method in the author's interpretation, the current state of the compliance environment of Ukrainian banks was assessed. The results of the study proved the need to introduce effective compliance management into the practice of corporate banking management of all banks in Ukraine. Violation of the norms of the law leads to an increase in banking risks, so in order to minimize them, it is necessary to develop a banking compliance environment in which reputation, trust, and integrity should become key values for development. The main directions for the development of the banking compliance environment of Ukraine were identified. With the development of theoretical and methodological approaches to assessing the current state of the compliance environment of Ukrainian banks, the issue of compliance management will be further developed and will become a priority area for further scientific research.Item Банкострахування як чинник трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації(ФОП Лібуркіна Л. М., 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Карпенко, Марина Сергіївна; Karpenko, Maryna; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, OleksiiМета статті полягає у дослідженні банкострахування як форми трансформації фінансового посередництва в умовах цифровізації фінансового сектора України, а також у систематизації його теоретичних засад і моделей, виявленні ключових тенденцій розвитку та обґрунтуванні перспектив поглиблення банківсько-страхової інтеграції. У процесі дослідження застосовано методи аналізу, синтезу, узагальнення наукових підходів, а також елементи SWOT- та TOWS-аналізу. Узагальнення наукових джерел дозволило розкрити еволюцію банкострахування від дистрибуційної моделі до стратегічного партнерства фінансових груп і платформних екосистем, у межах яких інтегруються клієнтські бази, інформаційні ресурси та data-driven технології. На основі узагальнення європейського досвіду встановлено, що банкострахування демонструє ефективність в умовах низькодохідного середовища та адаптивність до цифровізації, зокрема через впровадження embedded insurance, cross-selling та штучного інтелекту. Аналіз українського ринку засвідчив обмежений рівень розвитку банкострахування та домінування агентської моделі, що зумовлено низьким рівнем проникнення страхових продуктів і нерівномірною цифровою зрілістю учасників ринку. SWOT- та TOWS-аналіз дозволив визначити ключові можливості розвитку (API-інтеграція, персоналізація, гармонізація регуляторного середовища) та загрози (воєнні ризики, обмежена платоспроможність населення). Обґрунтовано, що подальший розвиток банкострахування в Україні потребує масштабування цифрових продуктів, поглиблення API-інтеграції та активного впровадження вбудованого страхування. Перспективи подальших досліджень пов’язані з обґрунтуванням впливу цифрових технологій на ефективність банкострахування. Важливим напрямом подальшого дослідження є розгляд регуляторних аспектів функціонування цифрових фінансових екосистем і забезпечення кібербезпеки учасників ринку. Додаткової уваги потребує аналіз впливу поведінкових факторів клієнтів на ефективність впровадження інтегрованих фінансових продуктів. The aim of the article is to study bankassurance as a form of transformation of financial intermediation in the context of the digitalization of Ukraine’s financial sector, as well as to systematize its theoretical foundations and models, identify key development trends, and substantiate the prospects for deepening bank-insurance integration. The research employs methods of analysis, synthesis, and generalization of scientific approaches, as well as elements of SWOT and TOWS analysis. The generalization of scientific sources allowed revealing the evolution of bankassurance from a distribution model to strategic partnerships of financial groups and platform ecosystems, within which client bases, information resources, and data-driven technologies are integrated. Based on the generalization of European experience, it was found that bankassurance demonstrates efficiency in low-income environments and adaptability to digitalization, particularly through the implementation of embedded insurance, cross-selling, and artificial intelligence. The analysis of the Ukrainian market has shown a limited level of bankassurance development and the dominance of the agency model, which is due to the low penetration of insurance products and uneven digital maturity among market participants. SWOT and TOWS analyses made it possible to identify key development opportunities (API integration, personalization, harmonization of the regulatory environment) and threats (wartime risks, limited purchasing power of the population). It is substantiated that the further development of bankassurance in Ukraine requires the scaling of digital products, deepening of API integration, and active implementation of embedded insurance. Prospects for further research are related to substantiating the impact of digital technologies on the efficiency of bankassurance. An important direction for further research is the consideration of the regulatory aspects of the functioning of digital financial ecosystems and ensuring the cybersecurity of market participants. Additional attention is needed for the analysis of the impact of clients’ behavioral factors on the efficiency of implementing integrated financial products.Item Вплив воєнного стану на банківський сектор України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Журавльов, Олег Сергійович; Zhuravlov, Oleh; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, Valentyna; Шевалдина, Валентина ГеннадиевнаУкраїна після закінчення воєнних дій буде проводити відбудову усіх політичних, соціальних та економічних сфер. Банківська система в сучасному світі відіграє особливо важливу роль і впливає на всі сфери життя суспільства. Банки, їх відділення та філії є ланкою між урядом та бізнесом для стимулювання збільшення кількості підприємств, їх розвиток та справжньої конкуренції. З широкомасштабним вторгненням рф на територію України перед банківською спільнотою постали завдання не допустити паніки, забезпечити безперебійну роботу та стабільність банківської системи. У статті надано оцінку змінам у стані банківської системи України в умовах воєнного стану. Огляд банківського сектору України у воєнний період виявив стійкість банківської системи, яка, зазнаючи впливу системних ризиків, вистояла. У статті, за офіційними звітами НБУ за 2022 та попередні роки проаналізовано тенденції та проблеми стану банків в Україні за основними показниками у воєнний час. Банківський сектор, зазнаючи відтоку депозитів на початку широкомасштабного вторгнення росії, достатньо швидко відновив клієнтську базу, але фактично заморозив кредитний портфель, який, враховуючи девальвацію гривні, практично не зростав. Загальний портфель інвестицій у державні цінні папери також скоротився на 10 %. Акцентовано на домінуванні державних банків, які й надалі користуються матеріальними та моральними преференціями, зокрема і на випадок стресу. Це вплинуло на зростання їх частки в активах і коштах клієнтів у 2022 р. по банківському сектору. Надано узагальнену характеристику фінансових ризиків, що становили основні виклики для банківського сектору в цей період, запропоновано шляхи їх уникнення. До таких ризиків віднесено: операційний, ліквідності та кредитний. Визначено, що на кінець 2022 р. банківська система України зберігає прийнятний рівень операційної стабільності, надлишкової ліквідності та намагається мінімізувати фактори кредитного, операційного і валютного ризиків. Запропоновано комплекс заходів для повоєнного відновлення економічної активності банків України. Після закінчення воєнних дій Україна потребуватиме масштабної відбудови економіки на основі плану уряду за підтримки міжнародних донорів. Уже сьогодні банки мають напрацьовувати фундаментальні засади, програми і механізми участі у повоєнній відбудові економіки. НБУ має вживати заходів для стимулювання економічного зростання та забезпеченості фінансової стабільності. After the end of the hostilities, Ukraine will engage in the reconstruction of all political, social, and economic spheres. The banking system plays a particularly important role in the modern world, influencing all areas of societal life. Banks, their branches, and subsidiaries act as a link between the government and businesses, stimulating the increase in the number of enterprises, their development, and genuine competition. Following the invasion of Russian forces into Ukrainian territory, the banking community faced the task of preventing panic, ensuring uninterrupted operations, and maintaining the stability of the banking system. This article provides an assessment of the changes in the state of Ukraine's banking system under conditions of a state of war. An overview of Ukraine's banking sector during the wartime period revealed the resilience of the banking system, which endured the impact of systemic risks. The article analyzes trends and issues related to the state of banks in Ukraine based on the key indicators during the wartime period, using official reports from the NBU for 2022 and previous years. Although the banking sector experienced deposit outflows at the beginning of the war with Russia, it relatively quickly restored its customer base, but effectively froze its loan portfolio, which, considering the devaluation of the hryvnia, practically did not grow. The overall investment portfolio in government securities also contracted by 10%. The emphasis is placed on the dominance of state banks, which continue to enjoy material and moral preferences, including in times of stress. This influenced the increase in their share of assets and customer funds in the banking sector in 2022. The article provides a generalized characterization of financial risks that posed major challenges to the banking sector during this period and proposes ways to avoid them. Such risks include operational risk, liquidity risk, and credit risk. It is determined that by the end of 2022, Ukraine's banking system maintains an acceptable level of operational stability, excess liquidity, and seeks to minimize factors of credit, operational, and currency risks. A complex of measures is proposed for the post-war recovery of banking activity in Ukraine. After the cessation of hostilities, Ukraine will require a massive reconstruction of the economy based on the government's plan with the support of international donors. Today, banks need to develop fundamental principles, programs, and mechanisms for participating in post-war economic reconstruction. The National Bank of Ukraine should take measures to stimulate economic growth and ensure financial stability.Item Вплив форм консолідації на зростання вартості банків(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2020) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Литвиненко, Олексій Костянтинович; Lytvynenko, OleksiiМета статті полягає у дослідженні вартості банків та управління нею під час консолідації з метою виявлення взаємозв’язку між формою консолідації та зростанням вартості банку. Систематизовано й узагальнено основні форми консолідації з урахуванням світового та вітчизняного досвіду, до яких віднесено: злиття, поглинання, часткове поглинання, придбання активів, придбання конкретних активів, придбання основних засобів, придбання залишкової частки, зворотний викуп, рекапіталізація, обмін. Зазначено, що вибір форми консолідації банків визначається, насамперед, метою реалізації бізнес-інтересів учасників угоди. Наведено статистику масштабів світових угод M&A за формами консолідації. Проаналізовано 26901 угоду консолідації банків у різних формах за період з 01.01.1965 р. по 30.04.2019 р. по 146 країнах. Зазначено, динаміка угод M&A у банківському бізнесі сягнула пікових значень у період з початку 2000-х рр. і до кінця 2010 р. Саме в цей, кризовий період (криза в ІТ-індустрії та світова фінансова криза 2007–2008 рр.) відбулося 50 % всіх угод консолідації. Країною, в якій зафіксовано найбільшу кількість угод, є США, а регіоном, що переважає за сукупним обсягом угод, є Західна Азія. Зазначено, що кожна форма консолідації характеризується специфічним набором факторів, які на неї впливають. Як наслідок, саме ці фактори в результаті існуючих причинно-наслідкових зв’язків формують зміни в результуючій вартості банку. Результати досліджень підтвердили, що між формами процесів консолідації та факторами впливу на вартість існує зв’язок, і він має бути виявлений для кращого розуміння формування вартості банків перед укладанням угод M&A. Запропоновано існуючий в економічній літературі перелік факторів розширити, врахувавши бізнес-складову процесів консолідації. The article aims at studying the banks’ value and managing it during consolidation in order to identify the relationship between the consolidation form and the growth of the bank’s value. The main consolidation forms are systematized and generalized taking into account global and domestic experience, which include the following: mergers, takeover, partial takeover, acquisition of assets, acquisition of specific assets, acquisition of fixed assets, acquisition of residual share, repurchase, recapitalization, exchange. It is noted that the choice of the banks’ consolidation form is determined primarily by the purpose of realizing the business interests of the parties to the agreement. The statistics of the scales of global M&A agreements by consolidation forms is given. 26901 bank consolidation agreements in various forms for the period from 01.01.1965 to 30.04.2019 in 146 countries have been analyzed. It is noted that the dynamics of M&A transactions in the banking business reached peak values in the period from the early 2000s to the end of 2010. It was during this crisis period (the crisis in the IT industry and the global financial crisis of 2007–2008) that 50 % of all consolidation agreements tool place. The country with the largest number of transactions is the United States, and the region dominating the sphere by the total volume of transactions is Western Asia. It is noted that each consolidation form is characterized by a specific set of factors that affect it. As a result, it is these factors that, as a result of the existing cause-and-effect relationships, shape the resulting bank’s value. Research has shown that there is a link between the forms of consolidation processes and the value influencing factors, and this link should be identified to better understand the banks’ value formation before concluding M&A agreements. It is proposed to expand the existing list of factors in research works in Economics, taking into account the business component of consolidation processes.Item Еволюція моделей банківсько-страхової інтеграції та вектори їх розвитку в Україні(Наукова установа «Науково-дослідний Центр Сталого Розвитку», 2026) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Карпенко, Марина Сергіївна; Karpenko, Maryna; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, ArturВступ. Умови цифровізації фінансових послуг, посилення міжсекторальної конвергенції та зростання попиту на комплексні фінансові рішення актуалізують дослідження моделей банківсько-страхової інтеграції як важливого напряму трансформації сучасного фінансового посередництва. Для України ця проблематика має особливе значення з огляду на розрив між високим рівнем цифрової зрілості банківського сектору та обмеженим розвитком зрілих форм банкострахування. Мета. Метою дослідження є систематизація моделей банкострахування, виявлення логіки їх еволюції та обґрунтування пріоритетних векторів розвитку банківсько-страхової інтеграції в Україні. Матеріали і методи. Інформаційну базу дослідження становлять статистичні дані Національного банку України, аналітичні матеріали міжнародних інституцій та наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення, систематизації, порівняльного та системного аналізу, аналізу і синтезу, а також економіко-логічного узагальнення Результати. Виокремлено чотири базові моделі банківсько-страхової інтеграції: дистрибуційну, модель стратегічного партнерства, модель фінансової групи та інтегровану фінансову екосистему. Обґрунтовано, що їх еволюцію доцільно трактувати не як просте ускладнення організаційних форм співпраці, а як зміну домінуючого механізму інтеграції — від каналу продажу до цифрово координованого управління клієнтським досвідом. Встановлено, що в Україні домінує дистрибуційна модель, тоді як вищі рівні інтеграції залишаються фрагментарними. Виявлено системні бар’єри розвитку, пов’язані з низькою страховою культурою, нерівномірною цифровою зрілістю страховиків, обмеженою аналітичною інтеграцією та інституційно-регуляторними обмеженнями. Доведено, що після шоку 2022 р. страховий ринок України перейшов до відновлювальної динаміки, однак це саме по собі ще не означає автоматичного переходу до зрілих моделей банкострахування Зроблено висновок, що подальший розвиток моделей банківсько-страхової інтеграції в Україні потребує поглиблення Перспективи. Перспективи подальшого розвитку моделей банкострахування в Україні пов’язані з поглибленням стратегічного партнерства між банками та страховими компаніями, розширення цифрових каналів реалізації страхових продуктів, впровадження інноваційних форматів страхування, зокрема вбудоване страхування, та гармонізації регуляторного середовища з європейськими стандартами. Introduction. The conditions of financial services digitalization, intensifying cross-sectoral convergence, and growing demand for integrated financial solutions bring to the forefront the study of bancassurance models as a key vector in the transformation of modern financial intermediation. For Ukraine, this issue is of particular relevance given the gap between the high level of digital maturity of the banking sector and the limited development of advanced forms of bancassurance. Purpose. The purpose of the study is to systematize bancassurance models, identify the logic of their evolution, and substantiate priority directions for the development of banking–insurance integration in Ukraine. Materials and Methods. The empirical and analytical basis of the study includes statistical data from the National Bank of Ukraine, analytical reports of international institutions, and scholarly works of domestic and foreign researchers. The research employs methods of theoretical generalization, systematization, comparative and systemic analysis, analysis and synthesis, as well as economic-logical generalization. Results. Four core models of banking–insurance integration are identified: the distribution model, the strategic partnership model, the financial group model, and the integrated financial ecosystem. It is substantiated that their evolution should be interpreted not as a mere complication of organizational forms of cooperation, but as a shift in the dominant integration mechanism—from a sales channel toward digitally coordinated customer experience management. It is established that the distribution model prevails in Ukraine, while higher levels of integration remain fragmented. Systemic barriers to development are identified, including low insurance culture, uneven digital maturity of insurers, limited analytical integration, and institutional and regulatory constraints. It is demonstrated that following the 2022 shock, the Ukrainian insurance market has entered a recovery trajectory; however, this in itself does not imply an automatic transition to advanced bancassurance models. It is concluded that further development of banking–insurance integration models in Ukraine requires deepening institutional and technological integration, strengthening data-driven interaction between banks and insurers, and enhancing customer-centric product design within a unified digital environment. Discussion. Future development of bancassurance models in Ukraine is associated with strengthening strategic partnerships between banks and insurance companies, expanding digital distribution channels for insurance products, implementing innovative formats such as embedded insurance, and harmonizing the regulatory framework with European standards.Item Екосистема цифровізації банків(«ФОП Середняк Т. К.», 2020-03-23) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина ВикторовнаItem Екосистеми як основа нового банкінгу(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-11-16) Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина ВикторовнаItem Зміна парадигми регулювання фінансового ринку(Харківський національний економічний університет, 2022) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Примостка, Олена Олександрівна; Prymostka, Olena; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Shevaldina, ValentynaСучасний фінансовий ринок – це складний і динамічний механізм, який швидко диджиталізується, з’являються нові інноваційні технології, що змінюють характер фінансового бізнесу та відносини між учасниками. Всі ці явища розширюють спектр викликів і ризиків, а загроза їх реалізації обумовлює необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку. Огляд експертних досліджень і висновків показав, що традиційні механізми пруденційного регулювання не здатні врахувати сучасні зміни та виклики. Метою статті є формування цілісного уявлення про детермінанти та виклики, що обумовлюють необхідність зміни парадигми регулювання фінансового ринку, а також обґрунтування складових нової моделі консолідованого регулювання та нагляду. Обґрунтовано необхідність формування ризик-орієнтованої моделі пропорційного регулювання, орієнтованої на попередження зростаючих загроз і викликів диджиталізованого фінансового ринку та його стабілізацію. Відмічається, що еволюція підходів до регулювання відбувалася з різною динамікою – від простої до синергетичної, від адаптивної до біфуркаційної, від обмеженої до інклюзивної. Основними детермінантами змін визнано: фінансову та цифрову глобалізацію, дерегулювання, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інновацій, диджиталізацію ринку, волатильність ринкових параметрів, системні ризики. Обґрунтовано, що зміна парадигми має відбуватися за принципом комплементарності традиційної монетарної політики, пруденційного та макропруденційного регулювання на засадах консолідованого нагляду та суптеху (англ. – Supervisory Technologies). Основою нової консолідованої моделі регулювання має стати ризик-орієнтований пропорційний підхід, який концентрує увагу на обсягах і рівнях ризиків, що приймаються різними фінансовими установами. При цьому очікується, що пропорційність регуляторних вимог залежно від видів інструментів, операцій і рівня прийнятого ризику сприятиме забезпеченню стабільності ринку, захисту споживачів фінансових послуг і стимулюватиме розвиток фінансового бізнесу. Перспектива подальших досліджень полягає в обґрунтуванні методів та інструментарію пропорційного ризик-орієнтованого регулювання. The modern financial market is a complex and dynamic mechanism that is being rapidly digitalized, new innovative technologies are emerging that change the nature of financial business and the relations between participants. All these phenomena expand the range of challenges and risks, and the threat of their implementation causes the need to change the paradigm of regulation of the financial market. A review of expert studies and conclusions showed that traditional prudential regulation mechanisms are not able to take into account the currrent changes and challenges. The article is aimed at forming a holistic view of determinants and challenges that lead to the need to change the paradigm of financial market regulation, as well as substantiation of the components of the new model of consolidated regulation and supervision. The necessity of forming a risk-oriented model of proportional regulation, focused on preventing growing threats and challenges of the digitalized financial market and its stabilization, is substantiated. It is specified that the evolution of approaches to regulation took place with different dynamics – from simple to synergistic, from adaptive to bifurcation-based, from limited to inclusive. The main determinants of the changes are asserted the following: financial and digital globalization, deregulation, development of information-communication technologies and innovations, digitalization of the market, volatility of market parameters, system risks. It is substantiated that the paradigm shift should take place on the principle of complementarity of traditional monetary policy, prudential and macroprudential regulation on the basis of consolidated supervision and the suptech (Supervisory Technologies). The basis of the new consolidated regulatory model should be a risk-oriented proportional approach that focuses on the volumes and levels of risks taken by different financial institutions. At that, it is expected that the proportionality of regulatory requirements depending on the types of instruments, operations and the level of risk taken will contribute to ensuring market stability, protecting consumers of financial services and stimulating the development of financial business. Prospect for further research is to substantiate the methods and instruments of a proportional risk-oriented regulation.Item Кластерізация українськіх банків в координатах «бізнес-модель - фінансова стійкість»(Global Science Center LP, 2017) Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Lyudmila Oleksandrivna; Примостка, Людмила Александровна; Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Краснова, Ирина Викторовна; Бричка, С. М.; Brychka, S. M.Перехід до макропруденційного нагляду передбачає перехід до ризик-орієнтованого нагляду з урахуванням специфіки бізнес-моделі банків, що визначає актуальність дослідження. Надано типологізацію типів бізнес-моделей банків. Запропоновано систему аналітичних індикаторів ідентифікації бізнес-моделей та оцінювання фінансової стійкості банків. За допомогою карт Кохонена представлено результати кластерізації українських банків за обраними показниками як бізнес-профілю, так і фінансової стійкості банків. Ідентифіковано п’ять типів бізнес-моделей українських банків. З урахуванням динаміки змін проведено сегментування та проаналізовано міграцію банків на основі взаємозв’язку «стратегія-стійкість». За наслідками групування банків із спільними характеристиками виокремлено напрями розвитку, кожний з яких пов’язаний з конкретними профілями ризиків та стратегіями функціонування на українському фінансовому ринку. Встановлення причин погіршення фінансового стану банків дозволяє формувати моделі своєрідних профілів ризиків та знаходити відображення у відповідних управлінських стратегіях функціонування банків. Матеріал побудований за даними квартальної звітності українських банків (3 квартал та 4 квартали 2016 року) методом групування банків з близькими властивостями. Результати дослідження будуть корисними для трансформації методичних підходів до макропруденційного нагляду, оскільки бізнес-моделі висвітлюють особливості як діяльності, так і ризики банків за агрегованими показниками, в т.ч. проблеми фінансової стійкості специфічних кластерів. Transition to macroprudential regulation requires shifts to risk-oriented supervision with consideration of banks business models peculiarities. Was suggested typology of banks business models and the system of financial soundness indicators (FSIs) for business models identification and financial stability analysis. The results of banks clusterization were visualized through Kohonen maps. Five types of Ukrainian banks business models were iden-tified. With consideration of transformation dynamics and functional relationships “model-stability”, the analysis of banks’ migration between models was performed. After grouping particular banks with common characteristics, were formed several directions for further development. Each of directions is related to specific profile of risk exposure and managerial strategy on Ukrainian market. Definition of main reasons of financial stability decline enables to create models for specific risk exposure and understand which strategy on the market does it rely to or even determine. Analysis is conducted on the basis of quarterly financial statements of Ukrainian banks (3rd and 4th quarter of 2016). Results the research may be useful for transformation of macroprudential supervision methods, as business models highlight peculiarities of not only business activity, but also risk exposures with the help of aggregated indicators, including financial stability issues inside specific cluster.Item Кліматичні ризики у фінансовому бізнесі(ФОП Лібуркіна Л. М., 2021) Краснова, Ірина Вікторівна; Krasnova, Iryna; Примостка, Людмила Олександрівна; Prymostka, Liudmyla; Лавренюк, Владислав Володимирович; Lavreniuk, VladyslavМета статті полягає у виявленні властивостей та напрямів впливу зміни клімату на профіль фінансового бізнесу, модифікації фінансових ризиків з урахуванням ризиків кліматичних змін. Зміни клімату мають глобальний характер, формуючи нові виклики як для корпорацій, фінансових установ і центральних банків, так і для економіки в цілому. Наведено статистику масштабів загрозливого впливу кліматичних ризиків на економіку та фінансовий сектор. Зазначено, що агрегований вплив кліматичних ризиків значно перевищує збитки від краху фінансових ринків. Зокрема, через природні катастрофи у 2020 році світова економіка зазнала збитків у розмірі близько 200 млрд дол США. Систематизовано й узагальнено властивості кліматичних ризиків, до яких віднесено: непередбачуваність, радикальна невизначеність, складна динаміка, ланцюговий ефект, незворотність, нелійнійність. Внаслідок високого рівня невизначеності проблема інтеграції кліматичних ризиків у систему ризик-менеджменту фінансових установ залишається особливо складною. Визначено напрями трансформації ризиків, що генеруються глобальними змінами клімату у фінансові ризики. Зазначено, що, незважаючи на загрозливий вплив збитків, спричинених надзвичайними погодними явищами та кліматичними катастрофами, управління цими ризиками все ще характеризується низьким рівнем проникнення в систему ризик-орієнтованого управління фінансовими установами. Для того щоб фінансовий бізнес ефективно управляв ризиками з урахуванням змін клімату, запропоновано інноваційні підходи, що мають стратегічне значення, зокрема, такі як «зелені» облігації та облігації катастроф. Від того, наскільки успішно фінансові установи зможуть реалізувати свою політику у цьому напрямі, залежатиме фінансова стабільність і сталий динамічний розвиток економіки. The article is aimed at identifying, firstly, the features and the ways in which climate change influences the profile of financial business, and secondly, financial risks modification while taking into account climate change risks. Climate change is global, it causes new challenges for corporations, financial institutions and central banks, and for economy, as a whole. Statistics on the scale of the threatening impact produced by climate-re;ated risks on economy and its financial sector are presented. It is noted that the aggregate impact of climate change risks significantly exceeds the losses from the financial markets collapse. In particular, due to the natural disasters in 2020, the world economy suffered losses of about US$ 200 billion. The properties of climate-related risks are systematized and generalized, including the following: unpredictability, radical uncertainty, complex dynamics, chain effect, irreversibility, nonlinearity. Due to the high level of uncertainty, the problem of integrating climate change risks into the risk management system of financial institutions remains particularly complex. The ways in which risks generated by global climate change transform into financial risks are determined. It is noted that, despite the threatening impact of damage caused by extreme weather events and climate catastrophes, the management of these risks is still characterized by a low level of penetration into the system of risk-oriented management of financial institutions. In order for the financial business to effectively manage risks taking into account climate change, innovative approaches of strategic importance have been suggested, namely, green bonds and disaster bonds. The financial stability and sustainable dynamic development of economy will depend on the performance of financial institutions in implementing their policies in this area.