Browsing by Author "Kropyvnyi, Ye."
Now showing 1 - 2 of 2
Results Per Page
Sort Options
Item Види об’єктів сфери громадського харчування та гостинності(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кропивний, Є. В.; Kropyvnyi, Ye.Розкрито поняття та види об’єктів сфери громадського харчування та гостинності. Об’єкти громадського харчування не лише задовольняють потреби населення, але й виступають важливим чинником економічного зростання, сприяючи створенню робочих місць, збільшенню податкових надходжень, розвитку суміжних галузей і залученню туристів, що загалом позитивно впливає на економіку країни. Слід відзначити, що досить популярним рішенням є поєднання діяльності декількох видів об’єктів громадського харчування, а також зміна їх формату діяльності в залежно від свят, сезону, цільової аудиторії тощо. Законодавчий перелік закладів громадського харчування не є вичерпним. Неоднозначність терміну «інший заклад» є надто загальним і не дає чіткого розуміння, які саме заклади можуть потрапити під цю категорію. У правовому контексті такий підхід може призвести до невизначеності та труднощів при регулюванні нових форматів бізнесу в сфері громадського харчування, таких як фудтраки, мобільні кафе або онлайн-замовлення з доставкою. В умовах пандемії, повномасштабного вторгнення, що спричинило, в тому числі, економічну кризу одним з найпопулярніших видів об’єктів сфери громадського харчування став кейтеринг. Запропоновано об’єкти громадського харчування залежно від різних критеріїв можна систематизувати наступним чином: за типом послуг: – ресторани: елітні ресторани (fine dining); сімейні ресторани; тематичні ресторани; – кафе: класичні кафе; кафе-кондитерські; кав’ярні; – бари: коктейль-бари; спортивні бари; паби; – фаст-фуди: мережеві ресторани швидкого харчування; локальні заклади швидкого харчування; за формою організації харчування: їдальні: промислові (на підприємствах); шкільні чи університетські; соціальні (для малозабезпечених верств населення); буфети; стріт-фуд (вулична їжа). Об’єкти громадського харчування відіграють важливу роль також у розвитку економіки країни, оскільки вони створюють багатогалузеву мережу, що охоплює виробництво, торгівлю, сферу послуг і туризм. Різні види закладів громадського харчування, такі як ресторани, кафе, бари, фаст-фуди, їдальні та мобільні фудтраки, забезпечують значний обсяг споживання товарів і послуг, сприяючи розвитку місцевих та національних ринків. The concept and types of facilities in the sphere of public catering and hospitality are disclosed. Public catering facilities not only satisfy the needs of the population, but also act as an important factor in economic growth, contributing to the creation of jobs, increasing tax revenues, the development of related industries and attracting tourists, which generally has a positive effect on the country’s economy. It should be noted that a fairly popular solution is to combine the activities of several types of public catering facilities, as well as change their format of activity depending on holidays, season, target audience, etc. The legislative list of public catering establishments is not exhaustive. The ambiguity of the term «other establishment» is too general and does not provide a clear understanding of which establishments can fall under this category. In a legal context, this approach can lead to uncertainty and difficulties in regulating new business formats in the field of public catering, such as food trucks, mobile cafes or online orders with delivery. In the conditions of a pandemic, a full-scale invasion, which caused, among other things, an economic crisis, catering has become one of the most popular types of public catering facilities. The proposed public catering facilities, depending on various criteria, can be systematized as follows: by type of service: – restaurants: elite restaurants (fine dining); family restaurants; themed restaurants; – cafes: classic cafes; pastry cafes; coffee shops; – bars: cocktail bars; sports bars; pubs; – fast food: chain fast food restaurants; local fast food establishments; by form of catering: canteens: industrial (at enterprises); school or university; social (for low-income groups); buffets; street food (street food). Public catering facilities also play an important role in the development of the country’s economy, as they create a multi-sector network covering production, trade, the service sector and tourism. Various types of public catering establishments, such as restaurants, cafes, bars, fast food, canteens and mobile food trucks, provide a significant volume of consumption of goods and services, contributing to the development of local and national markets.Item Державна політика у сфері громадського харчування та гостинності(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Кропивний, Є. В.; Kropyvnyi, Ye.В статті розкрито зміст і вектори державної політики у сфері громадського харчування та гостинності як складника публічного адміністрування, продовольчої безпеки та розвитку туризму. Показано, що політика вибудовується на трьох опорах: захист споживача й безпечність харчових продуктів (HACCP/ISO 22000, простежуваність, контроль алергенів, гігієнічні вимоги, ризик-орієнтований нагляд Держпродспоживслужби); економічна конкурентоспроможність сектору HoReCa (спрощення регуляцій і дозвільних процедур, податкові стимули, доступ до фінансування МСП, підтримка експорту кулінарних та гостьових послуг, формалізація «сірої» зайнятості); євроінтеграція та сталість (імплементація харчового acquis ЄС, екоменеджмент, циркулярність, зменшення харчових відходів і одноразового пластику, енергоефективність об’єктів). Виокремлено блок гостинності: класифікація готелів і садиб, стандарти сервісу та доступності (інклюзивність, мовні та цифрові сервіси), розвиток DMO і міських конвеншнбюро, підтримка креативної гастрономії й подієвого туризму як інструментів брендингу територій.Умови воєнного стану вимагають операційної резильєнтності: плани BCP/DRP, резервні джерела енергії, безпекові протоколи для відвідувачів і персоналу, гуманітарні кухні та пункти обігріву, гнучке регулювання часу роботи і логістики, інтеграція е-комерції (доставка, «dark kitchen») з належним оподаткуванням і захистом праці кур’єрів. Інституційна модель передбачає координацію Мінекономіки, МОЗ, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, освітніх і галузевих асоціацій; запровадження публічно-приватних рад, стандартних чек-листів інспекцій, електронних дозволів і відкритих даних. Запропоновано KPI для управління результатами: частка об’єктів із сертифікованими системами безпечності, рівень інцидентів харчових отруєнь, індекси задоволеності гостей, середній чек і завантаженість готелів, частка формалізованої зайнятості, обсяг харчових відходів на одиницю виручки, прозорість закупівель у шкільному/соціальному харчуванні. Зроблено висновок, що узгоджена, цифровізована й орієнтована на ЄС політика дозволяє одночасно підвищити якість і безпеку послуг, підтримати МСП, посилити туристичну привабливість і забезпечити стійкість галузі в умовах війни та повоєнного відновлення. The article discloses the content and vectors of state policy in the sector of public catering and hospitality as a component of public administration, food security, and tourism development. The policy rests on three pillars: consumer protection and food safety (HACCP/ISO 22000, traceability, allergen control, hygiene requirements, risk-based supervision by the State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection); economic competitiveness of the HoReCa sector (streamlined regulations and permits, tax incentives, MSME financing, support for the export of culinary and hospitality services, formalisation of “grey” employment); and EU integration and sustainability (implementation of the EU food acquis, eco-management, circularity, reduction of food waste and single-use plastics, energy efficiency of facilities). The hospitality block is highlighted separately: hotel and guesthouse classification, service and accessibility standards (inclusiveness, language and digital services), development of DMOs (destination management organisations) and city convention bureaus, and support for creative gastronomy and event tourism as tools for place branding.Under martial law, the sector requires operational resilience: BCP/DRP plans, backup power, safety protocols for visitors and staff, humanitarian kitchens and heating points, flexible regulation of operating hours and logistics, and the integration of e-commerce (delivery, “dark kitchens”) with proper taxation and protection of couriers’ labour rights. The institutional model envisages coordination among the Ministry of Economy, Ministry of Health, Ministry of Agrarian Policy, the Food Safety and Consumer Protection Service, local self- government bodies, education providers and industry associations; establishment of public–private councils, standard inspection checklists, e-permits and open data. Proposed KPIs include the share of establishments with certified safety systems, incidence of foodborne events, guest satisfaction indices, average ticket and hotel occupancy, share of formal employment, food waste per unit of revenue, and transparency of procurement in school/social catering. The article concludes that a coherent, digitalised, EU-oriented policy simultaneously raises service quality and safety, supports MSMEs, strengthens tourism attractiveness, and ensures sectoral resilience during war and post-war recovery.