Державна політика у сфері громадського харчування та гостинності
No Thumbnail Available
Date
2025
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Видавничий дім «Гельветика»
Abstract
В статті розкрито зміст і вектори державної політики у сфері громадського харчування та гостинності як складника публічного адміністрування, продовольчої безпеки та розвитку туризму. Показано, що політика вибудовується на трьох опорах: захист споживача й безпечність харчових продуктів (HACCP/ISO 22000, простежуваність, контроль алергенів, гігієнічні вимоги, ризик-орієнтований нагляд Держпродспоживслужби); економічна конкурентоспроможність сектору HoReCa (спрощення регуляцій і дозвільних процедур, податкові стимули, доступ до фінансування МСП, підтримка експорту кулінарних та гостьових послуг, формалізація «сірої» зайнятості); євроінтеграція та сталість (імплементація харчового acquis ЄС, екоменеджмент, циркулярність, зменшення харчових відходів і одноразового пластику, енергоефективність об’єктів). Виокремлено блок гостинності: класифікація готелів і садиб, стандарти сервісу та доступності (інклюзивність, мовні та цифрові сервіси), розвиток DMO і міських конвеншнбюро, підтримка креативної гастрономії й подієвого туризму як інструментів брендингу територій.Умови воєнного стану вимагають операційної резильєнтності: плани BCP/DRP, резервні джерела енергії, безпекові протоколи для відвідувачів і персоналу, гуманітарні кухні та пункти обігріву, гнучке регулювання часу роботи і логістики, інтеграція е-комерції (доставка, «dark kitchen») з належним оподаткуванням і захистом праці кур’єрів. Інституційна модель передбачає координацію Мінекономіки, МОЗ, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, освітніх і галузевих асоціацій; запровадження публічно-приватних рад, стандартних чек-листів інспекцій, електронних дозволів і відкритих даних. Запропоновано KPI для управління результатами: частка об’єктів із сертифікованими системами безпечності, рівень інцидентів харчових отруєнь, індекси задоволеності гостей, середній чек і завантаженість готелів, частка формалізованої зайнятості, обсяг харчових відходів на одиницю виручки, прозорість закупівель у шкільному/соціальному харчуванні. Зроблено висновок, що узгоджена, цифровізована й орієнтована на ЄС політика дозволяє одночасно підвищити якість і безпеку послуг, підтримати МСП, посилити туристичну привабливість і забезпечити стійкість галузі в умовах війни та повоєнного відновлення.
The article discloses the content and vectors of state policy in the sector of public catering and hospitality as a component of public administration, food security, and tourism development. The policy rests on three pillars: consumer protection and food safety (HACCP/ISO 22000, traceability, allergen control, hygiene requirements, risk-based supervision by the State Service of Ukraine on Food Safety and Consumer Protection); economic competitiveness of the HoReCa sector (streamlined regulations and permits, tax incentives, MSME financing, support for the export of culinary and hospitality services, formalisation of “grey” employment); and EU integration and sustainability (implementation of the EU food acquis, eco-management, circularity, reduction of food waste and single-use plastics, energy efficiency of facilities). The hospitality block is highlighted separately: hotel and guesthouse classification, service and accessibility standards (inclusiveness, language and digital services), development of DMOs (destination management organisations) and city convention bureaus, and support for creative gastronomy and event tourism as tools for place branding.Under martial law, the sector requires operational resilience: BCP/DRP plans, backup power, safety protocols for visitors and staff, humanitarian kitchens and heating points, flexible regulation of operating hours and logistics, and the integration of e-commerce (delivery, “dark kitchens”) with proper taxation and protection of couriers’ labour rights. The institutional model envisages coordination among the Ministry of Economy, Ministry of Health, Ministry of Agrarian Policy, the Food Safety and Consumer Protection Service, local self- government bodies, education providers and industry associations; establishment of public–private councils, standard inspection checklists, e-permits and open data. Proposed KPIs include the share of establishments with certified safety systems, incidence of foodborne events, guest satisfaction indices, average ticket and hotel occupancy, share of formal employment, food waste per unit of revenue, and transparency of procurement in school/social catering. The article concludes that a coherent, digitalised, EU-oriented policy simultaneously raises service quality and safety, supports MSMEs, strengthens tourism attractiveness, and ensures sectoral resilience during war and post-war recovery.
Description
Keywords
державна політика, сфера харчування, об’єкти громадського харчування, гостинність, принципи, адміністративно-правове регулювання, ресторанний бізнес, кейтерінг, state policy, food service sector, public catering establishments, hospitality, principles, administrative-legal regulation, restaurant business, catering
Citation
Кропивний Є. В. Державна політика у сфері громадського харчування та гостинності / Кропивний Є. В. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 3. – С. 189–195.