Browsing by Author "Levchenko, Kateryna"
Now showing 1 - 12 of 12
Results Per Page
Sort Options
Item Economic inequality of the regional development of Poland, Spain and Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Буряченко, Андрей Евгеньевич; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина Михайлівна; Левченко, Екатерина Михайловна; Stetsenko, Bohdan; Стеценко, Богдан Станіславович; Стеценко, Богдан Станиславович; Biriuk, Serhii; Бірюк, Сергій Олексійович; Бирюк, Сергей АлексеевичThe current work analyzes uneven regional economic development in Poland, Spain and Ukraine. It was determined that the unevenness of the economic development of the regions of the studied countries can be assessed by comparing statistical indicators, namely the index of the unevenness of the economic development of the countries, the dynamics of changes in the population of the studied countries and the comparison of regional economic statistics, in particular the indicators of the gross regional product. In order to identify the unevenness of regional economic development and justify the possible ways of their smoothing or levelling, the article uses such integral indicators as the coefficient of variation or Williamson’s coefficient of variation, weighted coefficient of variation, relative mean deviation and Theil Index. The study of the indicated indicators made it possible to reveal contradictions in their analysis and the need to calculate additional indicators, as well as the influence of factors of direct and indirect influence on the economic unevenness of the regional development of the studied European countries. У роботі аналізується нерівномірність регіонального економічного розвитку Польщі, Іспанії та України. Визначено, що нерівномірність економічного розвитку регіонів досліджуваних країн можна оцінити шляхом порівняння статистичних показників, а саме індексу нерівномірності економічного розвитку країн, динаміки зміни кількості населення досліджуваних країн, порівняння регіональної економічної статистики, зокрема показників валового регіонального продукту. Для виявлення нерівномірності регіонального економічного розвитку та обґрунтування можливих шляхів її згладжування чи нівелювання в статті використані такі інтегральні показники як коефіцієнт варіації або коефіцієнт варіації Вільямсона, зважений коефіцієнт варіації, відносне середнє відхилення та індекс Тейла. Дослідження вказаних показників дозволило виявити суперечності в їх аналізі та необхідність розрахунку додаткових показників, а також вплив факторів прямого й опосередкованого впливу на економічну нерівномірність регіонального розвитку досліджуваних європейських країн.Item Fiscal decentralization of the visegrad group countries as a key factor of development(Research and Innovation Centre Pro-Akademia, 2022) Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Буряченко, Андрей Евгеньевич; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина Михайлівна; Левченко, Екатерина Михайловна; Spasiv, Nataliіa; Osipova, AllaThe article investigates the process of decentralization of public administration in the Visegrad Group countries. The authors use the share of local budget revenues of Visegrad Group countries in GDP and the share of tax (own) revenues in the revenues of local budgets of Visegrad Group countries, as main indicators. The research examines the essence of fiscal decentralization and reforms of fiscal decentralization in Visegrad Four. It has been found that the purpose of fiscal decentralization was to increase the financial independence of the municipalities, but the local governments of the Visegrad Four countries still depend on the state budget and economic development of a country. In general, process of fiscal decentralization still has the national particularities.Item Macroeconomic and financial dimensions of Ukraine’s digital services trade: taxonomy, institutions, and global integration(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2026) Kotina, Hanna; Котіна, Ганна Михайлівна; Stepura, Maryna; Степура, Марина Михайлівна; Osadchuk, Valeriia; Осадчук, Валерія Євгеніївна; Borodenko, Tetiana; Бороденко, Тетяна Миколаївна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина МихайлівнаThe article provides a comprehensive analysis of the structural, dynamic, and institutional characteristics of Ukraine’s digital services trade within the context of global digital transformation and evolving international financial markets. Given the increasing role of intangible assets, digitally deliverable services, and financial technologies in global economic relations, the study aims to assess the export potential of Ukraine’s digital services sector and to identify key macrofinancial, regulatory, and institutional determinants shaping its development. The methodological framework integrates internationally recognized statistical classifications (EBOPS, CPC, ISIC) with descriptive and comparative analysis, time-series evaluation, and PEST analysis, ensuring analytical consistency, cross-country comparability, and relevance for macroeconomic and financial policy assessment. The empirical analysis is based on UNCTADstat data for the period 2011–2023 and focuses on digitally delivered services as the most measurable component of digital trade. The results reveal a more than 100-fold increase in Ukraine’s digital trade surplus over the study period, accompanied by a significant structural reconfiguration of the national export portfolio. By 2023, digitally delivered services accounted for approximately 60% of total service exports, reflecting the dominance of telecommunications, information technology, and professional consulting services. These trends indicate a deepening integration of Ukraine into global digital value chains and highlight the growing role of digital and financial infrastructure in supporting export resilience. Despite persistent geopolitical shocks, macroeconomic volatility, and financial constraints caused by the ongoing war, Ukraine demonstrates a high level of digital and financial adaptability, supported by targeted government policies, regulatory reforms, the development of e-governance and FinTech ecosystems, and institutional convergence with the European Union. The study confirms that digital services have become a structural driver of export growth, balance-of-payments sustainability, and innovation-based competitiveness. The scientific contribution lies in refining the classification and macrofinancial interpretation of digitally delivered services, while the practical implications relate to strengthening financial institutions, improving regulatory coherence, expanding access to finance, and enhancing Ukraine’s participation in global digital and financial markets. У статті здійснено комплексний аналіз структурних, динамічних та інституційних характеристик торгівлі цифровими послугами України в контексті глобальної цифрової трансформації й еволюції міжнародних фінансових ринків. З огляду на зростання ролі нематеріальних активів, цифрово наданих послуг і фінансових технологій у глобальних економічних відносинах, метою дослідження є оцінка експортного потенціалу сектора цифрових послуг України та ідентифікація ключових макрофінансових, регуляторних і інституційних детермінант його розвитку. Методологічна основа дослідження поєднує загальновизнані міжнародні статистичні класифікації (EBOPS, CPC, ISIC) з описовим і порівняльним аналізом, аналізом динамічних рядів і PEST-аналізом, що забезпечує аналітичну узгодженість, міжкраїнну порівнюваність і релевантність для макроекономічної та фінансової політики. Емпіричний аналіз базується на даних UNCTADstat за період 2011–2023 рр. і зосереджується на цифрово наданих послугах як найбільш вимірюваному компоненті цифрової торгівлі. Отримані результати засвідчують більш ніж стократне зростання позитивного сальдо цифрової торгівлі України протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося суттєвою структурною перебудовою національного експортного портфеля. Станом на 2023 рік цифрово надані послуги становили близько 60% загального експорту послуг, що відображає домінування телекомунікаційних, інформаційно-технологічних і професійно-консультаційних послуг. Зазначені тенденції свідчать про поглиблення інтеграції України в глобальні цифрові ланцюги створення вартості й зростання ролі цифрової й фінансової інфраструктури в забезпеченні експортної стійкості. Незважаючи на тривалі геополітичні шоки, макроекономічну волатильність і фінансові обмеження, зумовлені війною, Україна демонструє високий рівень цифрової та фінансової адаптивності, що підтримується цілеспрямованою державною політикою, регуляторними реформами, розвитком екосистем електронного врядування та фінансових технологій, а також інституційною конвергенцією з Європейським Союзом. Дослідження підтверджує, що цифрові послуги перетворилися на структурний драйвер зростання експорту, стійкості платіжного балансу та інноваційно орієнтованої конкурентоспроможності. Науковий внесок полягає в уточненні класифікаційних і макрофінансових підходів до інтерпретації цифрово наданих послуг, а практичне значення пов’язане зі зміцненням фінансових інституцій, підвищенням регуляторної узгодженості, розширенням доступу до фінансування та поглибленням участі України в глобальних цифрових і фінансових ринках.Item The impact of urbanization on socio-economic development: the experience of Poland, Spain and Ukraine(ВНЗ «Національний гірничий університет», 2025) Buriachenko, Andrii; Буряченко, Андрій Євгенович; Koczar, J.; Кочар, І.; Biliavska, O.; Білявська, О.; Levchenko, Kateryna; Левченко, Катерина Михайлівна; Kolomiiets, Hanna; Коломієць, Ганна БогданівнаPurpose. To analyze and evaluate the impact of urbanization on socio-economic indicators of development in three different countries and determine how changes in the demographic processes of the urban population affect the economic development and financial stability of the regions. Methodology. The research methodology is based on a combination of qualitative and quantitative analysis and includes the study of demographic characteristics, labor status, education, living conditions and well-being. To carry out such an analysis, statistical methods were used, namely regression analysis, which is used to identify the relationship between urbanization and economic indicators. The use of variation coefficient made it possible to determine the differentiation degree of urbanization level, and the use of correlation coefficients allowed assessing the closeness of the relationship between urbanization and the volume of the produced gross regional product, as well as the country’s financial potential. In general, the regression model provided possibilities to present the dependence between significant factors and determine their influence on the socio-economic development of individual regions. Findings. The study revealed the multi-component impact of urbanization on the development of regions, namely on the financial potential (measured as GDP per capita) of Poland, Spain and Ukraine. The research analyzed the complexity of urbanization and its impact on various socio-economic factors, such as regional differences, infrastructure concentration and ecological consequences. It has been shown that the significant benefits of urbanization, such as stimulating innovation, creating new jobs and facilitating global trade, can be accompanied by significant investment in urban infrastructure and cause environmental problems or facilitate the spread of disease. The conclusions emphasize the need to implement a national program of “smart cities” part of a long-term development strategy for effective management of urbanization processes. And the importance of further research on urbanization under the conditions of global demographic changes caused by the war in Ukraine is also underlined. Originality. Based on the analysis of the processes of urbanization in Poland, Spain and Ukraine, the key factors shaping the advantages and disadvantages of urbanization for the socio-economic development of these countries are identified. By means of regression analysis, for each of the researched countries, the dependence between the indicators of population change in urban and rural areas and the volume of the produced gross regional product within each national economy was established, and the existence of a connection between the financial potential of the country and the number of its urban population was also revealed. The influence of urbanization on demographic changes, economic growth, infrastructure and environmental conditions of the studied countries is demonstrated. Practical value. The article substantiates the data and analyzes the impact of urbanization on various aspects of life in the cities of Poland, Spain, and Ukraine. The results of the study can serve as a basis for developing policies aimed at optimizing urbanization processes, planning the development of urban agglomerations, as well as solving problems related to urban growth and management, including infrastructure, housing, transport and ecology. Мета. Проаналізувати та оцінити вплив урбанізації на соціально-економічні показники розвитку у трьох різних країнах та визначити, як зміни в демографічних процесах міського населення впливають на економічний розвиток та фінансову стабільність регіонів. Методологія. Методологія дослідження базується на поєднанні якісного та кількісного аналізу та включає вивчення демографічних характеристик, трудового статусу, освіти, умов життя та добробуту. Для проведення такого аналізу було використано статистичні методи, а саме регресійний аналіз, який використовується для виявлення зв'язку між урбанізацією та економічними показниками. Використання коефіцієнта варіації дозволило визначити ступінь диференціації рівня урбанізації, а використання коефіцієнтів кореляції – оцінити тісноту зв'язку між урбанізацією та обсягом виробленого валового регіонального продукту, а також фінансовим потенціалом країни. Загалом, регресійна модель надала можливості представити залежність між значущими факторами та визначити їх вплив на соціально-економічний розвиток окремих регіонів. Результати. Дослідження виявило багатокомпонентний вплив урбанізації на розвиток регіонів, а саме на фінансовий потенціал (виміряний як ВВП на душу населення) Польщі, Іспанії та України. У дослідженні проаналізовано складність урбанізації та її вплив на різні соціально-економічні фактори, такі як регіональні відмінності, концентрація інфраструктури та екологічні наслідки. Було показано, що значні переваги урбанізації, такі як стимулювання інновацій, створення нових робочих місць та сприяння світовій торгівлі, можуть супроводжуватися значними інвестиціями в міську інфраструктуру та спричиняти екологічні проблеми або сприяти поширенню захворювань. У висновках наголошується на необхідності впровадження національної програми «розумних міст» як частини довгострокової стратегії розвитку для ефективного управління процесами урбанізації. Також підкреслюється важливість подальших досліджень урбанізації в умовах глобальних демографічних змін, спричинених війною в Україні. Оригінальність. На основі аналізу процесів урбанізації в Польщі, Іспанії та Україні визначено ключові фактори, що формують переваги та недоліки урбанізації для соціально-економічного розвитку цих країн. За допомогою регресійного аналізу для кожної з досліджуваних країн встановлено залежність між показниками зміни чисельності населення в міських та сільських районах та обсягом виробленого валового регіонального продукту в межах кожної національної економіки, а також виявлено існування зв'язку між фінансовим потенціалом країни та чисельністю її міського населення. Продемонстровано вплив урбанізації на демографічні зміни, економічне зростання, інфраструктуру та екологічний стан досліджуваних країн. Практична цінність. У статті обґрунтовано дані та проаналізовано вплив урбанізації на різні аспекти життя в містах Польщі, Іспанії та України. Результати дослідження можуть слугувати основою для розробки політики, спрямованої на оптимізацію процесів урбанізації, планування розвитку міських агломерацій, а також вирішення проблем, пов'язаних зі зростанням та управлінням містами, включаючи інфраструктуру, житло, транспорт та екологію.Item Вдосконалення державного нагляду та контролю за ризиками в сфері управління активами інституційних інвесторів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-10-12) Дегтярьова, Наталія Володимирівна; Degtyaryova, Natalia; Дегтярёва, Наталия Владимировна; Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаItem Вплив поведінки економічних суб’єктів на прийняття рішень на фінансовому ринку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-03-25) Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаItem Діджиталізація фінансового ринку у контексті поствоєнного відновлення України(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Стеценко, Богдан Станіславович; Stetsenko, Bohdan; Стеценко, Богдан Станиславович; Бірюк, Сергій Олексійович; Biriuk, Serhii; Бирюк, Сергей Алексеевич; Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаВ статті досліджуються сучасні тренди вітчизняного фінансового ринку. Наголошується, що у післявоєнному відновленні України важливе місце буде посідати саме фінансовий ринок. Відповідно, вже зараз необхідно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на активізацію його розвитку. Основою таких процесів має стати діджиталізація. Встановлено, що сучасний глобальний фінансовий ринок – це, насамперед, фінансовий ринок, який функціонує на цифрових засадах. Його учасники активно використовують різноманітні цифрові технології, а діджиталізація стала потужним каталізатором розвитку фінансового ринку. З цілого ряду причин український фінансовий ринок характеризується недостатнім рівнем цифровізації. Акцентовано, що зараз тільки банки та окремі фінансові компанії намагаються використовувати цифрові технології у власних корпоративних стратегіях. Інші учасники фінансового ринку України на сьогодні переважно ігнорують переваги та можливості діджиталізації. Визначено, що в поствоєнному періоді держава має акцентувати виключно на цифровій траєкторії розвитку українського фінансового ринку. The article deals with the current trends in the domestic financial market. It emphasizes that the financial market will be crucial to Ukraine's post-war recovery. It is evident that our country will utilize significant capital, including foreign capital, for its reconstruction, and the effectiveness of their allocation will largely determine the economic trends. Therefore, it is necessary to implement a comprehensive set of measures to activate the development of the financial market. The foundation of such processes should be digitalization. It is established that the modern global financial market is primarily a digital market, functioning on digital principles. Its participants actively utilize various digital technologies, and digitalization has become a powerful catalyst for developing the financial market in many countries. It is substantiated that digitalization has shaped the formation of the FinTech sector, whose participants embody the use of digital technologies in financial relationships. Due to a variety of reasons, the Ukrainian financial market is characterized by a low level of digitalization. It is emphasized that currently, only banks and financial companies are attempting to utilize digital technologies in their corporate strategies. Other participants in Ukraine's financial market largely ignore the benefits and opportunities of digitalization. At the same time, our country possesses a significant potential that can be quickly harnessed for digitalizing the financial market. It is determined that in the post-war period, the state should exclusively focus on the digital trajectory of Ukrainian financial market development. Through various regulatory measures, it is necessary to create an institutional environment conducive to the digitalization of the financial market. Financial institutions, consumers of their services, and clients should primarily be interested in using digital technologies. But at the same time, the regulatory policy of the state should consider: firstly, the insufficient level of financial literacy of the majority of the population; secondly, the financial opportunism of many financial institutions; thirdly, numerous imbalances in the development of particular segments of the financial market of Ukraine.Item Діяльність венчурних інвестиційних фондів на вітчизняному фінансовому ринку(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-03-19) Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаItem Діяльність з управління активами недержавних пенсійних фондів в процесі реформування пенсійної системи України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10-30) Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаItem Поведінкова економіка та децентралізація бюджетної системи(ДННУ “Академія фінансового управління”, 2019) Буряченко, Андрій Євгенович; Buryachenko, Andriy; Буряченко, Андрей Евгеньевич; Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаРозглянуті в статті аспекти процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування в Україні вказують на велике значення поведінкової економіки для місцевих бюджетів. Така економіка дає змогу більш реалістично з точки зору психології обґрунтувати вихідні передумови аналізу поведінки суспільства як платника податків до місцевих бюджетів. Встановлено, що важливу роль у сплаті податків до бюджету місцевого рівня відіграє фактор довіри населення до держави, зокрема до органів місцевого самоврядування. З’ясовано, що, незважаючи на регіональну асиметрію, котра безпосередньо впливає на формування бюджетів, відбувається стрімке зростання власних доходів об’єднаних територіальних громад за рахунок створення сервісного клімату на місцевому рівні. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення добровільної сплати податків до місцевих бюджетів, до яких належать: проведення комплексних реформ у фіскальній сфері з метою поліпшення якості економічного середовища на рівні територіальних громад, удосконалення податкового адміністрування та підвищення ефективності використання мобілізованих фінансових ресурсів органами місцевої влади з урахуванням засад поведінкової економіки. At the present stage of development of Ukrainian statehood, when the system of financial relations between society and the state is reformed in the direction of decentralization, there is a need to form a system of vital activity of society based on a balanced distribution of rights and responsibilities not only between levels of local government, but also between the state and society in as a whole. Since one of the priority tasks of local authorities is interaction with society, there is an urgent need to develop measures that would allow the latter to transform into a subject of economic relations, endowed not only with the opportunities but also with the legal rights of solving social and social problems of relevance with the economic activity of the region of his residence. However, an individual, and society, does not always demonstrate rational economic behavior, because of the actual uncertainty of needs and the inadequate assessment of the required information. The purpose of this article is to study the role of behavioral economics for local budgets. The aspects we consider to decentralize the process of decentralizing power and reforming local government in Ukraine clearly show that the role of the behavioral economy for the local budgets is very large. Behavioral economics enhances the explanatory capacity of the traditional economy by providing a more realistic psychological justification for the initial prerequisites for analyzing society’s behavior as a taxpayer in local budgets. The behavior of society as taxpayers in local budgets is influenced by the level of stability of the legal field and the quality of regulatory institutions, as well as the level of financing of public goods. In order to increase the level of voluntary payment of taxes to local budgets, it is necessary to carry out comprehensive reforms in the fiscal sphere, aimed at improving the quality of the economic environment at the level of territorial communities, improving the process of tax administration and increasing the level of spending of local authorities by mobilizing financial resources, taking into account the basics of behavior. Рассмотренные в статье аспекты процесса децентрализации власти и реформирования местного самоуправления в Украине указывают на большое значение поведенческой экономики для местных бюджетов. Такая экономика позволяет более реалистично с точки зрения психологии обосновать исходные предпосылки анализа поведения общества как налогоплательщика в местные бюджеты. Установлено, что важную роль в уплате налогов в бюджеты местного уровня играет фактор доверия населения государству, в частности органам местного самоуправления. Выяснено, что, несмотря на региональную асимметрию, которая непосредственно влияет на формирование бюджетов, происходит стремительный рост собственных доходов объединенных территориальных общин за счет создания сервисного климата на местном уровне. Определены приоритетные направления совершенствования добровольной уплаты налогов в местные бюджеты, к которым относятся: проведение комплексных реформ в фискальной сфере с целью улучшения качества экономической среды на уровне территориальных общин, совершенствование налогового администрирования и повышение эффективности использования мобилизованных финансовых ресурсов органами местной власти с учетом основ поведенческой экономики.Item Пруденційний нагляд за діяльністю з управління активами інституційних інвесторів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018-10-30) Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина МихайловнаItem Інформатизація вищої освіти в умовах глобальних викликів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Левченко, Катерина Михайлівна; Levchenko, Kateryna; Левченко, Екатерина Михайловна