Browsing by Author "Lysenko, Oleksandr"
Now showing 1 - 14 of 14
Results Per Page
Sort Options
Item Project of semantic of "Tabor Light" in Religious studies(London University Press, 2014) Lysenko, Oleksandr; Лисенко, Олександр Віталійович; Лысенко, Александр ВитальевичТhе аuthоr рrоvеs the usefulness оf a mоre thorough study оf religion-sсіеnсе suсh fоrms оf religious сulture аnd соnsciousness аs semantic. Не рrороses tо іntrоduce sеmаntіс саtеgоrу tо rеligious rеsеаrсh instruments, аs well аs рroves іmроrtаnсе аnd nесеssаrу of semantic (sеnsе-shape), аs form оf reflection аnd knowledge оf the рhеnоmеnоn оf "Таbоr Light" іn thе sсіеntіfic mind.Item Амбівалентність російської ментальності(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичРетроспектива формування імперських амбіцій та ксенофобських світоглядних переконань росіян (від ідеї Святої Русі, через ідею Великої Русі до ідеї «Руського світу»)є вкрай актуальною в контексті усвідомлення ризиків та небезпек політичних, соціальних, культурних, релігійних відносин зі структурами влади та громадянського суспільства Російської Федерації в умовах гібридної війни. Виокремлення типових, константних та набутих в умовах сьогодення етно-психологічних ознак дозволить усвідомити динаміку розвитку російської ментальності; «розвінчати» глибоко укорінену ідеологему щодо «росіян як старших братів», а також вибудувати адекватну тактику та стратегію захисту національних інтересів.Item Вселенське православ’я та його український вимір(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичУкраїнське православ’я створювало почуття єдиного цілого, виражало національний дух та формувало національний характер в найскладніші для історії України періоди. Саме православ’я формувало у представників нації усвідомлення своєї етнічної своєрідності через віднесення себе до освяченого церквою і Богом українського народу. Разом з тим православ’я стало виразником загальнохристиянських цінностей, ідеалів кафолічності Христової церкви.Item Круглий стіл «Філософсько-гуманітарні дисципліни у системі економічної освіти»(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Вільчинський, Юрій Михайлович; Vilchynskyi, Yurii; Вильчинский, Юрий Михайлович; Войнаровська, Людмила Іванівна; Voinarovska, Liudmyla; Войнаровская, Людмила Ивановна; Дєдяєва, Ірина Петрівна; Diediaieva, Iryna; Дедяева, Ирина Петровна; Козлов, Євген Васильович; Kozlov, Yevhen; Козлов, Евгений Васильевич; Кругляк, Мирослава Іванівна; Kruhliak, Myroslava; Кругляк, Мирослава Ивановна; Кучера, Тетяна Михайлівна; Kuchera, Tetiana; Кучера, Татьяна Михайловна; Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр Витальевич; Пітякова, Тетяна Степанівна; Pitiakova, Tetiana; Питякова, Татьяна Степановна; Северин-Мрачковська, Людмила Василівна; Severyn-Mrachkovska, Liudmyla; Северин-Мрачковская, Людмила Васильевна; Соколов, Сергій Володимирович; Sokolov, Serhii; Соколов, Сергей ВладимировичItem Міжконфесійна злагода — передумова національної безпеки українського суспільства(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичAs a consequence of a number of historical and socio-cultural preconditions it has been a second thousand years that mostly Christianity of Byzantine model with its specific service (liturgy), rituals and dogma is followed on the Ukrainian lands. However, only now, after long-lasting crisis and in terms of state-building and socio-political transformations in Ukrainian society, combating the military and political aggression of Russia, there is a real revival of Ukrainian Orthodoxy is observed. The current state of religious life in Ukraine is characterized by confessional tension in the relationship of Orthodoxy and by the spread of nontraditional religious teachings and denominations. This leads to a philosophical analysis of inter-confessional consent as a condition of national security of the Ukrainian society. The nature of religious conflict lies in competing alternatives of ideological and value systems: the eternal and absolute order (Kingdom of Heaven), strategies of personal salvation, immortality and eternal life, and so on. And therefore any compromise in beliefs equals to recognition of a world of good, which every believer sees in his heavenly home, as wrong, erroneous, false. Today in Ukraine there is a confrontation of ethno-developing and uniting tendencies of the Orthodox Church as a confrontation between Kyiv Patriarchate, autocephaly, UHKC, on the one hand, and the Orthodox Church of the Moscow Patriarchate on the other. It is the conflict of churches, in essence, national and decentralizational. The main task of public policy is to ensure national security and optimize the spiritual climate in the country, and therefore to encourage the development of ecumenical, consolidating trends, inter-church dialogue and tolerance among all religions.Item Містика світла в релігійних традиціях світу(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2012-02-09) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичItem Містична кардіогносія у творчості Максима Сповідника(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-03-28) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичItem Питання щодо проявлення «містичного світла» на прикладі давньоцерковної християнської містики(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичThe research object of this article is a process of origin of «Tabor Light» in a man, and the immanent and transcendent mechanisms of such origin. The fundamental differences in understanding and interpretation of sense-image of «Tabor Light» in the religious and mystical tradition of the Orthodox Christianity appear with the differentiation of spiritual (mystical) experience into the abstractspeculative (Clement of Alexandria, Dionysius the Areopagite), and moralpractical (Origen, Evagrius of Pontus, Macarius Egyptian, Maximus the Confessor, Isaac Sirin, Simeon the New Theologian). In the first area the central point is the doctrine of God as the central monad, namely the divine light — fotismos — is understood primarily through Gnostic enlightenment and some simplification, which is just a moment of deification, the return of the human spirit from the «sense- phenomenal world» into the qualitativeless bosom of substantial being in the act of speculative metaphysical ecstasy. Activity of the Logos is seen only in terms of descending powers of heaven and earth hierarchy of ranks, rather than separate and apart. In moral and practical direction of dominance there is an intimate experience — a sense of divine light as a certain quality of life. Here, in the act of mystical love (erotes — ahapes) alive and God-creative communication of the soul with Christ takes place in spiritual travail feat. Catharsis as the primary necessary condition of deification in moral and practical direction is replaced by praxis — the ethical foundation of asceticism. Fotismos — appearing in the human soul of Christ in transfigured form — performs separate functions in terms of moral and practical direction, but is not a symbol of the Divine Monad, as the representatives of abstract and speculative direction thought. Hence, the deification in moral and practical direction of the ancient church mystics is understood as the product of direct communication of the soul with the personality of God the Son, the culmination of which is the identification with the second hypostasis without loss of individual identity as opposed to metaphysical ecstasy, leading to the divine monad in abstract speculative way. If the abstract speculative area, that has experienced significant influence of Neoplatonism, recognizes the priority of ecstatic mind-conceiving (with some negation of other modes of human attitude to reality ) and defines «Tabor Light» exactly as an attribute of the divine nature, which appears through the steps of elimination of the nature of reality, the maximum simplification and involving into the Divine being, the second variant of mystical experience characterizes a higher and more differentiated level of development of Christian consciousness and self-consciousness. Moral and practical direction, without diminishing the value of the Christian Logos, recognizes the feeling of love as the driving force of the spiritual and mystical development. Human cognitive abilities are not offset by representatives of this trend, but, rather, human essence is imagined as consciously disclosed in maximum fullness. And that is the «Tabor Light» that is understood as essential creative of Logos — Second Hypostasis of the Holy Trinity in the soul of the believer. In this case, the person is involved into the Being of the Divine Trinity (not impersonal monad), and it is precisely because of unification and identification with the essence of Christ, which also serves as the ultimate goal of deification.Item Роль релігійних цінностей у формуванні моральних і правових регулятивів(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2011) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичУ тезах розгянуто взаємодію релігії, права та моралі у процесах самоорганізації суспільного буттяItem Роль філософської рефлексії у формуванні фахових компетенцій та професійної реалізації у студентів нефілософських спеціальностей(Національний університет харчових технологій, 2018-05-29) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичItem Соціальний капітал як необхідна складова сталого розвитку(Національний університет харчових технологій, 2019) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр Витальевич; Літвинчук, Світлана Іванівна; Litvynchuk, Svitlana; Литвинчук, Светлана ИвановнаItem Філософсько-богословські аспекти православної сакраментології(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичТаїнства займають центральне місце не лише у літургійній діяльності церкви, їхнє релігійно-філософське осмислення становить основу сакраментології — особливого розділу віровчення, важливу частину церковного Переказу. Філософська рефлексія християнських таїнств із збереженням релігійних коннотацій дозволить повніше зрозуміти внутрішню природу людини, що є головною метою даної статті. У ході розгляду виділено такі істотні ознаки таїнств: когерентність, благодатність, інтенціональність до трансцендентного, надорганічний прояв особистістого начала при уцерковленій участі віруючого у таїнствах.Item Єдність містики та догматики, апофатики та катафатики як умови смислообразності “Фаворського світла” в релігійному досвіді православ’я.(ПП “Видавництво “Гілея”, 2014) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичПредставлено філософсько-релігієзнавче осмислення таких духовних основ православної традиції як: взаємозумовленість догматики і містики та діалектична єдність апофатичного і катафатичного методів богопізнання в процесі обоження з метою доведення саме смислообразності “Фаворського світла” – кульмінаційного пункту православної антропології. Дослідження релігійно-містичної реальності є вкрай складним завданням тому, що предмет вивчення не лише чітко не ідентифікується відстороненим споглядачем, а взагалі не є безпосередньо даним у повсякденному досвіді дослідника. Лише опосередковано, у релігійній традиції, як соціокультурному явищі, ця реальність стає об’єктом дослідження для науковців. Тому лише герменевтична чуйність уможливить прочитання аутентичних смислів інтроспективних пошуків духоносних подвижників, а також забезпечить адекватне наукове розуміння богословських концептів, що їх пояснюють у межах тих чи інших релігійних систем, у тій чи іншій конкретно-історичній ситуації. Саме тому методологія, яку обрав автор для осмислення цього аспекту проблеми, корелює з позиціями найавторитетніших мислителів християнської культурної традиції, що вбачають сутність людини в Богообразності та Богоподібності, а мету її існування – в Богоспілкуванні та обоженні.Item Ідея громадянського суспільства в Україні: філософсько-правовий аналіз(Київський національний університет внутрішніх справ, 2009) Лисенко, Олександр Віталійович; Lysenko, Oleksandr; Лысенко, Александр ВитальевичТези присвячені аналізу поняття громадянського суспільства, визначенню його сутнісних характеристик, особливостей формування та закономірностей функціонування й розвитку.