Browsing by Author "Lyskova, Lesia"
Now showing 1 - 18 of 18
Results Per Page
Sort Options
Item Features of the Development of International Trade in Tourist Services(Одеський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2024) Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Zdenek, Ostian; Остіан, Зденек ЗденековичIntroduction. The relevance of studying the peculiarities of the development of international trade in tourist services is determined by the significant role of world tourism in the structure of the global economy. In the conditions of a complex international political situation, which is dynamically changing, it is crucial to identify the vectors of the development of the tourism industry to determine the future structure of the macro-regional distribution of tourist flows. Aim and tasks. The purpose of this study is to identify the dominant factors and prospects for the development of international tourism business in the conditions of modern global economic and political instability to determine the most favourable marketing strategies for interaction in the international market of tourist services by extrapolating the results to the possibilities of post-war recovery of the tourism industry in Ukraine. Results. An analysis of international tourism arrivals showed that the average annual growth rate of the industry from 1995 to 2020 average annual growth of international tourist arrivals was more than 4 per cent. Over the estimated period from 1995 to 2023, the average arrival rate decreased to 2.46 per cent. Macro-regions are considered the most promising for the scaling of international tourism, as well as the factors that will contribute to this and can inhibit economic processes. Special attention is paid to the positioning of Ukraine during the post-war recovery of the tourism industry. Forecast indicators indicate that international tourist arrivals to Ukraine could reach 61 million people in the tenth year of the post-war period. An alternative strategy for promoting national tourist products and brands in the target markets of Central and Eastern Europe, Asia, and the Middle East was proposed, and the feasibility of continuing the promotion of Ukraine as a tourist brand was substantiated. Conclusions. This study confirms the vector of the shift in global tourist flows under the influence of a number of factors that deepen the contradictions between the Global South and the North, revealing key trends in the growth and displacement of international tourist flows among countries belonging to two opposite camps. The directions of institutional and structural changes required to restore international tourism in Ukraine in the post-war period to strengthen Ukraine's position in the global tourism market are proposed.Item Institutional provision of tariff and non-tariff regulation of cross-border trade(Одеський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, 2023) Shlapak, Alla; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Tananaiko, Tetiana; Тананайко, Тетяна Сергіївна; Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Лыскова, Леся НиколаевнаIntroduction. The study is devoted to a comprehensive study of the global trade system in conditions of global economic instability, in particular, to the identification and analysis of the determinants of deepening its asymmetries in the regional perspective. The study contains a description of the peculiarities of the modern global trade system and regulatory regime, including tariff and non-tariff methods of regulating cross-border trade and key trends in its development. Aim and tasks. The purpose of the study is to diagnose the institutional provision of tariff and non-tariff regulation of cross-border trade in order to determine the presence or absence of asymmetries in the global trade system in the regional context. Results. The study identifies and systematizes fundamental features of the modern global trade system whose development has been directly or indirectly influenced by regional asymmetries. Particular attention is paid to the characteristics of the major international economic organizations as the main regulators of the cross-border trade process, and to the study of the impact of the use of tariff and non-tariff import and export regulatory tools on cross-border trade asymmetries. The world trading system is divided by country and individual customs territory, depending on whether it belongs to a certain geographical area or to a group of countries with a certain level of economic development. Conclusions. Although the expansion of global trade has visually slowed down, the integration of world trade is not over, on the contrary, there are clear signs of the beginning of a completely new phase of globalization. The presence of asymmetry in the world trading system in a geographical context, regardless of the size of the region, has been theoretically proven. According to the criterion of the asymmetry of the trading system depending on the level of economic development of the countries, in general, there is a tendency to increase the level of liberalization of trade regimes by the increase in the level of development. At the same time, it has been proven that belonging to the group of least developed countries does not necessarily mean closed access to national markets, and categorization as a developed country does not indicate the application of the least number of non-tariff measures to regulate trade volumes. At the same time, Ukraine remains a country that has undertaken the most liberal obligations regarding providing access to markets for both goods and services. As one of the world's leading exporters of agricultural products in 2020, Ukraine has set the customs tariff level at 11%, the lowest among group members.Item Priority formats of trade integration of countries(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2020) Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Obolenska, Tetiana; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Миколаївна; Яценко, Ольга Николаевна; Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Лыськова, Леся Николаевна; Sovenko, O.; Совенко, О. І.The study is devoted to the problem of trade integration of countries, in the context of globalization, the development of foreign trade is one of the main factors in the competitiveness of the national economy. Partnership with the EU is strategic for Ukraine. The aim of the study is to reveal the key characteristics and manifestations of the asymmetric development of trade integration of Ukraine and the EU and to identify priority areas of trade and economic cooperation. The object of the study is the process of trade integration of countries on the example of Ukraine with the EU. Methods, measures and tools of trade and economic cooperation between Ukraine and the EU in the context of integration are the subject of the study. The study is devoted to the characteristics of the partnership between Ukraine and the European Union in the context of the Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA), which came into force on September 1, 2017 and is part of the Association Agreement. The dynamics of indicators of Ukraine’s economy development and foreign trade sphere is quantitatively estimated. An analysis of relations between Ukraine and the EU was conducted and it was concluded that the EU is a priority partner of Ukraine, as on average 42% of Ukraine’s goods and services are exported to Europe in recent years. The existing asymmetries of trade and economic integration of Ukraine and the EU, which are manifested in technological disproportion, raw material exports from Ukraine and high-tech imports, a negative balance and the constant growth of the negative trade balance of Ukraine are pointed out. To assess the effectiveness of Ukraine’s trade policy measures in terms of the DCFTA, a gravity model was built, which allowed to state that bilateral trade between the EU and Ukraine is more elastic than the dynamics of economic growth of EU GDP and less elastic than the dynamics of Ukraine’s GDP. The study confirmed that the DCFTA between Ukraine and the EU has already significantly affected the growth of trade turnover between these countries. The main integration opportunities and threats of cooperation between Ukraine and the EU have been identified. The main tools of trade integration are highlighted and the priority goals of trade integration of countries are identified in our study of Ukraine and the EU. Дослідження присвячено проблемі торговельної інтеграції країн. В умовах глобалізації розвиток зовнішньоторговельної сфери є одним з головних чинників конкурентоспроможності національної економіки. Партнерство з ЄС для України є стратегічним. Мета дослідження — розкрити ключові характеристики і прояви асиметричного розвитку торговельної інтеграції України і ЄС та визначити пріоритетні напрями торговельно-економічного співробітництва країн. Об’єктом дослідження є процес торговельної інтеграції країн на прикладі України з ЄС. Предметом дослідження виступають методи, заходи та інструменти торговельно-економічного співробітництва України з ЄС у контексті інтеграції. Дослідження присвячено характеристиці партнерства України та Європейського Союзу в контексті поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка набула чинності від 1 вересня 2017 року і є частиною Угоди про асоціацію. Кількісно оцінено динаміку показників розвитку економіки України та зовнішньоторговельної сфери. Проведено аналіз відносин України та ЄС і зроблено висновок про те, що ЄС є пріоритетним партнером України, адже в середньому за останні роки 42 % товарів і послуг Україна йде на експорт в Європу. З’ясовано наявні асиметрії торговельно-економічної інтеграції України та ЄС, що проявляються в технологічній диспропорційності, сировинному експорті з України та високотехнологічному імпорті, негативному сальдо та в постійному зростанні негативного торговельного балансу України. Для оцінки ефективності заходів торговельної політики України в умовах ПВЗВТ побудовано гравітаційну модель, яка дала змогу стверджувати, що двосторонній товарообіг між ЄС та Україною є більш еластичним від динаміки економічного зростання ВВП ЄС і менш еластичним від динаміки ВВП України. Дослідження підтвердило, що Угода про ПВЗВТ між Україною та ЄС уже значно вплинула на зростання товарообігу між цими країнами. Ідентифіковано основні інтеграційні можливості та загрози співпраці України і ЄС. Виокремлено основні інструменти торговельної інтеграції та визначено пріоритетні цілі торговельної інтеграції країн, у нашому дослідженні — України та ЄС.Item The effects of the increase in trade cooperation between Ukraine and EU in agricultural sector: empirical evaluation(Чернігівський національний технологічний університет, 2017) Lyskova, Lesia; Лиськова, Леся Миколаївна; Лыськова, Леся НиколаевнаUrgency of the research. State economic growth is impossible without developing and strengthening cooperation with countries which were identified as prior during the country's integration into the European economy. Unfortunately, despite significant economic potential output Ukraine's agricultural sector is still technologically backward and therefore not sufficiently competitive in the international market. Target setting. It is reasonable to argument the effects of trade cooperation between Ukraine and the EU in the agricultural sector in a context of increasing the competitiveness of Ukraine. Actual scientific research and issue analysis. Certain aspects of research were expounded in the researches of T. Ostashko, Popov, A. Ermolaev S. Taubadel, O. Pavlyuchenko, I. Tyuha etc. Uninvestigated parts of general matters defining. Despite the considerable number of scientific publications relating to the chosen subject, the effects of foreign trade of Ukraine and the EU in agriculture, based on the deeper empirical research in the long term, which is of considerable scientific interest still require thorough study. The research objectives. The aim of the research is to analyze the possibility of main effects from increased trade cooperation between Ukraine and the EU in the agricultural sector by using empirical methods. The statement of basic material. The article illustrates the dynamics of the volume of foreign trade between Ukraine and the EU in 2008-2015 and the main trade partners of Ukraine in the EU. The most acute problems in the development of trade relations between Ukraine and the EU in agriculture have been defined. Conclusions. It is proved that the growth of international trade may have a positive impact on GDP and exports from the EU to third countries. Some adverse effects were defined caused by the signing the Association Agreement Ukraine and the EU. Актуальність теми дослідження. Економічне зростання держави неможливе без розвитку та зміцнення співпраці з країнами, які Україна визначила пріоритетними на етапі інтеграції країни в європейський економічний простір. Нажаль, не зважаючи на значний економічний потенціал, продукція аграрного сектору України все ще залишається не достатньо конкурентоспроможною на міжнародному ринку. Постановка проблеми. Доцільним є аргументація ефектів від торговельного співробітництва між Україною та ЄС в аграрному секторі в контексті підвищення конкурентоспроможності України. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти дослідження викладено у працях Т. Осташко, О. Попова, А. Ермолаева, С. Таубадель, О. Павлюченко, І. Тюха та ін.. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій стосовно обраної тематики, все ще потребують ґрунтовного дослідження ефекти для зовнішньої торгівлі України та ЄС в аграрній сфері, розраховані на основі більш глибоких емпіричних досліджень в довгостроковому періоді, що становить значний науковий інтерес. Постановка завдання. Метою дослідження даної статті є аналіз за допомогою емпіричних методів основних ефектів від збільшення торгового співробітництва України та ЄС в аграрному секторі. Викладення основного матеріалу. У статті проілюстровано динаміку обсягів зовнішньоторговельних операцій між Україною та ЄС в 2008-2015 рр. та визначено основних торговельних партнерів України серед країн ЄС. Виявлено найбільш гострі проблеми в напрямку розвитку зовнішньоторговельних відносин України та ЄС в аграрній сфері. Висновки. Доведено, що зростання міжнародної торгівлі, можливо, матиме позитивний вплив на обсяги ВВП та обсяг експорту з ЄС у треті країни. Відзначено негативні ефекти після підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.Item Геостратегічне вікно можливостей інноваційно-інвестиційної модернізації України: інституціональне регулювання та організаційно-економічні механізми розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств(Західноукраїнський національний університет, 2024) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Завадська, Юлія Сергіївна; Zavadska, Yuliia; Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаВизначено, що тривала війна росії проти України привернула велику увагу в усьому світі і викликала занепокоєння. Радикальна геополітична невизначеність змінює правила глобальної економіки. Країни повинні прийняти нові реалії та адаптуватися до них, віддаючи пріоритет гнучкості та стійкості. Україні, щоб не стати аутсайдером світової економіки, необхідно скористатися геостратегічним вікном можливостей інноваційно-інвестиційної модернізації всіх секторів економіки, передусім агропромислового, як одного з основних експортоорієнтованих і покликаних зміцнювати продовольчу безпеку та здорове харчування не лише для внутрішнього ринку, а й для щораз більшого населення планети; стати важливим регіональним суб’єктом і в перспективі інтегруватися до Європейського Союзу. Дослідження присвячено вивченню й аналізу проблематики інноваційно-інвестиційної модернізації аграрного сектору відповідно до вимог сталого розвитку та умов глобальної геополітичної невизначеності, щоб у поствоєнний період скористатися геостратегічним вікном можливостей. Метою роботи є комплексне оцінювання інноваційноінвестиційних трансформацій, які відбуваються в аграрній сфері в країнах у контексті викликів глобального сталого розвитку з метою визначення пріоритетів інституціонального регулювання та організаційно-економічних механізмів розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України. Завданням наукового дослідження є виявлення найбільш успішної групи країн з точки зору впровадження інтенсифікації виробничої діяльності, ефективності впровадження інноваційної політики та здатності задовольняти потреби в продуктах харчування з урахуванням вимог сталого розвитку, обґрунтування рекомендацій щодо інноваційно-інвестиційної модернізації агровиробничої діяльності вітчизняних товаровиробників, визначення пріоритетів інституціонального регулювання та організаційно-економічних механізмів розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України. У статті були використані такі методи наукового дослідження: метод системного аналізу, прогнозування, узагальнення, моделювання, а саме кластеризації алгоритмом K-Means. Здійснено групування країнлідерів з високоінноваційним агропромисловим сектором та узагальнено їхній досвід формування державної політики, спрямованої на підтримку інноваційних трансформацій АПК. Обґрунтовано пріоритетні напрями інституціонального регулювання та організаційно-економічні засади розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств України. It is determined, that Russia's ongoing war in Ukraine has attracted great attention around the world and caused concern. Radical geopolitical uncertainty is changing the rules of the global economy. Countries must accept new realities and adapt to them, prioritizing flexibility and resilience. Ukraine needs to take advantage of the geostrategic window of opportunity for innovation and investment modernization of all sectors of the economy, especially the agricultural sector, as one of the main export-oriented sectors designed to ensure food security and healthy nutrition not only for the domestic market but also for the growing global population; to become an important regional actor and eventually integrate into the European Union, to avoid becoming an outsider in the global economy. The research is devoted to the study and analysis of the problems of innovation and investment modernization of the agricultural sector in accordance with the requirements of sustainable development and global geopolitical uncertainty in order to take advantage of the geostrategic window of opportunity in the post-war period. The purpose of the study is a comprehensive assessment of innovation and investment transformations taking place in the agricultural sector in countries in the context of the challenges of global sustainable development in order to determine the priorities of institutional regulation and organizational and economic mechanisms for the development of foreign economic activity of agricultural enterprises in Ukraine in order to take advantage of the geostrategic window of opportunity in the post-war period. The objective of the scientific research is to identify the most successful group of countries in terms of implementation of intensification of production activities, efficiency of implementation of innovation policy and ability to meet the needs for food, taking into account the requirements of sustainable development, substantiation of recommendations for innovation and investment modernization of agricultural production activities of domestic producers, determination of priorities for institutional regulation and organizational and economic mechanisms for the development of foreign economic activity. The following methods of scientific research were used in the article: the method of system analysis, forecasting, generalization, modeling, namely, clustering by the K-Means algorithm. The leading countries with highly innovative agro-industrial sectors are grouped and their experience in formulating state policies aimed at supporting innovative transformations of the agro-industrial complex is summarized. The priority directions of institutional regulation and organizational and economic foundations for the development of foreign economic activity of agricultural enterprises of Ukraine are substantiated.Item Динаміка розвитку міжнародної торговельної інтеграції в умовах пандемії COVID-19(Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2020) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся Николаевна; Филимонов, Ю. Л.; Fylymonov, Yu.У статті досліджено ключові тенденції розвитку торговельної інтеграції в умовах COVID-19. Проаналізовано структуру та динаміку укладання регіональних торговельних угод, як одного з індикаторів розвитку міжнародних торговельно-інтеграційних процесів. Визначено ступінь відкритості економік та його динаміку. Виявлено кількість обмежувальних та лібералізуючих заходів торговельної політики, які країни здійснювали під час пандемії COVID-19. Досліджено, як пандемія вплинула на зміну торговельної політики в межах існуючих інтеграційних об’єднань та деяких країн світу (на прикладі АСЕАН, ЄС, країн Близького Сходу та Північної Африки, Китаю, Колумбії та Білорусії). Визначено вплив пандемії на міжнародну торгівлю. Здійснено прогноз деяких ключових індикаторів розвитку торговельної інтеграції в епоху постCOVID-19. The article analyzes the key trends in the development of trade integration in the context of COVID 19. The structure and dynamics of concluding regional trade agreements as one of the indicators of the development of international trade and integration processes are analyzed. The degree of openness of economies and its dynamics are determined. The number of restrictive and liberalizing trade policy measures implemented by countries during the COVID-19 pandemic has been identified. It examines how the pandemic has affected trade policy change within existing integration associations and some countries around the world (for example, ASEAN, the EU, the Middle East and North Africa, China, Colombia and Belarus). The consequences of the COVID-19 pandemic, namely the closure of borders, the cessation of interstate transport links, and a sharp drop in world exports (including services), have provoked serious discussions about further liberalization of international trade and globalization. Definitely fell the pandemic on international trade. The forecast of some key indicators of the development of trade integration in the post-COVID-19 era has been made. Among the main trends in trade integration in the context of COVID-19 can be identified on the one hand strengthening protectionist measures, even within the integration blocs on the other enhanced regional trade relations aimed at restoring economic growth, strengthening supply chains, consolidation in overcoming the effects of the pandemic. Moreover, according to the forecasts of international organizations and their own calculations, starting from 2021–2022, world exports, world gross domestic product will begin to grow gradually, the degree of openness of the economy will reach pre-pandemic levels, the number of concluded regional trade agreements will gradually increase. The question of the transformation of the forms of international trade integration that may be caused by the consequences of COVID remains open 19.Item Залучення до навчального процесу фахівців вищих рівнів підприємств, установ, організацій, як метод передачі прямих знань(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2006) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаItem Міжнародна торгівля України у воєнний період(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаІсторія містить багато прикладів впливу воєнних конфліктів на зовнішню торгівлю країн, які беруть у них участь. Особливістю воєнного конфлікту в Україні насамперед є те, що країна зазнає впливу і через окупацію значної її території, де зосереджений основний промисловий потенціал, так і через масовані ракетно-артилерійські обстріли. Статтю присвячено проблематиці розвитку міжнародної торгівлі України з урахуванням особливостей її функціонування у воєнний період. Метою дослідження є визначення впливу воєнного стану на міжнародну торгівлю України. Теоретичні засади функціонування та розвитку міжнародної торгівлі розкриті в працях багатьох вітчизняних та іноземних науковців, проте мало хто з авторів приділяв увагу дослідженню зовнішньої торгівля країни в умовах воєнних конфліктів чи інших суспільних потрясінь. Однак проведені дослідження показали, що загальний обсяг зменшення міжнародного товарообігу для України не став критичним. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становить 1, що вказує на баланс в економіці. Аналіз структури продукції показав, що Україна не лише втратила окремі позиції за групами продукції, а й за певними категоріями змогла наростити експорт, що в цілому здійснило позитивний вплив на формування ВВП країни. History contains many examples of the impact of military conflicts on the foreign trade of the countries that participate in them. The peculiarity of the military conflict in Ukraine, first of all, is that the country is affected both through the occupation of its large territory, where the main industrial potential is concentrated, and through massive rocket and artillery shelling of the entire territory. This article is devoted to the problems of development of international trade of Ukraine, taking into account the peculiarities of its functioning during the war period. The purpose of this research is to determine the impact of martial law on Ukraine’s international trade. The theoretical foundations of functioning and development of international trade are disclosed in the works of many domestic and foreign scientists. However, few authors paid attention to the study of the country’s foreign trade in conditions of military conflicts or other social upheavals. Though, the conducted studies have shown that the overall decrease in international trade turnover for Ukraine has not become critical. The export import coverage ratio is 1, which indicates the balance in the economy. The analysis of the structure of products showed that Ukraine not only lost some positions in product groups, but also managed to increase exports in certain categories, which in general had a positive impact on the formation of the country’s GDP.Item Об’єктивність та прозорість оцінювання знань студентів під час усних відповідей на аудиторних заняттях(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010-02-02) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаItem Перспективи розвитку глобальної торговельної системи: відносини Європейського Союзу, Росії та України(Видавничий дім «Гельветика», 2014) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаРозглянуто передумови формування двосторонніх відносин України та Росії. Виділено основні проблеми торговельного співробітництва України з Росією та Росією і Європейським Союзом. Проаналізовано кількісні показники зовнішньоторговельної діяльності. Окреслено умови ефективної співпраці на регіональному рівні, а також виділено перспективи розвитку глобальної торговельної системи за участі згаданих країн та об’єднання. The preconditions of formation of bilateral relations between Ukraine and Russia are given in this paper. The main problem of trade cooperation with Russia – Ukraine and Russia – the European Union are analyzed. Quantitative analysis of foreign trade is made. Outlined effective cooperation at the regional level and highlighted the prospects of the global trading system with the participation of these countries and associations. Рассмотрены предпосылки формирования двусторонних отношений Украины и России. Выделены основные проблемы торгового сотрудничества Украины с Россией и Россией и Европейским Союзом. Проанализированы количественные показатели внешнеторговой деятельности. Определены условия эффективного сотрудничества на региональном уровне, а также выделены перспективы развития глобальной торговой системы с участием упомянутых стран и объединения.Item Потенціал і ризики впровадження штучного інтелекту в освітній процес сучасного університету(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Гордєєва, Тамара Федорівна; Hordieieva, Tamara; Гордеева, Тамара Федоровна; Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаItem Проблеми реалізації партнерства бізнесу та академічної спільноти(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016-03) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаItem Пріоритети інноваційного розвитку України в домінантах євроінтеграційних процесів(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2007-08) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаОбґрунтовано необхідність поглиблення міжнародної інноваційної діяльності як засобу підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Здійснено оцінку сучасного стану інноваційного потенціалу України в контексті його порівняльного аналізу з країнами ЄС. Визначено стратегічні пріоритети, інституційні та фінансові механізми розбудови національної інноваційної системи. Аргументовано необхідність розробки і реалізації заходів, що сприяють взаємодії національних інноваційних систем України та країн — членів ЄС. Сформульовано пропозиції щодо концентрації міжнародної промислової і науково-технологічної кооперації в обмеженій кількості галузей інноваційного співробітництва у сфері високих технологій.Item Підвищення експортного потенціалу України як передумова досягнення цілей регіональної торговельно-економічної співпраці(Західно-регіональна асоціація клубів ЮНЕСКО, 2014) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаРозглянуто теоретичні підходи до визначення поняття експортного потенціалу. Виокремлено основні чинники впливу на формування експортного потенціалу України на сучасному етапі. Наголошено на пріоритетності регіональної співпраці України з Європейським Союзом. Подано оцінку динаміки та тенденцій зовнішньоторговельної співпраці України та ЄС. Серед напрямів підвищення експортного потенціалу України виділено державну підтримку і надано рекомендації щодо посилення цієї компоненти. Theoretical approaches to the definition of export potential are analyzed. Author determined the main factors that influenced the formation of the export potential of Ukraine today. Also there is emphasized on the priority of regional cooperation between Ukraine and the European Union. Assessment of the dynamics and trends of foreign trade cooperation between Ukraine and the EU are posted. Among the ways of increasing the export potential of Ukraine allocated to state support and recommendations to strengthen this component. Рассмотрены теоретические подходы к определению понятия экспортного потенциала. Выделены основные факторы влияния на формирование экспортного потенциала Украины на современном этапе. Отмечено приоритетности регионального сотрудничества Украины с Европейским Союзом. Дана оценка динамики и тенденций внешнеторгового сотрудничества Украины и ЕС. Среди направлений повышения экспортного потенциала Украины выделено государственной поддержке и даны рекомендации по усилению этой компоненты.Item Регулятивна роль держави в активізації інноваційно-технологічних факторів євроінтеграційної політики України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2006-04-10) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаЗ позицій системного аналізу досліджено вплив глобалізації на інтеграційні процеси в науково-дослідному просторі та технологічній сфері. Визначено регулятивну роль держави в нарощуванні якісних преваг у міжнародній конкуренції за рахунок транснаціоналізації інноваційної діяльності, їх використання у євроінтеграційній політиці України.Item Інноваційна діяльність вітчизняних підприємств у період структурної кризи як метод забезпечення їх конкурентоспроможності(Західно-регіональна асоціація клубів ЮНЕСКО, 2015) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся НиколаевнаРозглянуто інноваційний розвиток підприємств як пріоритетний напрям економіки держави. Здійснено оцінку динаміки витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт, кількість інноваційних підприємств, обсяги чистого прибутку інноваційних підприємств, грантів на науково-технічну кооперацію та інші. Виділено основні проблеми інноваційної діяльності підприємств під час розвитку кризових явищ, а також виділено пріоритетні напрями інтенсифікації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств у майбутньому. The innovative enterprise development is considered as a priority national economy. The estimation of the cost of meeting the dynamics of scientific and technical work, the number of innovative enterprises, the net profit of innovative businesses, grants for scientific and technical cooperation and others. The main problems of innovation activity of enterprises during the crisis were analysed, bold priority areas for intensification of innovation of domestic enterprises in the future. Рассмотрено инновационное развитие предприятий как приоритетное направление экономики государства. Осуществлена оценка динамики расходов на выполнение научных и научно-технических работ, количество инновационных предприятий, объемы чистой прибыли инновационных предприятий, грантов на научно-техническую кооперацию и другие. Выделены основные проблемы инновационной деятельности предприятий при развитии кризисных явлений, а также выделены приоритетные направления интенсификации инновационной деятельности отечественных предприятий в будущем.Item Інноваційна політика країн: аналіз та ключові тренди розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Подзігун, Сніжана Олександрівна; Podzihun, SnizhanaУ роботі комплексно досліджено сутність інноваційної політики та її вплив на конкурентоспроможність країн. Згруповано види інноваційної політики країн за багатьма критеріями, зокрема за стратегією інноваційного розвитку, об’єктом орієнтації, ступенем регулювання та за спрямуванням. У досліджені було зазначено, що для формування ефективної інноваційної політики варто поєднувати різні види, спираючись на ступінь розвитку країни, ресурсний потенціал та цілі країни. Виокремлено та узагальнено інструментарій реалізації інноваційної політики, виявлено тенденцію до зростання застосування непрямих фінансових інструментів. Запропоновано використання низки індексів та баз даних для здійснення оцінки результатів інноваційної політики, а саме — Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Інноваційна шкала ЄС, Індекс готовності до передових технологій. Проведено аналіз інноваційної політики таких країн як США, Китай та Німеччина, виокремлено їх ключові характеристики та вплив на формування конкурентоспроможності. Інновації формують конкурентні переваги країн, забезпечуючи їх лідерство на світовій арені. Досліджено напівпровідникову галузь як ключову у сфері інноваційної конкурентної боротьби США та Китаю. Проаналізовано показники розвитку інноваційної екосистеми обраних країн за Глобальним індексом конкурентоспроможності. Висвітлено проблеми формування та реалізації інноваційної політики в Україні: недостатнє держане фінансування, формальність законодавства, бюрократичні процедури, несприятливий інвестиційний клімат, відтік мізків та брак знань у сфері управління інноваціями. Висвітлено місце України у глобальних індексах та надано рекомендації щодо покращення інноваційного розвитку та формування інноваційної політики. Підкреслено роль інновацій у соціально-економічному розвитку країн. Порушено основні соціальні проблеми, що варто враховувати під час формування інноваційної політики, зокрема проблема інклюзії, гендерної нерівності в інноваційній сфері, вирішення глобальних проблем. Підкреслено, що інноваційні рішення мають бути покликані допомагати у досягнені цілей сталого розвитку, зокрема декарбонізації та забезпеченні нульових викидів. The article comprehensively studies the essence of innovation policy and its impact on the competitiveness of countries. The types of innovation policy of countries are grouped by many criteria, in particular, by the strategy of innovation development, object of orientation, degree of regulation and direction. The study notes that in order to form an effective innovation policy, it is necessary to combine different types, based on the level of development of the country, resource potential and goals of the country. The instruments for implementing the innovation policy have been allocated and generalised, and a tendency to increase the use of indirect financial instruments has been identified. It is proposed to use a number of indices and databases to evaluate the results of innovation policy, namely the Global Innovation Index, the Global Competitiveness Index, the European Innovation Scoreboard, and the Frontier Technology Readiness Index. The article analyses the innovation policies of such countries as the USA, China and Germany, identifies their key characteristics and impact on competitiveness. Innovations shape the competitive advantages of countries, ensuring their leadership on the world stage. The semiconductor industry is studied as a key one in the field of innovative competition between the USA and China. The indicators of development of the innovation ecosystem of the selected countries according to the Global Competitiveness Index are analysed. The problems of forming and implementing innovation policy in Ukraine are highlighted: insufficient state funding, formal legislation, bureaucratic procedures, unfavourable investment climate, brain drain and lack of knowledge in the field of innovation management. The article highlights Ukraineʼs place in global indices and provides recommendations for improving innovation development and innovation policy. The role of innovation in the socio-economic development of countries is emphasised. The main social problems that should be taken into account when formulating innovation policy are raised, in particular, the problem of inclusion, gender inequality in the innovation sphere, and solving global problems. It is emphasised that innovative solutions should be designed to help achieve the goals of sustainable development, in particular decarbonisation and zero emissions.Item Інноваційний потенціал євроінтеграції України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2008-03-15) Лиськова, Леся Миколаївна; Lyskova, Lesia; Лыськова, Леся Николаевна; Гордєєва, Тамара ФедорівнаДисертація присвячена дослідженню теоретичних засад і практичних механізмів та інструментів формування і реалізації інноваційного потенціалу євроінтеграції України. Досліджено теоретичні основи сучасних процесів міжнародної регіональної економічної інтеграції. Визначено роль міжнародного співробітництва в інноваційному процесі при формуванні євроінтеграційної стратегії України. Сформульовано підходи до визначення сутності інтегрованого інноваційного потенціалу і методів його оцінки. Охарактеризовано інноваційний потенціал України в контексті його складових (ресурсної, продукуючої та результативної) в розрізі європейських критеріїв та параметрів. Досліджено і системно структуровано інституційні умови, фактори та проблеми співробітництва України та ЄС в інноваційній сфері. Розкрито комплекс мікро- та макроекономічних заходів щодо розвитку форм співробітництва України та ЄС в інноваційній сфері, запропоновано механізми організаційно-фінансового забезпечення реалізації і розвитку національного інноваційного потенціалу у процесі євроінтеграції. This dissertation is an in-depth research of theory and practical mechanisms and tools of creating and realization of innovative potential of European integration of Ukraine. Theoretical fundamentals of current processes of international regional and economic integration are studied. The role of international cooperation in the innovation area while forming European integration strategy of Ukrainian is determined. Approaches to determination of essence of integration innovative potential and methods of its estimation are formed. Innovative potential of Ukraine in unity of its elements (resource, producing and resulting ones) is characterized in the contest of European criteria and characteristics. Institutional conditions, factors and issues of Ukrainian and EU collaboration in the innovation area are studied and systematically structured. The set of micro- and macroeconomic measures in developing forms of Ukrainian and EU collaboration in the innovation area are revealed and the mechanism of organization and financial provision of realization and development of national innovative potential in eurointegration process is offered. Диссертация посвящена исследованию теоретических основ, практических механизмов и инструментов формирования и реализации инновационного потенциала евроинтеграции Украины. Исследованы теоретические основы современных процессов международной региональной экономической интеграции в контексте эволюции превалирующих парадигм и концепций мирохозяйственного развития с выделением общесистемных и, непосредственно, евроинтеграционных теорий. Показано приоритетное значение инновационной компоненты интеграционного процесса в условиях глобализации. Сформулированы подходы к определению сущности интегрированного инновационного потенциала как способности эффективного использования интеллектуальных, научно-технологических и ресурсных возможностей конкурентоспособного развития в условиях техноглобализма. Рассмотрены методы его оценки с выделением ресурсной, продуцирующей и результативной составляющих. Дана характеристика инновационного потенциала Украины в евроинтеграционном контексте с использованием показателей международной конкурентоспособности (макроэкономические показатели национального развития, показатели технологического уровня и уровня патентной активности, готовности к функционированию в глобальных сетях). Рассчитаны интегральные показатели инновационного потенциала Украины и осуществлено сравнение полученных результатов с аналогичными показателями стран-членов ЕС. Исследованы условия и системно структурированы факторы международного сотрудничества в инновационной сфере за их происхождением, уровнем воздействия, характером проявления и потенциалом интеграции. Проанализированы противоречия международной инновационной интеграции для стран с различным уровнем экономического развития и сформулированы направления научно-технологического сотрудничества Украины и ЕС. Выявлены институциональные механизмы согласования экономических интересов участников евроинтеграционного процесса в инновационной сфере. Очерчены контуры современной евроинтеграционной стратегии Украины с разработкой комплекса микро- и макроэкономических средств относительно активизации и повышения эффективности форм инновационного сотрудничества, взаимодействия национальной и европейской инновационных систем. Основное внимание уделено кластерным моделям инновационного взаимодействия, развитию совместных технопарков и технополисов, венчурному финансированию в контексте интернационализации малого и среднего предпринимательства инновационного типа, транснациональному выходу украинских промышленно-финансовых групп на европейский и мировой рынок высокотехнологичной продукции.